Ухвала суду № 31534993, 22.05.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/1403/13-а

22.05.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Санакоєвої М.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Омельченка В. А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Циганова Г.Ю. ) від 18.03.13 у справі № 801/1403/13-а

за позовом Державного підприємства "Айвазовське" (вул.Васильченко, буд.1-А,Партеніт,Алушта, місто, Автономна Республіка Крим,98542)

до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби (вул. Леніна, 22А,Алушта,Автономна Республіка Крим,98500)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.03.13 позовні вимоги Державного підприємства "Айвазовське" до Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - задоволені.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби від 18.01.2013 року №0000121502, яким Державному підприємству "Айвазовське" (ідентифікаційний код 04792883) збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 30915,00 грн., у тому числі 20610,00 грн. за основним платежем, 10305,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціям (штрафами).

Не погодившись з зазначеною постановою суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.03.13 та прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Судова колегія, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнає за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що позивач є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Алушті АР Крим (а.с.50-52).

Відповідачем проведено камеральну перевірку декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року позивача.

За результатами перевірки складено акт №17/15-2/04792883 від 08.01.2013 року (а.с.71-72), яким встановлені порушення п.200.1 ст.200 Розділу V Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року із змінами і доповненнями (далі - ПК України), п.п.4.6.8 п.4.6 п.4 Розділу V "Порядок заповнення податкової декларації" Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №1492 від 25.11.2011 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України №1490/20228 від 20.12.2011року (із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства фінансів України №143 від 10.02.2012 року), (далі - Порядок №1492).

Відповідач дійшов висновку про заниження (таблиця 3) суми податкових зобов'язань, заявлених у податковій декларації, уточнюючих розрахунків та завищення суми, що підлягає зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, а саме: - завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) на 1138909,00 грн.; - заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду (рядок 25) на 20610,00 грн.

За висновками перевірки: - збільшується сума, що за результатами звітного (податкового) періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету у розміри 20610,00 грн.; - зменшується сума, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду у розміри 1138909,00 грн.

На Акт перевірки позивачем подано заперечення до ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС , які визнані такими, що не підлягають задоволенню згідно листа від 17.01.2013 року вих.№162/10/15-02 (а.с.9-10).

На підставі перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.01.2013 року №0000121502, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість всього на суму 30915,00 грн., у т.ч. 20610,00 грн. за основним платежем, 10305,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціям (штрафами) (а.с.68).

Під час здійснення камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за листопад 2012 року використано результати камеральних перевірок декларацій з податку на додану вартість за жовтень 2012 року (по акту №1077/15-2/04792883 від 28.11.2012 року), за вересень 2012 року (акт №949/15-2/04792883 від 09.11.2012 року), за серпень 2012 року (акт №743/15-2/04792883 від 21.09.2012 року), за липень 2012 року (акт №690/15-2/04792883 від 28.08.2012 року) та акт планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року (акт №592/23/04792883 від 16.07.2012 року), про що зазначено в Акті та відповіді ДПІ у м. Алушті АР Крим ДПС від 17.01.2013 року вих.№162/10/15-02 (а.с.10).

Перевіряючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень щодо прийняття податкового повідомлення - рішення, судова колегія зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі ПК України), який набрав чинність з 01.01.2011 р.

Відповідно до п.п.62.1.3 п.62.1 ст.62 ПК України ( в редакції, чинній на час спірних правовідносин), податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

ПК України встановлює порядок дій посадових осіб при проведенні перевірок, їх види, підстави їх проведення та порядок оформлення результатів перевірок.

Органи державної податкової служби, відповідно до п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Камеральні перевірки проводяться органами держаної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.75.1.1 ст.75 ПК України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

Камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (ст.76 ПК України).

За результатами камеральної перевірки, у разі встановлення порушень, згідно з п. 86.2 ст.86 ПК України, складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Відповідно до п.46.1 ст.46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки,встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

У листі ДПА України від 21.06.2011 року №17197/7/15-0617 "Щодо оформлення Акта про результати камеральної перевірки податкової декларації (розрахунку) щодо окремих загальнодержавних та місцевих податків і зборів" зазначено, що під час камеральних перевірок аналізуються розбіжності, виявлені за результатами електронної обробки (звірки) податкової звітності з податку на додану вартість та обробки даних Єдиного реєстру податкових накладних, реєстрів виданих та отриманих податкових накладних.

Таким чином, предметом дослідження камеральної перевірки можуть бути лише данні податкових декларацій (розрахунків) платника податків, зокрема правильність відображення у відповідних рядках та стовпцях податкової декларації показників як результатів проведених розрахунків (арифметичних дій) та/або методологія проведення цих розрахунків. При цьому будь-які дослідження документів, які були підставою для таких розрахунків при проведенні камеральної перевірки не проводяться, оскільки це є предметом документальної перевірки. У разі, якщо предметом дослідження мають бути документи по проведеним операціям, то така перевірка не може відноситися до категорії камеральної перевірки.

Колегія суддів зазначає, що під час проведення камеральної перевірки посадовими особами відповідача не перевірялись данні податкової декларації (розрахунків) платника податків, складання підсумків, неправильність застосування ставок податків і податкових пільг. У акті перевірки також не встановлено методології проведення розрахунків, які призвели до вказаних порушень.

Разом з тим, в Акті перевірки фактично надається правова оцінка господарським правовідносинам позивача за висновками додержання вимог податкового законодавства попередніх його перевірок.

Отже, відповідач при проведенні камеральної перевірки вийшов за межі предмету такої перевірки та обставин, які перевіряються під час проведення камеральної перевірки.

Судова колегія звертає увагу, що предметом камеральної перевірки є правильність складання податкових декларацій, документами, які мають відношення до такої перевірки, є саме податкова декларація за перевіряємий період (розрахунки), а у разі, якщо при проведенні камеральної перевірки виявлено порушення податкового законодавства, відповідач має право призначити та провести документальну (виїзну, невиїзну або планову чи позапланову) перевірку позивача з дослідженням та оцінкою всіх первинних документів за спірними відносинами, а сама перевірка повинна проводитись у т.ч. на підставі наказу керівника ДПІ та направлення на перевірку.

Акт перевірки є документом, в якому встановлені певні факти, його складення не має правових наслідків. Натомість, правовим наслідком, що породжує певні права та обов'язки для позивача є саме податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами акта перевірки та узгоджене у відповідному порядку.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 203. с. 200 ПКУ).

Відповідно до п.п.4.6.6 п.4.6 Розділу V Порядку №1492, залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (відображається у рядку 24 декларації поточного звітного (податкового) періоду та переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду).

Приписами п.п.4.6.8. п.4.6 Розділу V Порядку №1492 встановлено, що у рядку 25 декларації вказується сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду.

З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що показники ряд.24 декларації з ПДВ за жовтень 2012 року позивача (а.с.14) обґрунтовано відображені в ряд.21 декларації позивача з ПДВ за листопад 2012 року (а.с.18).

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного (податкового) періоду (ряд.21- ряд. 18) декларації з ПДВ за листопад 2012 року у розмірі 1138909,00 грн. (1159519,00 грн. - 20610,00) складено у відповідності до Порядку заповнення податкової декларації, та за якою ряд.21 відповідає фактичним показникам ряд.24 попередньої декларації з ПДВ за жовтень 2012 року.

Також, судова колегія звертає увагу, що відповідачем не приймалося рішення про зменшення або скасування суми, задекларованої у ряд.24 (залишок від'ємного значення податкового кредиту) по декларації з ПДВ за жовтень 2012 року.

Таким чином, показники ряд.25 декларації (ряд.18-ряд.21) з ПДВ за листопад 2012 року відображені обґрунтовано, з вирахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду.

При проведенні камеральної перевірки декларації з податку на додану вартість за листопад 2012 року, було враховано акт планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2010 року по 31.03.2012 року №592/23/04792883 від 16.07.2012 року, яким використано висновки попередньої планової виїзної перевірки (акт від 22.12.2010 року №1765/23/04792883) щодо встановленого завищення залишку від'ємного значення ПДВ ряд.26 декларації за вересень 2010 року на 2257224 грн. та встановлено завишення залишку від'ємного значення ПДВ ряд. 23 (21), 23.2 (21.1), 24 (22), 26 (24) по декларації за березень 2012 року у розмірі 1343134,00 грн.

Підставою для відображення сум податкового кредиту з ПДВ в податкових деклараціях, які в подальшому враховуються у податкових деклараціях наступних звітних періодів, явилися уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань по деклараціях позивача з ПДВ про збільшення податкового кредиту у сумі 2 558 294,20 грн. №29918 від 15.10.2009 року за травень 2008 року та №29919 від 15.10.2009 року за червень 2008 року на підставі податкових накладних: №422 від 31.07.2008 року на загальну суму 11156803,20 грн., в т.ч. ПДВ 1859467,20 грн. та №442 від 31.05.2008 року на загальну суму 4192962,00 грн., в т.ч. ПДВ 698827,00 грн., які не були прийняті податковим органом як податкова звітність, та яким було надано статус "до відома".

Судом встановлено, що постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 29.07.2010 року у справі №2а-3754/10/10/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 року визнано протиправними дії ДПІ в м. Алушта щодо неприйняття уточнюючих розрахунків як податкову звітність та зобов'язано прийняти уточнюючі розрахунки як податкову звітність, що заповнена та подана з дотриманням правил її заповнення та подання.

З урахуванням судового рішення у справі №2а-3754/10/10/0170, ДПІ в м. Алушта уточнюючі розрахунки були прийняті як податкову звітність. Проте, актом перевірки від 22.12.2012 року №1765/23/04792883, на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення №0001172301/0 від 31.12.2010 року, було визначено, що ДП "Айвазовське" неправомірно включило до складу податкового кредиту податкові накладні № 422 від 31.07.2008 року; №442 від 31.05.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.04.2011 року у справі №2а-1343/11/17/0170, яка залишена без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.02.2012 року визнано протиправними дії ДПІ в м. Алушті та скасоване податкове повідомлення - рішення №0001172301/0 від 31.12.10 року.

Також, постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 01.03.2011 року у справі №2а-529/10/5/0170 (залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного суду від 11.10.2011 року, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.01.2012 року) визнано неправомірним та скасовано повідомлення - рішення №0001041502/0 від 02.12.2009 року, прийняте ДПІ у м. Алушта на підставі акту камеральної перевірки декларації з ПДВ за жовтень 2009 року щодо формування позитивного значення податкового кредиту, у тому числі рядка 26 "Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 - рядок 25)" із сумою ПДВ 2514958.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.11.2012 року у справі №2а-12357/12/0170/11, що набрала законної сили, визнано протиправним і скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Алушті АР Крим ДПС №0000222200 від 17.09.2012 року про зменшення розміру від'ємного значення податку на додану вартість за березень 2012 року у сумі 1326 678,00 грн., прийняте за результатами акту №592/23/04792883 від 16.07.2012 року.

Згідно з ч. 2 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно частини п'ятої статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною другою статті 13 Закону України від 07.07.10р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів", судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.

З огляду на зазначене, відповідно до положень п.200.3 ст.200 Розділу V Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкових декларацій, позивачем обґрунтовано відображені показники у ряд.24, 25 податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року відносно зменшення залишку від'ємного значення податкового кредиту з урахуванням попереднього звітного (податкового) періоду.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що спростовують правомірність вимог позивача.

З огляду на зазначене, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що висновки податкового органу, викладені в Акті перевірки 17/15-2/04792883 від 08.01.2013 про порушення платником податків Податкового кодексу України, не відповідають дійсним обставинам справи, внаслідок чого існують підстави для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 18.01.2013 року №0000121502 .

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Згідно статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195,196, пунктом 1 частини першої статті 198, п.1 частини першої статті 205, статтями 200, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Алушті АР Крим Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.03.13 у справі № 801/1403/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис М.А.Санакоєва

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис В.А.Омельченко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.А.Санакоєва