Рішення № 31541376, 31.05.2013, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/4197/13-ц

пр.№ 2/464/1189/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2013року

Сихівський районний суд м. Львова

в складі: головуючого Борейка С.В.

при секретарі Калітовській А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Же - О - Зе» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Же - О - Зе», звернулося до суду із позовом про усунення перешкод у користуванні майном. В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що позивачу належить на праві приватної власності будівля магазину - кафе літ. «Е-1» на АДРЕСА_1, площею 116,2 кв.м., яку відповідно до договору про співпрацю від 01.11.2012 року сторони вирішили реконструювати шляхом об'єднання своїх зусиль та можливостей. На даний час відповідачем виконано роботи по реконструкції будівлі магазину - кафе, а позивач на виконання договору про співпрацю від 01.11.2012 року сплатив відповідачу кошти у розмірі 10 000, 00 грн., які були передбачені договором. Однак, відповідач вимагає оформлення на нього права власності на 1/2 частину реконструйованого нежитлового приміщення та не звільняє його. Позивач вважає дані дії незаконними та безпідставними, у зв'язку з тим, що він є власником нерухомого майна. З урахуванням наведеного просить задоволити позов.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю та просить задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 проти позову заперечив та пояснив, що відповідачем було виконано роботи по реконструкції будівлі магазину, у відповідності до умов договору, у повному обсязі та відповідачем отримано від позивача кошти у розмірі 10 000, 00 грн., передбачені договором про співпрацю від 01.11.2012 року. Проте, вказав, що між ним та позивачем існує усна домовленість про зобов'язання позивача оформити на відповідача 1/2 частину реконструйованого нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1, яка позивачем не виконана, тому він не звільняє вищевказаного приміщення. З урахуванням наведеного просить в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, оглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, суд приходить до висновку, що позов слід задоволити у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до договору купівлі - продажу від 11.07.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 1049, витягу про державну реєстрацію прав від 17.07.2012 року, договору купівлі - продажу від 19.07.2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2 та зареєстрованого в реєстрі за № 1101, витягу про державну реєстрацію прав від 07.12.2012 року, Товариству з обмеженою відповідальністю - Салон «Же - О - Зе», належить на праві приватної власності будівля магазину - кафе літ. «Е-1» на АДРЕСА_1, площею 116,2 кв.м.

01.11.2012 року між позивачем та відповідачем укладено Договір про співпрацю, відповідно до якого, відповідач зобов'язався найняти персонал, виконати роботи та врегулювати організаційні питання по проведенню реконструкції будівлі магазину - кафе літ. «Е-1» на АДРЕСА_1, площею 116,2 кв.м. Позивач, у свою чергу, зобов'язався, зокрема, сплатити за виконанні роботи грошову винагороду у розмірі 10 000,00 грн. у строк до 01.05.2013 року.

У подальшому, сторонами було проведено відповідну реконструкцію будівлі магазину - кафе літ. «Е-1» на АДРЕСА_1, площею 116,2 кв.м. в будівлю магазину - пекарні літ. «Е-1» на АДРЕСА_1, площею 38,7 кв.м.

Згідно звіту про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкту, складеного відповідальним фахівцем ОСОБА_3, він підлягає надійній експлуатації при періодичному експлуатаційному нагляді, загальний стан обстежених конструкцій та мереж нормальний і вони не потребують проведення ремонту чи посилення. Даним звітом також встановлено відповідність вимогам надійності і безпечної експлуатації і можливість безпечної експлуатації магазину - пекарні літ. «Е-1» на АДРЕСА_1, площею 38,7 кв.м. після реконструкції.

Сторонами не заперечується взаємне виконання умов договору про співпрацю від 01.11.2012 року, в тому числі відповідачем не заперечується отримання коштів у розмірі 10 000, 00 грн.

Позивач заперечує наявність усних та будь-яких інших домовленостей з відповідачем щодо переоформлення на останнього 1/2 частини будівлі магазину - пекарні літ. «Е-1» на АДРЕСА_1, площею 38,7 кв.м. Відповідачем, у свою чергу, не надано жодних доказів в підтвердження укладення такого договору з позивачем.

Відповідно до ч. 2 ст. 10 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Ч. 3 вказаної статті передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Ст. 11 ЦК України встановлено, що договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), що вона здійснює відповідно до закону по своїй волі, незалежно від волі інших осіб.

Статтями 317, 319 ЦК України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник може чинити стосовно своєї речі усе, що не заборонене законом або не суперечить соціальній природі власності. Воля власника щодо реалізації влади над річчю, яка йому належить, виражається у володінні, користуванні і розпорядженні нею. Розпорядження означає вчинення стосовно речі дії, що визначають її юридичну або фактичну долю. Це може бути відчуження речі, знищення речі, відмова від неї тощо.

Згідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є недоторканним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього чи права обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності здобувається по підставах, не забороненим законом, зокрема, по угодах. Право власності вважається придбаним правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність придбання права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 334 ЦК України право власності в набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлено договором чи законом. Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оскаржується, або не визнається іншою особою, а так само в разі втрати документа, який підтверджує його право власності.

Відповідно до ст.ст. 11, 316, 317, 319, 321, 328, 334, 386, 509, 526, 530 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Же - О - Зе» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні майном - задовольнити повністю.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю - Салон «Же - О - Зе», що знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Гнатюка, 12, код ЄДРПОУ 19163029, право власності на будівлю магазину - пекарні літ. «Е-1» на АДРЕСА_1, площею 38,7 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю - Салон «Же - О - Зе» 446,12 грн. судового збору.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а особам, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий