Постанова № 31554621, 28.05.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/2294/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сич С.С.,

при секретарі - Вороніній І.О.,

за участю:

представника позивача - Василевської Ю.О.,

представника відповідача - Пилипенка А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства "Вепр" про застосування арешту коштів на рахунках платника податку, -

В С Т А Н О В И В:

24 квітня 2013 року Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Полтавської області Державної податкової служби (надалі - позивач, Кременчуцька ОДПІ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Вепр" (надалі - відповідач) про застосування арешту коштів Публічного акціонерного товариства "Вепр" на розрахункових рахунках платника податків.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що у зв'язку з ненаданням документального підтвердження на запит податкового органу від 15.02.2012 року № 6101/10/23-112 та запит від 12.09.2012 року № 26885/10/19 начальником Кременчуцької ОДПІ прийнято наказ № 1499 від 19 квітня 2013 року про проведення позапланової виїзної перевірки ПАТ "Вепр" по питанню дотримання вимог податкового , валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012. Однак, директором підприємства недопущено перевіряючих до перевірки, про що складено акт №3361/22.2-12/03118216 від 19.04.2013. Начальником Кременчуцької ОДПІ було прийнято рішення про застосування арешту майна платника податків від 24.04.2013 та у цей же день подано до суду позовну заяву для застосування арешту коштів на рахунку платника податків на підставі абз. 2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволені. У своїх запереченнях проти позову зазначав, що перевіряючі, які прибули на перевірку, були допущені керівником на територію підприємства. Двом з перевіряючих директор підписав направлення на перевірку до допустив їх до перевірки. Однак, перевіряючі перевірку не розпочали та покинули територію підприємства. Іншими перевіряючими не було надано службових посвідчень, тому керівник відмовився від підпису у направленнях на перевірку.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Вепр" (далі по тексту - ПАТ "Вепр"), ідентифікаційний код 03118216, зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 23.01.1998 року та знаходиться на податковому обліку у Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - Кременчуцька ОДПІ) /а.с. 7, 10/.

19 квітня 2013 року начальником Кременчуцької ОДПІ прийнято наказ № 1499 "Про проведення позапланової перевірки", яким призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Вепр" по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 на підставі п.п.78.1.1 пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України /а.с. 12/.

Із пояснень позивача в позовній заяві встановлено, що підставою для прийняття наказу № 1499 від 19 квітня 2013 року "Про проведення позапланової перевірки" стало ненадання відповідачем документального підтвердження на письмові запити Кременчуцької ОДПІ, а саме запит від 15.02.2012 року № 6101/10/23-112 та запит від 12.09.2012 року № 26885/10/19 /а.с. 38, 40/.

Відповідно до направлень на перевірку 19.04.2013 року № 1962/001962, № 1961/001961, № 1960/001960, № 1959/001959, № 1958/001958 посадові (службові) особи органу державної податкової служби ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прибули за юридичною адресою ПАТ "Вепр": Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська 64, для проведення документальної позапланової виїзної перевірки /а.с. 13-17/.

19.04.2013 ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 складено акт № 3361/22.2-12/03118216 про недопуск посадових осіб до проведення перевірки ПАТ "Вепр", код 03118216, з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 /а.с. 18-20/.

На підставі звернення заступника начальника Кременчуцької ОДПІ ОСОБА_8 від 24 квітня 2013 року начальником Кременчуцької ОДПІ ОСОБА_9 24 квітня 2013 року прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків /а.с. 26-29/.

24 квітня 2013 року Кременчуцька ОДПІ звернулася до суду з позовною заявою про застосування арешту коштів на рахунках платника податків на підставі абз. 2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Згідно абз. 2 п. 94.6 ст. 94 Податкового кодексу України арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Відповідно до пункту 7.3 Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.11.2011 р. № 1398, для застосування арешту коштів на рахунку платника податків орган державної податкової служби подає до суду позовну заяву у порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків.

За приписами пунктів 94.1, 94.2 ст. 94 Податкового кодексу України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано у разі, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Відповідно до підпунктів 78.4, 78.5, 78.6 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України передбачено, що посадові особи органу державної податкової служби мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування органу державної податкової служби, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника органу державної податкової служби або його заступника, що скріплений печаткою органу державної податкової служби; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Матеріалами справи підтверджено, що 19 квітня 2013 року начальником Кременчуцької ОДПІ прийнято наказ № 1499 "Про проведення позапланової перевірки", яким призначено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Вепр" по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012 на підставі п.п.78.1.1 пп.78.1.4 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у зв'язку з ненаданням відповідачем документального підтвердження на письмові запити Кременчуцької ОДПІ від 15.02.2012 року № 6101/10/23-112 та від 12.09.2012 року № 26885/10/19 .

Відповідно до направлень на перевірку 19.04.2013 року № 1962/001962, № 1961/001961, № 1960/001960, № 1959/001959, № 1958/001958 посадові (службові) особи органу державної податкової служби ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 прибули за юридичною адресою ПАТ "Вепр": Полтавська область, м. Кременчук, вул. Київська 64, для проведення документальної позапланової виїзної перевірки /а.с. 13-17/.

Позивач стверджує, що позивач не допустив перевіряючих до перевірки та підтверджує недопуск посадових осіб Кременчуцької ОДПІ актом № 3361/22.2-12/03118216 від 19.04.2013 р. /а.с. 18-20/.

Однак, у даному акті зазначено, що перевіряючі були допущені на територію підприємства, директор підприємства підписав два направлення на перевірку з недоліками та відмовився підписати інші направлення на перевірку, що підтверджується направленнями на перевірку від 19.04.2013 року ОСОБА_6 та ОСОБА_7 /а.с. 16, 17/.

Із пояснень представника відповідача у судовому засіданні встановлено, що зазначені особи були допущені до перевірки, а інші направлення на перевірку від 19.04.2013 року керівником не підписані з огляду на те, що особи, які були зазначені у направленнях, не надали керівнику підприємства службових посвідчень.

Позивачем не надано суду доказів на спростування вказаних тверджень відповідача. Натомість, у акті № 3361/22.2-12/03118216 від 19.04.2013 р. не зафіксовано, що службові посвідчення, не надання яких за приписами ст. 81 Податкового кодексу України є підставою для недопуску посадових осіб органу державної податкової служби до перевірки, фактично були надані керівнику підприємства.

За приписами пункту 81.2 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.

Разом з тим, згідно положень пункту 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами органу державної податкової служби складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Відповідач підтверджує недопуск посадових осіб Кременчуцької ОДПІ актом № 3361/22.2-12/03118216 від 19.04.2013, у якому зазначено, що директор підприємства підписав два направлення на перевірку з недоліками та відмовився підписати інші направлення на перевірку /а.с. 18-20/.

Таким чином, вказаний акт № 3361/22.2-12/03118216 від 19.04.2013 р. за своїм змістом є актом про відмову від підпису в направленні на перевірку, не засвідчує факту щодо недопуску посадових осіб на територію підприємства та не надання до перевірки документів на вимогу перевіряючих. Назва даного акту не змінює його змісту.

Натомість, даним актом № 3361/22.2-12/03118216 від 19.04.2013 р. підтверджується, що перевіряючі були допущені на територію підприємства та надали до перевірки направлення на перевірку, два з яких було підписано представником підприємства. У акті зафіксовано, що перевіряючі після того, як директор підписав два направлення на перевірку та відмовився підписати ще три направлення на перевірку, залишили територію підприємства.

Однак, складення акту про відмову від підпису у направленні на перевірку слугувало лише підставою для початку проведення такої перевірки, а не було недопуском до її проведення, а отже, посадові особи Кременчуцької ОДПІ після складення акту, яким засвідчено факт відмови від підпису у направленнях, мали приступити до початку проведення перевірки, проте, всі перевіряючі, включаючи тих осіб, яким були підписані направлення на перевірку, залишили територію підприємства не розпочавши таку перевірку.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, Кременчуцькою ОДПІ у зв'язку з ненаданням відповідачем документального підтвердження на запити Кременчуцької ОДПІ від 15.02.2012 року № 6101/10/23-112 та від 12.09.2012 року № 26885/10/19 було прийнято наказ від 13.11.2012 року № 2798 "Про проведення позапланової перевірки", яким призначено робочу групу для проведення у період з 13.11.2012 по 19.11.2012 документальної позапланової виїзної перевірки ПАТ "Вепр" по питанню дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009 по 30.06.2012.

Таким чином, наказ № 1499 від 19 квітня 2013 року "Про проведення позапланової перевірки" було прийнято з тих самих підстав, що і наказ від 13.11.2012 № 2798 "Про проведення позапланової перевірки".

Наказом Державної податкової адміністрації України від 14.04.2011 р. № 213 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків та внесення змін до наказу ДПА України від 27.05.2008 N 355" затверджено Методичні рекомендації щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків (далі по тексту-Методичні рекомендації), які розроблено відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) та Закону України "Про державну податкову службу в Україні" для застосування посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби при організації документальних перевірок платників податків з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби (далі - органи ДПС), а також фактичних перевірок щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Згідно з пунктом 1.1 Методичних рекомендацій відповідно до пункту 77.4 статті 77, пункту 78.4 статті 78, пункту 79.2 статті 79 та пункту 80.2 статті 80 розділу II Кодексу про проведення документальної планової, позапланової та фактичної перевірки відповідним керівником органу державної податкової служби приймається рішення (із зазначенням підстав для проведення перевірки, дати її початку та тривалості), яке з урахуванням вимог Кодексу оформлюється наказом.

Відповідно до пункту 1.9 Методичних рекомендацій у разі якщо платник податків відмовляється за наявності визначених Кодексом підстав від проведення перевірки (не допускає до перевірки), посадовими (службовими) особами органу ДПС вживаються заходи, передбачені пунктом 81.2 статті 81 та статтею 94 розділу II Кодексу.

При проведенні у передбачених пунктами 1.8 - 1.10 цього розділу випадках документальної планової виїзної перевірки після визначених у плані-графіку термінів проведення повідомлення та наказ про проведення перевірки платнику податків повторно не надсилаються, а виписується нове направлення та видається наказ про перевірку із зазначенням нової дати початку з дотриманням тривалості проведення, визначеної відповідно до плану-графіка у попередніх документах. При цьому в акті перевірки обов'язково викладаються обставини, які призвели до порушення термінів проведення такої перевірки, визначених у надісланих платнику податків повідомленні та наказі про проведення перевірки.

При проведенні у вказаних випадках документальної позапланової виїзної та фактичної перевірки після термінів, визначених у наказі та направленнях на проведення, видається новий наказ та нові направлення на проведення перевірки із зазначенням нової дати початку перевірки та з дотриманням тривалості, визначеної попередніми документами. При цьому у наказі вказуються причини зміни термінів проведення перевірки.

Однак, у наказі від 19 квітня 2013 року № 1499 "Про проведення позапланової перевірки" Кременчуцькою ОДПІ не вказано причини зміни термінів проведення перевірки, з яких не була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПАТ "Вепр", що призначена наказом від 13 листопада 2012 року № 2798 "Про проведення позапланової перевірки" з тих самих підстав, що і перевірка, призначена наказом від 19 квітня 2013 року № 1499 "Про проведення позапланової перевірки".

За таких обставин, суд приходить до висновку, що наказ від 19 квітня 2013 року № 1499 "Про проведення позапланової перевірки", який прийнято з тих самих підстав, що і попередній наказ від 13 листопада 2012 року № 2798 "Про проведення позапланової перевірки", не містить причин щодо зміни термінів проведення перевірки, а тому оформлений із порушенням вимог Методичних рекомендацій щодо порядку організації та проведення перевірок платників податків, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 14.04.2011 р. № 213.

Суд зазначає, що адміністративний арешт майна платника податків, у тому числі арешт коштів на рахунку платника, є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, що може бути застосований у разі, коли платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби.

Відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Разом з тим, позивачем відповідно до вимог статті 94 Податкового кодексу України не надано суду належних доказів відмови відповідача від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб органу державної податкової служби, що могло слугувати підставою для застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків як виняткового способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Таким чином, позовні вимоги необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби до Публічного акціонерного товариства "Вепр" про застосування арешту коштів на рахунках платника податку - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01 червня 2013 року.

Суддя С.С. Сич