Рішення № 31561841, 13.05.2013, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 2610/19564/2012

Провадження №2/761/1657/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

13 травня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Мальцева Д.О.,

при секретарі Жигня І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-97» про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 162-07/06.03 (житлове приміщення) від 12 липня 2006 року,-

В С Т А Н О В И В :

У серпні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 12 липня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» (надалі - Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-97» (надалі - Позичальник) було укладено кредитний договір № 162-07/06.03 зі змінами та доповненнями (надалі - Кредитний договір), відповідно до якого Банк надав Позичальнику, а Позичальник прийняв кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 75 000,00 (сімдесят п'ять тисяч швейцарських франків 00 сантимів) в порядку та на умовах, зазначених у даному договорі.

14 серпня 2006 року між сторонами був укладений Додатковий договір № 1 до Кредитного договору, згідно з умовами п. якого Банком Позичальнику було збільшено ліміт кредитування в іноземній валюті з суми 74 431,82 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять один швейцарський франк 82 сантими) на суму 75 568,18 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят вісім франків 18 сантимів), тобто до суми 150000,00 (сто п'ятдесят тисяч швейцарських франків 00 сантимів), що дорівнювало еквіваленту 612 549,90 грн. (шістсот дванадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять гривень 90 копійок) за курсом Національного банку України на день укладення Додаткового договору № 1.

За умовами кредитного договору Банк надав Позичальнику кредит, а Позичальник зобов'язувався повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 12 липня 2017 року, однак, цей строк був продовжений, у зв'язку з укладанням Додаткової угоди № 1 до Кредитного договору, згідно якої Позичальник зобов'язувався повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 12 липня 2018 року, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 8,99 % річних.

Згідно умов зазначеного договору погашення заборгованості повинно здійснюватися в наступному порядку: щомісяця в період сплати, Позичальник повинен надавати Банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за Кредитом, яка складається із заборгованості за Кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 12 липня 2006 року між позивачем та ОСОБА_1 як майновим поручителем був укладений Договір іпотеки № 162-07/06.03 (житлове приміщення) від 12 липня 2006 року зі змінами і доповненнями, предметом якого є нерухоме майно - пятикімнатна квартира, що є власністю Іпотекодавця та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 155,6 кв.м., житловою площею - 96,60.

В зв'язку з тим, що ТОВ «Альфа -97» свої зобов'язання перед позивачем не виконує, станом на 18 липня 2012 року утворилась заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 190 684,33 грн. (один мільйон сто дев'яносто тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 33 копійки), з яких: сума заборгованості за кредитом - 115 538,80 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 944 339,98 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 2 267,02 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 18 529,17 грн.; розмір нарахованих відсотків за кредитом - 26 219,77 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 214 303,57 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 1653,13 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 13511,62 грн., позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нерухоме майно- п'ятикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею - 155,6 кв.м., житловою площею - 96,60, що належить ОСОБА_1 на праві власності, за рахунок якого задовольнити вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» за кредитним договором №162-07/06.03 (новий номер 10134599000) від 12 липня 2006 року у розмірі 1 190 684,33 грн., шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах за ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, а також, стягнути витрати по сплаті судового збору у розмірі 3219,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, з підстав викладених в позовній заяві просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явилась. Причини неявки суду невідомі. Про дату час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Третя особа в судове засідання не з'явилась. Причини неявки суду невідомі. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 224 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - ЦПК України) у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи наявність в справі достатніх матеріалів про права та обов'язки сторін та те, що представник позивача проти заочного розгляду справи не заперечує, суд, на підставі ч. 1 ст. 224 та відповідно до ч. 1 ст. 225 ЦПК України, постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача та оцінивши наявні у справі докази, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України (надалі -ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, перевіряючи обставини справи, судом встановлено, що 12 липня 2006 року між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа-97» було укладено кредитний договір № 162-07/06.03 зі змінами та доповненнями, відповідно до якого Банк надав Позичальнику, а Позичальник прийняв кредит (грошові кошти) в іноземній валюті в сумі 75 000,00 (сімдесят п'ять тисяч швейцарських франків 00 сантимів) в порядку та на умовах, зазначених у даному договорі.

14 серпня 2006 року між сторонами був укладений Додатковий договір № 1 до Кредитного договору, згідно з умовами якого Банком Позичальнику було збільшено ліміт кредитування в іноземній валюті з суми 74 431,82 (сімдесят чотири тисячі чотириста тридцять один швейцарський франк 82 сантими) на суму 75 568,18 (сімдесят п'ять тисяч п'ятсот шістдесят вісім франків 18 сантимів), тобто до суми 150000,00 (сто п'ятдесят тисяч швейцарських франків 00 сантимів), що дорівнювало еквіваленту 612 549,90 грн. (шістсот дванадцять тисяч п'ятсот сорок дев'ять гривень 90 копійок) за курсом Національного банку України на день укладення Додаткового договору № 1.

Відповідно до п. 1.2.2 Кредитного договору Позичальник у будь - якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 12 липня 2017 року, якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди сторін або до вказаного терміну (достроково) відповідно до умов Кредитного договору.

27 лютого 2009 року між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до Кредитного договору, згідно з умовами п. 2.1 якої змінився кінцевий термін повернення кредиту за Договором, позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін не пізніше 12 липня 2018 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 12 липня 2006 року між позивачем та ОСОБА_1 як майновим поручителем був укладений Договір іпотеки № 162-07/06.03 (житлове приміщення) від 12 липня 2006 року зі змінами і доповненнями, предметом якого є нерухоме майно - п"ятикімнатна квартира, що є власністю Іпотекодавця та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 155,6 кв.м., житловою площею - 96,60.

Предмет іпотеки є власністю Іпотекодавця на підставі свідоцтва про право власності на квартиру, виданого Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 30 жовтня 2002 року на підставі Наказу Головного управління житлового забезпечення від 28 жовтня 2002 року за № 1577-С/КІ, зареєстрованого в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 01 листопада 2002 року за реєстровим № 5 .

Договір іпотеки № 162-07/06.03 від 12 липня 2006 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2 12 липпня 2006 року, зареєстровано в реєстрі № 2721, накладено заборону на його відчуження, зареєстровано в реєстрі за № 2721.

14 серпня 2006 року між сторонами був укладений Договір про внесення змін до Договору іпотеки № 162-07/06.03 від 12 липня 2006 року, який посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстровано в реєстрі за № 3417.

08 грудня 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» та Публічним акціонерним товариством «УкрСиббанк» було укладено договір купівлі - продажу прав вимоги за кредитами, який посвідчено приватним нотаріусом Київсьеого міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований в реєстрі за номером 2949, 2950.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до положень ст.. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законм.

Таким чином, відповідно до умов Договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, у зобов'язані позичальника за кредитним договором відбулась заміна кредитора, а Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» набуло статус нового кредитора.

Як вбачається з виписки з особового рахунку ТОВ «Альфа-97», банком виконано зобов'язання за кредитним договором у повному обсязі.

Згідно п. 4.1, 4.2 Кредитного договору Позичальник зобов'язується використовувати кредит на зазначені у цьому Договорі цілі та забезпечити повернення отриманого кредиту та сплату нарахованих процентів та комісії у встановлені договором терміни; сплачувати плату за кредит та інші платежі на рахунки, вказані в третьому розділі цього Договору.

Пунктом 1.3.1 Кредитного договору, встановлено, що за використання кредитних коштів за цим Договором встановлюється процентна ставка в розмірі 8,99% річних, якщо не встановлена інша ставка згідно умов цього Договору.

Відповідно до п. 1.3.3 Кредитного договору проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих Банком Позичальнику згідно умов цього договору за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність Банку.

Відповідно до п. 1.3.5 Кредитного договору строк сплати процентів - з 01 по 05 число (включно) кожного місяця наступного за тим. За який були нараховані проценти, а починаючи з 29 травня 2009 року термін сплати процентів встановлюється з 01 по 25 число (включно) кожного місяця, наступного за тим, за який були нараховані проценти. При цьому остаточне погашення процентів повинно бути зроблене не пізніше дати остаточного повного повернення кредиту.

