Рішення № 31561236, 27.05.2013, Рахівський районний суд Закарпатської області

Справа № 305/199/13- ц

Провадження по справі 2/305/311/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.05.2013 року. Рахівський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - Ємчук В.Е.

при секретарі - Орос С.Ю.,

з участю: позивачки - ОСОБА_1

відповідачки - ОСОБА_2

представник позивачки - ОСОБА_3

представник відповідача - Штодлер І.Л..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Рахів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконкому Ясінянської селищної ради, Рахівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2, виконкому Ясінянської селищної ради, Рахівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування своїх вимог зазначила, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері, ОСОБА_2, про що виконком Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області в книзі реєстрації смертей 2012 року лютого місяця 04 числа зроблено відповідний актовий запис за № 7, залишилося як спадкове майно житловий будинок АДРЕСА_1 та присадибна земельна ділянка розміром 0,15 га. Вартість даного нерухомого майна на день звернення до суду становить 41 273 гривень. У січні 2013 року, позивач звернулася до відповідачів із заявою про перереєстрацію житлового будинку та видачу їй правовстановлюючого документу на спадкове майно, а саме на 1/2 житлового будинку по АДРЕСА_1, однак їй було відмовлено в усній формі так як потрібно отримати письмову згоду її рідної сестри ОСОБА_2, яка також проживає в даному будинку. Рідна сестра позивача - ОСОБА_2 відмовила їй у наданні такої згоди, посилаючись на те, що в неї є заповіт і даний житловий будинок належить їй в цілій частині, але як вбачається з Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) № 33117767 від 24.01.2013 року виданого Рахівською державною нотаріальною конторою ніяких дій з її боку щодо реєстрації права спадщини не проводилися і вона пропустила строки звернення на реєстрацію спадщини за заповітом. У зв'язку з наведеним просила визнати за нею право власності на все спадкове майно, в 1/2 частині, що належало на праві приватної власності ОСОБА_2, в тому числі: на 1/2 житлового будинку, АДРЕСА_1 та 1/2 присадибної земельної ділянки розміром 0.15 га дворогосподарства АДРЕСА_1

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 позовні вимоги підтримали з підстав зазначених у позовній заяві. На задоволенні позову наполягають, просять його задовольнити.

Відповідачка, ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, оскільки вона являється спадкоємцем за заповітом всього спадкового майна, яке залишилося після смерті її матері ОСОБА_2.

Представник відповідача Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області - Штодлер І.Л., в судовому засіданні позовні вимоги визнав. Просить суд позов задовольнити.

Представник відповідача Рахівської ДНК, в судове засідання не з'явився, однак в.о. завідуючої Рахівської ДНК - Кицка М.М. надіслала заяву, в якій просить розглянути справу без участі їхнього представника. Позовні вимоги залишають на розсуд суду

Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши їх доказами, суд прийшов до наступного висновку.

У відповідності до положень частини 1 статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Відповідачем у справі являється особа, діями якої порушуються права та інтереси відповідача.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла громадянка ОСОБА_2, про що виконком Ясінянської селищної ради Рахівського району Закарпатської області в книзі реєстрації смертей ІНФОРМАЦІЯ_1 зроблено відповідний актовий запис за № 7.

Після її смерті залишилося спадкове майно: житловий будинок АДРЕСА_1

В судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідачка ОСОБА_2, являються дочками нині померлої ОСОБА_2.

Відповідно до ст.1268, 1269, 1270 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкоємцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Оформлення права на спадщину регулюється Главою 89 ЦК України, зокрема статтями 1296, 1297, 1298 ЦК України, передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину. Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Згідно Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 року №20/5, вчинення нотаріальних дій в Україні покладається на нотаріусів, яків працюють у державних нотаріальних конторах, державних нотаріальних архівах або займаються приватної нотаріальною діяльністю. Відповідно до Закону України "Про нотаріат", Цивільного та Сімейного кодексів України нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії: посвідчують правочин ( договори, заповіти, довіреності, тощо), вживають заходи щодо спадкового майна, видають свідоцтва про право на спадщину.

Розділ 22 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, визначає, що на майно, що переходить за правом спадкування до спадкоємців, нотаріусом за місцем відкриття спадщини видається свідоцтво про право на спадщину, видача свідоцтва провадиться у строки, установлені цивільним законодавством України.

Свідоцтво про право на спадщину видається за заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством, кожному з них окремо із визначенням прізвища, імені, по батькові та часток у спадщині інших спадкоємців. Письмова заява про прийняття спадщини та відмову від неї подається спадкоємцем особисто до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту.

Свідоцтво про право на спадщину видається на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, при переході майна за правом спадкоємства за заповітом до інших учасників цивільних відносин свідоцтво про право на спадщину видається цим особам. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування доказів перевіряє: факт смерті спадкоємця, наявність заповіту, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво, перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині.

Таким чином діючим законодавством передбачено порядок оформлення спадкових прав, зокрема отримання свідоцтва про право на спадщину.

Пленум Верховного Суду України у п. 23 постанови "Про судову практику у справах про спадкування " від 30 травня 2008 року № 7 роз'яснив, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляді не підлягає. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

В судовому засіданні позивачка вказала, що у неї відсутня відмова нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину, яка залишилась після смерті ОСОБА_2.

При розгляді даної цивільної справи суд керується положеннями статей 58-59 ЦПК України, згідно яких належними є ті докази, які містять інформацію щодо предмета доказування, а сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування, не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до положень статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, а саме доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог позивачці суд виходить з того, що вона зверталася до нотаріальної контори за одержанням свідоцтва про право на спадщину, і що нотаріусом їй було відмовлено у видачі такого свідоцтва, що б вказувало на виникнення цивільно-правового спору.

За відсутності постанови нотаріуса про відмову в оформленні права на спадщину відсутній цивільно-правовий спір, що підлягає розглядові у позовному провадженні.

Крім цього, позивачем пред'явлено позов до неналежного відповідача, так як нотаріус не має відповідати за позовом у справах про спадкування.

Встановивши, що позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, суд за відсутності клопотання позивача про заміну первісного відповідача належним відповідачем, ухвалює рішення про відмову у позові до неналежного відповідача, що не позбавляє позивача права на звернення до суду із самостійним позовом до особи, яка має відповідати за цим позовом.

Враховуючи, що позивачка не заявляла клопотання про заміну неналежного відповідача та враховуючи те, що вона обрала невірний спосіб захисту свого права, суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для визнання за позивачкою цього права в судовому порядку. Набуття за нею права власності на спадкове майно може бути здійснено в порядку, визначеному книгою шостою ЦПК України.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що в задоволенні даного позову слід відмовити.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову, судові витрати на підставі ч.1 ст. 88 ЦПК України, залишити за позивачкою ОСОБА_2

На підставі наведеного, ст.ст. 10, 58, 60, 88, 212, 213, 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

В И Р І Ш И В:

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, виконкому Ясінянської селищної ради, Рахівської державної нотаріальної контори про визнання права власності на спадкове майно в 1/2 частині, що належало на праві приватної власності ОСОБА_2, в тому числі: на 1/2 житлового будинку, АДРЕСА_1 та 1/2 присадибної земельної ділянки розміром 0.15 га дворогосподарства АДРЕСА_1 - відмовити.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Закарпатської області через Рахівський районний суд. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Ємчук В.Е.