Рішення № 31561178, 29.05.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.05.13 Справа № 914/1269/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. при секретарі судових засідань Яслик Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", м.Львів

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, м.Ходорів Жидачівського району Львівської області

про стягнення 4 664,21 грн.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_4 - юристконсульт (довіреність №576 від 20.12.2012р.);

від відповідача не з'явився.

Права та обов'язки сторін передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України роз'яснено, заяви про відвід судді не поступали, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення 4 607,23 грн., з яких сума основного боргу по орендній платі складає 4 433,99 грн., пеня за несвоєчасну сплату орендної плати - 135,76 грн., три проценти річних - 27,15 грн. та інфляційні втрати - 10,33 грн. Згідно із заявою про збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути на його користь 4 664,21 грн., з яких 4 433,99 грн. основний борг за оренду приміщення, 184,04 грн. пені, 35,85 грн. три відсотки річних, 10,33 грн. інфляційних втрат.

Ухвалою суду від 04.04.2013р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до судового розгляду на 17.04.2013р. Ухвалами суду від 17.04.2013р. та 15.05.2013р. розгляд справи відкладався з підстав викладених в даних ухвалах.

Представник позивача позов з врахуванням поданої заяви про збільшення позовних вимог підтримав повністю, просив стягнути з відповідача на користь позивача 4 664,21 грн., з яких 4 433,99 грн. основний борг за оренду приміщення, 184,04 грн. пені, 35,85 грн. три відсотки річних, 10,33 грн. інфляційних втрат.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання втретє не забезпечив, вимог ухвал суду від 04.04.2013р., 17.04.2013р. та 15.05.2013р. не виконав, причин неявки представника та невиконання вимог ухвали суду не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення № 81750 2212165 0 від 16.05.2013р. - вручено 18.05.2013р. Станом на 29.05.2013р. від відповідача відзив, клопотання, заяви, докази витребувані судом на адресу суду не надходили.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 75 ГПК України при відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, встановив наступне.

01.06.2010р. між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" (орендодавець) в особі директора Львівської філії та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (орендар) укладено договір №468107-177 оренди нерухомого майна товариства, відповідно до умов якого орендодавець передає, а орендар бере у строкове платне користування нежитлове приміщення дільниці технічної експлуатації площею 48,1 кв.м. та будівлю склад-гаража площею 136,9 кв.м. загальною площею 185,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до статуту, долученого до матеріалів справи, Публічне акціонерне товариство «Укртелеком» засноване згідно з наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 27.12.1999р. №155 шляхом перетворення відповідно до Указу Президента України від 15.06.1993р. №210/93 «Про корпоратизацію підприємства» Українського державного підприємства електрозв'язку «Укртелеком» у Відкрите акціонерне товариство «Укртелеком», що згідно з протоколом Загальних зборів акціонерів Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» №8 від 14.06.2011р. перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Укртелеком». Товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства електрозв'язку «Укртелеком», Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» та всього майна, прав та обов'язків Дочірнього підприємства «Утел» Відкритого акціонерного підприємства «Укртелеком».

Відповідно до п.2.1. укладеного договору №468107-177 між Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі директора Львівської філії та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін акта приймання-передачі майна (додаток 1), вказаного в п.1.1. цього договору.

Згідно із п.3.1. договору орендна плата встановлюється орендодавцем за домовленістю сторін (за договірною ціною) на підставі його внутрішніх нормативних актів і перераховується орендарем в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок орендодавця не пізніше 27 числа місяця, що настає за розрахунковим, згідно з рахунками, які виставляються орендодавцем не пізніше 17 числа місяця, що настає за розрахунковим. Датою початку оплати вважається дата приймання-передачі майна, що вказана у додатку 1.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що орендна плата за перший місяць всієї орендованої площі становить 1 382,25 грн.

Відповідно до п.3.2.1. договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць за винятком випадків дефляції.

Згідно із п.3.2.3. договору до розміру орендної плати за перший місяць включаються витрати понесені орендодавцем для проведення незалежної оцінки.

Пунктом 6.1.3. передбачено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором.

Відповіно до п.8.2. договору за несвоєчасне перерахування орендної плати, оплати за комунальні послуги та інших витрат за договором орендар сплачує орендодавцю пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який сплачується пеня, починаючи з 21 числа місяця, що настає за розрахунковим.

01.06.2010р. між позивачем та відповідачем підписано акт приймання - передачі приміщення, згідно якого позивач передає, а відповідач приймає відповідно до умов договору №468107-177 від 01.06.2010р. нежитлове приміщення дільниці технічної експлуатації площею 48,1 кв.м. та будівлю склад-гаража площею 136,9 кв.м. загальною площею 185,0 кв.м. за адресою: АДРЕСА_2 для здійснення підприємницької діяльності.

Позивач умови договору виконав в повному обсязі, претензій на його адресу зі сторони відповідача не надходили.

Однак в порушення умов договору оренди відповідач не сплатив позивачу орендну плату за період з вересня 2012р. по лютий 2013р. включно на загальну суму 4 433,99 грн.

Позивач керуючись умовами п.8.2. договору оренди від 01.06.2010р., у зв'язку із порушенням строків (термінів) сплати орендної плати нарахував відповідачу пеню, розмір якої з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог становить 184,04 грн.

Крім того, позивач згідно умов ст.625 ЦК України нарахував відповідачу три відсотки річних та інфляційні втрати, розмір яких з врахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог становить 35,85 грн. та 10,33 грн. відповідно.

