Рішення № 31555965, 28.05.2013, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 р. Справа № 909/523/13

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Максимів Т. В. , при секретарі судового засідання Конашенко О. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: фермерського господарства "Прометей", вул. Довбуша, 5, с.Перерів, Коломийський район,78268

до відповідача: Коломийської виправної колонії №41 управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області, вул.Привокзальна,30, с.Товмачик, Коломийський район, Івано-Франківська область,78250

про стягнення 61365,58 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: голова фермерського господарства "Прометей" Книшук О.В., (паспорт серія СЕ- № 565966 від 06.05.11)

від відповідача: представник Кривко М.І., (довіреність № 12 від 188.02.13 )

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Прометей" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Коломийської виправної колонії №41 управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області про стягнення 61365,58грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов"язань згідно договорів поставки №Г-75 від 04.04.12. №Г-177 від 19.10.2012, №Г-162 від 14.09.2012, №Г-210 від 26.11.2012, №Г-225/235 від 24.12.2012 щодо оплати вартості поставленої сільськогосподарської продукції та обґрунтовано положеннями ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлений позов з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву №1/3-2007 від 27.05.13 (вх.№8966/13) та визнав позовні вимоги у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, вислухавши представників сторін, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

Між сторонами у справі укладено ряд господарських договорів, а саме: №Г-75 від 04.04.12. №Г-177 від 19.10.2012, №Г-162 від 14.09.2012, №Г-210 від 26.11.2012, №Г-225/235 від 24.12.2012.

За умовами даних договорів постачальник (позивач) зобов"язався поставляти відповідачу сільськогосподарську, молочну та м"ясну продукцію, а покупець (відповідач), в свою чергу, - прийняти і оплатити продукцію в асортименті, кількості і за ціною, зазначеною у рахунках та/або накладних, що є невід"ємною частиною цих договорів.

Розділом 3 даних договорів сторони визначили порядок розрахунків : оплата кожної партії продукції здійснюється покупцем протягом 5-ти банківських днів з дати поставки продукції в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача в судовому засіданні, на виконання умов договорів поставки №Г-75 від 04.04.12. №Г-177 від 19.10.2012, №Г-162 від 14.09.2012, №Г-210 від 26.11.2012, №Г-225/235 від 24.12.2012 позивачем здійснювалася поставка товару відповідачеві на загальну суму 96949,15 грн. Факт поставки продукції позивачем підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних №РН-0049 від 04.04.12, №РН-00247 від 28.04.12, №РН-0083 від 11.07.12, №152 від 14.05.12, №189 від 16.07.12, №178 від 24.07.12, №75 від 08.08.12, №132 від 14.08.12, №223 від 23.08.12, №59 від 04.09.12, №113 від 07.09.12, №РН-196 від 12.09.12, №215 від 14.09.12, №229 від 15.09.12, №326 від 22.09.12, №114 від 06.10.12, №185 від 10.10.12, №403 від 26.10.12, №462 від 31.10.12, №221 від 03.11.12, №220 від 03.11.12, №257 від 16.11.12, №978 від 26.11.12.

Відповідачем частково оплачено вартість поставленого позивачем товару на суму 35583,57грн., залишок заборгованості відповідача перед позивачем станом на 03.04.13 становить 61365,58 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків від 03.04.13.

Претензії №323 від 27.03.13 та №350 від 18.04.13, направлені відповідачу, залишені останнім без відповіді та задоволення.

Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

За змістом ст.265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Наведена правова норма кореспондується зі ст.712 ЦК України, згідно якої за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов"язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні положення встановлено і статтею 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 3.1 договорів поставки №Г-75 від 04.04.12. №Г-177 від 19.10.2012, №Г-162 від 14.09.2012, №Г-210 від 26.11.2012, №Г-225/235 від 24.12.2012 сторони погодили, що оплата кожної партії продукції здійснюється покупцем протягом 5-ти банківських днів з дати поставки продукції. Граничний строк оплати відповідачем поставленого позивачем товару, згідно накладних, наявних у матеріалах справи - 03.12.12.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно пункту 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 ст. 614 ЦК України встановлено, що відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач доказів належного виконання своїх зобов'язань не надав, доводи позивача не спростував, позовні вимоги визнав у повному обсязі.

З огляду на встановлення судом факту порушення відповідачем свого зобов'язання щодо оплати отриманого товару, вимога позивача про стягнення з відповідача 61365,58грн. основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, на нього відповідно до приписів, встановлених ст. 49 ГПК України, слід покласти витрати, понесені позивачем в зв"язку з розглядом справи.

Керуючись ст.8, 124 Конституції України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 612, 614, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст.173, 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 49, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов фермерського господарства "Прометей" до Коломийської виправної колонії №41 управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області про стягнення 61365,58грн. задовольнити.

Стягнути з Коломийської виправної колонії №41 управління Державної пенітенціарної служби України в Івано-Франківській області (с.Товмачик, вул. Привокзальна, 30, код ЄДРПОУ 08563613) на користь фермерського господарства "Прометей" (с.Перерів, вул.Довбуша, 5, код ЄДРПОУ 30344875) 61365,58(шістдесят одну тисячу триста шістдесят п"ять гривень п"ятдесят вісім копійок) основного боргу та 1720,50 (одну тисячу сімсот двадцять гривень п"ятдесят копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 01.06.13

Суддя Максимів Т. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"

______ Легінь О. В. 01.06.13