Рішення № 31552524, 28.05.2013, Охтирський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 1813/5228/2012

2/583/241/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 року м. Охтирка Сумської області

Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого-судді КОВАЛЬОВОЇ О.О.

при секретарі ЯВТУШЕНКО О.С..

з участю осіб, які приймають участь у розгляді справи: позивачки-відповідачки ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, відповідача-позивача ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, з технічною фіксацією розгляду справи комплексом «Камертон», розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Охтирка цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до ОСОБА_3

про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя та реальний його поділ

та за зустрічним позовом

ОСОБА_3 до ОСОБА_1

про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя

встановив:

23.10.2012 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом. Вимоги мотивувала тим, що під час шлюбу з відповідачем на спільні кошти побудували будинок та надвірні споруди по АДРЕСА_1 придбали транспортні засобі: автомобіль «Москвіч»-408, 1967 року випуску, причіп ПГА, 2001 року випуску, автомобіль «Фольксваген-Транспорт», 1989 року випуску. На даний час шлюб між сторонами розірваний. Посилаючись на відсутність змоги добровільно поділити спільне сумісне майно подружжя з ОСОБА_3, ОСОБА_1 просила:

- визнати за нею право власності на 1\2 частину будинку АДРЕСА_1 та реально розділити його з урахуванням того, що з нею проживають двоє дітей, один з яких не досяг повноліття;

- визнати за нею право власності на спільно придбане майно і зобов»язати ОСОБА_3 виплатити на її користь грошову компенсацію вартості 1\2 частини транспортних засобів,

02.11.2012 року позивачка подала доповнення до позовних вимог \а.с. 37\. Вимоги мотивувала тим, що за час шлюбу подружжя також набули право власності на 3\8 частки будинку АДРЕСА_2 де проведено ремонт, добудови та переобладнання. Посилаючись на наведене, ОСОБА_1 просила:

- стягнути на її користь грошову компенсацію за витрати, понесені нею за добудівництво частини 3\8 будинку АДРЕСА_2

16.11.2012 року ОСОБА_3 подав до суду зустрічну позовну заяву. Вимоги мотивував тим, що спільним сумісним майном подружжя є також кіоск ТЛУ-90 та кіоск ТПР-11, встановлені на речовому ринку за адресою АДРЕСА_3. Посилаючись на наведене, просив:

- визнати за ним право власності на 1\2 частину кіоска ТЛУ-90 та кіоскаТПР-11 за адресою АДРЕСА_3.

Суд, дослідивши матеріали справи, врахувавши доводи і заперечення осіб, що беруть участь у розгляді справи, надані ними докази, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини:

04.02.1989 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали шлюб \а.с. 4 т. 1\, за час якого народилися ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 \а.с. 5, 6 т. 1\, батьками яких записані ОСОБА_3 та ОСОБА_1

ОСОБА_1 з 28.03.2002 року зареєстрована фізичною особою-підприємцем \а.с. 70 т. 1\, ОСОБА_3 - з 13.03.2012 року \а.с. 159 т. 1\.

З трудової книжки на ім»я ОСОБА_3 \а.с. 162-167 т. 1\ вбачається, що останній безперервно здійснював трудову діяльність з 1985 по 2008 роки.

З трудової книжки на ім.»я ОСОБА_1 \а.с. 170-175 т. 1\ вбачається, що вона періодично здійснювала працювала, а також перебувала на обліку як безробітна, з 1988 по 2001 роки.

ОСОБА_3 належить 3\8 домоволодіння по АДРЕСА_2, на підставі договору дарування від 15.08.1986 року \а.с. 6-12 т. 2\. Згідно висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 32\33 від 27.03.2013 року \а.с. 72 т. 2\ залишкова вартість заміщення цього майна станом на 13.04.1989 року у цінах на дату складання висновку складає 18449.47 грн.

За ОСОБА_3 також зареєстровано право власності домоволодіння по АДРЕСА_1 згідно свідоцтва про право власності, виданого Охтирським міськвиконкомом 07.02.1997 року \а.с. 13-17 т. 2\.

Згідно висновку комісійної судової будівельно-технічної експертизи № 32\33 від 27.03.2013 року \а.с. 58 т. 2\ інвентаризаційна вартість цього домоволодіння, передбачена до розподілу складає 389434.00 грн., де на ідеальні частки співвласників по 1\2 припадає 194717.00 грн.

