Рішення № 31559203, 27.05.2013, Красногвардійський районний суд

Справа № 109/1729/2013-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2013 року смт Красногвардійське

Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого - судді Проскурні С.М.,

секретаря - Грабовенко К.А.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача МТСБУ - Дубаненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Красногвардійське цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Моторного (транспортного) страхового бюро України про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 у квітні 2013 року звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4, Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі - ДТП).

Вимоги мотивовано відшкодуванням МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих шкоди у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримала заявлені ОСОБА_3 позовні вимоги, з урахуванням збільшення їх розміру. Посилаючись на доводи в їх обґрунтування, викладені в позовній заяві, представник позивача просила визнати ДТП, яка сталась 21 липня 2008 року близько 08 год. 15 хв. на 601 км автодороги сполученням Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта за участю транспортного засобу «CHERY TIGGO», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та транспортного засобу «BMW-735І», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, страховим випадком, стягнути з МТСБУ на користь позивача в рахунок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, 25 500,00 грн., в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, та моральної шкоди 37 192,22 грн., пені за прострочення виплати страхового відшкодування за період з 22.09.2012 року по 16.05.2013 року в розмірі 5 841,65 грн., інфляційні нарахування на суму заборгованості за вказаний період в розмірі 240,81 грн. та три проценти річних в розмірі 1 168,33 грн.

У судовому засіданні Дубаненко С.І., яка представляла інтереси відповідача МТСБУ, позовні вимоги не визнала. Заперечення обґрунтовані посиланням на вирок Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2009 року, яким обов'язок відшкодування заподіяної шкоди у відповідному розмірі покладено на винуватця ДТП ОСОБА_4 Повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати судове рішення, не позбавляє позивача права пред'явити виконавчий лист до примусового виконання повторно.

У судове засідання відповідач ОСОБА_4, якого належним чином було повідомлено про місце, дату та час його проведення, не з'явився, про причини неявки не повідомлялось.

Сторони зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони не з'явилися в судове засідання без поважних причин.

Згідно з частиною четвертою статті 169 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статей 10, 11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною третьою статті 10, частиною першою статті 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, обов'язковий для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Судом встановлено, що 21 липня 2008 року близько 08 години 15 хвилин на 601 км автодороги сполученням Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта з вини водія ОСОБА_4, який керував автомобілем «CHERY TIGGO», реєстраційний номер НОМЕР_1, та не вибрав безпечну швидкість руху, здійснюючи обгін, не переконався у тому, що смуга зустрічного руху вільна, виїхав на смугу зустрічного руху, де вчинив зіткнення з автомобілем «BMW-735І», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, внаслідок чого було пошкоджено автомобіль позивача та завдано шкоди його здоров'ю. Вказані обставини та вина ОСОБА_4 у виникненні ДТП підтверджені вироком Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2009 року, який набрав законної сили.

В результаті вказаної ДТП відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 472 від 25.09.2008 року ОСОБА_3 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження.

Належний на праві власності позивачу автомобіль «BMW-735І», реєстраційний номер НОМЕР_2, було фізично знищено, оскільки його ремонт вважався економічно необґрунтованим, витрати на який перевищували вартість вказаного транспортного засобу до ДТП, що підтверджено висновком експерта № 1669 проведеної автотоварознавчої експертизи від 30.10.2008 року.

На момент ДТП цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4, який керував наземним транспортним засобом «CHERY TIGGO», реєстраційний номер НОМЕР_1, застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності володільців наземних транспортних засобів не була.

Цивільно-правова відповідальність позивача ОСОБА_3 як володільця наземного транспортного засобу «BMW-735І», реєстраційний номер НОМЕР_2, була застрахована в НАСК «Оранта», що підтверджено полісом № ВА/6014777 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 07.02.2008 року строком дії з 08.02.2008 року по 07.02.2009 року.

Відповідно до підпункту «а» пункту 41.1 статті 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV у редакції Закону України від 22.09.2005 р. № 2902-ІV, що була чинною на момент ДТП, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

Згідно з частиною другою статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

На правовідносини сторін розповсюджуються норми Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. у редакції, яка діяла на момент ДТП (далі - Закон № 1961-IV).

Страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором (стаття 6 Закону № 1961-IV).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з пунктом 22.3 вказаної статті потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 цього Закону.

Дорожньо-транспортна пригода, яка сталась 21 липня 2008 року за участю транспортного засобу «CHERY TIGGO» під керуванням ОСОБА_4 та транспортного засобу «BMW-735І» під керуванням ОСОБА_3, є страховим випадком, відтак у МТСБУ виникає обов'язок з відшкодування заподіяної потерпілому шкоди на умовах, визначених Законом № 1961-IV.

Для отримання страхового відшкодування ОСОБА_3 на підставі статті 35 Закону № 1961-IV подав МТСБУ відповідну заяву з доданими документами, які мають відношення до даної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до статті 36 Закону № 1961-IV після розгляду страховиком наданих йому визначених у статті 35 цього Закону документів про дорожньо-транспортну пригоду страховик приймає рішення про виплату страхового відшкодування або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення страховик зобов'язаний направити заявнику письмове повідомлення щодо прийнятого рішення.

Якщо прийняте МТСБУ рішення не задовольняє особу, яка має право на отримання відшкодування, то вона має право подати позов до суду щодо відшкодування шкоди в установленому законом порядку.

МТСБУ листом від 21.09.2012 року № 23704/3-2-05 повідомило ОСОБА_3 про відмову у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що ним реалізовано право на відшкодування завданих збитків у судовому порядку, вироком Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 22 червня 2009 року з винуватця ДТП вже було стягнуто заподіяну шкоду.

Суд відхиляє як необґрунтовану відмову МТСБУ позивачу у виплаті страхового відшкодування з фонду захисту потерпілих з тих підстав, що майнові інтереси ОСОБА_3 були раніше захищені у судовому порядку.

Статтею 32 Закону № 1961-IV визначені випадки, коли відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду.

Наявність вироку суду, згідно з яким на користь потерпілого з винуватця ДТП стягнуто заподіяну шкоду, не є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

За змістом частини першої статті 991 ЦК України та частини першої статті 26 Закону України «Про страхування» страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала. Отже, якщо суд вирішив питання про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП винною особою, то під час розгляду справи про відшкодування такої шкоди за рахунок страховика суд має з'ясувати, чи виконане таке рішення, тобто чи одержав потерпілий відшкодування збитків від винної особи.

Відшкодування шкоди, заподіяної в результаті вказаної ДТП, ОСОБА_3 від винної особи ОСОБА_4 не одержував, що підтверджено постановою про повернення без виконання виконавчого документа від 19.05.2011 року старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції при примусовому виконанні виконавчого листа № 1-191 від 22.06.2009 року, виданого Красногвардійським районним судом Автономної Республіки Крим, про стягнення з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 шкоди у розмірі 197 675,08 грн.

Згідно зі статтею 28 Закону № 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана, зокрема, з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу.

Відповідно до пункту 30.1 статті 30 Закону № 1961-IV транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим та власник транспортного засобу згоден з визнанням його фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необгрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно з висновком автотоварознавчої експертизи № 1669 від 30.10.2008 року вартість відновлювального ремонту належного позивачу транспортного засобу складала 273 495,48 грн., тоді як ринкова вартість вказаного автомобіля до ДТП, - 147 773,23 грн. Відтак, транспортний засіб ОСОБА_3 внаслідок ДТП вважається фізично знищеним.

Відповідно до пункту 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV страховик проводить виплату страхового відшкодування в межах обов'язкового ліміту відповідальності страховика.

Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500 грн. (п.9.2 ст.9 Закону № 1961-IV).

Згідно з пунктом 12.1 статті 12 вказаного закону розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Отже, розмір страхового відшкодування за шкоду, заподіяну в результаті ДТП майну ОСОБА_3, в межах обов'язкового ліміту відповідальності, зменшеного на суму франшизи, який підлягає стягненню з МТСБУ, складає 24 990 грн. (25 500 грн. - 510 грн.).

При цьому, МТСБУ не має права претендувати на перехід до нього права власності на залишки транспортного засобу, оскільки розмір виплати страхового відшкодування менший, ніж повна вартість вказаного транспортного засобу на момент ДТП.

Відповідно до статті 23 Закону № 1961-IV шкодою, заподіяною здоров'ю потерпілого у результаті дорожньо-транспортної пригоди, є шкода (в тому числі моральна шкода), пов'язана: з лікуванням потерпілого; з тимчасовою втратою працездатності потерпілим.

Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну здоров'ю потерпілих, на день ДТП становив 51 000 грн. (п.9.3 ст.9 Закону № 1961-IV).

При цьому франшиза при відшкодуванні шкоди, заподіяної здоров'ю потерпілого, не застосовується (п.12.2 ст.12 Закону № 1961-IV).

Статтею 24 Закону № 1961-IV передбачено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, які пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та купівлею лікарських препаратів.

Згідно з наданими позивачем та дослідженими у судовому засіданні фіскальними документами, витрати на лікування та купівлю лікарських препаратів ОСОБА_3 склали суму 25 577,92 грн., що не оспорювалось відповідачем. Обгрунтованість вказаних витрат підтверджується Медичною картою № 5481 стаціонарного хворого, відповідно до записів в якій ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Красногвардійської ЦРЛ з 21.07.2008 року по 28.07.2008 року (7 к/днів), потім в травматологічному відділенні 6-ї міської клінічної лікарні м. Сімферополя з 28.07.2008 року по 21.08.2008 року (24 к/дня), де йому були проведені ряд хірургічних операцій. Також у період з 22.08.2008 року по 25.02.2009 року ОСОБА_3 перебував на амбулаторному лікуванні у зв'язку з отриманими в результаті ДТП травмами, що підтверджено листками непрацездатності АБЕ № 837969, АБЧ № 627493, АБЧ № 700552, витягом з амбулаторної медичної карти.

Згідно зі статтею 25 Закону № 1961-IV у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності потерпілим відшкодовуються не отримані доходи за підтверджений відповідним закладом охорони здоров'я час втрати працездатності. Доходи потерпілого оцінюються в такому розмірі: для працюючої особи (особи, яка працює за трудовим договором) - неотримана середня заробітна плата, обчислена відповідно до норм законодавства України про працю.

Відповідно до абзацу третього пункту 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 р. № 100, розмір середньомісячної заробітної плати розраховується виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з листками непрацездатності АБЕ № 837969, АБЧ № 627493, АБЧ № 700552 період втрати працездатності позивача становив з 21.07.2008 року по 25.02.2009 року включно.

На момент ДТП ОСОБА_3 перебував у трудових відносинах з ТОВ «Мастер інвест», що підтверджено записом у його трудовій книжці.

Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу управління Пенсійного фонду України в Красногвардійському районі розмір заробітної плати позивача за останні 2 календарні місяці роботи, які передували ДТП, складав: у травні 2008 року - 1169,51 грн., у червні 2008 року - 1052,61 грн.

Таким чином, середньоденна заробітна плата ОСОБА_3 за 2 календарних місяці роботи, які передували ДТП, складала 58,48 грн. (1169,51 грн. + 1052,61 грн. : 38 робочих днів у травні-червні).

Кількість непрацездатних робочих днів за період з 21.07.2008 року по 25.02.2009 року складала 155 днів.

Відтак, розмір неотриманої ОСОБА_3 заробітної плати за період з 21.07.2008 року по 25.02.2009 року складає 9 064,40 грн. (58,48 грн. х 155 дн.).

Вказана сума підлягає стягненню з МТСБУ в рахунок відшкодування шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності позивача.

В результаті ДТП з вини ОСОБА_4 постраждалому ОСОБА_3 було заподіяно моральну шкоду, яка полягає у фізичному болю та стражданнях, яких він зазнав у зв'язку з ушкодженням здоров'я.

Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає виходячи з характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, яких зазнав ОСОБА_3 (їх тривалості, можливості відновлення). Зокрема, суд враховує стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін в його житті, час та зусилля, які необхідні для відновлення попереднього стану, виходячи з вимог розумності і справедливості.

ОСОБА_3 на протязі 31 к/дня в період з 21.07.2008 року по 21.08.2008 року знаходився на стаціонарному лікуванні в медичній установі, де йому були проведені хірургічні операції, був обмежений у веденні свого звичного способу життя. Після завершення стаціонарного лікування, ОСОБА_3 з приводу отриманих травм тривалий час перебував на амбулаторному лікуванні.

Вироком Красногвардійського районного суду від 22 червня 2009 року з винуватця ДТП ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 на відшкодування моральної шкоди, передбаченої у тому числі пунктом 1 частини другої статті 23 ЦК України, було стягнуто 30 000,00 грн.

З урахуванням того, що страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статті 9 Закону № 1961-IV, з МТСБУ на користь позивача підлягає стягненню страхове відшкодування заподіяної моральної шкоди в розмірі 2 550,00 грн. (51000 грн. х 5%).

Згідно з пунктами 37.1, 37.2 статті 37 Закону № 1961-IV виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

За кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Статтею 625 ЦК України встановлена відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді обов'язку сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки зобов'язання страховика у разі настання страхового випадку зводиться до здійснення страхової виплати, то таке зобов'язання є грошовим і в разі прострочення його виконання настає відповідальність, передбачена частиною другою статті 625 ЦК України. Проценти річних, так само як і інфляційні втрати на суму боргу, входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Таким чином, інфляційні нарахування на суму боргу та три проценти річних є наслідком невиконання грошового зобов'язання.

Рішення про відмову у виплаті ОСОБА_3 страхового відшкодування прийнято МТСБУ 21 вересня 2012 року.

Розмір страхового відшкодування повинен був складати суму 59 632,32 грн., з розрахунку: 24 990,00 грн. (відшкодування шкоди, пов'язаної із фізичним знищенням транспортного засобу) + 25 577,92 грн. (відшкодування шкоди, пов'язаної з лікуванням) + 9 064,40 грн. (відшкодування шкоди, пов'язаної з тимчасовою втратою працездатності).

Таким чином, пеня за прострочення виплати страхового відшкодування за період з 22.09.2012 року по 16.05.2013 року складає 5 792,16 грн., з розрахунку: 59 632,32 грн. (розмір страхового відшкодування) х (7,5% (облікова ставка НБУ) х 2 : 366 днів) х 237 днів (кількість днів прострочення).

Інфляційні втрати за період з 22.09.2012 року по 16.05.2013 року складають 119,26 грн., з розрахунку: 59632,32 грн. х 100,2% = 59751,58 грн. - 59632,32 грн., де 100,2% індекс інфляції за весь час прострочення, визначений шляхом перемноження між собою помісячних індексів, що складають відповідний період, після кожного множення поділених на 100.

Три проценти річних за період з 22.09.2012 року по 16.05.2013 року складають 1 158,43 грн., з розрахунку: 59632,32 грн. (розмір страхового відшкодування) х 3% : 366 днів х 237 днів (кількість днів прострочення).

Оцінюючи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_3, та стягнення на його користь з МТСБУ 34 642,32 грн. на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю у результаті дорожньо-транспортної пригоди, 2 550,00 грн. моральної шкоди, 24 990,00 грн. на відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, 5 792,16 грн. пені за прострочення виплати страхового відшкодування, 119,26 грн. інфляційних втрат, 1 158,43 грн. три проценти річних.

Відповідно до пунктів 2, 6 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільняються позивачі за подання позовів про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення злочину.

На користь позивача з МТСБУ підлягає стягненню сплачений ним судовий збір при зверненні з позовом до суду в розмірі 229,40 грн.

Згідно з частиною першою статті 88 ЦПК з відповідача МТСБУ підлягає стягненню судовий збір за вимогами майнового характеру в розмірі 437,62 грн. відповідно до розміру задоволених позовних вимог (24990 грн. + 25577,92 грн. + 9064,40 грн. + 5792,16 грн. + 119,26 грн. + 1158,43 грн.) х 1% - 229,40 грн.), а також судовий збір за вимогами немайнового характеру в розмірі 114,70 грн.

Керуючись статтями 23, 625 ЦК України, 6, 9, 12, 22-25, 28, 30, 32, 35-37, 39, 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статтями 10, 11, 60, 61, 88, 169, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Визнати дорожньо-транспортну пригоду, яка сталась 21 липня 2008 року близько 08 години 15 хвилин на 601 км автодороги сполученням Харків-Сімферополь-Алушта-Ялта за участю транспортного засобу «CHERY TIGGO», реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_4, та транспортного засобу «BMW-735І», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, страховим випадком.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) на користь ОСОБА_3 (ІІН НОМЕР_3) 34 642 грн. 32 коп. на відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю у результаті дорожньо-транспортної пригоди, 2 550,00 грн. моральної шкоди, 24 990,00 грн. на відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, 5 792 грн. 16 коп. пені за прострочення виплати страхового відшкодування, 119 грн. 26 коп. інфляційних втрат, 1 158 грн. 43 коп. три проценти річних, а також 229 грн. 40 коп. витрат по оплаті судового збору, всього 69 481 грн. 57 коп. (Шістдесят дев'ять тисяч чотириста вісімдесят одна гривня 57 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) судовий збір за вимогами майнового характеру в розмірі 437 грн. 62 коп. (Чотириста тридцять сім гривень 62 копійки) на рахунок № 31218206700130 УДКСУ в Красногвардійському районі АР Крим 22030001, ЄДРПОУ 37668678, МФО 824026, банк ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь (Красногвардійський районний суд, код ЄДРПОУ 02897193, пункт № 1.1).

Стягнути з Моторного (транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131) судовий збір за вимогами немайнового характеру в розмірі 114 грн. 70 коп. (Сто чотирнадцять грн. 70 коп.) на рахунок № 31218206700130 УДКСУ в Красногвардійському районі АР Крим 22030001, ЄДРПОУ 37668678, МФО 824026, банк ГУ ДКСУ в АР Крим м. Сімферополь (Красногвардійський районний суд, код ЄДРПОУ 02897193, пункт № 1.2).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Красногвардійський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.М. Проскурня