Постанова № 31559722, 16.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 травня 2013 року 11:54 № 826/4362/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Іванині М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит Колекшн Груп"

до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Кредит Колекшн Груп" (надалі - Товариство, позивач, ТОВ «ККГ») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби (надалі - відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення від 23 листопада 2012 року № 0012902208.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2012 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, які обгрунтовані тим, що позивач правомірно сформував податковий кредит за господарськими операціями з Приватним підприємством «Скипер» та Приватним підприємством «Кримспецтехнолоджі» на підставі належно оформлених його контрагентами податкових накладних. Доводи відповідача про безтоварність та фіктивність господарських операцій вважає недоведеними належними документальними доказами, відтак достатніми доказами виконання господарських зобов'язань за угодами з вказаним контрагентом вважає податкові накладні, банківські виписки тощо.

Представник відповідача в судових засіданнях та письмових запереченнях проти позову заперечив, вказуючи, що підставою для висновку про заниження податкових зобов'язань з податку на додану вартість було те, що господарські операції між позивачем та Приватним підприємством «Скипер» і Приватним підприємством «Кримспецтехнолоджі» фактично не здійснювались, в зв'язку з чим наявність у позивача податкових накладних контрагентів, не є, на думку податкового органу, безумовною підставою для віднесення зазначених у цих накладних сум до податкового кредиту з ПДВ та одержання у зв'язку з цим податкової вигоди.

Відповідач вважає, що безтоварна господарська операція за угодами, в результаті яких занижуються податкові зобов'язання з ПДВ та створюється можливість відшкодування податку на додану вартість з бюджету, завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та є такою, що порушує публічний порядок.

В обґрунтування таких доводів відповідач посилається на ряд доказів, які долучені до матеріалів справи.

Отже, на думку відповідача, послуги позивачем фактично у Приватного підприємства «Скипер» та Приватного підприємства «Кримспецтехнолоджі» не придбавалися, а витрати на придбання таких послуг, які позивач відніс до складу валових, є надуманими у зв'язку з чим відповідач вважає, що позивач не мав правових підстав для віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, враховуючи заперечення відповідача , всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредит Колекшн Груп" з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з Приватного підприємства «Скипер» та Приватного підприємства «Кримспецтехнолоджі» за період з 01.01.2009р. по 31.02.2012р., за результатами якої складено акт від 31.10.2012р. № 932/22-8/34045919.

Згідно з висновками акту перевірки відповідачем встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п. 198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість в березні 2010 року, листопаді - грудні 2011 року на загальну суму 4 482,84 грн.

Такий висновок податкового органу зводиться до фіктивності господарських операцій між позивачем та контрагентами у ПП «Скипер» та ПП «Кримспецтехнолоджі», які, як вказує податковий орган, мають ознаки фіктивного підприємства.

На підставі висновків вказаного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 23 листопада 2012 року № 0012902208, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання позивача за платежем податок на додану вартість в розмірі 5 604,00 грн. в тому числі 4 483,00 грн. податку на додану вартість та 1 121,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Судом встановлено, що 28.08.2010р. ТОВ «ККТ» (Замовник) та ПП «Кримспецтехнолоджі» (Виконавець) укладено договір про створення сайту № 123 (Додаток 1), за якими Виконавець зобов'язувався в строк 40 робочих днів виконати наступні роботи по створенню сайту Замовника:

- провести підготовчі роботи, метою яких є визначення Технічного завдання (документ, що містить графічну модель сайту);

- розробити дизайн-концепцію сайту у відповідності з Технічним завданням, що погоджується сторонами шляхом підписання проміжного акту виконаних робіт;

- здійснити збір сайту Замовника у відповідності з Технічним завданням.

На виконання умов Договору відповідно до актів виконаних послуг ПП «Кримспецтехнолоджи» було надано ТОВ «ККГ» наступні послуги: проведено підготовчі роботи і створено Технічне завдання, розроблено дизайн-концепцію для сайту ККГ, розроблено програму управління сайтом, здійснено флеш-анімацію, верстування, збір сайту, протестовано сайт, наповнено сайт контентом (змістом), створено сайт в цілому.

