Ухвала суду № 31542593, 29.05.2013, Апеляційний суд Чернівецької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2013 року м. Чернівці

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:

Головуючого : Винту Ю. М.

Суддів : Заводян К.І., Лисак І.Н.

При секретарі : Ковальчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Акцент Банк» до ОСОБА_1, третя особа ВДВС Кельменецького РУЮ про звільнення майна з-під арешту за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» на рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2013 року, -

в с т а н о в и л а :

Позивач ПАТ «Акцент-Банк» звернулося до Кельменецького районного суду з позовом до ОСОБА_1, третьої особи ВДВС Кельменецького РУЮ про звільнення майна з-під арешту, посилаючись на наступне.

15.09.2008 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ABZ3AN40390006, згідно якого Банк надав відповідачу кредит в розмірі 28601,35 доларів США.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором сторони уклали договір застави автомобіля марки SKODA, модель: OCTAVIA 2.0, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий автомобіль, №кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстр.номер НОМЕР_2

На підставі ухвали Кельменецького районного суду про забезпечення позову від 11 серпня 2011 року державним виконавцем ВДВС Кельменецького РУЮ було накладено арешт на вказаний вище автомобіль.

Згідно Інструкції «Про порядок проведення виконавчих дій» №74/5 від 15.12.1999 року та ст.54 Закону України «Про виконавче провадження», для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно може бути звернено у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів.

Оскільки право застави виникло 15.09.2008 року, тобто до винесення ухвали суду, а заборгованість ОСОБА_1 перед Банком складає 73971,05 доларів США, що значно перевищує вартість предмета застави, просив звільнити з-під арешту, накладеного державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Кельменецького районного управління юстиції, при виконанні ухвали про забезпечення позову від 11.08.2011 року майно, належне на праві власності ОСОБА_1, а саме, вищезазначений автомобіль та заборонити органам ДВС вчиняти будь-які дії, пов'язані з обмеженням Банку права розпорядження відносно автомобіля. Стягнути з відповідачів судові витрати.

Заочним рішенням Кельменецького районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2013 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ «Акцент-Банк» просить рішення Кельменецького районного

_________________

№22ц-823/2013р. Головуючий в 1 інстанції : Туржанський В.В.

Категорія : 56 Доповідач: Винту Ю.М.

суду Чернівецької області від 22 квітня 2013 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Приймаючи рішення по справі, суд першої інстанції з'ясував у повному об'ємі обставини справи та вірно застосував норми матеріального та процесуального права до правовідносин, що склалися.

Згідно ст.11 Закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

У відповідності до ч.3 ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; у разі якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю.

Відповідно до ч.1 ст.60 Закону, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ставить питання про звільнення з-під арешту автомобіля марки SKODA, модель: OCTAVIA 2.0, рік випуску: 2008, тип ТЗ: легковий автомобіль, №кузова/шасі: НОМЕР_1, реєстр.номер НОМЕР_2

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 15.09.2008 року між ПАТ «Акцент-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №ABZ3AN40390006, в забезпечення якого в цей же день було укладено договір застави спірного автомобіля. Станом на 16.01.2013 р. заборгованість ОСОБА_1 перед ПАТ «Акцент-Банк» складає 73971,05 доларів США.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погоджується колегія суддів, керувався положеннями ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» та виходив з того, що стягувач ПАТ «Акцент-Банк» і заставодержатель є однією і тією ж особою, а докази вчинення органами ДВС дій, пов'язаних з обмеженням прав позивача в матеріалах справи відсутні.

За змістом ст.54 Закону України «Про виконавче провадження» застоводержатель має право звернутися до суду про звільнення заставленого майна з-під арешту, якщо це порушує його права.

Крім того, звертаючись з позовною заявою до боржника ОСОБА_1 про звільнення майна з-під арешту позивачем в позові не зазначено, які саме його права порушено саме ОСОБА_1 накладенням арешту на майно, яке було здійснено державними виконавцями під час виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за кредитним договором.

Отже, суд, встановивши вказані обставини по справі, надав їм правильну правову оцінку, застосувавши положення ст.54 Закону України «Про виконавче провадження», якою встановлений вичерпний перелік підстав для стягнення на заставлене майно боржника та дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог, який відповідає зазначеним вище нормам права та обставинам справи.

Таким чином, в рішенні суду першої інстанції надано правове обґрунтування, яке не спростоване доводами апеляційної скарги, оскільки остання зводиться до тлумачення апелянтом норм діючого законодавства на власний розсуд.

Згідно зі ст.ст.10,11 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Відповідно до ст.131 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі.

Враховуючи наведене, колегія приходить до висновку, що рішення суду відповідає нормам матеріального й процесуального права, а доводи апеляційної скарги не дають підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Акцент-Банк» - відхилити.

Рішення Кельменецького районного суду Чернівецької області від 22 квітня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді: