Постанова № 31562001, 23.05.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" травня 2013 р. Справа№ 910/1985/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Мальченко А.О.

Синиці О.Ф.

за участю представників сторін:

від позивача: Олійник М.М. - дов. № 22 від 07.05.2012р.

від відповідача: Сидоров П.В. - дов. № 1426-01210193839 від 18.09.2012р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» на рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013р.

у справі № 910/1985/13 (суддя Джарти В.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Райз - Максимко»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД АЙ

ЕВОЛЮШН»

про стягнення 713 153, 00 грн.

В судовому засіданні 23.05.2013р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2013р. Приватне акціонерне товариство «Райз - Максимко» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» про стягнення 713 153, 00 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 142105 від 11.04.2012р., а саме щодо своєчасної та повної оплати поставленої продукції, а тому просив суд стягнути з відповідача 635 780,00 грн. заборгованості, 63 578, 00 грн. штрафу та 13 795, 00 3 % річних, всього 713 153,00 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 19.03.2013р. по справі № 910/1985/13 позов задоволено частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» на користь Приватного акціонерного товариства «Райз - Максимко» суму основної заборгованості у розмірі 635 780,00 грн., 3 % річних у розмірі 13 188, 19 грн., штраф у розмірі 63 578, 00 грн. та витрати з оплати судового збору у розмірі 14 250, 92 грн. В іншій частині позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована порушенням судом норм матеріального та процесуального права, рішення прийнято з неправильним з'ясуванням фактичних обставин справи, оскільки судом першої інстанції не надано належної оцінки строку виконання зобов'язання, який, на думку апелянта, з урахуванням умов договору, не настав.

Розпорядженням Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013р. для розгляду справи № 910/1985/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий-суддя Скрипка І.М., судді - Остапенко О.М., Мальченко А.О.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.04.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 23.05.2013р.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р., у зв'язку перебуванням судді Остапенка О.М. у відпустці, сформовано судову колегію у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді - Мальченко А.О., Синиця О.Ф.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2013р., колегією суддів в зазначеному складі, апеляційну скаргу прийнято до провадження.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 23.05.2013р. вимоги апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 23.05.2013р. заперечував проти доводів відповідача, викладених в апеляційній скарзі, просив суд відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 11.04.2012р. між Приватним акціонерним товариством «Райз - Максимко» (позивач, постачальник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» (відповідач, покупець за договором) укладено договір поставки № 142105, відповідно до п. 1.1. якого постачальник передає, а покупець приймає й оплачує соняшник, що відповідає по якості ДСТУ 7011:2009 та не перевищує по якості показники, визначені у п. 2.5. даного договору, надалі «товар», у кількості 1482,036 т +/- 5,00 % за вибором покупця за ціною 4 300, 00 грн. за одиницю товару на загальну суму 6 372 754, 80 грн. +/- 5,00 %, у т.ч. ПДВ - 1 062 125, 80 грн. +/- 5,00 %. Ціна товару визначена сторонами договору є звичайною.

Згідно п. 2.1. договору товар за даним договором поставляється покупцю партіями на умовах EXW франко-елеватор ДП Державна продовольчо-зернова корпорація України «Уманський елеватор» (Міжнародні правила тлумачення торгових термінів «Інкотермс» у редакції 2000 року) за адресою: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Старицього, 7.

Поставка всієї партії товару за даним договором здійснюється в термін до 27.04.2012 р. включно. Дострокова поставка дозволяється (п. 2.2. договору).

Відповідно до п. 2.3. договору разом з товаром постачальник надає покупцю:

- накладну на товар (оригінал);

- оригінал податкової накладної та копію квитанції про прийняття податкової накладної до Єдиного реєстру податкових накладних. Постачальник зобов'язується зареєструвати податкову накладну у Єдиному реєстрі податкових накладних в термін, що не перевищує двадцяти календарних днів від дати її виписки, але не пізніше останнього календарного дня місяця.

- складські документи (складська квитанція), що свідчить про переписання товару з постачальника на покупця;

- оригінал трьохстороннього акту приймання-передачі, де сторона 1- ТОВ «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН», сторона 2 - ДП Державна продовольчо-зернова корпорація України «Уманський елеватор», сторона 3 - ПрАТ «Райз - Максимко»;

- документи, що підтверджують якість товару (аналізна картка) (оригінал чи копія).

Згідно п. 2.4. договору право власності на товар від постачальника до покупця переходить з моменту передачі товару покупцю на умовах п. 2.1. даного договору та належного оформлення складських документів, що свідчить про переписання товару з постачальника на покупця, та внесення їх в реєстр складських документів на зерно.

Пунктами 3.1, 3.2. договору сторони погодили, що покупець здійснює оплату за товар у формі безготівкового розрахунку платіжним дорученням шляхом зарахування коштів на поточний рахунок постачальника. Оплата за товар здійснюється покупцем протягом 3 банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару після отримання на свою адресу покупцем від постачальника рахунку-фактури та документів, вказаних у п. 2.3 та 8.7. даного договору. Перебіг терміну оплати починається з наступного банківського дня від дати поставки відповідної партії поставки.

Покупець за даним договором несе наступну відповідальність: - у випадку порушення терміну оплати товару сплачує штраф у розмірі 10% від вартості несплаченого товару. Сторони домовились, що штрафні санкції, визначені даним пунктом договору можуть бути застосовані до покупця за умови повної поставки партії товару, яка підлягає оплаті, надання покупцеві оригіналу даного договору, підписаного постачальником та скріпленого його печаткою; надання постачальником всіх документів, зазначених в п. 2.3. та п. 8.7. даного договору (п. 5.3. договору).

Пунктом 8.7. договору сторони передбачили, що при укладенні цього договору, постачальник зобов'язується надати покупцеві наступні документи: 1) копія довідки з ЄДРПОУ; 2) копія свідоцтва про реєстрацію с/г підприємств як суб'єктів спеціального режиму оподаткування податку на додану вартість; 3) витяг із Статуту підприємства, де вказані керівник та засновники, а також обмеження керівника на підписання документів. У випадку наявності обмежень керівника на підписання документів,що стосуються даного договору, надати копію довіреності або іншого документу, що дозволяє підписання необхідних документів; 4) наказ про вступ в обов'язки керівника постачальника та протокол про його призначення; 5) копія свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, а у випадку, якщо державна реєстрація постачальника відбулась після 07.05.2011 року - копія витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України; 6) довідку з органів податкової служби про відсутність податкової заборгованості по податкам, зборам та платежам зі строком видачі не пізніше 30 днів. Зазначений пункт договору не застосовується до осіб/підприємств, з якими було укладено аналогічний договір на протязі пів року до укладення цього договору, і які вже надали вищевказані документи, за умови, що документи не зазнали змін.

Відповідно до п. 5.10 укладеного договору при ненаданні документів, вказаних в п. 8.7. та/або п. 8.1.2. покупець має право притримати оплату за товар у розмірі 20% до моменту надання зазначених документів.

Даний договір, згідно п. 7.2., набирає чинності з моменту його підписання обома сторонами і дії до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору поставки № 142105 від 11.04.2012р. Приватне акціонерне товариство «Райз - Максимко» поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» отримало товар на загальну суму 6 340 780, 00 грн. з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною № УМ0504-00015 від 27.04.2012р., яка підписана уповноваженими представниками та скріплена печатками сторін, належним чином завірена копія якої наявна в матеріалах справи.

Вищезазначена видаткова накладна оформлена відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положення «Про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку» затвердженого наказом Міністерства Фінансів України від 24 травня 1995р. № 88 щодо зазначення обов'язкових в них реквізитів, а саме: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ; назву документа(форми); дату і місце складення документа; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі); посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Крім того, на підтвердження передачі права власності на 1 474, 600 тонн соняшника від позивача до відповідача, сторони підписали акт б/н від 27.04.2012р., належним чином завірена копія якого наявна в матеріалах справи.

На виконання п. 3.2. договору позивачем виставлено відповідачеві рахунок-фактуру № VIE1404-0004 від 28.04.2012р. на загальну суму 6 340 780, 00 грн. з ПДВ.

В матеріалах справи наявна належним чином завірена копія податкової накладної № 30/2 від 27.04.2012р.

З вищенаведеного вбачається, що Приватне акціонерне товариство «Райз - Максимко» поставило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» отримало товар на загальну суму 6 340 780, 00 грн. з ПДВ без будь-яких зауважень щодо кількості, якості чи інших умов поставки, а саме неповного комплекту документів, вказаних у п. 2.3. договору.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши умови договору, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором щодо поставки товару.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

Однак, всупереч умовам договору, відповідач за поставлений товар розрахунок належним чином не провів, лише частково оплативши отриманий товар на суму 5 705 000, 00 грн., що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, яка засвідчена підписом уповноваженої особи та скріплена відбитком печатки банківської установи (оригінал якої наявний в матеріалах справи).

Отже, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений згідно умов договору товар складає 635 780, 00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов'язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Зі змісту укладеного між сторонами договору вбачається, що за своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки.

В силу вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

До обов'язків покупця ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України відносить обов'язок оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно п. 3.2. договору оплата за товар здійснюється покупцем протягом 3 банківських днів з моменту поставки відповідної партії товару після отримання на свою адресу покупцем від постачальника рахунку-фактури та документів, вказаних п. 2.3 та 8.7. даного договору. Перебіг терміну оплати починається з наступного банківського дня від дати поставки відповідної партії поставки.

Посилання відповідача на ненастання строку оплати товару у відповідності до умов договору обґрунтовуються тим, що позивачем не надано довідку про відсутність податкової заборгованості по податкам і зборам, хоча виходячи з умов договору надання вказаної довідки є обов'язковою умовою для оплати товару, а у відповідності до п. 5.10. покупець має право притримати оплату за товар.

Зазначені доводи місцевим господарським судом вірно не прийняті до уваги виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем прийнято від позивача товар без будь-яких зауважень щодо кількості, якості чи інших умов поставки, а саме неповного комплекту документів, вказаних у п. 2.3. договору, що сторонами не заперечується.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до витягу з журналу вихідної документації, наданого позивачем суду першої інстанції, вбачається, що останнім 08.05.2012р. направлено відповідачу пакет документів для оплати (порядковий номер запису в журналі вихідної кореспонденції 512) (а. с. 71).

Також відповідачем було здійснено часткову оплату отриманого товару на суму 5 705 000, 00 грн.

Згідно п. 14 Інструкції «Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості» від 25.04.1966р. № П-7 приймання продукції по якості і комплектності виробляється в точній відповідності зі стандартами, технічними умовами, Основними й Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також по супровідним документам, що засвідчують якість і комплектність, продукції що поставляється (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якості, рахунок-фактура, специфікація і т.п.). Відсутність зазначених супровідних документів або деяких з них не припиняє приймання продукції. У цьому випадку складається акт про фактичну якість і комплектність продукції, що надійшла, і в акті вказується, які документи відсутні.

Відповідного акту про відсутність документів суду не надано.

Відповідно до ст. 666 Цивільного кодексу України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов договору.

Відповідачем жодних претензій, повідомлень чи вимог щодо порушення позивачем умов договору, а саме ненадання документів, передбачених у п. 2.3. та 8.7. договору, позивачу направлено не було, що не заперечувалось представниками відповідача у судових засіданнях.

Посилання відповідача на п. 5.10. договору, згідно якого при ненаданні документів, вказаних в п. 8.7. та/або п. 8.1.2. покупець має право притримати оплату за товар у розмірі 20% до моменту надання зазначених документів, вірно не прийняті місцевим господарським судом до уваги, оскільки спростовуються матеріалами справи, з огляду на наступне.

Пунктом. 8.7. договору визначено, що постачальник передає документи, а саме установчі документи, при укладенні договору, а згідно п. 8.1.2. договору постачальник передає копію податкової накладної.

Ненадання позивачем відповідачу податкової накладної спростовується витягом з журналу вихідної кореспонденції.

