Ухвала суду № 31558443, 30.05.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2013 року м. Київ К/9991/91023/11

Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Рибченко А.О., Усенко Є.А.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (далі - Жовтнева МДПІ)

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2011

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.11.2011

у справі № 2а/0570/14648/2011

за позовом публічного акціонерного товариства "Елетропобутприлад" (далі - Товариство)

до Жовтневої МДПІ

та Головного управління Державного казначейства у Донецькій області (далі - Управління)

про стягнення бюджетного відшкодування.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України

ВСТАНОВИВ:

Позов подано про стягнення з Державного бюджету України заборгованості з ПДВ у сумі 442 755 грн. за вересень 2010 року.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.11.2011, позов задоволено з посиланням на те, що право позивача на отримання оспорюваної суми бюджетного відшкодування підтверджується рішенням суду в адміністративній справі, яке набрало законної сили.

Посилаючись на невідповідність висновків судів положенням підпункту 7.7.8 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Жовтнева МДПІ звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати прийняті у справі судові акти та відмовити у позові.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України не вбачає підстав для задоволення касаційних вимог з урахуванням такого.

Попередніми судовими інстанціями у розгляді справи встановлено, що у поданій до контролюючого органу податковій декларації з ПДВ за вересень 2010 року Товариством було визначено суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 442 755 грн.

За наслідками проведення Жовтневою МДПІ позапланової виїзної перевірки Товариства з питань достовірності нарахування зазначеної суми бюджетного відшкодування, оформленої актом від 14.12.2010 № 3307/07-213/14312447, податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.12.2010 № 0003160700/0, згідно з яким позивачеві визначено суму завищення бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2010 року в розмірі 442 755 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 19.04.2011 у справі № 2а/0570/1727/2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.11.2011, позовні вимоги Товариства задоволено та назване податкове повідомлення-рішення скасовано. Однак на момент звернення до суду Товариства із даним позовом сума податку на додану вартість у розмірі 442 755 грн. відшкодована позивачу не була.

На час виникнення спірних правовідносин порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, та строки розрахунків з бюджетом було визначено у пункті 7.7 статті 7 названого Закону.

Так, відповідно до підпункту 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 названого Закону у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти робочих днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

З огляду на наведені положення Закону у податкового органу були відсутні підстави для відмови позивачеві у поверненні оспорюваної суми бюджетного відшкодування оскільки достовірність нарахування бюджетного відшкодування, а також незаконність його зменшення відповідачем шляхом прийняття відповідного податкового повідомлення-рішення було встановлено рішенням суду по справі № 2а/0570/1727/2011.

Посилання Жовтневої МДПІ на факт оскарження зазначених судових рішень в касаційному порядку не спростовує наведеного висновку.

Адже згідно з частинами третьою, п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Наслідком набрання законної сили рішенням суду є набуття цим рішенням, зокрема, ознак обов'язковості (що передбачає обов'язок його виконання усіма органами, організаціями та посадовими особами) та виконуваності (тобто забезпечення законом права особи на примусове виконання рішення). Іншими словами, законна сила рішення суду є його правовою дією, яка проявляється в тому, що установлена рішенням наявність чи відсутність прав і фактів, на яких ці права ґрунтуються, є остаточною, а встановлені рішенням права та обов'язки підлягають беззаперечному здійсненню на вимогу уповноважених осіб.

З урахуванням викладеного суди цілком об'єктивно розцінили прийняття Донецьким апеляційним адміністративним судом ухвали від 18.11.2011 у справі № 2а/0570/1727/2011 як закінчення процедури судового оскарження у розумінні підпункту 7.7.8 пункту 7.8 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та як юридичний факт, з яким Закон пов'язує виникнення у податкової інспекції обов'язку з вчинення необхідних дій для отримання платником належної йому суми бюджетного відшкодування.

За таких обставин суди дійшли вмотивованого висновку щодо законності позовних вимог та правомірно задовольнили позов.

А відтак передбачених законом підстав для скасування оскаржуваних постанови та ухвали судів першої і апеляційної інстанцій зі спору не вбачається.

Керуючись статтями 220, 2201, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя відхилити.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27.09.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.11.2011 у справі № 2а/0570/14648/2011 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: М.І. Костенко судді:А.О. Рибченко Є.А. Усенко