Постанова № 31554641, 21.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 травня 2013 року 10:26 № 826/4215/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія»до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПСпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.10.2012 р. № 0029291502,за участю представників сторін:

від позивача: Шапочкін Д.Ю., який діє на підставі довіреності від 22.10.2012 р. № 13;

від відповідача: Литвиненко С.С., який діє на підставі довіреності від 02.01.2013 р. № 8/10-021.

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 21 травня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30.10.2012 р. № 0029291502.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.04.2013 р. відкрито провадження у справі та призначено судовий розгляд.

Згідно відмітки діловодства 05.04.2013р. Окружний адміністративний суд одержав уточнення до позовної заяви, в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва від 30.10.2012 р. № 0029291502, яким ТОВ «Українська дистрибуцій на компанія» визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 47 884,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва ДПС необґрунтовано, на підставі протиправних висновків акту камеральної перевірки ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» з питань перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість прийнято податкове повідомлення-рішення від 30.10.2012 р. № 0029291502, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість по вітчизняних товарах (роботах, послугах) у розмірі 47 884,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити в повному обсязі. Так, на обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується із вказаним податковим повідомленням-рішенням, вважає його таким, що порушує права позивача. Зокрема, податковим органом при проведенні перевірки було проігноровано та не враховано лист, направлений 26.09.2012 р. на адресу Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС з поясненням причин не відображення податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних. Під час перевірки податковим органом використано податкову накладну, яка ніколи не виписувалась. Податковий орган припустився помилки через те, що позивачем було допущено помилку в реєстрі виданих та отриманих податкових накладних та відмічено податкову накладну від 31.05.2012 р. № 5, однак позивачем було здійснено коригування податкових накладних та включено податкові накладні від 31.05.2012 р. № 5 на суму ПДВ 9540,07 грн. та № 6 на суму ПДВ 2559,73 грн. методом «сторно». Як наслідок ДПІ повинно було не враховувати податкову накладну № 5 від 31.05.2012 р. на суму 12099,80 грн., а врахувати дві податкові накладні виписані ТОВ «Лаккі» № 5 на суму ПДВ 9540,07 грн., та № 6 на суму ПДВ 2559,73 грн. від 31.05.2012 р.

Натомість податковим органом додано суми ПДВ по податковим накладним № 5 (ПДВ - 12099,80 грн.) та № 5 (ПДВ-9540,07 грн.), а внесена позивачем податкова накладна № 6 з сумою ПДВ 2559,74 грн. проігнорована. В результаті викладеного, податковий орган прийшов до необґрунтованого висновку, що ТОВ «Лаккі» виписано одну податкову накладну №5 від 31.05.2012 р. на суму 21 639,87 грн.

Крім того, для правомірності віднесення суми ПДВ по податкових накладних, які виписані ТОВ «Інвестиційно - будівельна компанія «Оптіма-Проект», було виключено із реєстру виданих та отриманих податкових накладних податкову накладну № 14 від 09.02.2012 р., яка була вдруге включена до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 р. та включено податкову накладну № 17 від 10.02.2012 р.

Таким чином, дії ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» не призвели до порушення податкового законодавства, а висновки акту перевірки щодо формування податкового кредиту з ПДВ на підставі податкової накладної, яка не внесена до Єдиного реєстру податкових накладних, є виключно наслідком безвідповідальних та протиправних домислів податкового інспектора.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, оскільки вважає, що податковий орган діяв в порядку та у спосіб, визначених нормами чинного законодавства України. Так, на думку представника відповідача, позивачем не дотримано вимоги абз. 9 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України. На підставі викладеного, просить залишити адміністративний позов без задоволення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва ДПС проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія».

За даними камеральної перевірки встановлено порушення пункту 201.10 статті 201 розділу V Податкового кодексу України, відповідно до якого при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно бази даних Реєстру податкових накладних, реєстрація податкової накладної № 5 від 31.05.2012 р. на суму ПДВ 21639,87 грн. з контрагентом ТОВ «Лаккі» та № 14 від 09.02.2012 р. на суму ПДВ 16 666,66 грн. з контрагентом ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Оптіма-проект» - відсутні.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач неправомірно додав суми ПДВ по податковим накладним № 5 (сума ПДВ 12 099,80 грн.) та № 5 (сума ПДВ 9540,07 грн.), внесена позивачем податкова накладна № 6 з сумою ПДВ 2559,74 грн. проігнорована.

За результатами перевірки Державною податковою інспекцією у Святошинському районі міста Києва ДПС складено акт від 20.09.2012 р. № 368/15-37310549 та винесено податкове повідомлення-рішення від 30.10.2012 р. № 0029291502, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 47 884,00 грн., в тому числі за основним платежем - 38 307,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -9 577,00 грн.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» зареєстровано, згідно статуту товариства Святошинською районною у місті Києві Державною адміністрацією 31.07.2012 р., що також підтверджується Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія ААВ № 446832, дата та номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 23.09.2010 № 1 072 102 0000 025489.

Відповідно до довідки АА № 614409 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основними видами діяльності товариства є: неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, дистиляція, ректифікація та змішування спиртних напоїв, оптова торгівля напоями.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» (надалі - Замовник) та ТОВ «Лаккі» (надалі - Виконавець) укладено договір про надання послуг по супроводженню та доставці товарів від 01.09.2011 р. № Т-1/11.

Відповідно до умов договору Виконавець зобов'язується на замовлення Замовника надавати йому послуги по супроводженню та доставці вантажу, товару в пункт призначення в межах України, і видавати товар уповноваженій на отримання особі, а Замовник зобов'язується оплачувати послуги Виконавця по супроводженню і доставці товару.

Відповідно до Розділу 10 договору позивач на момент укладення договору має статус платника податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ № 100326458) та Виконавець є платником податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ № 28747949).

На виконання договору, ТОВ «Лаккі» видано позивачу податкові накладні від 31.05.2012 р. № 5 та №6, на підтвердження виконання робіт підписано акти виконаних робіт від 31.05.2012 р. № 15 та № 15 (1).

Крім того, між ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» (надалі-Замовник ) та ТОВ «ІБК «Оптіма-Проект» (надалі-Виконавець) укладено договір від 23.12.2011 р. № 23/12/11.

Відповідно до предмету договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги по розповсюдженню інформації про товар, що постачається Замовником у місцях, де цей товар реалізується чи надається споживачеві, в тому числі шляхом розміщення інформації в елементах обладнання та /або оформлення місць торгівлі, а також безпосередньо на самому товарі та/або його упаковці, згідно додатків до цього договору, а Замовник в свою чергу зобов'язується прийняти ці послуги та оплатити їх на умовах , передбачених цим договором та додатками до нього.

Відповідно до Розділу 7 Договору позивач на момент укладення договору має статус платника податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ № 100326458) та Виконавець є платником податком податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ № 200004716).

На виконання договору ТОВ «ІБК «Оптіма-Проект», на підставі платіжних доручень № 12484 від 09.02.2012 р видано податкову накладну № 14 від 09.02.2012 р., № 11801 від 10.02.2012 р. видано податкову накладну № 17 від 10.02.2012 р. На підтвердження виконання договору надано акт здачі приймання робіт (надання послуг) від 29.02.2012 р. № 2.

Разом з тим позивачем надано суду наступні додаткові угоди до договору від 23.12.2011 р. № 23/12/11: додаток № 1 від 23.12.2011 р. до договору від 23.12.2011 р. № 23/12/11, додаткова угода № 1 від 01.05.2012 р. до договору від 23.12.2011 р. № 23/12/11, додаткова угода № 3 від 01.08.2012 р. до договору 23.12.2011 р. № 23/12/11, додаткова угода № 2 від 11.05.2011 р. до договору від 23.12.2011 р. № 23/12/11.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки податкового органу про порушення повивачем приписів податкового законодавства зроблені з огляду на відсутність в базі даних Єдиного реєстру податкових накладних реєстрації податкової накладної № 5 від 31.05.2012 р. на суму ПДВ 21 639,87 грн. з контрагентом ТОВ «Лаккі» та № 14 від 09.02.2012 р. на суму ПДВ 16 666,66 гривень з контрагентом ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Оптіма-проект».

Щодо невнесення до Єдиного реєстру податкових накладних від 31.05.2012 р. № 5 на суму ПДВ 12099,80 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Лаккі», суд зазначає наступне.

ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» по взаємовідносинах з ТОВ «Лаккі» в податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2012 р., а саме в додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість - розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів було помилково включено суму податкового кредиту з ПДВ в розмірі 12 099,80 грн., по податковій накладній від 31.05.2012 р.№5, внаслідок помилки при формуванні податкової звітності.

Натомість податкова накладна № 5 від 31.05.2012 р. із сумою податку на додану вартість в розмірі 12 099,80 грн. від ТОВ «Лаккі» ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» не виписувалась та не видавалась.

Суд погоджується з позицією позивача, що податковий орган під час перевірки використав податкову накладну № 5 від 31.05.2012 р. на суму ПДВ 21 639,87 грн., якої не було видано. Доказів на спростування останнього відповідачем не надано.

Відповідно до пункту 1 Порядку ведення реєстру вданих та отриманих податкових накладних, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 р. № 1002, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 р. за № 1402/18697 (далі-Порядок) встановлено, що упровадження реєстру виданих та отриманих податкових накладних (далі - Реєстр) обумовлене вимогами пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України. Реєстр є формою для запису (реєстрації) виданих та отриманих податкових накладних. Виправлення помилки в Реєстрі здійснюється методом "сторно" за правилами, передбаченими для бухгалтерського обліку, у момент виявлення таких помилок. Коригування помилкових записів у Реєстрі не призводить до потреби формування нових (уточнюючих) реєстрів.

Натомість ТОВ «Українська диструбуційна компанія», самостійно виявивши зазначену помилку, подало до Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 20.07.2012 р., в якому відображена податкова накладна № 5 від 31.05.2012 р., в результаті чого податкова накладна № 5 з сумою ПДВ 12 099,80 грн. була виключена із реєстру виданих та отриманих податкових накладних з ознакою БО, а податкова накладна № 5 від 31.05.2012 р. з сумою ПДВ 9540,07 грн. та № 6 від 31.05.2012 р. з сумою ПДВ 2559,73 грн. були включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Зазначене підтверджується виданими, у відповідності до вимог чинного законодавства, квитанціями в електронному вигляді № 2 від 20.07.2012 р. реєстраційний номер документу 9042120509 та № 2 від 20.07.2012 р. реєстраційний номер 9042120309 за період липень 2012 р. та копією електронної сторінки з реєстру виданих та отриманих податкових накладних від 20.08.2012 р.

Відповідно до п. 11 Підрозділу 2, Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України, реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить:

понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року;

понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року;

понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року;

понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних. Податкова накладна, виписана при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, з 1 січня 2012 року підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що оскільки податкова накладна від 31.05.2012 р. № 5 виписана ТОВ «Лаккі» на суму 9540,07 грн., то у останнього не виникло обов'язку щодо реєстрації такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних в порядку пункту 11 підрозділу 2 Розділу ХХ Податкового кодексу України.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що податкова накладна від 31.05.2012 р. № 5 на суму 21 639,87 грн. не виписувалась та не видавалась, а відтак податковий орган повинен був врахувати виключно податкові накладні виписані ТОВ «Лаккі» позивачу від 31.05.2011 р. № 5 на суму ПДВ 9540,07 грн. та № 6 на суму ПДВ 2559,73 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач дотримався вимог чинного законодавства щодо реєстрації та коригування податкових накладних, а відтак посилання податковим органом на податкову накладну, яка не була виписана, як на факт порушення позивачем п. 210 ст.201 Податкового кодексу України є неправомірним.

Щодо податкової накладної № 14 від 09.02.2012 р. на суму ПДВ 16 666,66 грн. виданої по взаємовідносинам з ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Оптіма-Проект».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було включено до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковими накладними № 14 від 09.02.2012 р. (сума ПДВ 8333,33 грн. та № 17 від 10.02.2012 р. (сума ПДВ 8333,33 грн. за наслідками двох попередніх оплат ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» згідно платіжних доручень № 12484 від 09.02.2012 р. та № 11801 від 10.02.2012 р.).

Отже, згідно приписів Порядку позивачем було виключено із реєстру отриманих та виданих податкових накладних податкову накладну № 14 від 09.02.2012 р., яка була вдруге включена до реєстру та внесена до додатку 5 до декларації з ПДВ за липень 2012 р., крім того позивач вніс в реєстр виданих та отриманих податкових накладних за серпень 2012 р. податкову накладну № 17 від 10.02.2012 р.

Вищенаведене підтверджується, виданою, у встановленому чинним законодавством порядку, квитанцією в електронному вигляді № 2 від 20.09.2012 р. та копією електронної сторінки з реєстру виданих та отриманих податкових накладних.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач дотримався вимог чинного законодавства щодо реєстрації та коригування податкових накладних, а відтак посилання податкового органу на відсутність податкової накладної № 14 від 09.02.2012 р. на суму 16 666,66 грн. з контрагентом ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Оптіма-Проект», яка не була виписана, як на факт порушення позивачем п. 210 ст.201 Податкового кодексу України є неправомірним.

Підсумовуючи наведене, суд зазначає, що віднесення ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» сум податку на додану вартість по податковим накладним № 14 від 09.02.2012 р. та № 17 від 10.02.2012 р., виписаних контрагентом ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Оптіма-Проект» та податкової накладної № 5, № 6 від 31.05.2012 р., виписаних контрагентом ТОВ «Лаккі» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість є правомірним.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначено, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу сплачує штрафні санкції.

Оскільки, суд визнав неправомірним нарахування позивачу сум з податку на додану вартість, то нарахування штрафних санкцій є також неправомірним.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Державною податковою інспекцією у Святошинському районі м. Києва ДПС не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 160 - 165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС від 30.10.2012 року №0029291502.

3. Судові витрати в сумі 478 (чотириста сімдесят вісім) гривень 84 копійки присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» за рахунок Державного бюджету України.

4. Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва ДПС (03115, м. Київ, вул. Верховинна, 9, код ЄДРПОУ 26088854).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук