Постанова № 31557589, 21.05.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/298/13-a

категорія 8.2.6

21 травня 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нагірняк М.Ф. ,

при секретарі - Янушевській В.В. ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Дочірнього підприємства "Фокстрот-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі Житомирської області Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.01.2013 р. №000001222 та №000002222,-

встановив:

Дочірнє підприємство "Фокстрот-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот" звернулося з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.01.2013 р. №000001222 та №000002222.

В судовому засіданні представник Позивача свої позовні вимоги підтримала в повному обсязі і зазначила, що уповноваженими особами Відповідача була проведена планова виїзна документальна перевірка підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011року по 30.09.2012року. За результатами такої перевірки, на думку представника Позивача, уповноважені особи податкового органу безпідставно прийшли до висновку про відсутність належних документів бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження господарських операцій Позивача з ТОВ "Пулінг" щодо придбання матеріальних цінностей, які мали місце в липні та серпні 2011року. Вказані господарські операції, як зазначила представника Позивача, мали реальний характер і підтверджуються всіма необхідними документами.

При цьому представник Позивача зазначила, що ще в 2010році відповідно до додаткової угоди з ТОВ "Пулінг" було домовлено, що передача товарів може проводитися на складі в смт.Гостомель, частинами якого сторони одночасно користувалися. Саме на цьому складі була проведена передача товарів в липні та серпні 2011року. Транспортування вказаного товару проводилося ТОВ "Тефія". В підтвердження своїх показів представник Позивача надала суду додаткові письмові підтвердження вказаних суб'єктів господарювання. Розрахунки за отриманий товар, як зазначила представник Позивача, проводилися векселями, про що сторони домовилися шляхом внесення змін до основного договору поставки.

Представник Відповідача, Державної податкової інспекції у м. Житомирі, проти позову заперечив і пояснив, що дійсно уповноваженими особами податкового органу була проведена планова виїзна документальна перевірка Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011року по 30.09.2012року За результатами такої перевірки було встановлено відсутність належних документів бухгалтерського та податкового обліку на підтвердження господарських операцій Позивача з ТОВ "Пулінг" щодо придбання матеріальних цінностей, які мали місце в липні та серпні 2011року. Зазначені порушення, на думку представника Відповідача, стали підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень щодо донарахування Позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представника Позивача та заперечення представників Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Спірні правовідносини між сторонами по даній справі щодо визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, формування податкового кредиту з податку на додану вартість та визначення платником своїх зобов'язань з цих податків регулюються правовими нормами Податкового кодексу України, що були чинні на день виникнення таких відносин.

В судовому засіданні встановлено, що уповноваженими особами Державної податкової інспекції у м. Житомирі з 19.11.2012 року по 07.12.2012року була проведена планова виїзна документальна перевірка Дочірнього підприємства "Фокстрот-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот", Позивача по даній справі, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2011року по 30.09.2012року, про що був складений акт перевірки від 14.12.2012року. За результатами такої перевірки 02.01.2013року були винесені оскаржувані податкові повідомлення рішення :

- № 000001222, відповідно до якого Дочірньому підприємству "Фокстрот-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот" були збільшені грошові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 347846,00грн.;

- № 000002222, відповідно до якого Дочірньому підприємству "Фокстрот-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот" були збільшені грошові зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 302476,00грн. та застосовані фінансові санкції в сумі 151238,00грн.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні № 000001222 від 02.01.2013року підставою для його винесення щодо збільшення Дочірньому підприємству "Фокстрот-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот" грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 347846,00грн. стали порушення Позивачем вимог п.44.1, п.44.3, п.44.6 ст.44, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, що виразилися в завищенні валових витрат у взаємовідносинах з ТОВ "Пулінг", що мали місце в липні і серпні 2011року.

Як зазначено в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні № 000002222 від 02.01.2013року, підставою для його винесення щодо збільшення Дочірньому підприємству "Фокстрот-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 302476,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 151238,00грн. стали порушення Позивачем вимог п.198.2, п.198,6 ст.198 та п.201.1, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, що виразилися в завищенні податкового кредиту з податку на додану вартість за результатами господарських операцій Позивача із ТОВ "Пулінг", що мали місце в липні і серпні 2011року

За своєю суттю вказані порушення зведені виключно до невизнання податковим органом господарських операцій Позивача по придбанню товарів ( кухонної побутової техніки, господарчих товарів та аудіотехніки) у ТОВ "Пулінг", що мали місце в липні і серпні 2011року.

Такі доводи податкового органу не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, так як не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

В судовому засіданні встановлено, що спірні господарські відносини між Позивачем та ТОВ "Пулінг" були зумовлені господарським договором поставки № 0201-34 від 02.01.2009року та додатками до нього (а.с.18-32 т.1). Додатковою угодою №3 від 31.12.2010року до вказаного договору поставки сторони домовилися, що передача товарів здійснюється зі складу ТОВ "Пулінг", як постачальника, який знаходиться за адресою: Київська область, смт.Гостомель, вул.Леніна,141-П. Відповідно до договору суборенди від 01.05.2011року (а.с.33-38 т.1) Позивач також користувався частиною вказаного складського комплексу.

Саме в даному складському комплексі 05.07.2011року, 06.07.2011року, 26.07.2011року, 28.07.2011року, 02.08.2011року та 04.08.2011року відбулася передача товарів ( кухонної побутової техніки, господарчих товарів та аудіотехніки) від ТОВ "Пулінг" до Позивача.

Безспірно, за приписами пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, які враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Разом з тим, про реальність даних господарських операцій між Позивачем та ТОВ "Пулінг" свідчать наявні в матеріалах справи та досліджені судом податкові та видаткові накладні (а.с.88-129 т.1).

Крім цього, ТОВ "Пулінг" своїм листом від 01.03.2013року підтвердило факт та вказані обставини передачі Позивачу зазначених товарів та їх відображення в податковому та бухгалтерському обліку (а.с.49т.2).

При дослідженні в судовому засіданні журналу видачі довіреностей підтверджено видачу довіреностей комірнику ОСОБА_1 на отримання вказаних матеріальних цінностей у ТОВ "Пулінг" (а.с.46-48 т.2).

Транспортування зазначених товарів з орендованого приміщення в складському комплексі Позивача (Київська область, смт.Гостомель, вул.Леніна,141-П.) до магазинів "Фокстрот" (м.Житомир, вул.Київська,28 та 87) здійснювалося ТОВ "Тефія" на підставі товарно - транспортних накладних, досліджених в судовому засіданні (а.с.130-135 т.1).

Крім цього, ТОВ "Тефія" своїм листом від 25.02.2013року та копіями актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) підтвердило факт надання таких транспортних послуг Позивачу (а.с.53-62 т.2).

Таким чином, відповідно до вимог ст.138 Податкового кодексу України витрати Позивача, зумовлені цими відносинами на загальну суму 1512375,00грн., підтверджені відповідними первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку і нарахування податку, та підлягали врахуванню при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток за третій квартал 2011року.

Правові норми пп.138.8.1 п.138.8 вказаної ст.138 Податкового кодексу України, на які також зроблена посилка в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні, передбачають склад прямих матеріальних витрат, які включаються в собівартість виготовлених та реалізованих товарів. Вказані правові норми не містять жодних підстав для застосування санкцій у вигляді донарахування суми грошового зобов'язання з податку на прибуток.

Аналогічно правові норми п.44.3 чт.44 Податкового кодексу України, які на думку податкового органу стали підставою для донарахування Позивачу оскаржуваного грошового зобов'язання з податку на прибуток, містять лише зобов'язання платникам податків щодо зберігання документів пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, і також не є підставами для застосування оскаржуваних фінансових санкцій.

Відповідно до правових норм п.44.1 та 44.6 ст.44 , на які зроблена посилка в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні, формування показників податкової звітності здійснюється на підставі даних, підтверджених первинними документами бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Ненадання таких документів податковому органу під час проведення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки свідчить про їх відсутність.

За приписами п.121.1 ст.121 Податкового кодексу України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень, а не є підставою для визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток .

Разом з тим, доводи податкового органу щодо відсутності первинних документів бухгалтерського обліку та фінансової звітності спростовуються самими вказаними документами дослідженими в судовому засіданні та актом зазначеної планової перевірки, в якому уповноваженими особами податкового органу наведений аналіз таких документів..

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність порушень з боку Позивача положень Податкового кодексу України, які зазначені в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні, а тому податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м.Житомирі № 000001222, відповідно до якого Дочірньому підприємству "Фокстрот-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот" були збільшені грошові зобов'язання з податку на прибуток в сумі 347846,00грн. винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Як вже зазначалося, в судовому засіданні знайшли своє підтвердження господарські відносини Позивача з ТОВ "Пулінг", що мали місце в липні - серпні 2011року на загальну суму 1512375,00грн., в тому числі 302476,00грн. податку на додану вартість.

Відповідно до додаткової угоди №5 від 14.03.2012року до договору поставки (а.с.223 т.1) сторони домовилися, що оплата за поставлені товари може здійснюватися у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника та шляхом передачі постачальнику простого векселя на відповідну суму та строком на один рік для пред'явлення.

Відповідно до положень п.198.2 ст.198 Податкового кодекс у України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше - дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

При дослідженні в судовому засіданні податкових накладних від 05.07.2011року, 06.07.2011року, 26.07.2011року, 28.07.2011року, 02.08.2011року та 04.08.2011року, виданих Позивачу ТОВ "Пулінг", встановлено, що вони видані з дотримання вимог п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України та містять всі необхідні реквізити.

Таким чином, вказані операції з придбання товарів в розумінні вимог п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України надавали право Позивачу на віднесення відповідних сум податку на додану вартість до свого податкового кредиту за липень та серпень 2011року.

