Вирок № 31551975, 01.06.2013, Армянський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 102/602/13-к

Провадження № 1-кп/102/25/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАїНИ

01.06.2013 року

Армянський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі: головуючого судді Лихачової Л.О.,

за участю секретаря судового засідання Чижової Л.Е.,

прокурора Зелінського О.О.,

захисника ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Армянського міського суду Автономної Республіки Крим кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Новотроїцьке, Херсонської області, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, ІПН НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, раніше судимого 22.07.2003р. Івановським районним судом Херсонської області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, від відбування покарання звільнений на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, 13.10.2004р. Новотроіцьким районним судом Херсонської області за ст.ст.153 ч.2, 71 КК України до 4 років позбавлення волі, 10.11.2009р. Ленінським районним судом м.Севастополя за ст.15 ч.2, 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 11.01.2013 року у зв'язку з відбуттям покарання,

за ознаками злочинів, передбачених ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2, 190 ч.2 КК України,

ВСТАНОВИВ:

09.02.2013 року ОСОБА_3 передала ОСОБА_2 у тимчасове користування мобільний телефон «Samsung T2152» imei: НОМЕР_2 вартістю 295 гривень, без права ним розпоряджатися. 05.03.2013 року ОСОБА_2, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою ОСОБА_3, яка була впевнена у правомірних намірах ОСОБА_2 щодо її майна, усвідомлюючи протиправність своїх дій, близько 11.00 годин прибув на територію ТОВ «Козацький ринок» за адресою м.Армянськ АР Крим вул.Іваніщева 22, де у торгівельному павільйоні «Батискаф» уклав усний договір купівлі-продажу, згідно якого передав у власність ОСОБА_4 мобільний телефон «Samsung E2152» з оплатою у сумі 170 гривень, заподіявши потерпілій ОСОБА_3 матеріальну шкоду на суму 295 гривень.

06.03.2013 року близько 13.30 годин ОСОБА_2 прибув до вищевказаного торгівельного павільйону «Батискаф», де попросив у ОСОБА_4 мобільний телефон «Samsung E2152» imei: НОМЕР_2, який належав останньому та знаходився у продажу, після чого, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном, усвідомлюючи, що його дії мають відкритий характер, у присутності ОСОБА_4 став втікати із мобільним телефоном з місця скоєння злочину. Таким чином, ОСОБА_2 виконав всі дії, які вважав за необхідне для доведення злочинного умислу до кінця, однак злочин до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки був затриманий потерпілим.

В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованих злочинів не визнав, та вказав, що він в січні 2013 року після звільнення з місць позбавлення волі став проживати разом однією сім,єю із потерпілою ОСОБА_3 В лютому 2013 року вони разом за кошти ОСОБА_3 придбали мобільній телефон Самсунг у торговому кіоску в районі ринку м.Красноперекопск, і ОСОБА_3 подарувала даний мобільний телефон обвинуваченому. Оскільки мобільний телефон належав йому, він на власний розсуд їм розпорядився. Щодо розпорядження телефоном, ОСОБА_2 дав непослідовні пояснення. Так, на початку судового розгляду він вказав, що продав телефон на ринку м.Армянськ потерпілому ОСОБА_4, потім вказав, що заклав телефон ОСОБА_4 з умовою викупу. Через декілька днів, як вказує ОСОБА_2, він знов прийшов на ринок з метою купити новий мобільний телефон, попросив у ОСОБА_4 дати йому декілька телефонів для огляду. ОСОБА_4 запропонував йому викупити у нього раніш проданий мобільний телефон Самсунг. ОСОБА_2 взяв даний мобільний телефон і почав тікати, чому він побіг пояснити не може. На території ринку його наздогнали, викликали робітників міліції. В судовому засіданні 01.06.2013 року після допиту потерпілого ОСОБА_4 та свідка вказав, що визнає себе винним, у вчиненому розкаявся.

Беручи до уваги позицію обвинуваченого, суд вважає, що його винність підтверджується наступними доказами:

- протоколом прийняття заяви потерпілого ОСОБА_4 від 06.03.2013р. (зареєстровано в ЖЄОЗП Армянського МВ ГУ МВС України в АР Крим 06.03.2013р.№307) про відкрите викрадення мобільного телефону «Samsung T2152» imei: НОМЕР_2 /т.2 а.с.6/;

- протоколом огляду мобільного телефону «Samsung E2152», наданого 06.03.2013 року потерпілим ОСОБА_4./т.2 а.с.12/;

- потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що 05.03.2013 року, коли він здійснював торгівлю на ринку м.Армянськ в торгівельному павільйоні «Батискаф», до нього звернувся обвинувачений ОСОБА_2 та запропонував йому придбати мобільний телефон Самсунг, пообіцяв, що наступного дня принесе документи на телефон. Оглянувши телефон, ОСОБА_4 погодився його придбати за 170 гривень. Після чого, він виставив телефон на продаж, почистивши його та замінивши динамік. Наступного дня ОСОБА_2 прийшов на ринок та попросив у нього дати йому оглянути інші мобільні телефони. ОСОБА_4 запропонував йому купити мобільний телефон Самсунг, який ОСОБА_2 продав 05.03.2013 року. ОСОБА_2 погодився, взяв даний телефон, та почав тікати, потерпілий побіг слід за ним, його намагалися затримати інші особи, нарешті ОСОБА_2 зачепився за товар та впав, після чого потерпілий його затримав та викликав працівників міліції. Будь-яких тілесних ушкоджень обвинуваченому ніхто не спричиняв. Потерпілий претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, просить не позбавляти його волі;

- свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні показала, що працюючи на ринку продавцем, вона 06.03.2013 року бачила, як приблизно в обідній час обвинувачений ОСОБА_2 біг в сторону виходу із ринку, за ним слідом біг чоловік по імені ОСОБА_4, який теж працював на ринку. Коли обвинувачений зачепився та впав, потерпілий затримав його, при ОСОБА_2 був мобільний телефон, який він намагався викрасти у ОСОБА_4. На її запитання чому він так вдіяв, ОСОБА_2 вказав, що ОСОБА_4 купив у нього телефон за 170 гривень, а зараз продає за більшу ціну. До приїзду працівників міліції обвинуваченого тримали вона та ОСОБА_4, тілесних ушкоджень ніхто не спричиняв, обвинувачений падав, коли тікав;

- протоколом одночасного допиту підозрюваного ОСОБА_2 та потерпілого ОСОБА_4, згідно якого потерпілий підтвердив свої показання /т.2, а.с. 30-31/;

- заявою потерпілої ОСОБА_3 від 14.03.2013р. щодо належного їй мобільного телефону Самсунг /т.2, а.с. 56,58/;

- рапортом старшого слідчого СВ Армянського МВ ГУ МВС України в АРК зареєстрованим в ЖЄОЗП Армянського МВ ГУ МВС України в АР Крим 14.03.2013р.№351 щодо заволодіння майном ОСОБА_3 шляхом зловживання довірою /т.2 а.с. 55/;

- потерпіла ОСОБА_3 в судовому засіданні показала, що після звільнення обвинуваченого з місць позбавлення волі, вона півтора місяця намагалася строїти з ним особисті відносини, дозволила йому проживати за своєю адресою в с.Перекоп. 09.02.2013 року вона на ринку м.Красноперекопськ купила йому за свої кошти мобільний телефон Самсунг. Обвинувачений знаходився на її утриманні, оскільки не працював, спільне господарство вони не вели. Зазначений мобільний телефон вона не дарувала ОСОБА_2, а надала йому для користування, без права розпорядження, з умовою, що ОСОБА_2 в подальшому поверне їй гроші за телефон. 14.03.2013 року від працівників міліції вона дізналася, що ОСОБА_2 продав належний їй телефон, зловживаючи її довірою. Документи на телефон знаходяться у неї. Просить суд призначити ОСОБА_2 покарання, пов'язане з позбавленням волі;

- в судовому засіданні також був оглянутий мобільний телефон «Samsung E2152» imei: НОМЕР_2 за участю обвинуваченого та потерпілої ОСОБА_3, які впізнали його.

Оцінюючи представлені та досліджені докази, в їх сукупності, суд вважає, що вина обвинуваченого безперечно доведена, і його дії повинні бути кваліфіковані за ст.190 ч.2 КК України - заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, та за ст.15 ч.2, ст. 186 ч.2 КК України- закінчений замах на відкрите заволодіння чужим майном (грабіж), вчинений повторно.

Доводи обвинуваченого про відсутність складу злочину щодо потерпілої ОСОБА_3 суд визнає неспроможними і розцінює як бажання уникнути відповідальності, оскільки вони не знайшли свого підтвердження в суді.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості злочину, дані про особу обвинуваченого, обставини справи.

Злочин, передбачений ст.15 ч.2, 186 ч.2 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів, передбачений ст. 190 ч.2 КК України - до категорії середньої тяжкості.

Обставиною, яка обтяжує покарання, є рецидив злочинів. Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття у вчиненому.

Також суд враховує, що обвинувачений раніше неодноразово судимий за скоєння умисних злочинів /т.2 а.с.81-82/, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває /т.2 а.с.78/, за місцем проживання та місцем відбування покарання характеризується негативно, перебуває під адміністративним наглядом, притягувався до адміністративної відповідальності /т.2а.с.74,75,76/, за місцем реєстрації характеризується посередньо /т.2 а.с. 79/, не одружений, дітей та інших утриманців не має, не працює.

На підставі сукупності викладеного, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у вигляді позбавлення волі, вважаючи, що він встав на шлях скоєння злочинів і його виправлення і перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства. Підстав для застосування до обвинуваченого ст.69, 75 КК України суд не знаходить. При призначенні покарання суд застосовує положення ч.1 ст.70 КК України про призначення покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого необхідно залишити незмінним у виді тримання від вартою, строк відбуття покарання обчислювати з дня його затримання - з 06.03.2013 року.

Речові докази у справі - мобільний телефон «Samsung T2152» imei: НОМЕР_2, який знаходиться на зберіганні в камері схову речових доказів Армянського міського суду, необхідно повернути потерпілій ОСОБА_3

Цивільні позови не заявлені. Процесуальних витрат у справі немає.

Керуючись ст. ст. 369-371,373-376 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочинів, передбачених ст.ст.15 ч.2, 186 ч.2, 190 ч.2 КК України, та призначити йому покарання:

за ч.2 ст.15, ч.2 186 КК України - у виді 4 років позбавлення волі,

за ч.2 ст.190 КК України - у виді 2 років позбавлення волі,

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остотачно призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити незмінним у вигляді тримання під вартою.

Строк відбуття покарання вираховувати з 06.03.2013 року.

Речові докази: мобільний телефон «Samsung T2152» imei: НОМЕР_2 -передати потерпілій ОСОБА_3.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим шляхом подачі апеляційної скарги через Армянський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому і прокурору.

Роз'яснити, що учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

СУДДЯ