Постанова № 31535133, 16.05.2013, Центральний районний суд м. Сімферополя

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 122/9859/2012

16.05.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді Благодатної О.Ю.,

при секретарі Кривозубовой Т.О.,

за участю прокурора Таран Д.Ю.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника потерпілого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу стосовно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Сімферополя, громадянина України, що має вищу освіту, раніше не судимого, одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, у скоєні злочину, передбаченого ч.1 ст.368-2 КК України,

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Сімферополя, громадянина України, що має вищу освіту, раніше не судимого, не одруженого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2, у скоєні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.1 ст.368-2 КК України,

в с т а н о в и в:

Органом досудового слідства ОСОБА_4 та ОСОБА_5, обвинувачується в тому, що ОСОБА_4, будучи службовою особою, перебуваючи на посаді начальника управління Укртрансінспекція в АР Крим і будучи членом Республіканського конкурсного комітету з визначення автомобільного перевізника на автобусних маршрутах АР Крим, бажаючи незаконно збагатитися, діючи спільно за попередньою змовою з директором ТОВ «Строймонтаж» ОСОБА_5, отримав від директора ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» ОСОБА_6 неправомірну вигоду у значному розмірі за наступних обставин.

Так, ОСОБА_4 у зв'язку з займаною посадою стало відомо про те, що директором ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» ОСОБА_6 в Республіканський конкурсний комітет подана заявка на участь його підприємства у конкурсі з перевезення пасажирів по маршрутах № 14 сполученням «Сімферополь-Джанкой» і № 15 сполученням «Сімферополь-Джанкой».

При цьому ОСОБА_4 достовірно знав, що керівником ТОВ «Сімферопольська транспортна компанія» (далі - ТОВ «СТК»), основним видом діяльності якого є здійснення пасажирських перевезень за встановленими маршрутами, є ОСОБА_6, якому відомо, що контроль за діяльністю його підприємства здійснюється управлінням Укртрансінспекція в АР Крим.

Бажаючи використовувати дану обставину у своїх корисливих цілях, ОСОБА_4 08.10.2012 року перебуваючи в будівлі управління Укртрансінспекція в АР Крим, розташованому за адресою: м. Сімферополь, вул. Надинського, 15, при особистій зустрічі з ОСОБА_6,. вказуючи на можливості свого службового становища і членство в Республіканському конкурсному комітеті по визначенню автомобільного перевізника на автобусних маршрутах АР Крим, повідомив останньому про те, що їм вжито заходів до прийняття конкурсною комісією позитивного рішення на користь ТОВ «СТК» про передачу даному підприємству маршрутів № 14 та № 15. При цьому ОСОБА_4 створив у ОСОБА_6 переконання особистого зобов'язання за надану їм допомогу.

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на отримання від ОСОБА_6 неправомірної вигоди ОСОБА_4 в той же день, 08.10.2012 року перебуваючи в будівлі управління Укртрансінспекція в АР Крим, розташованому за адресою: м. Сімферополь, вул. Надинського, 15, запропонував ОСОБА_6 передати йому в якості винагороди за надану допомогу грошові кошти в сумі 10 000 доларів США.

ОСОБА_6 сприймаючи цей факт як особисте зобов'язання, дав на це свою згоду.

При цьому ОСОБА_4, розуміючи, що він є службовою особою і отримання грошових коштів в якості подяки від ОСОБА_6 є незаконним, не бажаючи бути викритим і приховати свою злочинну діяльність вступив у злочинну змову з ОСОБА_5, якого посвятив у свої злочинні плани і запропонував вчинити дії, пов'язані з одержанням з ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 10 000 доларів США.

ОСОБА_5, будучи посвяченим у злочинні наміри, дав свою згоду на отримання від ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 10 000 доларів США.

Присвятивши ОСОБА_5 в свої злочинні наміри, ОСОБА_4 доручив йому самостійно організувати зустріч з ОСОБА_7 і отримати від останнього грошові кошти в сумі 10 000 доларів США.

15 жовтня 2012 приблизно о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_5, сприяючи ОСОБА_4 в отриманні грошових коштів в якості неправомірної вигоди і приховування даного факту, перебуваючи в салоні належить ОСОБА_6 автомобіля «Mitsubishi L200», припаркованого біля будівлі ТОВ «Строймонтаж» за адресою: м. Сімферополь, пров. Будівельників, 1-а, отримав від ОСОБА_6 для подальшої передачі ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 10 000 доларів США, що згідно офіційного курсу НБУ відповідає 79 930 гривням.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані відповідно до ч. 1 ст. 368-2 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі за відсутності ознак хабарництва (незаконне збагачення).

Дії ОСОБА_5 кваліфіковані відповідно до ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 368-2 КК України, як пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди у значному розмірі за відсутності ознак хабарництва (незаконне збагачення).

Підсудний ОСОБА_4, а також його захисник ОСОБА_2 заявили клопотання про припинення кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ст. 45 КК України, у зв'язку із дійовим каяттям, оскільки підсудні вперше вчинили злочин невеликої тяжкості. В ході досудового слідства підсудні щиро покаялись, активно сприяли розкриттю злочину (проявляли готовність к співпраці, не заявляли клопотань та не оскаржували дії чи рішення слідчого). Окрім того, підсудні солідарно відшкодували потерпілому ОСОБА_6 заявлену ним моральну шкоду на суму 10000 гривень шляхом поштового грошового переказу за адресою проживання останнього. При цьому заявлений цивільний позов повинен бути цілком погашений шляхом повернення потерпілому 80000 гривень, що було використано у якості речових доказів у кримінальній справі.

Прокурор просив прийняти рішення відповідно до діючого законодавства.

Представник потерпілого ОСОБА_3 заперечував проти заявленого клопотання. Захисник ОСОБА_1 та підсудний ОСОБА_5 заявлене клопотання підтримали, просили його задовольнити.

Заслухав думку учасників процесу, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що підстави для звільнення від кримінальної відповідальності відсутні.

Так, ст.45 КК України, яка регламентує звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям, якщо особа вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення злочину щиро покаялася, активно сприяла розкриттю злочину і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.

Враховуючи підвищену суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діяння, у тому числі в умовах існуючих соціально-економічних відносин у державі, підстав вважати усуненою ними заподіяну шкоду саме інтересам держави, немає. Крім того відсутні доказі щирого каяння.

Інші підстави звільнення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності також відсутні.

За вказаних обставин, заявлене клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 45 КК України, ст.ст. 7 , 282 КПК України, суд -

п о с т а н о в и в :

У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_2 про припинення кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у зв'язку з дійовим каяттям - відмовити.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя: О. Ю. Благодатна