З повідомлення ВРЕР ДАІ від 16.10.2012 року № 2633 \а.с. 12 т. 1\ та з висновку авто товарознавчої експертизи \а.с. 32-45 т. 2\ вбачається, що ОСОБА_3 належать транспортні засоби автомобіль марки «VOLKSWAGEN Transporter Т-3 1.7 D», 1980 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 21464.00 грн.; автомобіль марки МЗМА Москвич-408, 1967 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 1508.80 грн.; причіп марки ПГА-1, 2001 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 902.00 грн.

На підставі договорів від 01.01.2012 року ТОВ «Маркет 777» надало ОСОБА_1 в користування торгові місця ТПР-11 та ТЛУ-90, де нею встановлені металеві кіоски для продажу товарів побутової хімії та електрообладнання \а.с. 8-11 т. 1\.

Торгівельний кіоск ТЛУ-90 являє собою споруду розміром 6.0м х 2.5м висотою 2.4м - 2.05 м, яка виготовлена з металевих листів по металевому каркасу, має вартість 18170.00 грн. (а.с. 77 т. 2)

Торгівельний кіоск ТПР-11 являє собою споруду розмром 2.99м х 2.9м висотою 2.5м - 2.17м, яка виготовлена з металевих листів по металевому каркасу, має вартість 11720.00 грн. ( а.с. 77 т. 2).

Відповідно до ст. 16 Закону України «Про власність» та ст.ст. 22, 28 КпШС України майно, нажите подружжям в період шлюбу, є їх спільною сумісною власністю, причому частки кожного визнаються рівними. Статтею 24 КпШС України визначено, що майно, яке належало кожному з подружжя до вступу в шлюб, є власністю кожного з них.

Згідно ст. 12 Закону України «Про власність» громадянин набуває права власності на майно, одержане внаслідок угод, не заборонених законом. Відповідно ж до ст. 17 цього Закону майно, придбане внаслідок спільної праці членів сім»ї є їх спільною власністю. Якщо інше не встановлено письмовою угодою між ними, а майно, придбане внаслідок спільної праці громадян, що об»єдналися для спільної діяльності, є їх спільною частковою власністю, якщо інше не встановлене письмовою угодою між ними.

Суд дійшов висновку, що з огляду на вимоги ст. 16 Закону України «Про власність», ст.ст. 22, 24, 28 КпШС України майно, у вигляді домоволодіння по АДРЕСА_1 транспортні засоби: автомобіль марки «VOLKSWAGEN Transporter Т-3 1.7 D», 1980 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, автомобіль марки МЗМА Москвич-408, 1967 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2; причіп марки ПГА-1, 2001 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, кіоски ТПР-11 та ТЛУ-90, розташовані в АДРЕСА_3, - є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_3, частки яких в цьому майні по 1\2 кожному.

Таким чином, підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на 1\2 частину транспортних засобів та домоволодіння АДРЕСА_1 та реальний його поділ за запропонованим експертом варіантом № 2 (а.с. 88 т. 2), оскільки з приводу такого варіанту сторони досягли згоди в судовому засіданні.

Суд визнав правильним виділити ОСОБА_3 у власність транспортні засоби, відшкодувавши на користь ОСОБА_1 відповідну компенсацію, оскільки за висновком суду ОСОБА_3 розуміється на транспортних засобах, має права керування ними та технічні навики щодо їх експлуатації.

Відповідно ж, підлягають задоволенню позовні вимоги ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на 1\2 частину кіоску ТЛУ-90 та кіоску ТПР-11 за адресою АДРЕСА_3.

Суд визнав правомірним розділити кіоски між сторонами відповідно до порядку користування, що склався між ними, виділивши ОСОБА_3 кіоск ТЛУ-90, та стягнувши на користь ОСОБА_1 компенсацію за збільшення його частки в цьому майні.

Позовні ж вимоги ОСОБА_1 про поділ домоволодіння АДРЕСА_1 з урахуванням того, що з нею проживають двоє дітей, один з яких не досяг повноліття, не підлягають задоволенню, оскільки ці вимоги не ґрунтуються на приписах ст. 77 КпШС України та, відповідно, ст. 173 СК України, якою визначено роздільність майна батьків і дітей. При цьому судом зважено на те, що ОСОБА_1 не надала доказів про збільшення її частки в будинковолодінні за рахунок власних коштів її дітей.