Відповідно до абзацу першого та другого п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто, продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказана позиція також підтверджується Листом Державної податкової адміністрації від 25.10.2011 р. № 4261/6/15-3415-04 «Про розгляд листа [щодо порядку оподаткування податком на додану вартість]», відповідно до якого, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Оскільки, витяг з журналу вихідної кореспонденції спростовує твердження відповідача про ненадання позивачем документів, передбачених умовами договору, відповідач від отриманого товару згідно умов договору не відмовлявся, а здійснив часткову оплату отриманого товар, у зв'язку з чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 635 780, 00 грн., що складає 10,02 % від вартості поставленого товару, тому посилання відповідача на застосування п. 5.10. договору є безпідставними та необґрунтованими.

Таким чином, оскільки відповідачем не надано жодних доказів встановлення позивачу строку для надання документів, доказів відмови від прийняття товару, відмови від договору, повернення позивачу товару, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором щодо поставки товару, а тому строк виконання грошового зобов'язання по оплаті товару на момент звернення позивача з даним позовом до суду, настав.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Крім того, з п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-06/928/2012 від 17.07.2012р. «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права» вбачається, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 28.02.2012 р. № 5002-8/481-2011 та від 21.04.2011 р. № 9/252-10.

Отже, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті товару за зазначеною накладною на момент звернення позивача з позовом до суду настав.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором у розмірі 635 780, 00 грн. є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, відповідачем не спростованими, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв'язку з простроченням відповідачем зобов'язання щодо оплати товару, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача 63 578, 00 грн. - штрафу та 13 795, 00 грн. - 3 % річних.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, як це передбачено статтею 218 Господарського кодексу України.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Як зазначено в статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Частинами 1, 2 статті 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойки, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано .

Згідно п. 5.3 договору покупець за даним договором несе наступну відповідальність: - у випадку порушення терміну оплати товару сплачує штраф у розмірі 10% від вартості несплаченого товару. Сторони домовились, що штрафні санкції, визначені даним пунктом договору можуть бути застосовані до покупця за умови повної поставки партії товару, яка підлягає оплаті, надання покупцеві оригіналу даного договору, підписаного постачальником та скріпленого його печаткою; надання постачальником всіх документів, зазначених в п. 2.3. та п. 8.7. даного договору.

Колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку штрафу, погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 63 578, 00 грн. штрафу є законними, а тому такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Колегія суддів, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних, вважає необхідне зазначити наступне.

Оскільки, 2012 рік був високосним, у зв'язку з чим кількість днів у році становить 366, а не 365, а умова застосування відповідальності у вигляді 3% річних у даному випадку пов'язана з моментом отримання покупцем від постачальника рахунку-фактури та документів, вказаних у п. п. 2.3., 8.7., які були отриманні відповідачем 14.05.2012р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, належним чином завірена копія наявна в матеріалах справи (а. с. 67), то нарахування 3 % річних, з урахуванням строку у 3 банківських дні згідно п. 3.2. договору, починається з 18.05.2012р.

Однак, всупереч умов договору за прострочення оплати товару позивач нараховує 3% річних за період з 07.05.2012р. по 25.01.2013р. Такий розрахунок 3% річних колегія суддів вважає неправомірним та необґрунтованим.

Таким чином, беручи до уваги умови договору, здійснивши власний розрахунок 3% річних, нарахованих на суму боргу 635 780, 00 грн. за період з 18.05.2012р. по 25.01.2013р., колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних підлягають задоволенню у розмірі 13 188, 19 грн., а тому в іншій частині вимог щодо стягнення 607, 37 грн. 3% річних (13 795, 56 грн. - 13 188, 19 грн.) слід відмовити.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що апелянт не надав жодних належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача.

Згідно ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, з наданням належної оцінки доказам по справі, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення від 19.03.2013р.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІ ЕНД АЙ ЕВОЛЮШН» на рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013р. у справі № 910/1985/13 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 19.03.2013р. у справі № 910/1985/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/1985/13 повернути до господарського суду Черкаської області.

4. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано 28.05.2013р.

Головуючий суддя Скрипка І.М.

Судді Мальченко А.О.

Синиця О.Ф.