Постанова № 31560060, 28.05.2013, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 0124/10434/2012

2а/121/36/13

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кайро І.А., за участю секретарів Олефір А.С., Реммер М.О., Шпетної Г.В з участю представника позивача - ОСОБА_2, представника відповідача Свиридової Д.О., 3-ої особи ОСОБА_4., представника третьої особи - ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялти адміністративну справу за позовом ОСОБА_6 до Масандрівської селищної ради, 3-я особа ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та незаконними, неправомірним , недійсним та скасування рішення, скасування державного акту про право власності на землю

в с т а н о в и в:

ОСОБА_6 звернулась до суду з позовною заявою до Масандрівської селищної ради у якій просить суд визнати неправомірним та скасувати рішення Масандрівської селищної ради № 15 від 28 грудня 2009 року; визнати недійсним державний акт серії ЯМ № 2453222 від 09 квітня 2010 року на право власності на земельну ділянку видане на ім'я ОСОБА_4.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1 м. Ялта. Протягом тривалого часу ОСОБА_6 та члені її родини користувались земельною ділянкою приблизною площею 0,0050 га, що входила до прибудинкової території. У 2009 році позивач звернулась до Масандрівської селищної ради з заявою про надання земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд. В березні 2010 року вона отримала дозвіл на виготовлення проценту землевідведення, але в подальшому ОСОБА_6 дізналась, що рішенням Масандрівської селищної ради від 28 грудня 2009 року було затверджено проект землевідведення та передано вказану ділянку у власність ОСОБА_4. Вважає дії відповідача по винесенню зазначеного рішення протиправним та просить скасувати, а також визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку виданий на підставі вказаного рішення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з тих самих підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що рішення Масандрівської селищної ради № 15 від 28 грудня 2009 року є правомірним та винесеним в межах наданих селищній раді повноважень. Спірна земельна ділянка разом з земельними ділянками, що розташовані поруч знаходиться в межах населеного пункту Масандра, а отже вона законно надана Масандрівською селищною радою у власність ОСОБА_4.

Третя особа та його представник в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та зазначили про законність отримання ОСОБА_4 у власність земельної ділянки та відсутності будь-яких прав ОСОБА_6 на спірну земельну ділянку.

Вислухавши пояснення представників сторін, третьої особи та представника третьої особи, всебічно і повно дослідивши надані докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації та інше.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування та їх посадови особи зобов'язані діяти лише на підставі та у межах повноважень та засобами, передбаченими Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Судом встановлено, що ОСОБА_6 є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджено копією свідоцтва про право власності на житло № 258 від 19 січня 1994 року (а.с.10 том 1) та копією договору дарування частки квартири від 27 липня 1999 року (а.с.11 том 1).

В липні 2009 року ОСОБА_6 звернулась до Масандрівської селищної ради із заявою про надання у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку та господарських споруд.

Рішенням Масандрівської селищної ради № 11 від 12 березня 2010 року (а.с.20 том 1) даний дозвіл на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у власність: ОСОБА_6, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 орієнтовним розміром 0,0500 га.

Раніше, у листопаді 2008 року до Масандрівської селищної ради звернувся ОСОБА_4 із заявою про надання йому у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування гаражу.

Рішенням Масандрівської селищної ради № 15 від 14 жовтня 2009 року (а.с.25 том 1) затверджені матеріали вибору земельної ділянки ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу орієнтовною площею 0,0100 га за адресою: АДРЕСА_2.

Рішенням Масандрівської селищної ради № 15 від 28 грудня 2009 року (а.с.26 том1), затверджено проект землеустрою по відводу земельної ділянки та передано громадянину: ОСОБА_4 у власність земельна ділянка (кадастровий № 0111948100;01:003:0290) площею 0,0100 га з земель, що знаходяться в веденні Масандрівської селищної ради, не передана у власність та не надана в постійне користування межах населеного пункту, для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою: Автономна Республіка рим, АДРЕСА_2.

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_4 вмиваний державний акт на право власності на земельну ділянку ЯМ № 2453222 від 09 квітня 2010 року, на земельну ділянку площею 0,0100 га розташовану за адресою: Автономна Республіка Крим, с. Ялта, АДРЕСА_2 (а.с.27 том1).

Відповідно до ст. 40 ЗК України, громадянам України за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування можуть передаватися безоплатно у власність або надаватися в оренду земельні ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і гаражного будівництва в межах норм, визначених цим Кодексом.

Виходячи із критеріїв оцінки рішень, дії чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які викладені в ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суб'єкти владних повноважень для реалізації своїх функцій повинні діяти з дотриманням встановленої законом процедури прийняття рішення; з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно, розсудливо, безсторонньо (неупереджено); з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігання несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи та цілям, на досягнення цих спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, їхніх посадових і службових осіб через призму зазначених критеріїв, у разі виявлення порушень хоча б одного із цих критеріїв і за умови порушення прав, свобод та інтересів позивача, є підстави для задоволення адміністративного позову.