Правові норми п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, на які також зроблена посилка в оскаржуваному податковому повідомленні - рішенні, передбачають лише визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню.

Правові норми п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України, які також, на думку податкового органу, порушені Позивачем, передбачають лише право податкового органу на проведення камеральної перевірки заявлених у податковій декларації даних.

Вказані правові норми не містять жодних підстав для застосування санкцій у вигляді донарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість.

Безпідставними є також доводи податкового органу про відсутність повного розрахунку за отриманий товар Позивачем, що в свою чергу підтверджує безтоварність таких господарських операцій.

Загально відомо, що визначення порядку, способу та виду розрахунків у господарських відносинах є правом суб'єктів господарювання.

Як вже зазначалося, в судовому засіданні підтверджено, що відповідно до додаткової угоди №5 від 14.03.2012року до договору поставки (а.с.223 т.1) сторони домовилися, що оплата за поставлені товари може здійснюватися у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника та шляхом передачі постачальнику простого векселя на відповідну суму та строком на один рік для пред'явлення.

Сам факт неповного чи несвоєчасного пред'явлення Позивачу до оплати виданих простих векселів на час проведення перевірки не може розцінюватися ні як не проведення розрахунків, ні як відсутність самої господарської операції.

Більш того, вказана перевірка податковим органом була закінчена 07.12.2012року, а термін пред'явлення вказаних векселів до оплати був визначений до 15.03.2013року.

Як зазначено в додатковій угоді №5 від 14.03.2012року до договору поставки, такі векселі не були обмежені лише розрахунками за поставлений товар в липні - серпні 2011року, а видавалися на суму 3537541,00грн., що є значно більшою ніж вартість товару переданого Позивачу в липні і серпні 2011року.

При дослідженні в судовому засіданні картки рахунку 62.2 Позивача (короткотермінові векселі, видані в національній валюті) (а.с.225-226 т.1) та виписок по особовим рахункам Позивача (а.с. 227-231т.1 та а.с.1-45 т.2) встановлено, що протягом 2012-2013років Позивачем були погашені видані ТОВ "Пулінг" прості векселі на загальну суму 3790000,00грн.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що сплачені Позивачем ТОВ "Пулінг" у вартості товарів суми податку на додану вартість 206813,57грн. та 95662,24грн., отриманого відповідно в липні 2011року та серпні 2011року, правомірно, у відповідності до вимог Податкового кодексу України, були віднесені до податкового кредиту Позивача відповідно за липень та за серпень 2011року.

Заперечуючи проти позову Відповідачем та його представником, всупереч вимогам ст.71 КАС України, не надано жодних належних та відповідних доказів відсутності первинних документів бухгалтерського та податкового обліку щодо зазначених господарських операцій Позивача.

Більш того, в своїх письмових запереченнях представник Відповідача підтвердив, що в ході перевірки було встановлено отримання Позивачем вказаних товарів від постачальників за видатковими накладними, проведення відповідних завантажувальних та розвантажувальних робіт.

Суд вважає безпідставними також доводи представника Відповідача, що наявність кримінальної справи відносно службових осіб ТОВ "Фокстрот Житомир Трейдінг" підтверджує правомірність винесення оскаржуваних податкових повідомлень - рішень.

Сам факт внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04.01.2013року кримінального провадження відносно службових осіб ТОВ "Фокстрот Житомир Трейдінг", не може підтверджувати незаконність визначення іншою юридичною особою - Дочірнім підприємством "Фокстрот-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот", Позивачем по даній справі, своїх податкових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість у взаємовідносинах з ТОВ "Пулінг" за вказані періоди.

Більш того, із повідомлення Слідчого управління ДПС у Житомирській області від 15.04.2013 року вбачається, що жодних слідчих дій відносно службових та посадових осіб Позивача по вказаному кримінальному провадженню не проводилося (а.с.101-102 т.2).

Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, звільняє Позивача від відповідальності за встановлені чи можливі порушення правил оподаткування його контрагентами чи контрагентами його контрагентів.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 000002222 від 02.01.2013року про збільшення Дочірньому підприємству "Фокстрот-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот" грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 302476,00грн. та застосування фінансових санкцій в сумі 151238,00грн. винесено не на підставі вимог чинного законодавства та без врахування всіх обставин, що мали значення для його винесення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню, а позов в цій частині позовних вимог - задоволенню.

Відповідно до вимог ст.94 КАС України судові витрати Дочірнього підприємства "Фокстрот-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот" у вигляді 4588,00грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Керуючись ст.ст.2,86,94,159-163,167,186,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 02.01.2013 р. №000001222 та №000002222.

Судові витрати Дочірнього підприємства "Фокстрот-Житомир" Товариства з обмеженою відповідальністю "Фокстрот" у вигляді 4588,00грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок державного бюджету.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою. яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 27 травня 2013 р.