Постанова № 31550400, 29.05.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/1614/13-а

29 травня 2013 року 11год. 00хв. м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д. П. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради до Управління Пенсійного фонду України у м. Рівне про визнання протиправними дій та скасування рішення ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій № 442 від 22.04.2013 року.

Позовні вимоги полягають у наступному.

19.04.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в місті Рівне було складено акт "Про результати позапланової перевірки Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, код ЄДРПОУ 03195441 з питань достовірності відомостей про нарахування допомоги по догляду за інвалідом І групи застрахованій особі ОСОБА_2 за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2008 року", яким встановлено подання недостовірних відомостей, а саме страхувальником невірно відображена сума виплати допомоги по догляду за інвалідом І групи в індивідуальних відомостях, що використовуються в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, та кількість повних днів стажу.

22.04.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в місті Рівне прийнято рішення № 442 про застосування до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

До початку судового розгляду справи позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій зазначив, що 23.05.2013 року відповідачем було складено акт "Про результати позапланової перевірки Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради, код ЄДРПОУ 03195441 з питань достовірності відомостей про нарахування допомоги по догляду за інвалідом І групи застрахованій особі ОСОБА_3 за період з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2008 року". 23.05.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в місті Рівне прийнято рішення № 542 про застосування до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку. З огляду на те, що рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне № 542 від 23.05.2013 року прийняте з аналогічних підстав, що й оскаржене рішення № 442 від 22.04.2013 року, позивач вважає за необхідне збільшити розмір позовних вимог та просить визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України у м. Рівне № 442 від 22.04.2013 року та № 542 від 23.05.2013 року про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку.

Позивач в судове засідання не з'явився, до початку судового розгляду справи подав заяву про розгляд справи без участі його представника. Про дату, час та місце судового розгляду справи судом повідомлявся належним чином.

Відповідач до початку розгляду справи по суті подав заперечення на адміністративний позов, а також клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Відповідно до поданих заперечень представник відповідача зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5 частини 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року, який набрав чинності з 01.01.2004 року за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно із пунктом 4 частини 2 статті 17 Закону № 1058-IV страхувальники зобов'язані подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідач розцінює причину, через яку позивач вважає рішення про застосування фінансових санкцій незаконною, надуманою, у зв'язку з цим в задоволенні адміністративного позову просив відмовити повністю.

Судом не визнавалася обов'язковою участь сторін в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників сторін на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Оскільки клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі особи, які беруть участь у справі, то судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог закону, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 19.04.2013 року та 23.05.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в місті Рівне було складено акти з питань достовірності відомостей про нарахування допомоги по догляду за інвалідами І групи застрахованим особам ОСОБА_2 та ОСОБА_3.

22.04.2013 року та 23.05.2013 року Управлінням Пенсійного фонду України в місті Рівне було винесено рішення № 442 та № 542 про застосування фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку в сумі 170 грн.

За період до 1 січня 2011 року відносини, що виникали між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, регулювалися Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Цим Законом визначалися платники страхових внесків, порядок їх нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Згідно з п. 5 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції, яка діяла до 01.01.2011 року) за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, територіальними органами Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягають сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до абзацу 5 пункту 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», що набрав чинності з 1 січня 2011 року, стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави вважати, що Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне протиправно винесло рішення № 442 від 22.04.2013 року та № 542 від 23.05.2013 року про застосування до позивача фінансових санкцій за подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку на підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки зазначена норма Закону втратила чинність з 1 січня 2011 року згідно із Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» і не діяла на момент прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне діяло не в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та чинним законодавством, а заявлені позивачем вимоги є обґрунтованими та законними, тому підлягають до задоволення.

Аналогічної правової позиції дотримується і Верховний суд України у постанові від 20.11.2012 року в справі № 21-367а12.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що докази, якими позивач обґрунтовував свої вимоги, є законними, допустимими, обґрунтованими, такими, що відповідають дійсним обставинам справи, оскільки не спростувалися відповідачем та підтверджуються наявними в справі доказами.

Зважаючи на все вищевикладене, позовні вимоги Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради слід задоволити повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Враховуючи викладене та те, що позов задоволено повністю на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, позивачу слід присудити з Державного бюджету України 114 грн. 70 коп. судового збору, сплаченого згідно платіжного доручення № 203 від 14.05.2013 року (а.с. 14).

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в місті Рівне № 442 від 22.04.2013 року та № 542 від 23.05.2013 року про застосування фінансових санкцій.

Присудити на користь позивача Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Рівненської міської ради із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Зозуля Д. П.