Постанова № 31550675, 27.05.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/982/13-а

27 травня 2013 року 09год. 20хв.м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач - Управління Пенсійного фонду України в м.Кузнецовську звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

До початку судового засідання на адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову суду не надав, у судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду, у відповідності до ч. 11 ст. 35 КАС України, був повідомлений належним чином.

За таких обставин, на підставі ч. 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов належить задовольнити повністю.

Суд виходив з такого.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по III групі інвалідності, а в разі смерті пенсіонера або осіб, зазначених у частині другій статті 32 цього Закону, - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які не були на його утриманні, мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування.

Непрацездатними членами сім'ї вважаються:

1) чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону;

2) діти (у тому числі діти, які народилися до спливу 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах, - до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні.

Як вбачається з матеріалів справи (а. с. 3, 13) ОСОБА_1 починаючи з 27.10.1998 року отримувала пенсію по втраті годувальника в управлінні Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську на свою дочку ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом встановлено, що на підставі абз. 2 п. 2 ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" після досягнення ОСОБА_2 повноліття позивачем для відповідача було продовжено виплату пенсії по втраті годувальника на період навчання утриманця, але не довше ніж до досягнення нею 23 років.

Довідками Національного авіаційного університету №1569 від 27.09.2007 року, №1133 від 23.02.2007 року, №3920/0103 від 03.12.2008 року (а. с. 6-8) підтверджується зарахування та проходження стаціонарного навчання на факультеті міжнародної інформації і права ОСОБА_2

Разом з тим, із повідомлення Національного авіаційного університету №1998/01.03 від 22.09.2009 року, надісланого як відповідь на запит позивача, останньому стало відомо, що 19 січня 2009 року ОСОБА_2 була відрахована з Національного авіаційного університету (наказ ректора про відрахування від 23.01.2009 року №159/ст.) (а. с. 9).

У зв'язку з цим, починаючи з 01.09.2009 року відповідачу було припинено виплату пенсії по втраті годувальника.

Відповідно до ст. 102 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

Внаслідок неповідомлення позивачем про відрахування з університету її дочки - ОСОБА_2 виникла переплата пенсії за період з 01 лютого 2009 року по 31 серпня 2009 року в сумі 9213,34 грн. (а. с. 13)

Відповідно до ч. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

На адресу відповідача позивачем надсилалися листи з вимогою з'явитися до управління для вирішення питання про відшкодування переплати пенсії (а. с. 10, 13), однак, зазначені листи залишені без реагування.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги належать до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до п. 18 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору звільняються, зокрема, Пенсійний фонд України та його органи; органи Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, Фонду соціального захисту інвалідів і його відділення.

Керуючись статтями ст. ст. 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь управління Пенсійного фонду України в м. Кузнецовську незаконно виплачену пенсію в сумі 9213,34 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.