Ухвала суду № 31552133, 16.05.2013, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Феодосія)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 121/3897/12 Суддя у І-й інстанції: Гаврилюк І.І.Провадження №11/191/84/13 Суддя-доповідач: Соболюк М.М.

16 травня 2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії у складі:

головуючого судді - Неклеси В.І.,

суддів - Соболюка М.М.,

- Караваєва К.М.,

з участю прокурора - Лесіна С.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії апеляцію

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Феодосія АР Крим, громадянина України, маючого середню освіту, не одруженого, який відбуває покарання в Петровській ІК № 49 Кіровоградської області, раніше судимого:

- 03.05.2006 р. Феодосійським міським судом за ч. 2 ст.307, 69, ч. 3 ст. 307, 69, 70 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнений з місць позбавлення волі 17.12.2008 р. на підставі постанови Вольнянського районного суду Запорозської області від 09.12.2008 р. за ст. 82 КК України з заміною невідбутої частини покарання у виді позбавлення волі строком на 1 рік 5 місяців 12 днів на виправні роботи з утриманням у дохід держави 10% заробітної плати;

- 05.12.2011 р. Феодосійським міським судом за ч. 2 ст. 309 КК України до 5 років позбавлення волі, та на підставі ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 3 роки,

на постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 21 березня 2013 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 26.04.2012 року ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 306 ч.1, 307 ч. 2, 311 ч.1 КК України та йому призначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі. На підставі ст. 71 КК України, до даного покарання частково приєднано покарання, не відбуте ОСОБА_3 за вироком Феодосійського міського суду АР Крим від 05.12.2011 р., та остаточне покарання призначено у виді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його власністю, в дохід держави, з конфіскацією коштів та іншого майна, одержаних злочинним шляхом без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю.

19.03.2013 р. до Феодосійського міського суду АР Крим надійшла апеляція від засудженого ОСОБА_3 на вказаний вирок суду разом з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження.

Відповідно до п. 15 Перехідних положень КПК України апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України у кримінальних справах, які були розглянуті до набрання чинності цим Кодексом, або у справах, розгляд яких не завершено з набранням чинності цим Кодексом, подаються і розглядаються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом, а тому справа підлягає розгляду за правилами та нормами КПК 1960 р.

Постановою Феодосійського міського суду АР Крим від 21 березня 2013 року ОСОБА_3 було відмовлено у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження вироку Феодосійського міського суду АР Крим від 26.04.2012 року.

Не погодившись з постановою, ОСОБА_3 подав апеляцію, в якій зазначив, що вона

підлягає скасуванню на підставі того, що він раніше до Апеляційного суду з питанням про перегляд його кримінальної справи не звертався у зв'язку з поганими умовами тримання у слідчому ізоляторі, а також вважає, що положення ч. 1 ст. 3 КК України передбачають можливість перегляду його кримінальної справи.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції та просив залишити постанову суду без змін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає за необхідне апеляцію засудженого залишити без задоволення з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 367 КПК 1960 року, підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 цього Кодексу, при розгляді справи в апеляційному суді є: однобічність або неповнота дізнання, досудового чи судового слідства; невідповідність висновків суду, викладених у вироку (постанові), фактичним обставинам справи; істотне порушення кримінально-процесуального закону; неправильне застосування кримінального закону; невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Відмовляючи у задоволенні клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_3 пропустив 15 денний строк на апеляційне оскарження, передбачений ч. 3 ст. 349 КПК 1960 р., оскільки копію вироку отримав своєчасно, однак у зазначений термін апеляцію не подав, а з клопотанням про відновлення строку звернувся лише 19.03.2013 р.

Висновки суду колегія суддів вважає обґрунтованими, оскільки засуджений вчасно отримав копію вироку 26.04.2012 року та, знаходячись у слідчому ізоляторі, мав змогу звернутись до суду з апеляцією на вирок протягом встановленого законом строку, проте своїм правом вчасно не скористувався, та звернувся з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження майже рік по тому - 19.03.2013 р.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 353 КПК 1960 року, у разі пропуску строку на апеляційне оскарження з поважних причин особи, які мають право на подання апеляції, можуть заявити клопотання перед судом, який постановив вирок чи виніс ухвалу, постанову, про відновлення пропущеного строку.

Аналіз положень вказаної статті вказує на те, що клопотання про відновлення строку на апеляційне оскарження може бути задоволено лише за наявності причин поважності пропуску вказаного строку.

Вказані засудженим доводи, зокрема те, що він раніше до Апеляційного суду з питанням про перегляд його кримінальної справи не звертався у зв'язку з поганими умовами тримання у слідчому ізоляторі, а також те, що положення ч. 1 ст. 3 КК України передбачають можливість перегляду його кримінальної справи, не можуть бути визнані такими, що надають можливість відновлення строку на апеляційне оскарження, інші доводи поважності пропуску засудженим не зазначено.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно відмовив засудженому у поновленні строку на апеляційне оскарження, оскільки перебування засудженого у слідчому ізоляторі не позбавляло його можливості подання апеляції на вказаний вирок у встановлений законом строк, інших поважних причин для відновлення строк на апеляційне оскарження засудженим суду не надано, тому постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 21 березня 2013 року слід залишити без змін, а апеляцію засудженого - без задоволення.

Керуючись п. 15 Перехідних положень КПК України, ст.ст. 353, 362, 366, 377 КПК 1960 року, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Постанову Феодосійського міського суду АР Крим від 21 березня 2013 року - залишити без змін.

Судді:

Неклеса В.І. Соболюк М.М. Караваєв К.М.