Отже, загальна сума заборгованості, яку позивач просить стягнути на його користь з відповідача згідно із заявою про збільшення розміру позовних вимог по договору оренди №468107-177 від 01.06.2010р. становить 4 664,21 грн., з яких 4 433,99 грн. основний борг за оренду приміщення, 184,04 грн. пені, 35,85 грн. три відсотки річних, 10,33 грн. інфляційних втрат.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши пояснення представника позивача суд дійшов висновку, що позов слід задоволити частково з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Згідно ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди). Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

За умовами ст.283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає іншій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Факт передачі в оренду приміщень загальною площею 185,0 кв.м., розташованого за за адресою: АДРЕСА_2 для здійснення підприємницької діяльності., підтверджується актом приймання - передачі приміщення від 01.06.2010р. підписаним обома сторонами та скріпленим їх мокрими печатками. Копія даного акта міститься в матеріалах справи, оригінал оглянутий в судовому засіданні.

Отже, позивач виконав своє зобов'язання по договору, претензій від відповідача щодо неналежного виконання позивачем умов договору не надходило.

Відтак, позивачем було виставлено відповідачу рахунки до оплати на загальну суму 4 433,99 грн., а саме рахунок №ВІМ-12-2171 від 30.09.2012р. на суму 736,02 грн., рахунок №ВІМ-12-2353 від 31.10.2012р. на суму 738,29 грн., рахунок №ВІМ-12-2557 від 30.11.2012р. на суму 738,29 грн., рахунок №ВІМ-12-2730 від 31.12.2012р. на суму 739,55 грн., рахунок №46-ВІМ13-126 від 31.01.2013р. на суму 740,92 грн., рахунок №46-ВІМ13-378 від 28.02.2013р. на суму 740,92 грн.

Однак, відповідач порушив свої зобов'язання, щодо сплати орендної плати в строки, встановлені умовами договору оренди, не сплативши суму орендної плати за період з вересня 2012р. по лютий 2013р. включно на загальну суму 4 433,99 грн.

У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд, враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України прийшов до висновку про те, що вимога позивача про стягнення основного боргу в загальній сумі 4 433,99 грн. є обгрунтованою та підлягає задоволенню.

За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із заявою про збільшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути на його користь з відповідача 3% річних. у розмірі 35,85 грн.

Судом здійснено перерахунок 3% річних, які позивач просить стягнути з відповідача. На підставі здійсненого перерахунку суд вважає що з відповідача слід стягнути 27,47 грн. 3% річних.

Щодо стягнення з відповідача інфляційних втрат в розмірі 10,33 грн. річних суд зазначає наступне.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць. Розрахунки індексу інфляції за квартал, період з початку року і т. п. проводяться "ланцюговим" методом, тобто шляхом множення місячних (квартальних і т.д.) індексів (наказ Держкомстату від 27.07.2007 р., № 265 "Про затвердження Методики розрахунку базового індексу споживчих цін").

Нарахування індексу інфляції у розумінні ст. 625 ЦК України відбувається за весь час прострочення без обмежень певним вибірковим періодом. Цією нормою передбачено підрахунок індексу інфляції не за окремі інтервали часу, а в цілому за весь період прострочення. І якщо індекс інфляції в окремі періоди є меншим за одиницю, і може мати при цьому економічну назву "дефляція", то це не змінює її правову природу. Є цілком неприпустимим при розрахунку пропуск жодного місяця, бо при цьому руйнувався би весь ланцюг розрахунків. Державні органи статистики щорічно встановлюють загальний індекс інфляції в цілому за минулий рік з обов'язковим урахуванням інфляції за всі без виключення місяці, в яких індекс інфляції був як більше, так і менше одиниці.

Отже, суд не може погодитись з розрахунком інфляційних втрат зроблених позивачем, оскільки сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція),

Як вбачається із долученого до матеріалів справи розрахунку, позивач нараховує інфляційні втрати не враховуючи того, що за певні періоди мала місце дефляція.

Отже судом здійснено перерахунок інфляційних втрат, відповідно до якого загальний їх розмір становить 3,68 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Зазначені норми Цивільного кодексу України кореспондуються із приписами, встановленими Господарським кодексом України.

Так у відповідності із ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно п.6 ст.231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, які визначаються обліковою ставкою НБУ за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Судом здійснено перерахунок пені, яку позивач просить стягнути з відповідача. На підставі здійсненого перерахунку суд вважає, що з відповідача слід стягнути на користь позивача 137,54 грн. пені.

В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

З огляду на вищенаведені норми процесуального закону та як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань.

Відповідно до ч. 2 ст.49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Сплата судового збору підтверджується платіжним дорученням №2232 від 06.03.2013р. в сумі 1 720,50 грн., який відповідно до ч. 2 ст.49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 11, 525, 526, 549, 610, 611, 612, 625, 627, 629, 759 ЦК України, ст.ст. 174, 193, 230, 231, 283 ГК України, ст.ст. 43, 33, 34, 49, 75, 82-85, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (81750, АДРЕСА_1, п/р НОМЕР_2 в Приватбанк, МФО 325321, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Львівської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (79000, м.Львів, вул.Дорошенка, буд.43; р/р 260018273 в ЛФ ПАТ "Райффайзен Банк Аваль"; МФО 325570; код ЄДРПОУ 01186030) основний борг по орендній платі в розмірі 4 433,99 грн., 137,54 грн. пені, 27,47 грн. 3% річних, 3,68 грн. інфляційних втрат та 1 720,50 грн. судового збору.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішення законної сили, в порядку ст.116 ГПК України.

5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

виготовлено 03.06.2013р.

Суддя Петрашко М.М.