Згідно з умовами п. 7.1 Кредитного договору за порушення термінів повернення кредиту та/або процентів за кредит та або комісій Позичальник сплачує Банку додатково до встановленої процентної ставки за кредит пеню з розрахунку 0,4 відсотка від суми зазначеної заборгованості (суми кредиту та/або процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожний день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості. Однак, ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22 листопада 1996 року № 543/96-ВР встановлює обмеження розміру нарахування пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, пеня за Кредитним договором нарахована в межах подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5.7 Кредитного договору у випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань по своєчасному поверненню кредиту та плати за кредит Банк має право стягнути з Позичальника суму боргу, в тому числі шляхом звернення стягнення на предмет застави.

Умови та порядок звернення стягнення на предмет іпотеки визначаються Договором іпотеки. Так, зокрема, п. 2.1. Договору іпотеки встановлює, що у разі невиконання Боржником зобов'язань за Кредитним договором Іпотекодержатель має право задовольнити за рахунок предмету іпотеки свої вимоги у визначеному Договором іпотеки порядку, у повному обсязі, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом (кредитами), відшкодування збитків, завданих відстрочкою (розстрочкою) виконання або простроченням виконання, неустойку, необхідні витрати на отримання предмету іпотеки та його реалізацію.

Згідно п. 5.1 Договору іпотеки, іпотеко держатель має право задоволення своїх вимог за цим договором та за кредитним договором, яке виникає у Іпотекодержателя у випадку невиконання (або часткового невиконання) Боржником своїх зобов'язань перед Іпотекодержателем за Кредитним договором та в інших випадках, передбачених цим договором, в тому числі при простроченні належного платежу, та згідно з розділом 4 цього Договору.

Розділом п'ятим Договору іпотеки визначено порядок примусового звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до п. 5.4 цього Договору, звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватись за рішенням суду, а п. 5.5 встановлює, що спосіб реалізації предмету іпотеки, зокрема, визначено, що така реалізація проводиться шляхом продажу з публічних торгів.

Як вбачається з матеріалів справи, 20 червня 2012 року позивачем було направлено вимогу на адресу відповідача, та претензію на адресу основного боржника ТОВ «Альфа -97». Проте, вимоги виконанні не були.

Станом на 18 липня 2012 року заборгованість за кредитним договором складає: 1 190 684,33 грн. (один мільйон сто дев'яносто тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 33 копійки), з яких: сума заборгованості за кредитом - 115 538,80 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 944 339,98 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 2 267,02 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 18 529,17 грн.; розмір нарахованих відсотків за кредитом - 26 219,77 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 214 303,57 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 1653,13 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 13511,62 грн.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України.

Згідно вимог пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

20 червня 2012 року позивачем було направлено вимогу на адресу відповідача та основного боржника ТОВ «Альфа -97». Проте, відповідачем та основним боржником не виконано умови кредитного договору, наявну заборгованість не погашено. Вимогу позивача щодо погашення заборгованості залишено без уваги.

Таким чином, у зв'язку з порушенням зобов'язань за кредитним договором, заборгованість за кредитним договором становить 1 190 684,33 грн. (один мільйон сто дев'яносто тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 33 копійки), з яких: сума заборгованості за кредитом - 115 538,80 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 944 339,98 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 2 267,02 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 18 529,17 грн.; розмір нарахованих відсотків за кредитом - 26 219,77 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 214 303,57 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 1653,13 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 13511,62 грн.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частки позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 575 та ст. 589 ЦК України регламентовано, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи. У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави, заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання.

Також, відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

При цьому, ч.ч. 1, 3 ст. 37 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про іпотеку» ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Згідно ч. 1 ст. 39 Закону України «Про іпотеку» встановлено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації. Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» встановлено, що суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Також, у відповідності до положень ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» право вибору способу судового захисту, передбаченого законом або договором (дострокове стягнення кредиту, стягнення заборгованості, у тому числі шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки/застави, одночасне заявлення відповідних вимог у разі, якщо позичальник є відмінною від особи іпотекодавця (майновий поручитель), одночасне заявлення вимог про стягнення заборгованості з позичальника з вимогами про стягнення заборгованості шляхом звернення стягнення на предмет застави/іпотеки, належні іпотекодавцю, який не є позичальником, розірвання кредитного договору, набуття права власності на предмет іпотеки тощо) належить виключно позивачеві (частина перша статті 20 ЦК, статті 3 і 4 ЦПК).

