Постанова № 31550712, 23.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

23 травня 2013 року № 826/4607/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:

головуючого судді - Добрівської Н.А.,

за участю секретаря судового засідання - Шаповалової К.В.,

представника позивача - Сови Л.Б.,

відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомКиївського міського центру зайнятості доОСОБА_2простягнення коштів у розмірі 8 991,43 грн.

В С Т А Н О В И В:

02 квітня 2013 року Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 8 991,43 грн., обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачем в добровільному порядку не повернута вартість навчання, самостійно припиненого без поважних причин.

У судовому засіданні представник Київського міського центру зайнятості підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позові, оскільки неправомірно отримані відповідачем кошти на день розгляду справи відповідачем не сплачені.

Відповідач в судовому засіданні позов визнав у повному обсязі, про що надав відповідну письмову заяву для приєднання до матеріалів справи. В своїх усних поясненнях ОСОБА_2 підтвердив викладені позивачем обставини.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_2 20 червня 2013 року зареєструвався в Солом'янському районному центрі зайнятості як такий, що шукає роботу. Наказом Солом'янського районного центру зайнятості за №НТ120627 від 27.06.2012 року на підставі заяви ОСОБА_2 від 27.06.2012 року у відповідності з вимогами ст.2 Закону України «Про зайнятість населення» відповідачу надано статус безробітного та призначено допомогу по безробіттю у встановленому законодавством розмірі.

27 липня 2012 року ОСОБА_2 на ім'я директора Солом'янського районного центру зайнятості населення м. Києва подав заяву, якою просив направити його на курси до КП «Київпастранс» за професією, спеціальністю: водій тролейбуса. При цьому, ОСОБА_2 повідомлений, що при самостійному припиненні навчання без поважних причин громадянин відшкодовує службі зайнятості витрати, пов'язані з його навчанням. Крім того, ОСОБА_2 27.07.2012 року ознайомлено з положеннями ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання у разі припинення професійного навчання за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю), повернути загальну суму витрат на професійне навчання, включаючи кошти, перераховані учбовому закладу, суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад.

27 липня 2012 року між відповідачем та Солом'янським районним центром зайнятості було укладено договір №026912072700001 щодо направлення ОСОБА_2 на підготовку в Навчально-курсовий комбінат КП «Київпастранс» за професією, спеціальністю, навчальною програмою «водій тролейбуса» зі строком навчання з 31 липня 2012 року до 28 січня 2013 року строком на 6,10 місяців з метою сприяння подальшому працевлаштуванню.

Відповідно до п.п.3.1.2 договору, у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за набутою професією (спеціальністю), набутою в результаті професійного навчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи оплату щоденного проїзду та витрат на проживання. Якщо громадянин відмовляється добровільно повернути кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

Згідно корінця направлення на навчання №81803 від 27.07.2012 наказом Навчально-курсового комбінату КП «Київпастранс» від 31 липня 2012 року №86-у ОСОБА_2 зараховано до складу навчальної групи №498.

Наказом Солом'янського районного центру зайнятості від 01.08.2012 року №НТ120801 ОСОБА_2 призначено матеріальну допомогу у період професійного навчання у зв'язку із зарахуванням на навчання відповідно до п.1 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п.5 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного.

Згідно з наказом №156-у від 10.12.2012 року на підставі доповідної куратора групи і журналу обліку занять групи ОСОБА_2 відраховано з 10 грудня 2012 року з НКК за невідвідування занять без поважних причин. До вказаного наказу додано табель відвідування занять.

Відповідно до довідки №2215 від 18.03.2013 року відповідачу за період з 25.09.2012р. по 30.11.2012р. нарахована стипендія у розмірі 2 475,78 грн., вартість навчання складає 6 515,65 грн.

З огляду на повідомлені позивачем обставини та наведені на їх обґрунтування доводи з врахуванням доказів, що містяться в матеріалах справи, при вирішенні питання щодо наявності підстав для задоволення вимог позивача суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», Законом України «Про зайнятість населення», Порядком розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.03.2006р. №357.

Правові, економічні та організаційні основи зайнятості населення України і його захисту від безробіття, а також соціальної гарантії з боку держави в реалізації громадянами права на працю визначаються Законом України «Про зайнятість населення».

Згідно з положення ч.1 ст.18 цього ж Закону (в редакції Закону до 16.10.2012р.) для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Послуги, пов'язані із забезпеченням зайнятості населення, надаються державною службою безплатно (ч.2 ст.18 Закону України «Про зайнятість населення»).

Діяльність державної служби зайнятості фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, передбачених на ці цілі (ч.3 ст.18 Закону України «Про зайнятість населення»).

Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) ОСОБА_2 загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - ОСОБА_2) був створений для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості (ч.2 ст.12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» у відповідній редакції).

Пунктом 4 частини 2 статті 12 даного Закону було передбачено, що виконавча дирекція Фонду та її робочі органи виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом, забезпечують здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків.

Частиною 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» встановлено, що професійна підготовка, підвищення кваліфікації і перепідготовка громадян організується державною службою зайнятості за її направленням у навчальних закладах, на підприємствах, в установах і організаціях (незалежно від їх підпорядкованості) згідно з укладеними договорами або у спеціально створюваних для цього навчальних закладах державної служби зайнятості за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг. У разі припинення професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації за направленням державної служби зайнятості без поважних причин або відмови працювати за одержаною професією (спеціальністю) із застрахованих осіб стягується сума витрат на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації.

20 грудня 2012 року Солом'янським районним центром зайнятості відповідачу була відправлена претензія №6774 від 19.12.2012 року з повідомленням про те, що він має добровільно повернути суму виплаченої стипендії протягом 15 календарних днів після отримання цього повідомлення в розмірі 2 475,78 грн., всього на загальну суму 2 145,92 грн. Претензія отримана відповідачем 24.12.2012 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованого відправлення.

08 лютого 2013 року на адресу відповідача було направлено претензію №865 від 07.02.2013 року про необхідність повернення протягом 15 календарних днів після отримання цього повідомлення вартість навчання у розмірі 6 515,65 грн. (повернулось не врученим з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання»).

На момент постановлення рішення у справі у суду відсутні відомості щодо оскарження відповідачем в судовому чи в адміністративному порядку дій та рішень позивача.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, враховуючи наявність обставин, які зумовлюють обов'язок відповідача сплатити отриману під час навчання матеріальну допомогу і витрати на професійну підготовку, перепідготовку або підвищення кваліфікації, а також беручи до уваги підтверджений на підставі досліджених у судовому засіданні належних і допустимих доказів факт існування несплаченої відповідачем суми заборгованості на загальну суму 8 991,43 грн., факт існування якої не заперечувався відповідачем, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтвердженні судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст.69-71, 94, 112, 136, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Київського міського центру зайнятості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, код ЕДРПОУ - 03491091) кошти в сумі 8 991 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто одну) гривню 43 коп.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому в ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, визначені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Добрівська Н.А.