Доводів ОСОБА_1 про відсутність права власності ОСОБА_3 на частину кіоску ТЛУ-90 та кіоску ТПР-11 не ґрунтуються на фактичних обставинах, встановлених судом, оскільки нею не надано доказів про належність цього майна їй особисто чи її батькові ОСОБА_7

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення на її користь грошової компенсації за витрати, понесені нею за добудівництво частини 3\8 будинку АДРЕСА_2 суд виходив з наступного:

Відповідно до результатів проведеного обстеження будинку та на підставі даних інвентаризаційної справи (а.і.с. 15-16) станом на 13.04.1989 року та даних інвентаризаційної справи (а.і.с. 112-116) станом на 23.01.2013 року на будинок за адресою АДРЕСА_2 встановлено, що протягом зазначеного періоду на 3\8 частинах житлового будинку, яка належить ОСОБА_3, проведено будівельно-монтажні роботи по реконструкції будинку, а саме: демонтовано сіни літ. «а», розміром 2.20м х 1.75 м; збудовано прибудову літ «а» розміром 3.4м х 3.0м, та тамбур літ. «а3» розміром 1.65м х 2.30м, виконано газопостачання, опалення від котла.

У ході проведеного обстеження 3\8 частини житлового будинку експертами отримані вихідні дані для визначення переліку й обсягів виконаних ремонтно-будівельних робіт, обраховано обсяги ремонтно-будівельних робіт по реконструкції частини житлового будинку \а.с. 72-73 т. 2\. Загальна вартість ремонтно-будівельних робіт при проведенні реконструкції належної ОСОБА_3 3\8 частини будинку по АДРЕСА_2, становить 59196.00 грн., що включає в себе вартість робіт, що виконувалися господарським способом, на суму 42916.00 грн., та вартість інженерних робіт, що мають виконуватися підрядним способом спеціалізованими організаціями, на суму 16280.00 грн.

Під час судового розгляду справи ОСОБА_8 надала накладні та товарні чеки на ім»я її батька ОСОБА_7 у кількості 31 штука, датовані періодом часу, починаючи з 01.02.1981 по 24.07.1995 року.

Встановлено, що закінчення основних робіт з реконструкції частини будинку, згідно даних інвентаризаційної справи (а.і.с. 86, 87) припадає на дату 23.03.1990 року.

То ж до періоду проведення реконструкції частини будинку по АДРЕСА_2, відноситься лише чотири з наданих документів на придбання матеріалів, які відповідають виконаним роботам (а.с. 75 т. 2): квитанція від 08.08.1989 року до прибуткового касового ордеру № 940 та накладна від 08.08.1989 ОУБР на виготовленні коробу та рам (віконних) відповідно до калькуляції на суму 15.25 карб.; квитанція від 22.08.1989 року до прибуткового касового ордеру № 1000 ОУБР на 1 куб.м лісу на суму 31.00 карб.; ордер-дублікат № 459 на відпуск лісної продукції від 24.04.1990 року (Охтирське лісництво) на купівлю будівельної шалівки, в обсязі 3 куб.м на суму 45.00 карб.; накладна № 84 від 01.08.1989 року Роменської оптово-роздрібної торгівельної бази на відпуск 3000 шт. цегли на суму 225.00 карб. (на ім.»я ОСОБА_10).

При цьому обсяг придбаних матеріалів за приходним касовим ордером № 1000 від 22.08.1989 року та за ордером-дублікатом № 459 на відпуск лісної продукції від 24.04.1990 року перевищує нормативну кількість, встановлену у державних ресурсних нормах. А обсяг придбання керамічної цегли, коробу та рам (віконних) відповідає нормативній кількості, встановленій у державних ресурсних нормах на виконаний обсяг робіт.

Отже, за висновком суду надані ОСОБА_1 докази не свідчать про те, що нею за рахунок власних коштів чи майна збільшена вартість 3\8 будинку АДРЕСА_2 В той же час встановлені судом обставини не позбавляють ОСОБА_7 стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 понесені витрати на добудівництво цього будинку в судовому порядку.

Посилання ОСОБА_1 про відшкодування їй понесених витрат на добудівництво 3\8 будинку АДРЕСА_2 відповідно до приведеного експертним шляхом розрахунку (а.с. 73-74 т. 2) на суму 59196.00 грн. суд не приймає, оскільки це не спростовує висновків суду про недоведеність позовних вимог в цій частині.

