Постанова № 31539879, 23.05.2013, Луганський окружний адміністративний суд

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 травня 2013 року Справа № 812/3215/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Матвєєвої В.В.

при секретарі: Захаровій Ю.О.

за участю сторін:

представника позивача: Осмоловської Л.В. (довір. № 13/06-206 від

14.01.2013, дійсна 01.07.2013),

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сєвєродонецького міського центру зайнятості в особі директора Шевчука Вячеслава Анатолійовича до ОСОБА_3 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в сумі 941,06 грн., -

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2013 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сєвєродонецького міського центру зайнятості в особі директора Шевчука Вячеслава Анатолійовича до ОСОБА_3 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в сумі 941,06 грн.

Ухвалою від 24.04.2013, у зв'язку з перебуванням судді Мирончук Н.В. на лікарняному, зазначену вище справу передано для подальшого розгляду судді Матвєєвій В.В.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 01.01.2012 ОСОБА_3 звернувся до позивача із заявою про надання йому статусу безробітного. Наказом від 13.01.2012 на підставі поданої ним заяви відповідач був зареєстрований у Сєвєродонецькому МЦЗ як особа, що шукає роботу, та розпочата виплата допомоги по безробіттю. У зв'язку з недотриманням безробітним рекомендацій щодо сприяння працевлаштуванню йому було скорочено виплату допомоги по безробіттю на строк до 61 календарний день. Наказом від 10.09.2012 ОСОБА_3 був знятий з обліку у зв'язку з невідвідуванням центру зайнятості більше 30 календарних днів.

На підставі даних ДПА позивачем було виявлено факт отримання відповідачем заробітної плати за період роботи з 14.06.2012 по 28.07.2012 в ТОВ «Українська будівельна компанія». В результаті розслідування страхового випадку було направлено лист на підприємство за № 13/4-138 від 10.01.2013. Згідно відповіді наданої ТОВ «Українська будівельна компанія» відповідач був прийнятий на роботу.

Таким чином з 14.06.2012 ОСОБА_3 належав до зайнятого населення, що виключало можливість отримання допомоги по безробіттю.

26.02.2013 за вих. №13/6-553 на адресу відповідача було направлено лист щодо необхідності повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за період з 14.06.2012 по 28.07.2012 у сумі 941,06 грн. Проте кошти до теперішнього часу не повернуто.

Враховуючи зазначене, просив стягнути з відповідача незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 941,06 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові. Просив задовольнити позов та стягнути з ОСОБА_3 незаконно отриману допомогу по безробіттю у сумі 941,06 грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про дату та час судового розгляду повідомлявся, ані заяви про визнання позовних вимог, ані заперечень проти адміністративного позову до суду не надходило, про причини неявки суду невідомо. 20.05.2013 на адресу суду повернувся конверт з відміткою про закінченням терміну зберігання (а. с. 43).

Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

У зв'язку з тим, що будь-яких відомостей відносно зміни місця реєстрації відповідач державному реєстратору не надав, записи до реєстру не вносились, суд позбавлений можливості повідомити відповідача про розгляд даної справи за іншою адресою.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Сєвєродонецьким міським центром зайнятості на підставі заяви ОСОБА_3 від 13.01.2012 про надання статусу безробітної особи (а. с. 11), наказом № НТ120113 від 13.01.2012 було надано статус безробітного ( а. с. 7), наказом від 10.09.2012 №120910 виплату допомоги припинено. На підставі даних ДПА позивачем було виявлено факт отримання відповідачем заробітної плати за період роботи з 14.06.2012 по 28.07.2012 в ТОВ «Українська будівельна компанія». В результаті розслідування страхового випадку на підприємство було направлено лист за № 13/4-138 від 10.01.2013 (а. с. 8). Згідно відповіді наданої ТОВ «Українська будівельна компанія» відповідач був прийнятий на роботу в зазначеному підприємстві в якості електрогазозварника 6 розряду з оплатою праці відповідно до штатного розкладу, що підтверджується копією наказу №К-14/06 від 14.06.2012 (а. с. 9). Наказом №К-28/07 від 28.07.2012 ОСОБА_3 було звільнено із займаної посади аз власним бажанням (а. с. 10).

25.02.2013 Сєвєродонецьким міським центром зайнятості було проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про зайнятість населення», про що складено акт № 186 (а. с. 34-35). В результаті розслідування виявлено, що ТОВ «Українська будівельна компанія» у період з 14.06.2012 по 28.07.2012 ОСОБА_3 була виплачена заробітна плата у період перебування його на обліку як безробітного з 13.01.2012 по 17.07.2012.

Відповідно до довідки №183 від 26.02.2013 у період з 14.06.2012 по 28.07.2012 відповідачу було виплачено забезпечення на випадок безробіття та надано соціальних послуг безробітному в загальному розмірі 941,06 грн. (а. с. 12). 26.02.2013 за вих. №13/6-553 на адресу відповідача було направлено лист щодо необхідності повернення незаконно отриманої допомоги по безробіттю за вказаний період у сумі 941,06 грн. (а. с. 13).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України від 02 березня 2000 року № 1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон №1533), Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі - Фонд) створюється для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій згідно із цим Законом і статутом Фонду.

Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості (стаття 12 Закону, чинна до 01.01.2013).

Відповідно до статті 2 Закону України від 01 березня 1991 року № 803-XII "Про зайнятість населення" ( далі - Закон №803, чинного до 01.01.2013), безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі неможливості надати підходящу роботу безробітному може бути запропоновано пройти професійну перепідготовку або підвищити свою кваліфікацію.

Частиною 1 статті 33 Закону №1533-III (чинної на час надання відповідачу статусу безробітного, до 01.01.2013) передбачено, що особам, які шукають роботу вперше, та іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними, допомога по безробіттю встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Допомога по безробіттю виплачується з 8-го дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості. Тривалість виплати допомоги по безробіттю не перевищує 180 календарних днів.

Згідно ч. 3 ст. 1 Закону № 803, до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах:

а) працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном, у фізичних осіб;

б) громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство.

в) обрані, призначені або затверджені на оплачувану посаду в органах державної влади, управління та громадських об'єднаннях;

г) які проходять службу в Збройних Силах України, Службі безпеки України, Державній прикордонній службі України, військах внутрішньої та конвойної охорони і Цивільної оборони України, органах внутрішніх справ України, інших військових формуваннях, створених відповідно до законодавства України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, альтернативну (невійськову) службу;

е) які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах;

ж) працюючі громадяни інших країн, які тимчасово перебувають в Україні і виконують функції, не пов'язані із забезпеченням діяльності посольств і місій.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості в якості безробітного мав трудові відносини з ТОВ «Українська будівельна група» та отримував заробітну плату, тобто з 14.06.2012 він, згідно п. п. «а» п.3 ст. 1 Закону №803 належав до зайнятого населення, що виключало можливість отримання допомоги по безробіттю.

Згідно довідки позивача від 26.02.2013 № 183 відповідачу у період з 14.06.2012 по 28.07.2012 було виплачено 941,06 грн.

Відповідно до ч. ч. 2,3 ст. 36 Закону № 1533, застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За таких обставин, суд вважає, що адміністративний позов Сєвєродонецького міського центру зайнятості в особі директора Шевчука Вячеслава Анатолійовича до ОСОБА_3 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в сумі 941,06 грн. є доведеним, обґрунтованими, підтвердженим матеріалами справи та підлягає задоволенню в повному обсязі.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.9 4 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 9, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття " Законом України "Про зайнятість населення ", суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Сєвєродонецького міського центру зайнятості в особі директора Шевчука Вячеслава Анатолійовича до ОСОБА_3 про стягнення суми виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг безробітному в сумі 941,06 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: 93400, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Сєвєродонецького міського центру зайнятості (юридична адреса: 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Гагаріна, 116, код ЄДРПОУ 13391634) суму виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг у розмірі 941,06 грн. (дев'ятсот сорок одна гривня 06 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 24 травня 2013 року.

Суддя В.В. Матвєєва