Рішення № 31561872, 31.05.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2013 р. Справа № 917/910/13

за позовом Прокурора Октябрського району міста Полтави, вул. В.Козака, буд. 1, м. Полтава, Полтавська область, 36000 в інтересах держави в особі:

1) Полтавської обласної ради, вул. Жовтнева, буд. 45, м. Полтава, Полтавська область, 36014;

2) Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, буд. 2а, м. Полтава, Полтавська область, 36008

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фієста", вул. Степного фронту, буд. 46, м. Полтава, Полтавська область, 36021

про стягнення 11215,49 грн.

Суддя Безрук Т. М.

Представники

в судовому засіданні 30.05.2013р.:

від прокуратури: Буленко О. О.;

від позивача: 1) не з'явився; 2) Данілова Н. Н.;

від відповідача: Бабак С. І.;

в судовому засіданні 31.05.2013р.:

від прокуратури: Бойко А. В.;

від позивача: 1) не з'явився; 2) Данілова Н. Н.;

від відповідача: Бабак С. І.

Розглядається позовна заява про стягнення 11215,49 грн., у тому числі 7258,13 грн. заборгованості за теплову енергію, поставлену згідно договору на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води № 1529«С» від 06.11.2007р., 3910,81 грн. - пені, 14,49 грн. - інфляційних, 32,06 грн. - 3% річних.

Позивач - Полтавська обласна рада - позовні вимоги підтримав в повному обсязі та надала клопотання про розгляд справи без участі їх представника. Клопотання задоволено судом.

Позивач - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" - позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач повідомив про сплату боргу на суму 7260,00 грн. та надав клопотання про зменшення розміру пені в зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

В судовому засіданні 30.05.2012р. суд оголошував перерву до 31.05.2013р. згідно з ст. 77 ГПК України. Про час та місце розгляду сторони повідомлені під розписку.

В судовому засіданні 31.05.2013р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

У відповідності зі ст. 2 ГПК України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 08.04.1999р. в справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються, як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі, як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств тощо.

Із врахуванням того, що „інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спільних відносинах.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування" місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

Згідно з Статутом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", дане підприємство, засноване на майні комунальної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області і передане в оперативне управління Департаменту житлово-комунального господарства Полтавської облдержадміністрації. Засновником підприємства є Полтавська обласна рада, а власником - територіальні громади сіл, селищ і міст Полтавської області (а.с.18-19).

Прокурор звернувся з даною позовною заявою на захист інтересів територіальної громади області в особі Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", оскільки внаслідок безоплатного споживання теплової енергії ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" не отримує кошти необхідні для розрахунків з енергопостачальними і газопостачальними підприємствами, що порушує права та інтереси територіальної громади області та може призвести до припинення відпуску природного газу та електричної енергії, що потягне за собою виникнення перебоїв або припинення подачі теплової енергії споживачам.

З огляду на викладене, пред'явлення прокурором позову в інтересах держави в особі Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" є правомірним.

Між ОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" (позивачем) та Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фієста" (відповідачем) укладено договір № 1529«С» від 06.11.2007р. на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води (далі - Договір); (а.с. 14-15).

Відповідно до п.1 даного Договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення та гарячого водопостачання до межі розподілу будівлі кафе «Фієста» по вул. Ст.Фронту, 46.

За пунктом 29 Договору оплата за опалення стягується на підставі тарифів, встановлених уповноваженим органом.

Додатковими угодами № 2 від 2008р., № 3 від 10.04.2009р. до Договору сторони визначали вартість послуг теплопостачання (а.с.46, 47).

Відповідно до ч. 3 ст. 20 Закону України від 02.06.2005р. № 2633-IV "Про теплопостачання" (у редакції Закону України від 09.07.2010 р. N 2479-VI) тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством.

Постановою Національної комісії регулювання ринку комунальних послуг України від 30.09.2011р. № 81 "Про встановлення тарифів на теплову енергію ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" встановлені тарифи на теплову енергію для потреб інших споживачів в сумі 802,18 грн. за 1Гкал (без ПДВ); (а.с.21).

В п. 29 Договору визначено, що опалювальна площа під тепловим лічильником кафе складає 90 кв.м, що становить 2,11% загальної опалювальної площі. Площа, яку займає споживач - 110,5 м2, показання теплового лічильника розподіляються пропорційно площі, яку займає споживач, - 15%.

Згідно з п. 30 Договору споживач зобов'язується сплачувати за теплову енергію у строк до 10 числа місяця наступного за розрахунковим періодом.

Розпорядженням міського голови Полтавської міської ради від 10.10.2012р. "Про початок опалювального періоду 2012-2013р.р." визначено, що опалювальний сезон 2012/2013р. для будинків та інших об'єктів обладнаних системами централізованого теплопостачання розпочинається з 11.10.2012р. (а.с.20).

На виконання умов Договору за період жовтень 2012р. - лютий 2013р. позивач поставив відповідачу теплову енергію на загальну суму 7883,83 грн. (розрахунок - а.с.10).

На оплату наданих послуг позивачем виписані відповідачу відповідні акти приймання-передачі теплової енергії від 31.10.2012р., від 30.11.2012р., від 31.12.2012р. від 31.01.2013р., від 28.02.2013р. Факт направлення вказаних актів відповідачу підтверджується реєстрами згрупованих поштових відправлень (а.с.35-44).

Відповідач вказані акти не підписав, заперечень щодо постачання теплової енергії чи інших претензій позивачу не пред'явив.

24.12.2012р. відповідач провів часткову оплату спожитої теплової енергії на суму 625,70 грн.

На дату звернення прокурора з позовом заборгованість відповідача становила 7258,13 грн.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання повинні виконуватися належним чином і одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечувати безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ч. 6 ст. 19 Закону України від 02.06.2005р. № 2633-IV "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч.6 ст. 25 Закону № 2633).

Після звернення прокурора з позовом до суду відповідач сплатив 7260,00 грн., що підтверджується банківськими квитанціями № 40Р28322 від 28.05.2013р., № 78Р29101 від 29.05.2013р., № 78Р29127 від 29.05.2013р. (а.с.54).

Згідно бухгалтерської довідки позивача від 31.05.2013р. вказані платежі були зараховані на погашення боргу відповідача на суму 7258,13 грн., які є предметом даного спору.

Оплату в іншій частині - 1,87 грн. слід зарахувати на погашення річних за даним позовом.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 7258,13 грн. основного боргу слід припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ч. 3 ст. 1 Закону України № 686-ХІV від 20.05.1999 року "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання при будинкових територій" (із змінами і доповненнями, далі - Закон № 686-ХІV) за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної cyми боргу.

Відповідно до п. 33 Договору у випадку несплати у вказані строки застосовується пеня в розмірі 1,0 % за кожен день прострочення платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне винесення плати за спожиті комунальні послуги" № 686-ХІ від 20.05.1999р., а також стягується 3 % річних та інфляційні витрати згідно ст. 625 ЦК України.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної у постанові від 16 квітня 2013 р. у справі № 3-6гс13 (справа № 18/957/12) нормою частини 1 статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій" встановлено законну неустойку за порушення грошового зобов'язання у сфері відносин з надання житлово-комунальних послуг - пеня в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100 % боргу. Кредитор має право на стягнення цієї законної неустойки у тому числі й за відсутності у договорі умови про неустойку.

В ч. 3 ст. 82 ГПК України зазначено, що обираючи при прийнятті рішення правову норму, що підлягатиме застосуванню до спірних правовідносин, господарський суд зобов'язаний враховувати висновки Верховного Суду України, які викладені у рішеннях, прийнятих за результатом розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 11116 цього Кодексу.

Враховуючи факт прострочення оплати прокурором заявлено до стягнення 3910,81 пені за період 11.11.2012р. - 27.03.2013р.

При цьому судом встановлено, що позивачем - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" - проведено нарахування пені наростаючим підсумком, але не взято до уваги, що відповідно до п. 33 Договору та ч. 3 ст. 1 Закону № 686-ХІV пеня не повинна перевищувати 100% боргу. При обчисленні пені на заборгованість за жовтень 2012р. за період 11.11.2012р.-27.03.2013р. судом встановлено перевищення суми пені (1120,96 грн.) над сумою боргу (818,22 грн.).

Після перерахунку пені на заборгованість кожного місяця поставки за вказані позивачем періоди судом встановлено, що належна до стягнення сума пені становить 3614,34 грн. (розрахунок суду - залучено до справи). Позовні вимоги в цій частині є правомірними. Вимоги в частині стягнення 296,47 грн. пені слід відхилити як безпідставні.

Згідно п.3 ст.83 ГПК України господарський суд має право, приймаючи рішення, зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Пунктом 1 ст. 233 ГК України визначено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідач надав клопотання про зменшення розміру пені в зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

Враховуючи те, що після подачі даного позову та до початку розгляду справи по суті відповідач повністю сплатив основний борг, заявлена до стягнення пеня є надмірно великою з сумою боргу, керуючись ч. 2 ст. 233 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України суд прийшов до висновку про наявність виключних обставин, які дають підстави для зменшення розміру пені до 2000,00 грн.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України прокурором правомірно заявлено до стягнення 32,06 грн. - 3% річних за період 11.11.2012р. - 27.03.2013р.. Правильність розрахунку перевірено судом.

Як було встановлено судом, після звернення прокурора з позовом до суду відповідач сплатив 7260,00 грн., що підтверджується банківськими квитанціями № 40Р28322 від 28.05.2013р., № 78Р29101 від 29.05.2013р., № 78Р29127 від 29.05.2013р. (а.с.54).

З даної суми 7258,13 грн. було зараховано на погашення основного боргу відповідача, а залишок суми - 1,87 грн. слід зарахувати на погашення належних до сплати річних.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення 1,87 грн. річних слід припинити в зв'язку з відсутністю предмету спору на підставі п. 11 ст. 80 ГПК України.

Позовні вимоги в частині стягнення 30,19 грн. - 3% річних підлягають задоволенню.

Прокурором також заявлено вимоги про стягнення 14,49 грн. - інфляційних, нарахованих за період листопад 2012р. - лютий 2013р. (розрахунок - а.с.13).

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України за №01-06/928/2012 від 17.07.2012р. сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При нарахуванні інфляційних позивачем - ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго" - не були враховані від'ємні показники інфляції у лютому 2013р. та не враховано положення п. 30 договору про кінцевий розрахунок до 10 числа наступного місяця. Після проведення перевірки розрахунку судом встановлено, що сума інфляційних становить 4,35 грн. Позовні вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню.

В іншій частині - позовні вимоги щодо стягнення інфляційних задоволенню не підлягають як безпідставні.

В п. 4.3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у разі господарський суд на підставі пункту 3 статті 83 ГПК зменшує розмір неустойки (штрафу, пені) витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

В п. 4.6 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору, та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.

В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п.1-1), 82, 83 (п.3), 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

Вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити належну до стягнення суму пені до 2000,00 грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фієста" (вул. Степного фронту, буд. 46, м. Полтава, Полтавська область, 36021, ідентифікаційний код 24824771) на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (м. Полтава, вул. Комарова, 2а, ідентифікаційний код 03338030) 2000грн. 00 коп. пені, 30 грн. 19 коп. річних, 4грн. 35 коп. - інфляційних.

Видати наказ.

4. Припинити провадження у справі в частині стягнення 7258,13 грн. основного боргу та 1,87 грн. річних.

5. В частині стягнення 296,47 грн. пені та 10,14 грн. інфляційних - у позові відмовити.

6. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Фієста" (вул. Степного фронту, буд. 46, м. Полтава, Полтавська область, 36021, ідентифікаційний код) ідентифікаційний код 24824771) в доход Державного бюджету України 567 грн. 77 коп. судового збору.

Видати наказ.

7. Стягнути з Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (м. Полтава, вул. Комарова, 2а, ідентифікаційний код 03338030) в доход Державного бюджету України 51 грн. 62 коп. судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено та підписано: 01.06.2013р.

Суддя Безрук Т.М.