За п. 41 вказаної Постанови Пленуму при вирішенні спору про звернення стягнення на предмет іпотеки суд має дати оцінку співмірності суми заборгованості за кредитом та вартості іпотечного майна, якщо допущене боржником або іпотекодавцем, якщо він є відмінним від боржника, порушення основного зобов'язання чи іпотечного договору не завдає збитків іпотекодержателю і не змінює обсяг його прав.

Як встановлено у судовому засіданні сума заборгованості за кредитним договором становить 1 190 684,33 грн. (один мільйон сто дев'яносто тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 33 копійки).

07.11.2012 року рішенням Господарського суду м. Києва задоволено позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ТОВ «Альфа-97» про стягнення 1190 684,93 грн. за кредитним договором №162-07/06.03 від 12 липня 2006 року та видано судовий наказ.

Як вбачається з листа Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві від 06.03.2013 року, станом на 06.03.2013 року судовий наказ не виконано.

Таким чином, оскільки в судовому засідання встановлено, що ТОВ «Альфа-97» порушено умови кредитного договору, отже відповідач має відповідати за задоволення вимоги іпотекодержателя нерухомим майном, що є предметом іпотеки.

Враховуючи вказане, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: квартири № 36, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Івана Франка, буд. 16/2, загальною площею - 155,6 кв.м., житловою площею - 96,60, підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» резолютивна частини рішення суду в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки має відповідати вимогам як статті 39 Закону України «Про іпотеку», так і положенням пункту 4 частини першої статті 215 ЦПК. Зокрема, у ньому в обов'язковому порядку має зазначатись: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; спосіб реалізації предмета іпотеки - шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу шляхом надання права іпотекодержателю на продаж предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації (при цьому суд може зазначити, що початкова ціна встановлюється на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій).

Крім того, у відповідності до положень ст. 41 Закону України «Про іпотеку» реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Враховуючи вище викладене, суд дійшов висновку про задоволенню позовних вимог наступним чином: в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №162-07/06.03 від 12 липня 2006 року укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа -97» в загальній сумі 1 190 684,33 грн. (один мільйон сто дев'яносто тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 33 копійки), з яких: сума заборгованості за кредитом - 115 538,80 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 944 339,98 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 2 267,02 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 18 529,17 грн.; розмір нарахованих відсотків за кредитом - 26 219,77 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 214 303,57 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 1653,13 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 13511,62 грн. - звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нерухоме майно - п"ятикімнатну квартиру. Що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 155,6 кв.м., житловою площею - 96,60, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів.

Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач як на підставу для задоволення позову, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, суд присуджує до стягнення з відповідача на користь позивача судові витрати по сплаті судового збору у сумі 3219 грн. 00 коп., які сплачено позивачем за подання позову до суду, виходячи із суми позовних вимог, які задоволено судом.

Враховуючи наведене, на підставі ст.ст. 525, 526, 530, 533, 543, 575, 589, 590, 625, 629,1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 7, 11, 33, 37, 38, 39, 41 Закону України «Про іпотеку», з урахуванням п.9, 41, 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 30.03.2012р. «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин»та керуючись ст.ст. ст. 10, 11, 57-60, 64, 74, 88, 169, 179, 208, 209, 212-215, 218, 223-226, 228, 232, 294, 296 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа-97» про звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № 162-07/06.03 (житлове приміщення) від 12 липня 2006 року - задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №162-07/06.03 від 12 липня 2006 року укладеного між Акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа -97» в загальній сумі 1 190 684,33 грн. (один мільйон сто дев'яносто тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 33 копійки), з яких: сума заборгованості за кредитом - 115 538,80 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 944 339,98 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 2 267,02 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 18 529,17 грн.; розмір нарахованих відсотків за кредитом - 26 219,77 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 214 303,57 грн.; розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 1653,13 швейцарських франків, що в еквіваленті становить 13511,62 грн. - звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: на нерухоме майно - п"ятикімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, загальною площею - 155,6 кв.м., житловою площею - 96,60, що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, шляхом продажу з прилюдних торгів за ціною, яка буде визначена на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» судовий збір в розмірі 3219,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути, подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене через Шевченківський районний суд м. Києва до Апеляційного суду м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подавати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя: