Вирок № 31564722, 01.06.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/23424/2012

Провадження №1/761/408/2013

В И Р О К

іменем України

01 червня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Романишеної І.П.

при секретарі Каплуновій В.В.

за участю прокурорів Шаповалова Є.О, Сезонова Д.І., Мілевського А.П., Черната О.А., Прядко Р.В., Менчиця С.Є., Тимошенко Н.М., Ковальова А.В., Денисенко О.П.

представника потерпілого ОСОБА_9

потерпілої ОСОБА_10

представника потерпілого ОСОБА_11

представника цивільного

відповідача ПП «Універсал-Транс» ОСОБА_12

підсудного ОСОБА_13

захисника ОСОБА_14

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_13, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Заполярний, Печеніського району, Мурманської області, Російської Федерації, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, який працює водієм в ПП «Універсал-Транс», зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_3, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

12 липня 2012 року, ОСОБА_13, приблизно о 10 годині 55 хвилин, керуючи технічно справним автобусом «Богдан-А09202», д.н.з. НОМЕР_1, рухався по проїзній частині Лук'янівської площі зі сторони вулиці Мельникова в напрямку вулиці Білоруської в м. Києві. В цей час проїзну частину Лук'янівської площі навпроти будинку № 2 по вулиці Білоруській, зліва направо відносно руху вищевказаного автобуса переходили пішоходи ОСОБА_15 та ОСОБА_10

Під час руху ОСОБА_13 допустив порушення вимог п.п. 2.3 підпункт «б», 12.1 та 12.3 Правил дорожнього руху України:

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, правильно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі;

- п. 12.1: під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

- п. 12.3: у разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможній виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку водія ОСОБА_13 виявились в тім, що він, керуючи технічно справним автобусом «Богдан-А09202», д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по вищезазначеній ділянці проїзної частини, під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, не вибрав безпечну швидкість керованого ним автобуса з урахуванням дорожньої обстановки, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним. При виникненні небезпеки для руху, чим для нього був вихід на проїзну частину пішоходів ОСОБА_15 та ОСОБА_10, яких він об'єктивно спроможній був завчасно виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості керованого ним автобуса аж до його зупинки або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди, не впорався з керуванням автобуса, продовжував рух далі та навпроти будинку № 2 по вул. Білоруській в м. Києві скоїв наїзд на вказаних пішоходів.

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходам ОСОБА_15 та ОСОБА_10 спричинені тілесні ушкодження.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1403/е від 19.09.2012. ОСОБА_15 отримав тілесні ушкодження у вигляді: саден лобної ділянки зліва: множинні садна та синці гематоми верхніх кінцівок; забійні рани 2-4 пальців правої кисті, дно яких підшкірна клітковина; закрита травма грудей: множинні садна та синці (гематоми) тулуба; переломи 3-8 ребер справа, які супроводжувалися розривами правої легені з послідуючим розвитком пневмотораксу та значної повітряної емфіземи грудної клітки, шиї, голови (до волосистої частини), верхніх кінцівок та живота, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1374/е від 19.09.2012р., ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження у вигляді: садна потиличної ділянки; закрита травма лівого плеча: уламковий перелом шийки та голівки лівої плечової кістки, які в своїй сукупності відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров'я на строк понад 21 добу (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Порушення вимог п.п. 2.3 підпункт «б», 12.1 та 12.3 Правил дорожнього руху водієм ОСОБА_13 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_13 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, підтвердив правильність обставин, викладених в обвинувальному висновку та дав показання про те, що 12 липня 2012 року приблизно об 11 годині 00 хвилин, керував автобусом «Богдан» та рухався зі швидкістю 36 км/год по вул. Мельникова з боку вул. Герцена. Під'їхавши до кінцевої зупинки, що розташована біля входу до станції метро «Лук'янівська», висадив пасажирів та почав рух по об'їзній дорозі, через Лук'янівську площу навколо станції метро «Лук'янівська» в напрямку вул. Білоруської. Біля лівого краю проїзної частини вздовж Лук'янівського ринку, паралельно до краю дороги, стояв ряд припаркованих легкових автомобілів, тому він рухався ближче до правого краю дороги. На тротуарі, вздовж правого краю проїзної частини, також перебували припарковані автомобілі, які знаходились перпендикулярно до проїзної частини. Потім він побачив, що попереду автобуса з ліва на право почав переходити проїзну частину літній чоловік, приблизно в метрах 3-4 від нього. Побачивши його, він розгубився та почав вивертати кермо автобуса спочатку вліво, а потім вправо, проте об'їхати його не зміг та здійснив наїзд на пішохода. Пішохода ОСОБА_10 в той момент він не бачив, проте припускає, що коли намагався оминути пішохода ОСОБА_15 з правого боку, частково виїхав на тротуар, на якому перебували люди, і в цей момент наїхав на пішохода ОСОБА_10 У зв'язку з визнанням вини, щирим каяттям та частковим відшкодуванням потерпілим завданої шкоди просив суд його суворо не карати.

Крім повного визнання підсудним ОСОБА_13 своєї вини, його винність у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується іншими зібраними у справі доказами в їх сукупності, а саме:

- показаннями потерпілої ОСОБА_10, яка надала суду наступні пояснення. В той день вона з онуком переходила проїзну частину дороги призначеної для руху транспорту з боку вул. Мельникова в напрямку вул. Білоруська. Дана дорога розташована на Лук'янівській площі між «Лук'янівським» ринком та станцією метро «Лук'янівська». Коли підійшла до проїзної частини, подивилась на право і побачила, що з права - з боку вул. Мельникова рухається маршрутний автобус «Богдан» жовтого кольору, який, як їй здалось, рухався не швидко. ОСОБА_10 зазначила, що в тій частині дороги пішохідного переходу не було, проте оскільки зазвичай там переходять багато людей, вона теж вирішила перейти дорогу разом зі своїм малолітнім онуком. Дійшовши до протилежного боку проїзної частини, однією ногою піднімалась на тротуар та відчула удар, від якого впала на тротуар і на якийсь час втратила свідомість. Коли прийшла до свідомості, то лежала на тротуарі, навколо неї було багато людей. В той момент вона відчувала сильний біль в лівому боці тіла. Оскільки не зрозуміла, що трапилось, люди, що були поруч, все їй пояснили та викликали швидку медичну допомогу;

- показаннями потерпілого ОСОБА_15, які були оголошені в судовому засіданні, який показав, що 12.07.2012 року приїхав на «Лук'янівський» ринок, що на станції метро «Лук'янівська». Приблизно об 11 годині 00 хвилин, він вийшов з «Лук'янівського» ринку, перейшов через проїжджу частину дороги, що розташована між «Лук'янівським» ринком та ТЦ «Квадрат». Оскільки на узбіччі дороги здійснювалась стихійна торгівля, він підійшов туди подивитись товар. Зупинився біля жінки, що здійснювала продаж огірків. Жінка стояла на тротуарі, а він стояв безпосередньо на проїжджій частині дороги, близько 0, 3 метра до краю проїжджої частини, після чого втратив свідомість та прийшов до тями лише в кареті швидкої допомоги. Сам момент наїзду автобусу на нього він не бачив, а дізнався про це лише від медичного працівника в кареті швидкої медичної допомоги (т. 1, а.с. 85-87);

- показаннями допитаної в судовому засіданні як свідка ОСОБА_16, яка пояснила, що 12.07.2012 року приблизно об 11 годині 00 хвилин вона йшла на роботу з боку вул. Білоруської в напрямку проїзної дороги навколо торгівельного центру «Сільпо». Проїзна частина має спуск та заокруглення в право по ходу руху транспорту. З права на тротуарі вздовж всієї проїзної частини здійснювалась стихійна торгівля та також стояли припарковані автомобілі. В цей час вона звернула увагу на маршрутний автобус «Богдан» жовтого кольору, який рухався з великою швидкістю та незрозумілою траєкторією рухався по об'їзній дорозі, від кінцевої зупинки, що біля входу ст. метро «Лук'янівська» в напрямку вул. Білоруської. Вона фактично йшла назустріч вказаному автобусу. Коли автобус був на відстані 5-10 метрів від неї, вона побачила як автобус різко змінив траєкторію свого руху вправо і почула гучний звук від удару, різкий звук від гальмування, крики людей, та побачила, що люди почали розбігатись в різні сторони. Коли автобус остаточно зупинився, вона побачила, що ззаду і праворуч від автобуса, на відстані кількох метрів на тротуарі лежала травмована жінка. На проїзній частині, позаду автобуса, на відстані кількох метрів, приблизно по середині проїзної частини, лежав чоловік похилого віку з паличкою та торбинкою, в якого були видимі тілесні ушкодження на голові та руці.

- показаннями допитаної в судовому засіданні як свідка ОСОБА_17, яка пояснила, що в той день вона побачила, як її на проїзній частині випередив маршрутний автобус «Богдан» жовтого кольору, який рухався в напрямку вул. Білоруської. До цього вона побачила чоловіка похилого віку, який переходив проїзну частину дороги. Коли її випередив автобус, вона побачила, що він чомусь зупинився біля правого краю проїзної частини. В цей момент, вона почула крики людей та побачила на проїзній частині, позаду автобуса, на відстані кількох метрів від автобуса, приблизно по середині проїзної частини, але ближче до правого її краю чоловіка похилого віку, що лежав нерухомо. Вона зрозуміла, що автобус скоїв наїзд на цього чоловіка, але щоб не хвилювати себе роздивлятись потерпілого не стала. Навколо автобуса зібрався натовп людей. Підійшовши ближче до автобуса вона побачила, що на відстані кількох метрів від автобуса на тротуарі лежала жінка, якій люди надавали медичну допомогу.

Вина ОСОБА_13 у вчиненні інкримінованого йому злочину також підтверджується письмовими доказами по справі, а саме: даними протоколу огляду місця дорожньо - транспортної пригоди від 12.07.2012 року, схемою та фото таблицею до нього, в яких зафіксовано параметри проїзної частини, кінцеве розташування автобуса «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1, сліди гальмування від коліс автобуса загальною довжиною 5,5 метрів тощо (т. 1, а.с. 18-32); даними протоколу додаткового огляду місця події від 05.09.2012 року (т. 1, а.с. 50-57); даними протоколу огляду транспортного засобу - автобуса «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1, від 05.09.2012 року та фото таблицею до нього, в якому детально зафіксовані механічні пошкодження автобуса (т. 1, а.с. 58-64); даними протоколу відтворення обстановки та обставин ДТП від 05 вересня 2012 року за участю потерпілої ОСОБА_10, схемою та фото таблицею до нього (т. 1, а.с. 75-79); даними протоколу відтворення обстановки та обставин ДТП від 05 вересня 2012 року за участю ОСОБА_13, схемою та фото таблицею до нього (т. 1, а.с. 103-108); даними висновку судово - медичної експертизи № 1374/е від 19.09.2012 року, згідно якої ОСОБА_10 отримала тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що утворились від дії тупого предмету, а також встановлено прямий причинно - наслідковий зв'язок між автомобільною травмою та тілесними ушкодженнями (т. 1, а.с. 131-135); даними висновку судово - медичної експертизи № 1403/е від 19.09.2012 року, згідно якого ОСОБА_15 отримав тяжке тілесне ушкодження, що утворилось від дії тупого предмету, а також встановлено прямий причинно - наслідковий зв'язок між автомобільною травмою та отриманими ним тілесним ушкодженням (т. 1, а.с. 142-147); даними висновку авто-технічної експертизи № 450 ат від 24.09.2012 року згідно якого встановлено, зокрема, що причиною дорожньо - транспортної пригоди, з технічної точки зору є невідповідність дій водія автобуса «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1, ОСОБА_13 вимогам п. 12.3 Правил дорожнього руху (т. 1, а.с. 155-162).

Таким чином, винуватість підсудного ОСОБА_13 в інкримінованому йому злочині, суд вважає доведеною та кваліфікує його дії за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому ОСОБА_15 тяжке тілесне ушкодження, а потерпілій ОСОБА_10 середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Суд критично підходить до оцінювання показань потерпілого в частині того, що він в момент наїзду на нього не переходив проїзну частину дороги, а лише стояв краю проїзної частини, оскільки його показання в цій частині спростовуються показаннями свідка ОСОБА_17, яка суду пояснила, що безпосередньо перед наїздом бачила як чоловік похилого віку переходив проїзну частину дороги, показаннями даного свідка та свідка ОСОБА_16, які зазначили, що потерпілий після наїзду на нього лежав по середині проїзної частини. Зазначені показання свідків є послідовними та узгодженими між собою, а також узгоджуються з показаннями підсудного, який повідомляв суду, що безпосередньо перед наїздом потерпілий переходив дорогу, а він намагався його об'їхати.

Обираючи підсудному ОСОБА_13 вид та міру покарання, суд враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є тяжким злочином; фактичні обставини справи та відношення підсудного до скоєного; думку представника потерпілого, який не вважав за доцільне обирати підсудному покарання, пов'язане з реальним позбавленням волі; думку потерпілої, яка вирішення даного питання поклала на розсуд суду; дані про особу підсудного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується за місцем проживання та за місцем роботи, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, працює, частково відшкодував потерпілим шкоду у добровільному порядку, неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, обвинувачується у вчиненні необережного злочину, при цьому на час скоєння злочину ознак сп'яніння не мав.

Суд визнає обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_13, відповідно до ст. 66 КК України, щире каяття.

Обставин, які б обтяжували покарання підсудного, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, суд вважає, що ОСОБА_13 належить обрати покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, яке у даному разі є необхідним, достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, при цьому підстав для призначення підсудному покарання в мінімальних межах санкції ч. 2 вищезазначеної статті суд не вбачає.

Крім того, з урахуванням встановлених вище обставин, наявністю пом'якшуючої обставини, відсутністю обтяжуючих обставин, поведінкою підсудного після вчинення ним злочину, частковим відшкодуванням підсудним завданої злочином матеріальної шкоди потерпілим до направлення справи до суду, часткового відшкодування цивільного позову прокуратури Шевченківського району м. Києва, суд приходить до висновку про можливість звільнення ОСОБА_13 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, із встановленням йому іспитового строку та покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Враховуючи конкретні обставини справи, зокрема те, що наїзд на потерпілого стався під час перетинання потерпілим проїзної частини дороги у невстановленому для цього місці, в той час як потерпіла завершувала перехід цієї проїзної частини також у невстановленому для цього місці, особу підсудного, який протягом тривалого часу працює водієм на ПП «Універсал - Транс», що є єдиним місцем його роботи та єдиним джерелом доходу для нього та його сім'ї, відсутність у підсудного вищої чи середньої спеціальної освіти та спеціальності, які б сприяли працевлаштуванню підсудного та отриманню іншого заробітку, зважаючи на посткримінальну поведінку підсудного, який вину визнав як на досудовому слідстві, так і під час судового слідства, щиро розкаявся у вчиненому, попросив вибачення у потерпілих, суд вважає за можливе обмежитись призначенням лише основного покарання та не призначати підсудному додаткового покарання у вигляді позбавлення права керувати транспортним засобом.

В судовому засіданні представником потерпілого ОСОБА_15 - адвокатом ОСОБА_9 було подано позовну заяву (яку в подальшому уточнено), відповідно до якої потерпілий просить суд стягнути солідарно з Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Лафорт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал - Транс» 37 115, 00 грн. матеріальної шкоди та 40 000, 00 грн. моральної шкоди. В якості доказів завданої матеріальної шкоди представником потерпілого надано суду копії чеків з різних аптек на загальну суму 7 016, 87 грн.; довідку ЛКК № 354 від 18.04.2013 року, відповідно до якої ОСОБА_15 за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду; виписки з медичної картки та історії хвороби (т. 2, а.с. 41, 42) та заяву ОСОБА_19, з якої вбачається, що ОСОБА_19 здійснює постійний цілодобовий догляд за потерпілим з серпня 2012 року, за що отримує плату у розмірі 3000 грн. в місяць (т. 2, а.с. 177). В судовому засіданні представник потерпілого ОСОБА_15 пояснив, що здійснив розрахунок витрат на догляд за потерпілим за період з серпня 2012 року по травень 2013 року.

Також, у судовому засіданні потерпілою ОСОБА_10 було подано позовну заяву (яку в подальшому уточнено), в якій потерпіла просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Лафорт» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Універсал Транс» матеріальну шкоду у розмірі 27 702, 00 грн. та 50 000, 00 грн. моральної шкоди. В обґрунтування цивільного позову потерпілою надано суду копії квитанцій та товарних чеків, копії квитків на поїзд (Київ пасажирський - Сімферополь та Сімферополь - Київ пасажирський), копії медичної картки та копію довідки № 654, з якої вбачається, що ОСОБА_10 знаходилась на амбулаторному лікуванні у лікаря травматолога з 30.07.2012 року по 10.08.2012 року.

Крім того, у судовому засіданні прокурором було подано позовну заяву про стягнення витрат на лікування, відповідно до якої прокурор просить суд стягнути на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 витрати на лікування потерпілих у сумі 14 237, 86 грн. В обґрунтування позовних вимог до позову додано розрахунок витрат на лікування потерпілого ОСОБА_15 у розмірі 7 666, 54 грн. та розрахунок витрат на лікування потерпілої ОСОБА_10 у розмірі 6 571, 32 грн., що здійсненні Київською міською клінічною лікарнею № 17.

Розглянувши в судовому засіданні уточнений представником потерпілого ОСОБА_15 цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 37 115, 00 грн. та моральної шкоди в сумі 40 000, 00 грн., уточнений цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 27 702, 00 грн. та 50 000, 00 грн. моральної шкоди, та позов прокуратури про стягнення 14 237, 86 грн. витрат на лікування, суд прийшов до висновку, що дані цивільні позови підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2011 року між страхувальником - ОСОБА_12 та страховиком - Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Лафорт» укладено Договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1307791, предметом якого є страхування цивільно-правової відповідальності власника забезпеченого транспортного засобу марки «БОГДАН А09202», д.н.з. НОМЕР_1 (т. 1, а.с. 176).

Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

У відповідності 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, яка діяла на час укладення договору, при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до п. 22.3. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, яка діяла на час укладення договору, потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з п. 9.1 ст. 9 цього Закону в редакції, яка діяла на час укладення договору, визначено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Пунктом 9.3. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю потерпілих, становить 51000 грн. на одного потерпілого.

Умови укладеного договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1307791 свідчать про те, що ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю (на одного потерпілого) складає 100000 грн., а за шкоду, заподіяну майну - 50 000 грн.

Відповідно до положень ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», потерпілому відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та закупівлею лікарських препаратів, понесені у зв'язку із лікуванням. Зазначені витрати мають бути підтверджені документально.

Аналіз вищезазначених правових норм свідчить про те, що саме на страховика покладається обов'язок відшкодування шкоди, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну потерпілих в межах встановлених лімітів відповідальності. Нормами чинного законодавства не передбачено можливості солідарного стягнення шкоди, завданої майну, життю та здоров'ю потерпілих з страхової компанії та з підприємства, на якому працює заподіював шкоди, як цього просять потерпілі з цивільних позовах.

Представником потерпілого ОСОБА_15 надано суду належні докази, які підтверджують витрачені кошти на лікування потерпілого в результаті ДТП на суму 37 016, 87 грн., яка включає в себе витрати на послуги ОСОБА_19 з догляду за потерпілим та витрати на придбання лікарських препаратів. При цьому, суд не враховує в якості витрат, що підлягають відшкодуванню потерпілому, витрати у розмірі 5, 70 грн. за здійснення односторонньої фотокопії документу, 36, 00 грн. на придбання батарейки та 56, 78 грн. витрат на придбання продуктів харчування (філе лосося, кефіру та мідій), оскільки суду не надано доказів, що дані витрати пов'язані з лікуванням потерпілого та здійсненні у зв'язку з заподіянням йому тілесних ушкоджень внаслідок ДТП. Також, суд приймає до уваги, що підсудним було компенсовано потерпілому 5 371, 00 грн. витрат на лікування (зокрема, 3 000, 00 грн. на оплату послуг з догляду за потерпілим, 871 грн. та 1 500 грн. на лікування; т. 2, а.с. 65-67), у зв'язку з чим, суд вважає за доцільне вирахувати зазначену суму, що була компенсована безпосередньо підсудним, з суми, що підлягає стягненню на користь потерпілого. Доказів понесення потерпілим інших витрат на лікування (які могли б бути компенсовані підсудним) або ж доказів вирахування відшкодованої підсудним суми з загальної суми понесених витрат суду не надано, у зв'язку з чим, правові підстави для не врахування судом суми у розмірі 5 371, 00 грн. як такої, що була добровільно компенсована підсудним потерпілому саме у межах пред'явленої потерпілим до стягнення суми, у суду відсутні.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що стягненню з Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Лафорт» на користь потерпілого ОСОБА_15 підлягає 31 645 грн. 87 коп. (37 016, 87 грн. - 5 371, 00 грн.) матеріальної шкоди.

Також, оцінюючи викладені в позовній заяві вимоги про стягнення компенсації за спричинену моральну шкоду в розмірі 40 000 грн., суд приходить до висновку, що в результаті вчинення злочину підсудним потерпілому були спричинені моральні страждання, та виходячи з засад розумності, виваженості й справедливості, суд вважає необхідним заявлені вимоги щодо відшкодування моральної шкоди задовольнити частково, а саме на суму 15 000, 00 грн., з урахуванням документальної і достатньої доведеності обставин заподіяння шкоди, характеру страждань, стану здоров'я потерпілого, тяжкість завданої травми, істотність вимушених змін у його життєвих та виробничих стосунках, ступеню моральних страждань і переживань потерпілого через отримані тілесні ушкодження і необхідність подальшої реабілітації.

З огляду на вимоги п. 22.3. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, яка діяла на час укладення договору, стягненню з Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Лафорт» на користь потерпілого ОСОБА_15 підлягає 5 000, 00 грн. з урахуванням страхової суми (ліміту відповідальності), визначеної в п. 4 полісу № АВ/1307791 за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю в розмірі 100000 грн. на одного потерпілого, а решту суми на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілого у розмірі 10 000, 00 грн. у відповідності до вимог ст. 1172 Цивільного кодексу України необхідно стягнути з ПП «Універсал - Транс», оскільки шкода була заподіяна підсудним під час виконання ним трудових обов'язків водія маршрутного автобусу на вказаному підприємстві.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 в частині відшкодування матеріальної шкоди підлягає задоволенню частково, а саме на суму 7 525, 11 грн., оскільки саме на дану суму суду надано належні докази, які підтверджують витрачені кошти на лікування потерпілої від ушкоджень, що заподіянні внаслідок ДТП, що мала місце 12.07.2012 року (товарні чеки на придбання лікувальних засобів та квитанції з аптек на придбання медикаментів). Натомість, суд не вбачає підстав для задоволення позову в частині стягнення витрат на оплату операції в сумі 7000 грн., витрат на придбання медикаментів, предметів медичного призначення та проведення медичних обстежень і процедур понад суму, яка встановлена судом, у зв'язку з відсутністю належного документального підтвердження їх понесення, а також в частині витрат, внесених потерпілою в якості добровільної пожертви на потреби лікарні, оскільки дані витрати понесені потерпілою на добровільній основі та не є необхідними витратами потерпілої, здійсненими для відновлення її ушкодженого внаслідок ДТП здоров'я. Також, на переконання суду не підлягають відшкодуванню витрати на проїзд потерпілої до Криму та її перебування у Криму на лікуванні у зв'язку з тим, що потерпілою не надано суду жодних доказів того, що відвідання саме цього закладу у Автономній Республіці Крим було рекомендовано лікарем у зв'язку з необхідністю реабілітації від травм, отриманих внаслідок ДТП.

Таким чином, з Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Лафорт» на користь потерпілої ОСОБА_10 підлягає стягненню 7 525 грн. 11 коп. матеріальної шкоди.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 50 000, 00 грн. підлягає задоволенню частково, а саме на суму 9 000 грн., оскільки саме така сума, на переконання суду, відповідає ступеню моральних страждань потерпілої, пов'язаних із вчиненням щодо неї злочину підсудним.

Враховуючи вимоги п. 22.3. ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції, яка діяла на час укладення договору, суд прийшов до висновку, що стягненню з Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Лафорт» на користь потерпілої ОСОБА_10 підлягає 5 000, 00 грн. з урахуванням страхової суми (ліміту відповідальності), визначеної в п. 4 полісу № АВ/1307791 за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, а решту суми на відшкодування моральної шкоди на користь потерпілої у розмірі 4 000, 00 грн. у відповідності до вимог ст. 1172 Цивільного кодексу України необхідно стягнути з ПП «Універсал - Транс», оскільки шкода була заподіяна підсудним під час виконання ним трудових обов'язків водія маршрутного автобусу на вказаному підприємстві.

Цивільний позов прокуратури про стягнення на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 витрат на лікування потерпілих у сумі 14 237, 86 грн. підлягає задоволенню частково, а саме на суму 13 837, 86 грн. (з урахуванням часткової сплати підсудним у добровільному порядку частини витрат у розмірі 400, 00 грн. - т. 2, а.с. 176), яка підлягає стягненню з Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Лафорт».

Згідно із ст. 93 КПК 1960 року судові витрати, пов'язані з проведенням автотехнічної експертизи в сумі 1 029 грн. 84 коп., підлягають стягненню з підсудного ОСОБА_13 на користь держави (т. 1 а.с. 162).

У відповідності до ст. 81 КПК 1960 року речовий доказ: автобус «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1, слід повернути законному володільцю - ПП «Універсал - Транс» (т. 1 а.с. 66).

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК 1960 року, суд

З А С У Д И В:

ОСОБА_13 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_13 звільнити від призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 (три) роки, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_13 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_15 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Лафорт» (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Довнар - Запольського, будинок 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) на користь потерпілого ОСОБА_15 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 31 645 (тридцять одна тисяча шістсот сорок п'ять) грн. 87 коп. матеріальної шкоди та 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з Приватного підприємства «Універсал - Транс» (02089, м. Київ, Деснянський район, проспект Броварський, буд. 31, код ЄДРПОУ 30056005) на користь потерпілого ОСОБА_15 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) 10 000 (десять тисяч) грн. моральної шкоди. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_10 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Лафорт» (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Довнар - Запольського, будинок 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) на користь потерпілої ОСОБА_10 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 7 525 (сім тисяч п'ятсот двадцять п'ять) грн. 11 коп. матеріальної шкоди та 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп. моральної шкоди.

Стягнути з Приватного підприємства «Універсал - Транс» (02089, м. Київ, Деснянський район, проспект Броварський, буд. 31, код ЄДРПОУ 30056005) на користь потерпілої ОСОБА_10 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3) 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп. моральної шкоди. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Цивільний позов прокуратури Шевченківського району м. Києва в інтересах Київської міської клінічної лікарні № 17 задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхової компанії «Лафорт» (04050, м. Київ, Шевченківський район, вул. Довнар - Запольського, будинок 9/10, код ЄДРПОУ 25005889) на користь Київської міської клінічної лікарні № 17 (01133, м. Київ, пров. Лабораторний, 14-20, р/р 35423005001329 в ГУДСКУ в м. Києві, код банку 820019, код ЄДРПОУ 03319759) 13 837 (тринадцять тисяч вісімсот тридцять сім) грн. 86 коп. В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути з засудженого ОСОБА_13 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) на користь держави судові витрати в сумі 1 029 (одна тисяча двадцять дев'ять) грн. 84 коп.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_13 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ по справі: автобус «Богдан», д.н.з. НОМЕР_1, - повернути законному володільцю - ПП «Універсал - Транс» (т. 1, а.с. 66).

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва протягом 15 (п'ятнадцяти) діб з моменту проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.

Суддя І.П. Романишена