Постанова № 31550192, 23.05.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року 16 год. 45 хв.Справа № 2а-0870/11255/11 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

за участю секретаря Лазько Д.В.

представників позивача Маньчина О.О., Прошиної С.В.

представника відповідача 1 Ратієва Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Запорізькій завод феросплавів»

до: Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

про: стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Запорізький завод феросплавів» звернувся з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області про визнання протиправною бездіяльність щодо ненадання до органу казначейства висновку про відшкодування податку на додану вартість та стягнення з Державного бюджету України суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України по декларації з ПДВ за жовтень 2009 року у розмірі 12819149 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що зазначені суми податку на додану вартість, які заявлені до відшкодування на рахунок платника у банку по декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, після проведення відповідної перевірки органом державної податкової служби, та як наслідок її підтвердження, залишились не відшкодованими, висновок органом податкової служби до органів державної казначейської служби не подавався, у зв'язку з чим просить визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби щодо ненадання до органу казначейства висновку про відшкодування податку на додану вартість за жовтень та стягнути на користь позивача з Державного бюджету України суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню по декларації з ПДВ за жовтень 2009 року у розмірі 12819149 грн.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі, просили його задовольнити та надали пояснення в його обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача 1 позов не визнав у повному обсязі, проти його задоволення заперечував та пояснив, що сума податку на додану вартість 12819149 грн., яка задекларована позивачем до відшкодування по декларації з ПДВ за жовтень 2009 року зарахована у сплату позитивних нарахувань по декларації з ПДВ за січень 2010 року, у зв'язку з чим заборгованість по відшкодуванню податку на додану вартість по декларації за жовтень 2009 року відсутня. Також представник відповідача вважає, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до адміністративного суду, який був встановлений статтею 99 Кодексу адміністративного судочинства України на час виникнення правовідносин між сторонами.

Представник відповідача 2 - Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області в судове засідання не прибув, відповідачем 2 подано клопотання про розгляд справи за його відсутністю, у зв'язку з чим справу розглянуто у відсутності представника відповідача 2.

Відповідно до пояснень відповідача 2, які направлені на адресу суду, відшкодування податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2009 року з Держаного бюджету України у сумі 12819149 грн., про стягнення якої подано позов, не проводилось, висновки органу державної податкової служби про її відшкодування до органу казначейської служби не надходили (т.1 а.с. 43-45, 193-194).

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ПАТ «Запорізький завод феросплавів» 20.11.2009 подано до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2009 року, згідно з рядком 25.1 якої бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку підлягала сума 12819149 грн., подано довідку щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, розрахунок суми бюджетного відшкодування та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (т. 1 а.с. 19-23).

У період з 07.11.2009 по 18.12.2009 відповідачем 1 проведено позапланову виїзну перевірку ВАТ «Запорізький завод феросплавів» з питань достовірності нарахування від'ємного значення податку на додану вартість за жовтень 2009 та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за жовтень 2009, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.09.2009, за результатами якої складено Довідку від 18.12.2009 № 206/08-08/00186542 ( т.1 а.с. 28-35).

Перевіркою встановлено, що по податкових накладних, включених до податкового кредиту вересня 2009 року ВАТ «Запорізький завод феросплавів» було сплачено постачальникам товарів (послуг) суму податку на додану вартість у розмірі 12819149 грн. (аркуш довідки 15, т. 1 а.с. 35).

У висновках довідки зазначено, що остаточний висновок щодо підтвердження суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень 2009 року буде складено за результатами отримання зустрічних перевірок, а також те, що сума бюджетного відшкодування за жовтень може бути змінена за результатами планової документальної перевірки суб'єкта господарювання за вказаний період (аркуш довідки 15, т. 1 а.с. 35)

Правомірність декларування позивачем суми податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню по податковій декларації з ПДВ за жовтень 2009 року у сумі 12819149 грн., підтверджено за результатами проведеної відповідачем 1 планової виїзної перевірки ПАТ «Запорізький завод феросплавів» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2011, що відображено в Акті зазначеної перевірки від 11.11.2011 № 237 /08-08/00186542 (т. 8 а.с. 88-91).

Відносно заявленої в поданій декларації з ПДВ за жовтень 2009 року до відшкодування суми податку на додану вартість 12819149 грн. податкові повідомлення-рішення щодо її зменшення відповідачем 1 не приймались, висновки про її відшкодування до органів державної казначейської служби не подавались.

Листом від 16.11.2011 позивач звернувся до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі щодо направлення висновку до органу казначейства про відшкодування ПАТ «Запорізький завод феросплавів» бюджетної заборгованості з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за жовтень 2009 року (т. 1 а.с. 51), на який 22.12.2011 отримав відповідь про те, що суму податку на додану вартість 12819149 грн., задекларованого в декларації з ПДВ за жовтень 2009 рік до відшкодування, зараховано у сплату позитивних нарахувань по декларації з ПДВ за січень 2010 року (т. а.с. 57).

Правомірність дій відповідача 1 щодо зарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за жовтень 2009 року у сумі 12819149 грн. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2010 року була предметом розгляду адміністративної справи.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2012 (справа № 0870/747/12), залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 27.11.2012, позов ПАТ «Запорізький завод феросплавів» задоволений, визнані протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі щодо зарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за жовтень 2009 року у сумі 12819149 грн. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2010 року (т.1 а.с. 158-161).

Згідно з пунктом 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин), бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

У відповідності до підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону передбачено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з підпункту 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Згідно з підпунктом 7.7.8 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», у разі, коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або податковий орган розпочинає процедуру адміністративного оскарження, податковий орган не пізніше наступного робочого дня за днем отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення справи зобов'язаний повідомити про це орган державного казначейства. Орган державного казначейства призупиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до прийняття остаточного рішення з адміністративного або судового оскарження.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження податковий орган протягом п'яти днів, наступних за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Аналогічні положення щодо порядку визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України, обв'язку податкового органу подати відповідний висновок до органу казначейської служби та строків проведення розрахунків закріплені у статті 200 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011.

Відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціалізована податкова інспекція по роботі з великими платникам податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби як суб'єкт владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, а також правомірністю бюджетного відшкодування, повинна діяти у спосіб передбачений законом, в даному випадку як то було передбачено статтею 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та передбачено положеннями статті 200 Податкового кодексу України.

Як встановлено судом, сума податку на додану вартість, яка задекларована позивачем до відшкодування на рахунок платника у банку за податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2009 року у сумі 12819149 грн. та підтверджена за результатами проведених відповідачем перевірок, відносно якої податкові повідомлення-рішення щодо зменшення бюджетного відшкодування не приймались, позивачу не відшкодована, а зарахована відповідачем 1 в рахунок погашення податкових зобов'язань позивача з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2010 року.

Висновки щодо проведення бюджетного відшкодування зазначеної суми податку на додану вартість органом державної податкової служби до органів державного казначейства не подавались.

Та обставина, що бюджетне відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у сумі 12819149 грн. на користь позивача Управлінням Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області не проводилось та відповідні висновки податкового органу про відшкодування податку на додану вартість по декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, на адресу Управління не надходили, підтверджується поясненнями відповідача 2 (т. 1 а.с. 43-45, 193-194).

При судовому розгляді справи позивачем надано документальне підтвердження формування податкового кредиту та від'ємного значення з податку на додану вартість, яке підлягає бюджетному відшкодуванню по декларації з ПДВ за жовтень 2009 року у сумі 12819149 грн. (т. 2-т.7, т. 8 а.с. 1-61).

Правомірність формування від'ємного значення з податку на додану вартість, про стягнення якого подано позов, підтверджена також відповідними Довідкою та актом перевірок позивача, проведених органом державної податкової служби (т. 1 а.с. 28-35, т. 8 а.с. 88-91).

Таким чином, позивачем виконані всі передбачені законодавством умови для отримання бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 12819149 грн. за податковою декларацією з ПДВ за жовтень 2009 року.

Посилання представника відповідача 1 на те, що суму податку на додану вартість 12819149 грн., задекларовану позивачем в декларації з ПДВ за жовтень 2009 рік до відшкодування, зараховано у сплату позитивних нарахувань по декларації з ПДВ за січень 2010 року, у зв'язку з чим заборгованість по відшкодуванню податку на додану вартість по декларації з ПДВ за жовтень 2009 року відсутня, суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до підпункту 7.7.3 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Згідно з підпунктом 7.7.4. пункту 7.7 цієї ж статті платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Таким чином, зазначеними нормами Закону України «Про податок на додану вартість», який регламентував порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків, було передбачено, що платник податку може самостійно прийняти рішення щодо напрямку отримання бюджетного відшкодування з ПДВ: або зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів, або на рахунок платника податку у банку, про що зазначав в податковій декларації.

Чинне на час виникнення правовідносин між сторонами податкове законодавство не надавало право органу державної податковому органу самостійно змінювати рішення платника податку щодо напрямку бюджетного відшкодування, який обрано платником податку.

Як встановлено судом, в поданій декларації з ПДВ за жовтень 2009 року та відповідній заяві, позивачем заявлено до відшкодування суму податку на додану вартість 12819149 грн., яка підлягала відшкодуванню на рахунок платника у банку.

Напрямок такого відшкодування позивачем у подальшому не змінювався, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що відповідачем 1 неправомірно не надано до органу державної казначейської служби висновок про відшкодування ПАТ «Запорізький завод феросплавів» податку на додану вартість по декларації за жовтень 2009 року.

Крім того, постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 27.03.2012 (справа № 0870/747/12), яка набрала законної сили 27.11.2012, дії відповідача 1 щодо зарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за жовтень 2009 року у сумі 12819149 грн. в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість по декларації з ПДВ за січень 2010 року визнані протиправними (т.1 а.с. 158-161).

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені рішення в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв'язку з чим протиправність дії відповідача 1 щодо зміни напрямку бюджетного відшкодування не підлягає доказуванню.

Також суд вважає необґрунтованими посилання представника відповідача 1 про те, що зазначеним судовим рішенням відповідача не зобов'язано вносити будь-які зміни в картку особового рахунку позивача щодо обліку бюджетної заборгованості з податку на додану вартість, яка заявлена до відшкодування по декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, у зв'язку з чим така заборгованість відсутня.

Як встановлено судом, заявлена до відшкодування сума податку на додану вартість по декларації з ПДВ за жовтень 2009 року 12819149 грн. позивачу на рахунок у банку не відшкодована, а відтак є бюджетною заборгованістю.

Обставини, на які посилається орган державної податкової служби, не є підставами для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Також суд приходить до висновку, що позивачем не пропущено строк звернення до адміністративного суду, у зв'язку з чим при судовому розгляді справи у задоволенні клопотання представника відповідача 1 про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено (т. 8 а.с. 68).

Враховуючи, що сума податку на додану вартість, яка задекларована позивачем до відшкодування на рахунок платника у банку по податковій декларації за жовтень 2009 року у сумі 12819149 грн. та підтверджена за результатами проведених відповідачем 1 перевірок, відносно якої податкові повідомлення-рішення щодо зменшення бюджетного відшкодування не приймались, залишилась невідшкодованою, висновок щодо проведення бюджетного відшкодування зазначеної суми податку на додану вартість органом державної податкової служби до органу державного казначейства не подавався, що призвело до порушення прав позивача, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача 1 щодо ненадання відповідного висновку та про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд приходить до висновку, що органом державної податкової служби не доведено правомірність неподання у встановлені законом строки відповідного висновку до органу державної казначейської служби про відшкодування ПАТ «Запорізький завод феросплавів» податку на додану вартість по декларації з ПДВ за жовтень 2009 року, у зв'язку з чим приходить до висновку про протиправність його бездіяльності.

Крім того, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права мають бути безпосередньо вимоги про стягнення зазначених коштів.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України присудженню на користь позивача підлягають здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2, 3, 17, 11, 72, 94, 158, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великим платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби щодо ненадання до органу державної казначейської служби висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариству «Запорізький завод феросплавів» податку на додану вартість по декларації за жовтень 2009 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, 11, ЄДРПОУ 00186542, р/р 26005130029045 в ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» м. Дніпропетровськ, МФО 305299) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України по декларації з податку на додану вартість за жовтень 2009 року у розмірі 12819149 грн. (двадцять мільйонів вісімсот дев'ятнадцять тисяч сто сорок дев'ять) грн.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» з Державного бюджету України судові витрати у розмірі 1910 (одну тисячу дев'ятсот десять) грн. 23 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша