Постанова № 31556440, 22.05.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2013 року Справа № 5017/637/2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого суддіСибіги О.М.суддівКорсака В.А. (доповідача), Костенко Т.Ф.

розглянувши касаційну скаргу Виконавчого комітету Одеської міської радина постановуОдеського апеляційного господарського суду від 01.11.2012у справі№ 5017/637/2012за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент"до1. Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, 2. комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", 3. товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-строй ЛТД", 4. Виконавчого комітету Одеської міської радипроскасування розпорядження, визнання недійсними свідоцтв про право власності на нежитлові приміщення, зобов'язання вчинити певні дії

в судовому засіданні взяли участь представники :

- - позивачане з'явився

- відповідача-1не з'явився- відповідача-2не з'явився- відповідача-3не з'явився- відповідача-4не з'явивсяВ С Т А Н О В И В:

В лютому 2012 року товариство з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", в якій просило суд скасувати розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 968 від 10.12.2009, визнати недійсними свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення, які були видані товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес-строй ЛТД" відповідно до переліку, зобов'язати "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" внести запис у реєстр права власності на нерухоме майно (т. 1, а. с. 2-4).

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.04.2012 до участі у справі в якості інших відповідачів у справі було залучено товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес-строй ЛТД" та Виконавчий комітет Одеської міської ради.

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.12.2012 (суддя Петрова В.С.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 (у складі головуючого Поліщук Л.В., суддів Бандури Л.І., Туренко В.Б.) у справі № 5017/637/2012 позов задоволено частково. Скасовано розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 968 від 10.12.2009 "Про присвоєння торгово-офісному комплексу поштової адреси: м. Одеса, Гагарінське плато, 5-Б та присвоєння номерів нежитловим приміщенням торгово-офісному комплексу". Визнано недійсними свідоцтва про право власності від 30.12.2009 серії САС № 8454466, САС № 844465, САС № 844468, САС № 844463, САС № 844462, які були видані товариству з обмеженою відповідальністю "Прогрес-строй ЛТД" на нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Одеса, Гагарінське плато, 5-Б. У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" до комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" про зобов'язання внести запис у реєстр права власності на нерухоме майно відмовлено. Стягнуто з Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та товариства з обмеженою відповідальністю "Прогрес-строй ЛТД" судові витрати.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими рішеннями, Виконавчий комітет Одеської міської ради звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, скаржник посилається на те, що позивач не є власником нежитлових приміщень, на які були видані спірні свідоцтва про право власності, а право позивача за захистом якого він звернувся до суду, на думку скаржника, не порушене. Крім того, скаржник послався на ту обставину, що свідоцтва про право власності, які є предметом спору у цій справі, були видані на підставі розпорядження, яке було чинним на момент їх видачі.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент", Приморська районна адміністрація Одеської міської ради, комунальне підприємство "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості", товариство з обмеженою відповідальністю "Прогрес-строй ЛТД", не скористались правом, наданим статтею 1112 Господарського процесуального кодексу України, не надіслало відзив на касаційну скаргу, що в силу положень зазначеної статті не перешкоджає перегляду судового акту, що оскаржується.

Сторони по справі не реалізували процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції, хоча про час та місце його проведення були повідомлені належним чином.

Перевіривши доводи касаційної скарги, юридичну оцінку встановлених фактичних обставин, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Попередніми судовими інстанціями встановлено, що 25.07.2005 між товариством з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" (покупцем; позивачем) та товариством з обмеженою відповідальністю "Укрбудінвест" (продавцем) укладено договір купівлі-продажу № 18, за умовам якого продавець зобов'язався передати покупцю у власність будівельні матеріали, які складають недобудоване нерухоме майно - сімнадцятиповерхову споруду головного (спального) корпусу на 480 місць турбази в Аркадії, ступеню будівельної готовності 34, 9 %, з прилеглим свайним полем, що розташована за адресою: м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 5, а покупець зобов'язався сплатити вартість цього об'єкту (т. 1 а. с. 10-11).

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.10.2005 у справі № 30/393-05-8982 за товариством з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" визнано право власності на зазначене недобудоване нерухоме майно (а. с. 12-14 т. 1).

В подальшому, 04.11.2005 Приморською районною адміністрацією Одеської міської ради прийнято розпорядження № 3221, яким присвоєно зазначеному об'єкту нову поштову адресу - вулиця Генуезська, 5 (т. 1, а. с. 16).

У зв'язку з цим, ухвалою господарського суду Одеської області від 16.11.2005 у справі № 30/393-05-8982 було роз'яснено, що вказаним рішенням суду визнано право власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" право власності на недобудоване нерухоме майно - сімнадцятиповерхову споруду головного (спального) корпусу на 480 місць турбази в Аркадії, ступеню будівельної готовності 34, 9 %, з прилеглим свайним полем, розташовану за адресою: м. Одеса, вул. Генуезська, 5. (т. 1, а.с. 12-14).

Рішенням господарського суду Одеської області від 31.08.2009 у справі № 4-15/111-09-3974 за товариством з обмеженою відповідальністю "Прогрес-строй ЛТД" було визнано право власності на об'єкт нерухомого майна - торгово-офісний центр по вул. Генуезська, 5 в м. Одесі. В подальшому дане рішення суду було скасовано з прийняттям нового рішення про відмову у позові (постанова Одеського апеляційного господарського суду від 22.12.2011 у справі № 4-15/111-09-3974).

Спірним розпорядженням Приморської районної адміністрацією Одеської міської ради № 968 від 10.12.2009 торгово-офісному комплексу загальною площею 13 691, 7 кв.м, присвоєно наступну поштову адресу: м. Одеса, Гагарінське плато, 5-Б, а нежитловим приміщенням цього торгово-офісному комплексу присвоєно номери №№ 1-22 (т.2 а. с. 64-65). На підставі зазначеного розпорядження Виконавчим комітетом Одеської міської ради 30.12.2009 ТОВ "Прогрес-Строй ЛТД" видані відповідні свідоцтва про право власності.

Заявлений у даній справі позов товариства з обмеженою відповідальністю "Атланта Інвест енд Девелопмент" про скасування розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради № 968 від 10.12.2009, визнання недійсними свідоцтв про право власності на нежитлові приміщення та зобов'язання "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості" внести запис у реєстр права власності на нерухоме майно, мотивований тим, що оспорюване розпорядження та видані на його підставі свідоцтва про право власності порушують права позивача, як власника об'єкта нерухомості. В обґрунтування своїх вимог позивач послався на рішення господарського суду Одеської області від 20.10.2005 у справі № 30/393-05-8982, яким його визнано власником недобудованого нерухомого майна.

Задовольняючи позов в частині скасування розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та визнання недійсними свідоцтв про право власності на нежитлові приміщення, попередні судові інстанції виходили з того, що позивач є власником недобудованого нерухомого майна, право якого, було порушене виданням оспорюваних позивачем розпорядження та виданих на його підставі свідоцтв про право власності.

Підставою для відмови у позові в частині позовних вимог про зобов'язання комунального підприємства "Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об'єктів нерухомості внести запис у реєстр права власності на нерухоме майно, став висновок судів попередніх інстанцій про те, що позивач, згідно діючого законодавства, повинен звернутися до відповідного органу бюро технічної інвентаризації із заявою про внесення запису у реєстр права власності на нерухоме майно.

Колегія суддів вважає, що зазначені висновки судів попередніх інстанцій є передчасними, враховуючи наступне.

Заявляючи вимоги про скасування розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради та визнання недійсними свідоцтв про право власності, позивач просить суд захистити своє право власності на незавершене будівництво, яке знаходиться у м. Одеса, вул. Генуезська, 5 на підставі статей 321, 331, 386, 393 Цивільного кодексу України.

При вирішенні питання про захист права власності на нерухоме майно, судами попередніх інстанцій не залучено до участі у справі Одеську міську раду, яка є власником земельної ділянки, на котрій це майно розташовано. В той же час, зазначені обставини мають значення для правильного вирішення цього спору.

Зі змісту статей 12, 17 Земельного кодексу України вбачається, що розпорядження землями територіальної громади та землями державної власності (в межах, визначених ЗК України), у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень органів місцевого самоврядування і органів виконавчої влади та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу, то в будь-якому спорі, що стосується права користування земельною ділянкою, належною до земель державної чи комунальної власності, суд має залучити до участі у справі відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування як уповноважений орган власника земельної ділянки.

Відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за клопотанням сторін, прокурора. Якщо господарський суд при прийнятті позовної заяви, вчиненні дій по підготовці справи до розгляду або під час розгляду справи встановить, що рішення господарського суду може вплинути на права і обов'язки осіб, що не є стороною у справі, господарський суд залучає таких осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору. Питання про допущення або залучення третіх осіб до участі у справі вирішується господарським судом, який виносить з цього приводу ухвалу.

Суди попередніх інстанцій не залучили до участі у справі власника земельної ділянки, на якій розташований спірний об'єкт, не врахувавши, що спір у даній справі може зачіпати його права.

Приймаючи рішення про скасування розпорядження Приморської районної адміністрації Одеської міської ради щодо присвоєння торгово-офісному комплексу нової поштової адреси, суди не зазначили які саме норми діючого законодавства регулюють порядок присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості, не з'ясували чи було дотримано такий порядок. Позовна заява (т. 1, а. с. 2-4) а також рішення судів попередніх інстанцій не містять ніяких посилань на норми матеріального права, які регулюють порядок присвоєння поштових адрес об'єктам нерухомості.

Прийнявши рішення щодо захисту права власності на нерухоме майно, суди попередніх інстанцій не надали належної правової оцінки правовому статусу спірного об'єкту. Позивач посилається на те, що він є власником об'єкту незавершеного будівництва ступенем готовності 34,9 %, а саме сімнадцятиповерхової споруди головного (спального) корпусу на 480 місць турбази в Аркадії. В той же час, відповідно до матеріалів справи, на момент вирішення спору спірний об'єкт є двадцятиповерховою будівлею торгово-офісного центру, тобто є реконструйованим об'єктом (т. 1, а. с. 102-112).

Також підлягають дослідженню обставини стосовно того, які саме об'єкти нерухомості залишились за попередньою адресою, після присвоєння спірній будівлі нової поштової адреси.

Крім того, як вбачається з тексту рішення суду першої інстанції, оригінали свідоцтв про право власності на нежитлові приміщення, судом не досліджувалися (т. 2., а. с. 128), тоді як відповідно до частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України оцінка доказів здійснюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності. Суд апеляційної інстанції на зазначену обставину уваги не звернув.

За таких обставин, у колегії суддів відсутні підстави визнати рішення судів попередніх інстанцій такими, що повністю відповідають вимогам законодавства.

Відповідно до пунктів 1, 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про судове рішення" № 6 від 23.03.2012 рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Рішення має бути викладено чітко, зрозуміло, грамотно (тобто не містити граматичних і стилістичних помилок, виправлень).

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого:

- чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються;

- чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин;

- яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Оскаржувані в касаційному порядку судові рішення наведеним вимогам не відповідають.

Апеляційний господарський суд, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції на зазначені обставини уваги не звернув.

Отже, як місцевий, так і апеляційний господарські суди припустились неправильного застосування приписів частини 1 статті 47 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини 1 статті 11110 Господарського процесуального кодексу України є підставою для скасування судового рішення у справі.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази (частина 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 3 статті1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд.

За таких обставин, касаційна скарга підлягає задоволенню частково, а судові рішення попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду необхідно: врахувати все вищевикладене, всебічно і повно з'ясувати обставини справи, дійсні права та обов'язки сторін; перевірити доводи, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення сторін, визначити повне коло та правовий статус учасників цієї справи; вирішити питання про залучення до участі у справі власника земельної ділянки, на якій знаходиться спірний об'єкт. В залежності від встановленого, вирішити спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України.

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 01.11.2012 та рішення господарського суду Одеської області від 11.12.2012 у справі № 5017/637/2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя О.М. Сибіга

С у д д і В.А. Корсак

Т.Ф. Костенко