Ухвала суду № 31552235, 21.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/637/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Вєкуа Н.Г. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

21 травня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 квітня 2013 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС від 28 грудня 2012 року №0007161702, в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги апелянт обгрунтовує тим, що прийняті відповідачем оскаржувані податкові повідомлення-рішення є правомірними, оскільки перевіркою було встановлено перевищення позивачем встановленого законодавством обсягу виручки від надання послуг, внаслідок чого останній був позбавлений можливості перебувати на спрощеній системі оподаткування.

Крім того, позивачем була подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що податкове повідомлення рішення від 28 грудня 2012 року №0007171702 про збільшення суми грошового зобов'язання за податком на доходи фізичних осіб на суму 48726,50 грн. є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки винесено всупереч Указу Президента «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», яким фізичні особи-підприємці керувались у 2011 році.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з наступних підстав:

Як вбачається з матеріалів справи, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 перебуває на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС з 16 червня 2010 року за №15500 та до 30 вересня 2011 року перебував на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності, зі сплатою єдиного податку відповідно до Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва».

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 03 грудня 2012 року по 07 грудня 2012 року ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС проведено документальну позапланову перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 за період з 16 червня 2010 року по 07 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 14 грудня 2012 року №40/1702-1803720914, в якому встановлено порушення позивачем п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України внаслідок заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за 2011 рік у сумі 16000,00 грн., п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2011 рік на загальну суму 38981,20 грн., п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України внаслідок неналежного ведення обліку доходів та витрат.

На підставі акту перевірки №40/1702-1803720914 від 14 грудня 2012 року ДПІ у Печерському районі м.Києва ДПС прийнято податкові повідомлення-рішення від 28 грудня 2012 року №0007161702, згідно якого за порушення п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20000,00 грн., у тому числі 16000,00 грн. за основним платежем та 4000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій; №0007171702, згідно якого за порушення п.177.2 ст.177 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 48726,50 грн., у тому числі 38981,20 грн. за основним платежем та 9745,30 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, дійшов висновку щодо безпідставності визначення відповідачем грошового зобов'язання з податку на додану вартість, що міститься в податковому повідомленні-рішенні від 28 грудня 2012 року №0007161702, та щодо правомірності податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2012 року №0007171702, прийнятого з урахуванням відповідних норм та обґрунтувань, тому підстави для його скасування відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

У відповідності до ст.ст.1, 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) спрощена система оподаткуваня, обліку і звітності запроваджується для таких суб'єктів малого підприємництва, серед іншого, фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис.грн. Виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Доходи, отримані від здійснення підприємницької діяльності, що обкладається єдиним податком, не включаються до складу сукупного оподатковуваного доходу за підсумками звітного року такого платника та осіб, що перебувають з ним у трудових відносинах, а сплачена сума єдиного податку є остаточною і не включається до перерахунку загальних податкових зобов'язань як самого платника податку, так і осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, включаючи членів його сім'ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності.

Згідно п.п.177.2, 177.4 ст.177 Податкового кодексу України, яка регламентує оподаткування доходів, отриманих фізичною особою-підприємцем від провадження господарською діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та не грошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи-підприємця. До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом III цього Кодексу.

Відповідно до п.п.138.1, 138.2 ст.138 Податкового кодексу України визначено витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, які визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, фактичний обсяг виручки у позивача становив у І кварталі 2011 року - 247500,00 грн., у ІІ кварталі 2011 року - 495500,00 грн., у ІІІ кварталі 2011 року - 747500,00 грн., у ІV кварталі 2011 року - 827500 грн., тобто порушення позивачем вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» відбулось у ІІІ кварталі 2011 року, оскільки фактичний обсяг виручки у цьому періоді склав 747500,00 грн., що на 247500,00 грн. перевищує допустимий Указом обсяг.

У відповідності до ст.5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» у разі порушення вимог, установлених статтею 1 цього Указу, платник єдиного податку повинен перейти на загальну систему оподаткування, обліку та звітності, починаючи з наступного звітного періоду (кварталу).

Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до приписів вищенаведеної статті 05 жовтня 2011 року позивач подав до податкового органу заяву про перехід на загальну систему оподаткування та здачу свідоцтва про сплату єдиного податку та перейшов на загальну систему оподаткування,

Разом з тим, несплата податку з доходів фізичних осіб, що передбачено для платників єдиного податку згідно ст.6 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва», можлива лише в разі дотримання суб'єктом малого підприємництва умов перебування на спрощеній системі оподаткування та відповідності граничного обсягу виручки платника єдиного податку розмірам, визначеним зазначеним Указом. У разі, якщо обсяг виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) фізичної особи-підприємця за рік перевищує 500 тис.грн., це позбавляє її статусу суб'єкта малого підприємництва і до оподаткування її доходів мають застосовуватись положення законодавства, що визначають порядок оподаткування за загальною системою. При цьому, положення законів з питань оподаткування застосовуються незалежно від того, чи заявив платник податків про свій перехід на загальну систему оподаткування, чи ні.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо правомірності прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2012 року №0007171702, яке прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки позивачем, як платником єдиного податку, було перевищено граничну суму виручки від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, яка підлягає оподаткуванню згідно положень чинного законодавства, що визначають порядок оподаткування за загальною системою.

Відповідно до п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України у разі якщо загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню згідно з цим розділом, у тому числі з використанням локальної або глобальної комп'ютерної мережі, нарахована (сплачена) такій особі протягом останніх 12 календарних місяців, сукупно перевищує 300000 гривень (без урахування податку на додану вартість), така особа зобов'язана зареєструватися як платник податку в органі державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передбачених статтею 183 цього Кодексу, крім особи, яка є платником єдиного податку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перейшов на загальну систему оподаткування згідно його заяви від 05 жовтня 2011 року, тобто у ІV кварталі 2011 року, таким чином, вимоги п.181.1 ст. 181 Податкового кодексу України поширюють свою дію на позивача з цього моменту, відповідно, загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню податком на додану вартість, розраховується, починаючи з цього періоду, однак, загальна сума від здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за загальною системою, нарахована (сплачена) позивачу за цей період не перевищує 300000 гривень, як передбачено п.181.1 ст.181 Податкового кодексу України.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, з яким погоджується колегія суддів, щодо протиправності податкового повідомлення-рішення від 28 грудня 2012 року №0007161702, згідно якого за порушення п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 20000,00 грн., у тому числі 16000,00 грн. за основним платежем та 4000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянтів не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Печерському районі м.Києва Державної податкової служби, фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 01 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 27 травня 2013 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді Т.М.Грищенко

І.О.Лічевецький

.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Лічевецький І.О.

Грищенко Т.М.