Постанова № 31559763, 30.05.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/2438/13-а

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Кукоба О.О., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 1168 грн. 68 коп.

В обґрунтування даної вимоги позивач посилався на те, що оскільки ФОП ОСОБА_1 у встановлені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" порядок та строк не сплатив страхові внески, за особовим рахунком останнього утворилася недоїмка. Посилаючись на положення пункту 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", просив суд стягнути з відповідача зазначену суму боргу.

Позивач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, надав до суду клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач в судовому засіданні та наданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що він фактично не займався підприємницькою діяльністю протягом 2010 року. Крім того, зазначав, що відповідно до акта перевірки додержання вимог стандартів, норм і правил від 27 жовтня 2009 року №26, складеного державним інспектором з державного нагляду за якістю продукції, додержанням стандартів, норм і правил ДП "Полтавастандартметрологія" Знайко В.І., ФОП ОСОБА_1 фактично був позбавлений можливості здійснювати реалізацію продукції промислово-технічного призначення власного виробництва на території України без пред'явлення її для контролю ДП "Полтавастандартметрологія". Також, відповідач звертав увагу на те, що ним постійно сплачувався єдиний податок в розмірі 200 грн. У зв'язку з викладеним, просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів та відсутність потреби допитати свідка чи експерта, суд, зважаючи на положення частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 28 травня 2013 року перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Відповідач 28 травня 2013 року подав через канцелярію суду додаткові докази у справі, а саме копії: рішення Пенсійного фонду України від 25 серпня 2011 року №17717/09-10, корінця вимоги від 11 травня 2011 року №Ф1694, таблиць "Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища на 2010 рік".

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем.

Відповідач, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, перебував на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Лубнах Полтавської області (правонаступником якого є управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області) за реєстраційним номером 16321107775 /а.с. 11-12/.

ФОП ОСОБА_1 30 березня 2011 року до УПФ України в м. Лубнах Полтавської області подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік, у таблиці 2 якого самостійно визначено суму внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягає сплаті, в розмірі 2 296 грн. 80 коп. та зазначено про фактичну сплату страхових внесків в розмірі 1128 грн. 12 коп. /а.с. 6/.

Оскільки відповідачем вказану суму страхових внесків в добровільному порядку у повному обсязі не сплачено, позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення недоїмки.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 7 розділу VIII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08 липня 2010 року №2464-VI, що набрав чинності з 01 січня 2011 року, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Тобто, до спірних відносин підлягають застосуванню норми закону, що були чинними станом на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин, а саме - Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року №1058-IV.

За приписами пункту 1 частини першої статті 14 вказаного Закону страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці, зокрема, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

В силу положень частини першої статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідач являвся платником страхових внесків до солідарної системи.

Згідно з підпунктом 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції Закону України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 08 липня 2010 року №2461-VI, що набрав чинності з 17 липня 2010 року) до набрання чинності законом про спрямування частини страхових внесків до Накопичувального фонду: фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Як визначено частиною шостою статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Частиною першою статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків, страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку та розмірах, визначених цією статтею.

Згідно з частиною другою вказаної статті суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків.

Територіальні органи Пенсійного фонду відповідно до частини третьої 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі, якщо страхувальник який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби, а також має право звернутися до суду про стягнення недоїмки.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що УПФ України в м. Лубнах Полтавської області 21 червня 2011 року вручено відповідачу вимогу про сплату боргу від 21 червня 2011 року №Ф1694 /а.с. 9-10/.

Сторонами у справі доказів оскарження зазначеної вимоги в установленому законом порядку не надано.

Крім того, відповідач в судовому засіданні 28 травня 2013 року підтвердив, що вказану вимогу ним отримано, однак оскаржено її не було.

Що стосується посилань відповідача на оскарження вимоги УПФ України в м. Лубнах Полтавської області від 11 травня 2011 року №Ф1694, суд вважає їх безпідставними та такими, що не стосуються спірних відносин.

Доводи ФОП ОСОБА_1 стосовно не провадження підприємницької діяльності протягом 2010 року суд вважає необґрунтованими, оскільки обов'язок зі сплати страхових внесків не залежить від даної обставини.

Окрім того, відповідно до пояснень відповідача, наданих в судовому засіданні 28 травня 2013 року, жодних дій щодо припинення підприємницької діяльності у встановленому законом порядку ним вжито не було.

Частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Наявність у відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік підтверджується звітом про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, витягом з картки особового рахунку громадянина - підприємця, а також розрахунком, що наданий позивачем до матеріалів справи /а.с. 5-8/.

За таких обставин, суд дійшов висновку щодо обґрунтованості і правомірності позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись статтями 7-11, 69-71, 86, 94, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; АДРЕСА_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Лубнах та Лубенському районі Полтавської області (код ЄДРПОУ 37710525; вул. Шевченка, 8, м. Лубни, Полтавська область, 37500) недоїмку зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 1168 (одна тисяча сто шістдесят вісім) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя О.О. Кукоба