Ухвала суду № 31545004, 28.05.2013, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 0308/12773/12 Головуючий у 1 інстанції:Кихтюк Р.М. Провадження № 22-ц/773/838/13 Категорія:2 Доповідач: Матвійчук Л. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2013 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого-судді - Матвійчук Л.В.,

суддів - Русинчука М.М., Осіпука В.В.,

при секретарі - Лимар Р.С.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

представника відповідача - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права власності на 1/2 частину квартири та встановлення порядку користування нею, за апеляційною скаргою відповідача ОСОБА_3 на рішення Луцького міськрайонного суду від 18 квітня 2013 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Луцького міськрайонного суду від 18 квітня 2013 року позов в даній справі задоволено частково.

Ухвалено визнати за ОСОБА_1 право власності на ? частину квартири АДРЕСА_1.

Встановлено порядок користування квартирою АДРЕСА_1 наступним чином: визнано за ОСОБА_1 право особистого користування житловою кімнатою 3, площею 16 кв. м.; визнано за ОСОБА_3 право особистого користування кімнатою 5, площею 12, 7 кв. м.; балкон, площею 0,9 кв. м., коридор, площею 4,7 кв. м., санвузол, площею 3,1 кв. м., кухню, площею 5,6 кв. м., кладову, площею 0,3 кв. м. залишено в спільному користуванні сторін. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3, покликаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просила змінити оскаржуване рішення суду, визнавши за нею право особистого користування житловою кімнатою 3, площею 16 кв. м., а за ОСОБА_1 право особистого користування кімнатою 5, площею 12, 7 кв. м., в решті просила рішення суду залишити без змін.

В запереченнях на апеляційну скаргу позивач ОСОБА_1 просить відхилити апеляційну скаргу, а оскаржуване рішення залишити без змін, зазначаючи про його законність і обґрунтованість.

Колегія суддів, заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони по справі перебувають у шлюбі, який зареєстрований 15.11.2007 року відділом РАЦСу Червоноградського міського управління юстиції Львівської області, актовий запис № 550, про що свідчить свідоцтво про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с.5).

Як вбачається з договору купівлі-продажу від 23.06.2009 року та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.06.2009 року, ОСОБА_3 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с.7-9, 13).

Судом також встановлено, що зазначена квартира набута за період шлюбу, а тому належить позивачу і відповідачу як подружжю на праві спільної сумісної власності та підлягає поділу в рівних частинах.

Згідно ч. 1 ст. 60 СК України, ч. 3 ст. 368 ЦК України майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч.1 ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором - ч. ч. 1, 3 ст. 70 СК України.

Частиною 3 ст. 358 ЦК України передбачено, що кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності.

З висновку судової будівельно-технічної експертизи від 26.02.2013 року вбачається, що розподіл в натурі квартири АДРЕСА_1 в частках 1/2 до 1/2 частин квартири з метою обладнання окремих ізольованих квартир неможливий. Можливе встановлення порядку користування приміщеннями зазначеної квартири між двома співвласниками(а.с.47-51).

Виходячи з викладеного, давши вірну оцінку обставинам справи, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що спірна квартира належить сторонам на праві спільної сумісної власності і у зв'язку з неможливістю її поділу обґрунтовано визнав право власності за позивачем на 1/2 спірної квартири та встановив порядок користування цією квартирою.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції безпідставно та з порушенням норм матеріального права встановив наведений вище порядок користування спірною квартирою, оскільки не врахував тієї обставини, що відповідач також хворіє катарактою обох очей не заслуговують на увагу виходячи з наступного.

Встановлюючи порядок користування квартирою суд першої інстанції правильно виходив з того, що позивач є непрацездатною особою та за станом здоров'я через перенесену операцію обох очей, що стверджується довідкою Центру хірургії ока (а.с.25) потребує освітленого приміщення, а тому визнав за ним право на користування кімнатою 3, площею 16 кв. м. Відповідачем на час постановлення рішення суду не подавалися докази про стан здоров'я, який потрібно врахувати при встановленні порядку користування квартирою, а також нею не доведено, що вона має переваги перед позивачем на зайняття кімнати більшою площею.

Покликання апелянта на те, що судом при встановленні порядку користування квартирою не враховано, що у неї від першого шлюбу є дочка ОСОБА_5 безпідставні, оскільки відповідно до рішення Луцького міськрайонного суду від 05 березня 2012 року ОСОБА_5 визнано такою, що втратила право користування квартирою АДРЕСА_1 ( а.с.69).

Інші доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами справи і не містять встановлених законом підстав для скасування чи зміни оскаржуваного рішення, яке постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу відповідача ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Луцького міськрайонного суду від 18 квітня 2013 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: