Рішення № 31563044, 17.05.2013, Криничанський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 178/240/13-ц

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 травня 2013 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого: Цаберябого Б.М.

при секретарі: Янченко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3, державного підприємства «Дослідне господарство «Руно» Криничанського району Дніпропетровської області, про визнання недійсним ордеру на житлове приміщення та про визнання втратившою право користування житловим приміщенням,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з цим позовом і, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказав, що 03 березня 2010 року ОСОБА_2 було направлено в Дніпропетровський окружний адміністративний суд позовну заяву з вимогою до Відділу у справах громадянства, імміграції, реєстрації фізичних осіб Криничанського РВ МУ МВС України у Дніпропетровській області скасувати реєстрацію місця проживання ОСОБА_3, яка не проживає у спірній квартирі по АДРЕСА_1 більше 10 років. Згідно довідки виконавчого комітету Затишнянської сільської ради від 04 березня 2001 року № 62, яка свідчить про те, що ОСОБА_3 проживає по АДРЕСА_2. 28 червня 1996 року відповідачкою отримано Ордер № 24 дослідним господарством «Руно» на отримання будинку по АДРЕСА_1,ро що позивач дізнався в 2010 році при зверненні до адміністративного суду. Спірну квартиру було надано його дружині ОСОБА_2, ОСОБА_4 згідно відповідного ордеру в 1971 році. Тому позивач просить визнати недійсним Ордер № 24 від 28 червня 1996 року, виданий ОСОБА_3 директором ДГ «Руно» на право отримання житла по АДРЕСА_1. і визнати ОСОБА_3 втратившою право на користування цим житловим приміщенням.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, про день слухання справи сповіщена належним чином.

Представник відповідача державного підприємства «Дослідне господарство «Руно» в судове засідання не з'явився, про день слухання справи сповіщений належним чином.

Оцінивши докази по справі суд вважає, що позовні вимоги позивача мають бути задоволені, оскільки у судовому засідання встановлено, що ОСОБА_4 та ОСОБА_2 вселились в квартиру АДРЕСА_3 на підставі ордеру, виданого 12 червня 1971 року директором радгоспу «Щорський», що був власником квартири. В цій квартирі ОСОБА_5 проживає і по цей час, про що свідчить довідка Затишанської сільської ради та копія паспорту ОСОБА_2 28 червня 1996 року директором ДГ «Руно», що став правопереємником радгоспу «Щорський», був виданий ОСОБА_3 ордер № 24, на ту ж саму квартиру АДРЕСА_3, про що позивачу стало відомо при зверненні до Дніпропетровського окружного адміністративного суду в квітні 2010 року з питання зняття ОСОБА_6 з реєстраційного обліку у вказаній квартирі. Таким чином в судовому засіданні встановлено, що ордер на жиле приміщення 28 червня 1996 року був виданий директором державного підприємства на житлову площу, в якій вже проживав ОСОБА_2 Але згідно вимог ст. 58 ЖК України, який набув чинності з 1 січня 1984 року, ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення і лише виконавчим комітетом районної, міської, селищної, сільської ради, але не директором підприємства. Тобто при видачі ордеру № 24 від 28 червня 1996 року був порушений, як порядок, так і умова його видачі, що є підставою для визнання ордера недійсним у відповідності із ст. 59 ЖК України. Пункт 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 2 від 12.04.85 «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України» ( із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму Верховного Суду України N 2 від 10.03.89 N 13 від 25.12.92 N 15 від 25.05.98 ) визначає, що на вимоги про визнання недійсним ордера на жиле приміщення за передбаченими ст.59 ЖК підставами

поширюється трирічний строк позовної давності, але визнавши причини пропуску цього строку поважними, суд задовольняє обгрунтовані вимоги. В даному разі строк позовної давності не пропущений, оскільки позов заявлений у грудні 2010 року, позовні вимоги в остаточній редакції визначені в 2013 році, а про наявність спірного ордеру позивач дізнався лише в квітні 2010 року. Наведені обставини і обумовлюють висновок суду про необхідність задоволення позовної вимоги про визнання ордера на житлове приміщення недійсним. Згідно із ст. 58 ЖК України ордер на жиле приміщення є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Згідно акту, складеного депутатом Затишанської сільської ради у листопаді 2006 року, ОСОБА_3 проживає в квартирі АДРЕСА_2, тобто вона відсутня за місцем реєстрації понад встановлений ст. 71 ЖК України строк і підлягає, у відповідності із ст. 58, 59, 72 ЖК України, визнанню втратившою право користування квартирою АДРЕСА_1 А задоволення позову, у відповідності із ст. 88 ЦПК України, покладає на позивачку обов'язок по сплаті судових витрат.

Керуючись ст.15, 60, 214, 215, 224, 226 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Ордер № 24 від 28 червня 1996 року, виданий ОСОБА_3 директором ДГ «Руно» на право отримання житла по АДРЕСА_1 - визнати недійсним.

Визнати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3 такою, що втратила право користуватися жилим приміщенням, яке розташоване по АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 229 гривень 40 копійок судового збору на користь держави, отримувач коштів Державний бюджет Криничанський район 22030001, Банк отримувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м.Дніпропетровськ, МФО 805012, рахунок отримувача 31215206700117, код платежу 22030001 «Судовий збір», ОКПО 38052097.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Криничанський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: Б. М. Цаберябий