Рішення № 31561995, 16.05.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2013 р. Справа № 923/379/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", м.Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 31 906,21 грн.

за участю представників сторін:

від позивача - Мгоян Р.С., уповн.представник, довіреність № 3762-О від 16.10.2012р.;

від відповідача - не прибув.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом про стягнення 24635,59 грн., з яких 23278,23 грн. заборгованість за кредитом, 905,81 грн. заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, 209,50 грн. заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом, 242,05 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом. Розмір заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом та заборгованості зі сплати комісії за користування кредитом розрахований, а пеня нарахована за станом на 18.10.2012р., включно. В обґрунтування позовних вимог стверджується про неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування № б/н від 23.02.2011р.

Згідно з письмовою заявою від 23.04.2013р. про уточнення позовних вимог, фактично, збільшення позовних вимог (надійшла 26.04.2013р. через канцелярію суду з супровідним листом вх.№ 5120/13) позивач збільшив до 5745,13 грн. розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом, збільшив до 1257,00 грн. розмір позовних вимог в частині стягнення заборгованості зі сплати комісії за користування кредитом, а також збільшив до 1625,85 грн. розмір позовних вимог в частині стягнення пені, визначивши розмір заборгованості зі сплати відсотків за користування кредитом та розмір заборгованості зі сплати комісії за користування кредитом за станом на 18.04.2013р., включно, а також донарахувавши пеню за період з 19.10.2012р. по 18.04.2013р., включно. В іншій частині, а саме щодо стягнення заборгованості за кредитом, розмір позовних вимог змін не зазнав. Примірник заяви про уточнення позовних вимог позивач направив відповідачеві 26.04.2013р. листом з описом вкладення.

Вказану заяву позивача про збільшення позовних вимог прийнято судом. У відповідності до цієї заяви ціна позову становить 31906,21 грн., з яких 23278,23 грн. заборгованість за кредитом, 5745,13 грн. заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитом, 1257,00 грн. заборгованість зі сплати комісії за користування кредитом, 1625,85 грн. пеня за несвоєчасне повернення кредиту та несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом. Спір розглядається виходячи з ціни позову у розмірі 31906,21 грн.

Відповідач у судове засідання не прибув, явку свого представника у судове засідання не забезпечив, відзиву на позовну заяву та витребувані судом документи не надав. Про причини ненадання відзиву на позовну заяву та інших витребуваних судом від нього документів відповідач не повідомив. Ухвалу від 23.04.2013р. про відкладення розгляду справи на 16.05.2013р. було надіслано за зареєстрованою на час розгляду даної судової справи адресою відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, згідно з витягом на відповідача з цього реєстру (а.с.64-65), рекомендованим листом з повідомленням. Поштове повідомлення про вручення ухвали суду від 23.04.2013р. або ж вказаний рекомендований лист (без вручення) не повернувся до суду. Таким чином, відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи.

Від відповідача не надходило заяв та клопотань щодо судового засідання 16.05.2013р.

Відповідно до ст.77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка відповідача (його представника) не унеможливлює розгляд справи № 923/379/13. Розгляд справи за відсутності відповідача, який належно повідомлений про місце та час розгляду справи, або його представника не є порушенням процесуальних прав відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України у разі, якщо відзив на позовну заяву і витребувані судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Справа розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 16.05.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (надалі - відповідач) 23.02.2011р. підписав заяву про відкриття поточного рахунку в Публічному акціонерному товаристві Комерційний банк "Приватбанк" (надалі - банк) (а.с.9). Підписання цієї заяви клієнтом банку (у даному випадку відповідачем), як-то вказано за текстом заяви, є виявленням згоди клієнта банку з Умовами та правилами надання банківських послуг, затвердженими наказом Голови Правління банку № СП-2011-85 від 28.01.2011р. (надалі - Умови), які розміщено в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, та з Тарифами банку, а також з тим, що вказані заява, Умови та тарифи разом складають договір банківського обслуговування (за обліком банку - договір № б/н від 23.02.2011р.). Витяги з Умов (а.с.11-17) та тарифів (а.с.10) надано банком та долучено судом до матеріалів справи. Підписавши вказану заяву відповідач, також, зобов'язався виконувати умови договору банківського обслуговування № б/н від 23.02.2011р.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України - якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Згідно з Умовами визначено надання банком відповідачеві грошових коштів в якості кредиту на умовах повернення, строковості, платності та цільового використання (характеру) цих коштів, шляхом встановлення кредитного ліміту на ведення поточної господарської діяльності (згідно з п.3.18.1.1, п.3.18.1.3, п.3.18.2.2.1, п.3.18.2.2.2, п.3.18.2.2.3 та п.3.18.2.2.5 Умов). Також, Умовами передбачено, що про розмір кредитного ліміту банк повідомляє клієнта в узгодженій між ними (передбаченій Умовами - примітка суду) формі. Відповідно до договору відповідачу був встановлений кредитний ліміт на поточний рахунок № 26000060389076 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано Умовами.

Згідно з п.3.18.1.8 Умов строк дії (обслуговування) кредитного ліміту становить один рік з моменту приєднання клієнта до Умов (фактично з моменту підписання відповідачем заяви про відкриття поточного рахунку в банку - примітка суду), зі сплатою комісії та відсотків річних (у позові - "процентів", примітка суду) за диференційованою ставкою (її розмір залежить від строку користування кредитом - примітка суду) : за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0,0 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п.3.18.4.1.1 Умов); при необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 24,0 % (п.3.18.4.1.2 Умов); починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними, при цьому, розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 48,0 % (п.3.18.4.1.3 Умов). У разі порушення клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації банком передбаченого умовами права банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,1315 % від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань (п.3.18.4.1.3 умов) .

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Згідно з ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання крім передбачених законом випадків. Відповідно до ч. 2 ст. 345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту. За ст.ст. 1050, 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити відсотки. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини кредиту, банк має право вимагати дострокового повернення кредиту в цілому. Згідно з абз. 1 ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Банк власні зобов'язання за договором банківського обслуговування № б/н від 23.02.2011р. виконав належним чином та в повному обсязі: відповідачеві встановлений кредитний ліміт в розмірі 28000,00 грн. та забезпечене користування цим лімітом. Вказане підтверджується виписками банку по рахунку № 26000060389076 відповідача за період з 28.04.2012р. по 18.10.2012р. (а.с.21-23), за період часу з 03.03.2011р. по 19.04.2013р. (а.с.76, 79, 86-91), а також платіжним дорученням банку від 23.02.2011р. №00І9 (а.с.72). З цих документів також слідує, що в порушення зазначених норм закону та умов договору банківського обслуговування № б/н від 23.02.2011р. відповідач свої зобов'язання за договором банківського обслуговування № б/н від 23.02.2011р. належним чином не виконав: не погасив наявну по поточному рахунку заборгованість (кредитні кошти банку не повернув, відсотки та винагороду (комісію) за користування кредитом банку не сплатив). Станом на 18.04.2013р. у зв'язку з порушеннями відповідачем зобов'язань за договором банківського обслуговування № б/н від 23.02.2011р., по поточному рахунку відповідача обліковувалося 23278,23 грн. заборгованості за кредитом, 5745,13 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом та 1257,00 грн. заборгованості по сплаті комісії за користуванням кредитом (розрахунок заборгованості - а.с.73-75). Відповідачем не надано будь-яких заперечень щодо наявності у нього вказаної заборгованості перед банком або ж доказів сплати цієї заборгованості. Розрахунок заборгованості судом перевірений.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами або договором. Згідно з ч. 1 ст. 230 цього ж кодексу штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання незалежно або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором. Згідно з ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.3.18.5.1 Умов при порушенні клієнтом будь-якого із передбачених Умовами зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, а також передбачених Умовами термінів повернення кредиту, сплати винагороди (комісії - примітка суду), клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А у випадку реалізації банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.18.4.1.3 Умов від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні. Згідно з п.3.18.5.4 Умов нарахування неустойки за кожен випадок порушення клієнтом зобов'язань здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.

За неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань з повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування цими коштами за договором банківського обслуговування № б/н 23.02.2011р. банк нарахував відповідачу 1625,85 грн. пені, розрахунок якої (а.с.73-75) судом перевірений. Під час розгляду даної судової справи відповідачем не надано заперечень щодо нарахування йому банком 1 625,85 грн. пені або доказів сплати пені у вказаному розмірі.

При цьому ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачає порядок та строк, у межах якого нараховуються штрафні санкції, а строк, протягом якого особа може звернутись до суду за захистом свого порушеного права встановлено нормами Цивільного кодексу України. Позовна заява, за якою порушено справу № 923/379/13, надійшла до господарського суду Херсонської області 08.04.2013р. та містить у собі, серед інших позовних вимог, позовні вимоги про стягнення нарахованої за період часу з 05.03.2012р. по 04.04.2012р. пені у розмірі 0,59 грн. При цьому, згідно з ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Відповідно до ст.267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Під час розгляду справи № 923/379/13 заяви про застосування наслідків спливу позовної давності не подавалися (відсутні).

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування б/н від 23.02.2011р. банк направив відповідачеві претензію від 10.10.2012р. № 10221НЕН2S05P (а.с.27), цінним листом з описом вкладення, за вказаною відповідачем у заяві про відкриття рахунку адресою, з вимогами погасити наявну на вказану дату заборгованість відповідача за договором, у тому числі сплатити штрафні санкції - пеню. Факт направлення 12.10.2012р. позивачем цієї претензії відповідачеві підтверджується копіями опису вкладення у цінний лист з відбитком календарного штемпелю підприємства поштового зв'язку та касового чека підприємства поштового зв'язку (а.с.28). Станом на час розгляду даної судової справи відповідач вказану претензію банку не задовольнив, будь-яких заперечень або іншої відповіді на цю претензію не надав.

За вказаних встановлених судом обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір у розмір 1 720,50 грн. покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (місце проживання - АДРЕСА_1; ідент. номер - НОМЕР_1; інші реквізити суду невідомі) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (місцезнаходження - 49094, м.Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50; ідент. код ЄДР - 14360570; інші реквізити суду невідомі) - 23278 (двадцять три тисячі двісті сімдесят вісім) грн. 23 коп. заборгованості за кредитом, 5745 (п'ять тисяч сімсот сорок п'ять) грн. 13 коп. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом, 1257 (одна тисяча двісті п'ятдесят сім) грн. 00 коп. заборгованості по сплаті комісії за користування кредитом, 1625 (одна тисяча шістсот двадцять п'ять) грн. 85 коп. пені, а також 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. компенсації по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.05.2013 року

Суддя К.В. Соловйов