Постанова № 31556951, 16.05.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2013 року Справа №811/1451/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Момонт Г.М. розглянув у порядку письмового провадження у м. Кіровограді адміністративну справу

за позовом: Маловисківського районного центру зайнятості

до відповідача: ОСОБА_1

про стягнення заборгованості.

Маловисківський районний центр зайнятості звернувся з позовом до ОСОБА_1 про стягнення виплаченого матеріального забезпечення в розмірі 5 781,38 грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує, що у серпні 2008 р. ОСОБА_1 звернулася до Маловискіського районного центру зайнятості із заявою про вирішення питання її працевлаштування та надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю у якій вказала, що не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, натомість, як згідно з довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач з 2006 р. року зареєстрована як фізична особа підприємець та лише 05.09.2008 р. внесено запис про припинення її підприємницької діяльності.

Відповідачем до суду подано заперечення на позовну заяву у відповідності до яких позовні вимоги нею не визнаються у повному обсязі, оскільки на час надання їй статусу безробітної Маловисківським районним центром, нею до Маловисківської районної державної адміністрації подана заява про припинення підприємницької діяльності у зв'язку з чим 08.07.2008 р. державним реєстратором до державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено відповідний запис. При цьому відповідач зазначає, що їй не було відомо про порядок та строки проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності, а тому у серпні 2008 р. вона звернулася до Маловисківського районного центру зайнятості для надання їй статусу безробітної та отримання допомоги по безробіттю.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав заявлені позовні вимоги, відповідач заперечив проти задоволення заявлених позовних вимог.

У судовому засіданні 16 травня 2013 року представником позивача та відповідачем подано клопотання про розгляд справи в письмовому провадженні (а.с.84, 85).

На підставі усної ухвали, прийнятої в судовому засіданні 16.05.2013 р. та занесеної до журналу судового засідання, подальший розгляд справи проведено в порядку письмового провадження у відповідності до ч.4 ст.122 КАС України.

Дослідивши подані позивачем та відповідачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 08.08.2008 р. подала до Маловисківського районного центру зайнятості заяву про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, у якій вказала, що вона не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається і не отримує пенсії (а.с.16).

На підставі зазначеної заяви, відповідно до ч.1 ст.22 та ч.1 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ та Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. №307, ОСОБА_1 перебувала на обліку, як безробітна у Маловисківському районному центрі зайнятості та в період з 08.08.2008 р. по 03.08.2009 р. отримала 5 781,38 грн., що в судовому засіданні відповідачем не заперечувалось (а.с.14, 15).

У березні 2010 р. посадовими особами Маловисківського районного центру зайнятості проведено перевірку обґрунтованості виплат матеріального забезпечення ОСОБА_1 та виявлено факт переплати за період з 08.08.2008 р. по 03.08.2009 р. в розмірі 5 781,38 грн. у зв'язку з поданням недостовірних відомостей з вини особи, з огляду на що Маловисківським районним центром зайнятості прийнято наказ №48 від 06.04.2010 р. «Про відшкодування незаконно отриманих коштів» (а.с.74, 76).

Як встановлено судом, ОСОБА_1 31.07.2006 р. зареєстрована Маловисківською районною державною адміністрацією як фізична особа-підприємець (а.с.11).

Державним реєстратором Маловисківської районної державної адміністрації 08.07.2008 р. внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відносно ОСОБА_1 запис про рішення фізичної особи-підприємця про припинення підприємницької діяльності, а 05.09.2008 р. - запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця за її рішенням (а.с.12-13).

У судовому засіданні відповідач зазначала, що ні державним реєстратором Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області, ні працівником Маловисківського районного центру зайнятості їй не було роз'яснено порядок та строки припинення підприємницької діяльності, а тому вона вважала, що з 08.07.2008 р., тобто з дня внесення запису про рішення щодо припинення підприємницької діяльності вона не являється фізичною особою-підприємцем.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. №755-ІV, державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця проводиться у разі прийняття фізичною особою-підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності.

З огляду на ч.3 ст.46 зазначеного Закону, фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

У відповідності до ч.1 ст.47 вказаного Закону, для внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа повинні подати державному реєстратору (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) такі документи: заяву про припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем; документ, що підтверджує внесення плати за публікацію повідомлення про прийняття фізичною особою-підприємцем рішення щодо припинення підприємницької діяльності.

Згідно з ч.9 ст.47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням фізична особа-підприємець або уповноважена нею особа не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації подає державному реєстратору особисто (надсилає рекомендованим листом з описом вкладення) або через уповноважену особу такі документи: заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем за її рішенням; свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця; довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах); довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості; довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості або про те, що вона не перебувала на обліку.

Відповідно до ч.15, 16, 17 вказаного Закону, за відсутності підстав для залишення документів, які передбачені частиною тринадцятою цієї статті, без розгляду державний реєстратор повинен внести до Єдиного державного реєстру запис про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця. Дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем є датою державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем. Строк державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем не повинен перевищувати два робочих дні з дати надходження документів для проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем. Державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем повинен видати або надіслати заявнику копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця із спеціальною відміткою про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем.

На підставі зазначених норм суд дійшов висновку, що після внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення фізичної особи-підприємця щодо припинення нею підприємницької діяльності, на таку особу, з метою подальшої реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, покладається обов'язок із вчинення дій визначених ч.9 ст.47 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

З огляду на те, що 05.09.2008 р. державним реєстратором Маловисківської районної державної адміністрації внесено запис про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, беручи до уваги пояснення відповідача стосовно подачі нею державному реєстратору відповідних довідок для припинення своєї підприємницької діяльності, суд дійшов висновку, що посилання відповідача на її необізнаність про порядок та строки припинення підприємницької діяльності є необґрунтованими та безпідставними.

Більш того, суд зауважує, що обов'язок щодо припинення підприємницької діяльності покладається саме на підприємця.

У відповідності до ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» від 01.03.1991 р. №803-ХІІ, чинного на час виникнення спірних взаємовідносин, безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

На підставі п.«б» ч.3 ст.1 вказаного Закону, в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Таким чином, особа, зареєстрована підприємцем, незалежно від того, чи отримує вона дохід чи ні, не може отримати статус безробітного та, відповідно, не має права на отримання допомоги по безробіттю.

Пунктом 8 частини 1 статті 31 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ визначено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі призначення виплати на підставі документів, що містять неправдиві відомості.

Відповідно до ч.3 ст.36 вказаного Закону, сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

У відповідності до п.6.14 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. №307, якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітний своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, у тому числі встановлені під час розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, з безробітного стягується сума виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Тобто, допомога по безробіттю виплачена на підставі документів, що містять неправдиві відомості, підлягає стягненню з винної особи у повному розмірі її виплати не залежно від того, чи була особа ознайомлена із законодавством про припинення підприємницької діяльності.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 08.08.2008 р. зареєстрована Маловисківським районним центром зайнятості як безробітна на підставі її заяви, що містила недостовірні дані, а тому з огляду на ч.3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» виплачене їй матеріальне забезпечення підлягає стягненню.

Відповідач у судовому засіданні вказувала на те, що позивач безпідставно просить стягнути з неї суму виплаченого грошового забезпечення за увесь період її перебування на обліку в Маловисківському районному центрі зайнятості, тобто з 08.08.2008 р. по 02.08.2009 р., а не за період з 08.08.2008 р. по 05.09.2008 р., коли вона була зареєстрована як фізична особа-підприємець.

Суд вважає такі посилання відповідача необґрунтованими з огляду на наступне.

Згідно з абз.2 п.1 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.2007 р. №219, в редакції чинній на час виникнення спірних взаємовідносин (далі за текстом - Порядок), до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися всі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

У відповідності до п.12 Порядку, для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості заяву із зазначенням у ній інформації про те, що він не є найманим працівником, не уклав договір цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах і не зареєстрований як фізична особа-підприємець, а також копію довідки про його ідентифікаційний номер.

Відповідно до абз.14 пп.1 п.20 Порядку громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня: виявлення факту подання недостовірних даних, що мав місце під час перебування особи на обліку як безробітної. Такі громадяни можуть звернутися за сприянням у працевлаштуванні до державної служби зайнятості тільки після закінчення шести місяців з дати виявлення факту подання недостовірних даних за умови, що вони повернули кошти, отримані обманним шляхом.

З аналізу зазначених норм суд дійшов висновку, що саме на особу, яка звертається для одержання статусу безробітного покладено обов'язок надавати достовірні дані, зокрема, щодо відсутності реєстрації фізичною особою-підприємцем. Більш того, у випадку, якщо такою особою подано неправдиві відомості, з огляду на які їй встановлено статус безробітного, то така особа знімається з обліку і може звернутися до державної служби зайнятості тільки після спливу шестимісячного строку з дня виявлення факту подання недостовірних даних та за умови повернення отриманих коштів.

Таким чином, у випадку подання особою до державної служби зайнятості неправдивих відомостей щодо відсутності реєстрації суб'єктом підприємницької діяльності, така особа тимчасово обмежується у праві на отримання статусу безробітного та, як наслідок, отримання допомоги по безробіттю, навіть за умови реєстрації припинення підприємницької діяльності в період перебування особи у статусі безробітної.

З огляду на викладене, в судовому засіданні знайшов підтвердження факт порушення відповідачем вимог ч.2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», а тому суд приходить до висновку, що позивач має всі передбачені законом підстави, для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно виплаченого йому матеріального забезпечення, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити у повному обсязі.

2. Стягнути із ОСОБА_1, ід. номер НОМЕР_1 (АДРЕСА_1) на користь Маловисківського районного центру зайнятості на рахунок №37179303901243 в ГУ ДКСУ у Кіровоградській області МФО 823016, код 20653000, виплачене матеріальне забезпечення в розмірі 5 871,38 грн. (п'ять тисяч вісімсот сімдесят одна грн. 38 коп.).

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Г.М. Момонт