На підтвердження надання виконання вказаних робіт позивачем надано до суду акти приймання - передачі наданих послуг та податкові накладні.

Згідно з умовами договору №329 від 26.12.2011р. ТОВ «ККГ» залучило ПП «Скипер» для доопрацювання сайту, про що складено акт приймання - передачі наданих послуг та податкову накладну.

Разом з тим, зібраними у справі та дослідженими судом доказами у їх сукупності підтверджується фіктивність господарських операцій позивача з ПП «Скипер» та ПП «Кримспецтехнолоджі», які мають ознаки фіктивного підприємства.

Як встановлено судом, згідно з постановою слідчого ОВС ГСУ ДПС України Мазуркевича В.А. від 02.04.2012р., винесеної в рамках кримінальної справи № 69-0146, досудовим слідством встановлено, що протягом 2009-2012р.р. на території АР Крим діяла група осіб, яка, згідно з єдиним планом з розподілом ролей, умисно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету, спрямовану на здійснення тяжких та особливо тяжких злочинів економічної спрямованості, організувала злочинну схему незаконної діяльності щодо сприяння підприємствам в мінімізації ними податкових зобов'язань, які підлягають сплаті до бюджету, заволодіння бюджетними коштами.

Також, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), в тому числі відносно ПП «Скипер», ПП «Кримспецмонтажтехнолоджи», з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками злочину, передбаченого ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч. 2 ст. 27, ч. 5 ст. 212 Кримінального кодексу України.

Також судом встановлено, що керівник ПП «Скипер» не причетний до реєстрації та здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства, оскільки зареєстрував його за винагороду. Звітність підприємства та документи фінансово-господарської звітності він не підписував та нікого на це не уповноважував, жодних договорів не укладав.

Крім того, згідно з висновками актів про неможливість проведення зустрічних звірок від 06.04.2012р. № 25/22/37081677 та № 17/22/36693441 встановлено, що підприємства-контрагенти позивача формували свій податковий кредит переважно з підприємствами, які не виконують свої податкових зобов'язань, тобто з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Наведені обставини та досліджені судом документальні докази у їх сукупності, суд вважає достатніми для висновку про те, що господарські операції з виконання робіт між позивачем та ПП «Скипер» і ПП «Кримспецмонтажтехнолоджи» фактично не мали реального характеру, їх виконання оформлено лише документально без мети на реальне настання правових наслідків, що обумовлені господарськими договорами.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року N 168/97-ВР (у редакції Закону України від 30.11.2006 р. 398-V), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4. цієї ж норми Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) , не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

В силу ж п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до положень пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції , одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 цього ж Закону).

За вимогами п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

За наведених правових норм у суду відсутні підстави вважати наявні в матеріалах справи податкові накладні первинними бухгалтерськими документами в розумінні Кодексу, тобто документами, які підтверджують фактичне придбання позивачем робіт у ПП «Скипер» і ПП «Кримспецмонтажтехнолоджи».

Угоди (господарські операції), які мають ознаки фіктивних та в результаті яких створюється можливість відшкодування ПДВ з бюджету та заниження податкових зобов'язань, завідомо суперечать інтересам держави і суспільства (ст.207 ГК України) та є такими, що порушують публічний порядок (ст.229 ЦК України).

Таким чином, беручи до уваги сумнівність ведення господарської діяльності ПП «Скипер» і ПП «Кримспецмонтажтехнолоджи» в рамках правового поля, враховуючи встановлені в рамках досудового слідства кримінальних справ обставини, а також пояснення директора контрагента позивача, зважаючи на правові підстави віднесення сум податкового кредиту з ПДВ, суд приходить до висновку, що відомості в податкових накладних недостовірні та є наслідками укладення фіктивних угод.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Вєкуа Н.Г.

постанова складена у повному обсязі 21 травня 2013 року