Судом зважено також і на те, що залишкова вартість заміщенні частини будинку станом на дату проведення огляду в цінах на сьогоднішній день складає 24005.64 грн., тобто, збільшилася на 5556.17 грн. порівняно з вартістю станом на 13.04.1989 року - 18449.47 грн. (а.с. 77 т. 2).

При вирішенні питання про відшкодування понесених позивачкою судових витрат, суд виходив з фактично понесених нею та підтверджених платіжними квитанціями витрат, передбачених ст. 79 ЦПК України на оплату судового збору в сумі 1394.60 грн., за проведення судових експертиз в сумі 5886.00 грн.

Не підлягають задоволенню вимоги ОСОБА_1 про відшкодування їй витрат за проведення інвентаризації домоволодінь, оскільки ці витрати не відносяться до судових витрат, не можуть бути визнані такими, що їх зазнала ОСОБА_1 з вини ОСОБА_3, оскільки обов»язок вносити поточні зміни до технічної документації на домоволодіння покладено на власників кожен раз після здійснення змін до будівель і споруд.

При відшкодуванні судових витрат на правову допомогу, заявлену ОСОБА_1 на суму 7000.00 грн., а ОСОБА_3 на суму 3000.00 грн., суд виходив з того, що представники сторін витратили рівну кількість часу на участь у судових засіданнях, а тому оплата витрат за ці послуги має бути взаємно зарахована.

В той же час, за висновком суду представником позивачки-відповідачки ОСОБА_1 ОСОБА_2 вживалося більше активних заходів щодо примирення сторін, економії процесуального часу, тощо. Однак, представник відповідача-позивача навіть не сприяв оплаті витрат за судову експертизу з оцінки вартості торгівельних кіосків щодо яких були заявлені позовні вимоги ОСОБА_3

На підставі ст.ст. 6, 10, 11, 79, 84, 88, 209, 212, 214ЦПК України, ст. 16 Закону України «Про власність», ст.ст. 22, 24, 28, 77 КпШС України, ст. 173 СК України суд

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на частку в спільному сумісному майні подружжя та реальний його поділ - задовольнити частково.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про поділ майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, - задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 та реально розділити його з відступом від ідеальних часток співвласників по 1\2, виділивши ОСОБА_1 частину домоволодіння вартістю 196735.06 грн., що на 2018.06 грн. більше від ідеальної частки і складає 505\1000 (в додатку зазначено жовтим кольором), в тому числі:

по житловому будинку: літ. А-1ж № 1-1 коридор (частина) площею 4.9 кв.м вартістю 10379.08 грн.; літ. А-1ж № 1-5 житлове площею 20.7 кв.м вартістю 43846.33 грн.; літ. А-1ж № 1-6 житлове площею 9.8 кв.м вартістю 20758.16 грн.; літ. А-1ж № 1-7 житлове площею 10.9 кв.м вартістю 23088.16 грн.; літ. а № І веранда (1\2 частина) площею 8.25 кв.м вартістю 10919.5 грн.; літ. а11 ганок вартістю 598.00 грн.; всього по житловому будинку 54.55 кв.м вартістю 109589.23 грн.;

по надвірним спорудам: літ. пг погріб (частина) вартістю 54187.33 грн.; літ. Б гараж сарай (1\2 частина) вартістю 28958.00 грн.; літ. № 1 ворота (1\2 частина) вартістю 923.00 грн.; літ. № 2 ворота (1\2 частина) вартістю 736.00 грн.; літ. № 3 забор (1\2 частина) вартістю 883.00 грн.; літ. № 4 забор (1\2 частина) вартістю 1458.50 грн.; всього по надвірним спорудам на суму 87145.83 грн.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину домоволодіння АДРЕСА_1 та реально розділити його з відступом від ідеальних часток співвласників по 1\2, виділивши ОСОБА_3 частину домоволодіння вартістю 192698.94 грн., що на 2018.06 грн. менше від ідеальної частки і складає 495\1000 (в додатку зазначено синім кольором):

по житловому будинку: літ 1-1ж № 1-1 коридор (частина) площею 5.3 кв.м вартістю 11226.35 грн.; літ. А-1ж № 1-2 кухні площею 13.7 вартістю 29019.06 грн.; літ. А-1ж № 1-3 житлове площею 9.8 кв.м вартістю 20758.16 грн.; літ. А-1ж № 1-4 житлове площею 12.8 кв.м вартістю 27112.70 грн.; літ. а № І веранда (1\2 частина) площею 8.25 кв.м вартістю 10919.5 грн.; літ. а1 № ІІ тамбур площею 7.4 кв.м вартістю 10573.00 грн.; а всього по житловому будинку 57.25 кв.м вартістю 109608.77 грн.;

по надвірним спорудам: літ. пг погріб (частина) вартістю 48686.67 грн.; літ. Б гараж-сарай (1\2 частина) вартістю 28958.00 грн.; літ. В убиральня вартістю 1445.00 грн.; літ. № 1 ворота (1\2 частина) вартістю 923.00 грн.; літ. № 2 ворота (1\2 частина) вартістю 736.00 грн.; літ. № 3 забор (1\2 частина) вартістю 883.00 грн.; літ. № 4 забор (1\2 частина) вартістю 1458.50 грн.; всього по надвірним спорудам на суму; всього по надвірним спорудам на суму 83090.17 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_1 2018 (дві тисячі вісімнадцять) гривень 06 копійок компенсації відступу вартості від ідеальної частки домоволодіння АДРЕСА_1

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1\2 частину транспортних засобів, що складає 11937 (одинадцять тисяч дев»ятсот тридцять сім) гривень 74 копійок: а саме: автомобіль марки «VOLKSWAGEN Transporter Т-3 1.7 D», 1980 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 21464.00 грн.; автомобіль марки МЗМА Москвич-408, 1967 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 1508.80 грн.; причіп марки ПГА-1, 2001 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 902.00 грн.

Виділити ОСОБА_3 у власність транспортні засоби на суму 23874.80 грн., а саме: автомобіль марки «VOLKSWAGEN Transporter Т-3 1.7 D», 1980 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 21464.00 грн.; автомобіль марки МЗМА Москвич-408, 1967 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 1508.80 грн.; причіп марки ПГА-1, 2001 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 902.00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 11937 (одинадцять тисяч дев»ятсот тридцять сім) гривень 74 копійок компенсації вартості транспортних засобів, а саме: автомобіля марки «VOLKSWAGEN Transporter Т-3 1.7 D», 1980 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 21464.00 грн.; автомобіля марки МЗМА Москвич-408, 1967 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 1508.80 грн.; причепу марки ПГА-1, 2001 року випуску, державний реєстраційний номер НОМЕР_3, вартістю 902.00 грн.

В задоволенні вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про компенсацію за витрат, понесених нею на добудівництво частини 3\8 частин будинку АДРЕСА_2 - відмовити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1\2 частину кіоску ТЛУ-90 та кіоску ТПР-11, розташованих за адресою АДРЕСА_3, що складає 14945 (чотирнадцять тисяч дев»ятсот сорок п»ять) гривень 00 копійок, а саме: кіоск ТЛУ-90 вартістю 18190.00 грн., кіоск ТПР-11 вартістю 11720.00 грн.

Виділити ОСОБА_3 кіоск ТЛУ-90, розташований за адресою АДРЕСА_3, вартістю 18190.00 грн.

Виділити ОСОБА_1 кіоск ТПР-11, розташований за адресою АДРЕСА_3, вартістю 11720.00 грн.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 3245 (три тисячі двісті сорок п»ять) гривень 00 копійок компенсації відступу вартості зменшення частки в спільному майні у вигляді кіосків ТЛУ-90 та ТПР-11, розташованих за адресою АДРЕСА_3.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 судові витрати у вигляді судового збору на суму 1394.60 (одна тисяча триста дев»яносто чотири) гривні 60 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_3 з ОСОБА_1 судові витрати у вигляді судового збору на суму 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок.

Стягнути на користь держави з ОСОБА_3 судові витрати у вигляді судового збору на суму 719 (сімсот дев»ятнадцять) гривень 98 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 судові витрати у вигляді витрат за проведення судових експертиз по справі на суму 2943 (дві тисячі дев»ятсот сорок три) гривень 00 копійок.

Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 судові витрати у вигляді витрат за правову допомогу в сумі 4000 (чотири тисячі) гривень 00 копійок.

Рішення суду по даній справі може бути оскаржена до апеляційного суду Сумської області через Охтирський міськрайонний суд Сумської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення ухвали.

Суддя Охтирського міськрайонного суду

Сумської області О.О. КОВАЛЬОВА

Повний текст рішення суду виготовлений 01.06.2013 року