Постанова № 31549160, 28.05.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 травня 2013 року 10:21 № 826/5492/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Кармазіна О.А., суддів: Катющенка В.П. та Пісоцької О.В., при секретарі Руденко Н.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: Фляга А.А. (довіреність від 17.04.2013 р. № 26/1)

від відповідача: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомКримського республіканського підприємства «Вода Криму»до Державної казначейської служби Українипро визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,- В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулося Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя» з позовом до Державної казначейської служби України (далі - ДКСУ, Казначейство), в якому просить визнати дії ДКСУ щодо повернення виконавчого листа, виданого 22.10.2010 Окружним адміністративним судом АР Крим по адміністративній справі № 2а-6707/09/1/0170 без виконання протиправними, а також зобов'язати ДКСУ вжити заходів щодо виконання виконавчого листа по адміністративній справі № 2а-6707/09/1/0170, виданого 22.10.2010 Окружним адміністративним судом АР Крим, у строки, спосіб та в межах повноважень, визначених законодавством.

На час розгляду справи встановлено, що назву позивача змінено на Кримське республіканське підприємство «Вода Криму», що, з урахуванням того, що в даному випадку відсутні обставини реорганізації, перетворення, зміни організаційно-правової форми, враховано судом під час розгляду справи.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що у зв'язку з набранням законної сили рішенням суду та видачею на його підставі виконавчого листа про стягнення з державного бюджету України 10 000 грн. відшкодування витрат на проведення експертизи, позивач звернувся до визначеного у виконавчому листі боржника - Державної казначейської служби України із заявою про виконання рішення суду.

Проте, як зазначає позивач, Казначейство повернуло виконавчий лист із зазначенням того, що видатки на відшкодування зазначених витрат не передбачені у бюджеті.

Позивач вважає дії казначейства такими, що порушують вимоги ч. 5 ст. 124 Конституції України щодо обов'язковості виконання судових рішень.

З посиланням на положення постанови КМ України № 845 від 03.08.2011 р., Бюджетного кодексу України позивач вважає дії казначейства з повернення виконавчого листа протиправними, оскільки наведеними правовими актами не передбачено повернення виконавчого листа з наведених казначейством підстав.

Відповідач у судове засідання не з'явився, заперечень проти позову не надав, як і доказів поважності причин неприбуття у судове засідання. У той же час, ухвала суду доставлена відповідачу 24.04.2013 р., що підтверджується поштовим повідомлення про вручення поштового відправлення. Враховуючи наведене та на підставі приписів ч. 4 ст. 128 КАС України розгляд справи не відкладався та колегією суддів ухвалено розглядати справу за відсутності відповідача на підставі наявних матеріалів справи.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 28.05.2013 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані позивачем матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановлено наступне.

На підставі постанови Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 11.12.2009 р. у справі № 2а-6707/09/1/0170 за позовом Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополь» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі АРК про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 28.07.2010 р., 22.10.2010 р. видано виконавчий лист по вищевказаній адміністративній справі.

Відповідно до вищезгаданого рішення суду та виконавчого листа підлягали стягненню з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополь» (на час розгляду справи - Кримське республіканське підприємство «Вода Криму») витрати на проведення судово-економічної експертизи у розмірі 10 000,00 грн.

Згідно із зазначеним виконавчим листом рішення суду набрало законної сили 28.07.2010 р. У виконавчому листі зазначено строк пред'явлення до виконання - протягом трьох років з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Боржником зазначено Державне казначейство України, правонаступником якого відповідно до Указу Президента України від 13.04.2011 р. є Державна казначейська служба України (відповідач по справі).

На підставі наявних матеріалів справи також встановлено, що позивач звернувся до Казначейства з листом від 13.03.2013 р. № 220-2 про прийняття до виконання вищезгаданого виконавчого листа. Під час розгляду справи не заперечувалось правильність складання і подання до Казначейської служби позивачем відповідних заяви та виконавчого листа.

Листом від 26.03.2013 р. за № 5-08/2903-7394, який отримано позивачем 01.04.2013 р., Казначейство повернуло виконавчий лист заявнику без виконання.

Повернення виконавчого листа мотивовано тим, що ч. 1 ст. 23 Бюджетного кодексу України передбачено, що будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного призначення.

Також зазначено, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» бюджетні призначення на відшкодування витрат на проведення судово-економічної експертизи не передбачені, а відтак рахунки, з яких би здійснювалось таке відшкодування, у ДКСУ відсутні.

Окрім того, звернуто увагу позивача, що згідно з п. 4 постанови КМ України від 27.04.2006 р. № 590 зобов'язано Міністерство фінансів України та Державну судову адміністрацію України передбачати в межах визначеного граничного обсягу видатків за відповідними бюджетними програмами кошти для компенсації судових витрат у цивільних та адміністративних справах.

Вирішуючи з урахуванням наведеного спір по суті, суд зазначає наступне.

Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина 2).

Частиною 5 статті 124 Конституції України визначено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

У пункті 9 частини 3 статті 129 Конституції обов'язковість рішень суду зазначена однією з основних засад судочинства.

Окрім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 14 КАС України постанови суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною 1 статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

В контексті наведених вище норм Конституції України, Конституційний Суду України у мотивувальній частині Рішення від 30.06.2009 р. № 16-рп/2009 зазначив, що виконання всіма суб'єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

У свою чергу, як наголосив Європейський суд з прав людини у рішеннях, ухвалених 10.07.2008 р. у справі «Абрамов проти України» та 7 травня 2002 р. у справі «Бурдов проти Росії», відсутність коштів не є виправданням для держави в разі невиконання нею рішення суду або в разі значних затримок у виконанні такого рішення.

У частині 2 статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

Статтею 25 Бюджетного кодексу України при цьому передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, визначений у Порядку, затвердженому постановою КМ України від 3 серпня 2011 р. № 845 (у редакції постанови КМ України від 30 січня 2013 р. № 45; далі Порядок № 845).

Пунктом 9 зазначеного Порядку № 845 встановлено, що орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли: виконавчий документ: не підлягає виконанню органом Казначейства; подано особою, що не має відповідних повноважень; пред'явлено до виконання з пропущенням установленого строку; видано або оформлено з порушенням установлених вимог; рішення про стягнення коштів не набрало законної сили, крім випадків, коли судове рішення про стягнення коштів допущено до негайного виконання в установленому законом порядку; суми коштів, зазначених у судовому рішенні про стягнення коштів, повернуті стягувачеві за поданням органу, що контролює справляння надходжень бюджету, або за рахунок таких коштів виконано грошові зобов'язання чи погашено податковий борг стягувача перед державним або місцевим бюджетом; відсутній залишок невідшкодованого податку на додану вартість, узгоджений із стягувачем; стягувач відмовився від виконання виконавчого документа або відкликав його без виконання; наявні інші передбачені законом випадки.

Аналізуючи наведене у сукупності, колегія суддів дійшла до наступних висновків:

- враховуючи обов'язковість виконання судових рішень, які набрали законної сили, на всій території України та вимоги Порядку № 845 Казначейство зобов'язано виконувати виконавчі листи, за якими підлягають стягненню кошти з державного чи місцевого бюджету України;

- повернення відповідачем виконавчого листа стягувачу без виконання можливо лише у визначених законом випадках;

- відсутність відповідних бюджетних призначень не може бути підставою для повернення виконавчого листа без виконання.

В даному випадку, враховуючи вищенаведене, а також те, що правильність складання і подання до Казначейства відповідної заяви та виконавчого листа не заперечується відповідачем, колегія суддів приходить до висновку, що Казначейство, повертаючи виконавчий документ позивачу без виконання, діяло протиправно, що призвело до порушення однієї із засад судочинства, гарантованих державою, - обов'язковості рішення суду та, відповідно, прав позивача у наведеному аспекті, оскільки, як зазначено вище, відсутність бюджетних призначень, не є підставою для невиконання рішення суду та повернення виконавчого документа без виконання.

Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача вжити заходів по виконанню виконавчого листа, слід зазначити, що пунктом 4 Порядку № 845 визначено функції, покладені на органи Казначейства по виконанню судових рішень, відповідно до яких, крім іншого, органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку.

Враховуючи те, що судом визнаються протиправними дії відповідача щодо повернення виконавчого листа, вимоги позивача щодо вжиття заходів по виконанню виконавчого листа у строки, спосіб та в межах повноважень, визначених законодавством є обґрунтованими, відповідають наведеним вище функціям відповідача та приписам ч. 2 ст. 19 Конституції України, ст. 25 Бюджетного кодексу України, ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з чим, відповідно, підлягають задоволенню.

Відповідачем, в порядку виконання обов'язку, визначено ч. 2 ст. 71 КАС України не доведено правомірності своїх дій щодо повернення виконавчого листа та бездіяльності, яка полягає у невиконанні рішення суду, яке набрало законної сили, а відтак, позов підлягає задоволенню у повному обсязі. На відшкодуванні судового збору позивач не наполягав.

Керуючись вимогами статей 11, 69-71, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кримського республіканського підприємства «Вода Криму» (код з ЄДР 20671506; адреса: 95053, Автономна Республіка Крим, м. Сімферополь, Київський район, вул. Гурзуфська, 5) задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Державної казначейської служби України (код з ЄДР 37567646; адреса: 01601, м. Київ, Печерський район, вул. Бастіонна, 6) щодо повернення без виконання виконавчого листа, виданого 22.10.2010 Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим по адміністративній справі № 2а-6707/09/1/0170.

Зобов'язати Державну казначейську службу України (код з ЄДР 37567646; адреса: 01601, м. Київ, Печерський район, вул. Бастіонна, 6) вжити заходів по виконанню у строки, спосіб та в межах повноважень, визначених законодавством України виконавчого листа виданого 22.10.2010 Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим по адміністративній справі № 2а-6707/09/1/0170.

Постанова набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий суддя О.А. Кармазін

Судді: В.П. Катющенко

О.В. Пісоцька

Повний текст постанови складено та підписано 31.05.2013 р.