При цьому, ОСОБА_6 мотивує свої позовні вимоги тим, що звернулась до селищної ради за отриманням у власність земельної ділянки, яка фактично нею використовувалась та надавалась в якості присадибної ділянки для обслуговування будинку та належних до нього господарських споруд, у зв'язку з чим Масандрівська селищна рада не мала права надавати земельну ділянку ОСОБА_7 у власність, з підстав того, що спірна ділянка є прибудинковою територією багатоквартирного жилого будинку.

Судом не приймаються до уваги зазначені доводи позивача, оскільки відповідно до ст. 42 ЗК України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управлінням цими будинками. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі відповідної землевпорядної документації.

При цьому, судом достовірно встановлено, що земельна ділянка на якій розташований будинок АДРЕСА_1 площею 4015 кв. метрів не є прибудинковою територію, оскільки відповідно до пояснень свідків - ОСОБА_8 та ОСОБА_9 земельні ділянки які розташовані поруч з земельною ділянкою яку просить надати у власність ОСОБА_6 та які знаходяться в межах домоволодіння НОМЕР_1 були отримані ними у власність.

Крім того, суду не надано будь-яких рішень про відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування домоволодіння АДРЕСА_1, тобто у встановленому законом порядку спірна земельна ділянка не може бути віднесена до прибудинкової території.

А також, відповідно до відповіді Головного управління містобудування, архітектури та регіонального розвитку від 24 січня 2013 року (а.с.133 том 2), реєстрація технічного звіту по виконаним топогеодезичним роботам по встановленню в натурі меж земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 не здійснювалась.

Судом також встановлено, що порядок користування в тому числі спірною земельною ділянкою не встановлювався, оскільки належних договорів суду надано не було.

Також, з пояснень свідка ОСОБА_10 слідує, що в даний час вона користується земельною ділянкою яку ОСОБА_6 просила надати у власність, тобто права позивача наданням у власність ОСОБА_4 земельної ділянки не порушуються, оскільки вона нею не користується.

Що стосується довідки державного підприємства «Лівадія» на яку посилається позивач як на підставу користування спірною земельною ділянкою, то зазначена довідка свідчить про те, що земельна ділянка в районі АДРЕСА_1 була надана ОСОБА_11 в 1955 році, однак у встановленому законом порядку у власність або користування остання її не отримувала, та у встановленому Законом порядку ОСОБА_6 не передавала .

Відповідно до довідки Державного підприємства «Лівадія» від 04 лютого 2013 року спірна земельна ділянка в державний акт ДП «Лівадія» не входить, та будь-яких документів про надання ОСОБА_12 земельної ділянки в підприємстві відсутні.

Вказані обставини також свідчать, що спірна земельна ділянка ані ОСОБА_12, ані ОСОБА_6 ДП «Лівадія» у встановленому Законом порядку не надавалась.

Крім того, оскільки розташовані поруч зі спірною земельні ділянки були отримані у власність іншими особами за рішеннями Масандрівської селищної ради, то саме Масандрівською селищною радою правомірно ОСОБА_7 була надана спірна земельна ділянка в межах населеного пункту Масандра. Відповідь Управління Держземагенства в м. Ялта від 01 лютого 2012 року (а.с.134 том 2) також свідчить про те, що спірна земельна ділянка знаходиться на землях Масандрівської селищної ради.

Також судом приймається до уваги той факт, що наданням у власність ОСОБА_4 земельної ділянки не порушуються права ОСОБА_6 на отримання у встановленому законом порядку земельної ділянки у власність, оскільки надання їй дозволу Масандрівською селищною радою на розробку проекту землеустрою по відведенню земельної ділянки було здійснено на земельну ділянку орієнтовною площею і орієнтовним місцезнаходженням, що не позбавляє її права отримання конкретної земельної ділянки.

Відповідно до ст. 126 ЗК України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Згідно з п. 1.1. ст. 1 Інструкції «Про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі», право власності на землю і право постійного користування землею посвідчується державним актом: на право власності на земельну ділянку.

Оскільки рішення селищної ради на підставі якого виданий державний акт є правомірним та не підлягає скасуванню, то не підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_6 про скасування державного акту на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_4.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 6,11, 71, 159-163 КАС України, ст.. ст.. 83,116,118 ЗК України, ст.ст. 24, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд,

п о с т а н о в и в:

адміністративний позов ОСОБА_6 до Масандрівської селищної ради, 3-я особа ОСОБА_4 про визнання протиправними дій та незаконними, неправомірним , недійсним та скасування рішення 34 сесії 5 скликання Масандрівської селищної ради № 15 від 28 грудня 2009 року «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_4 земельної ділянки для будівництва та обслуговування індивідуального гаражу за адресою м. Ялта, АДРЕСА_2, орієнтованою площею 0,0100 га», про визнання недійсним та скасування державного акту серії ЯИ 2453222 від 9 квітня 2010 року про право власності на землю - залишити без задоволення

Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим в порядку та строки, передбачені ст. 186 КАС України.

Суддя: