Постанова № 31534790, 30.05.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.05.2013 року Справа № 34/5005/11593/2012

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Тищик І.В. (зміни у складі колегії суддів на підставі розпорядження в.о. голови суду Паруснікова Ю.Б. від 27.05.2013р.)

при секретарі: Ревковій Г.О.

Представники сторін:

скаржника - Немченко К.І., довіреність № 16324/10/10-051 від 24.07.2012р.;

ініціюючого кредитора - Яковлєва А.В., довіреність № 01/03-13 від 01.03.2013р.;

кредитора - Романова І.М., представник виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, довіреність № 06-03-32 від 03.01.2013р.;

інші учасники судового процесу у судове засідання не з"явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013року по справі № 34/5005/11593/2012

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-КОМП», м.Дніпропетровськ

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРОСПІДШИПНИК», м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом (за ознаками ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»).

В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013 року у справі № 34/5005/11593/2012 (суддя Примак С.А.) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-КОМП», м.Дніпропетровськ до товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОСПІДШИПНИК», м.Дніпропетровськ про визнання останнього банкрутом було відмовлено в задоволенні клопотання Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська про не затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора до проведення позапланової перевірки; затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ «УКРРОСПІДШИПНИК» м.Дніпропетровськ; ліквідовано юридичну особу - ТОВ «УКРРОСПІДШИПНИК» м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 32068300); провадження у справі припинено (а.с.150-151).

Вищевказану ухвалу господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.22, 32, п.6 ст.40 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погодившись з вищевказаною ухвалою, її оскаржила в апеляційному порядку - Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби, посилаючись на порушення господарським судом при прийнятті оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013 року, зокрема з наступних підстав:

- господарським судом не були повно з`ясовані обставини, що мають значення для справи, оскільки не було задоволено клопотання кредитора - Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська про зобов`язання ліквідатора надати всі документи боржника для перевірки;

- господарським судом не було взято до уваги, що відповідно до п.п.78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи ( крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, якщо порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом ДПС обов`язково призначається перевірка, яка проведена не була.

У відзиві на апеляційну скаргу ініціюючий кредитор (ліквідатор), Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності проти задоволення апеляційної скарги заперечують, посилаються на відповідність оскаржуваної ухвали господарського суду Дніпропетровської області матеріалам, обставинам справи, вимогам закону.

Представник Індустріальної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності також підтримав позицію ліквідатора боржника.

Враховуючи, що неявка усіх учасників судового процесу не перешкоджає розгляду справи по апеляційній скарзі по суті; останні також не всі скористались правом надання відзиву на апеляційну скаргу (ст.96 ГПК України); апеляційний господарський суд обмежений певними процесуальними строками розгляду апеляційної скарги, будь-які клопотання від учасників процесу про продовження строків розгляду апеляційної скарги, відкладення розгляду справи не надходили, враховуючи факт належного сповіщення учасників судового процесу про час та місце судового засідання, що підтверджується ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.05.2013р. (а.с.155) зі штампом канцелярії суду про розсилку згідно з Інструкцією з діловодства в господарських судах України, затверджену Наказом Державної судової адміністрації України від 20.02.2013р. № 28, а також,що неявка учасників судового процесу не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, то колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу можливо розглянути по суті в цьому судовому засіданні за наявними матеріалами ( ст.ст.75,99 ГПК України).

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали господарського суду Дніпропетровської області, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, вислухав пояснення присутніх представників учасників процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що оскаржувану ухвалу слід залишити без змін, виходячи з наступних підстав.

29.12.2012р. ухвалою господарського суду Дніпропетровської області було порушено провадження у справі № 34/5005/11593/2012 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-КОМП», м.Дніпропетровськ про банкрутство товариства з обмеженою відповідальністю «УКРРОСПІДШИПНИК» м.Дніпропетровськ відповідно до процедури, передбаченої ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013р.) (а.с.1).

При цьому ініціюючий кредитор в своїй заяві посилався на неоплату боржником заборгованості у сумі 5 970 грн. 00 коп. за договором поставки товарів № 0103-1 від 01.03.2011 року, що також підтверджується видатковою накладною № 3042011 від 04.03.2011 року, накладною довіреністю на отримання цінностей № 25 від 04.03.2011 року, актом прийому-передачі векселя від 11.03.2011 року, простим векселем серії АА №1737033 від 11.03.2011 року «за пред`явленням, але не раніше 01 січня 2012р.», протестом про неоплату векселя № 13772 від 15.11.2012 року, виконавчим написом № 13773 від 15.11.2012 року, постановою Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 26.11.2012 року про відкриття виконавчого провадження, постановою Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 11.12.2012 року про повернення виконавчого документа - виконавчого напису № 13773 від 15.11.2012 року - стягувачеві без виконання через відсутність будь-якого майна та грошових коштів у боржника (а.с.7-17). Оригінали векселю, протесту, виконавчого напису долучено до матеріалів справи ( а.с.11-13).

10.01.2013 року постановою господарського суду Дніпропетровської області у цій справі було визнано ТОВ «УКРРОСПІДШИПНИК» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 3 місяці, до 10.04.2013 року, ліквідатором ТОВ «УКРРОСПІДШИПНИК» м.Дніпропетровськ призначено ініціюючого кредитора ТОВ «ІНФО-КОМП» м.Дніпропетровськ; зобов`язано ліквідатора вчинити певні дії (а.с.67-69). Зазначена постанова набрала законної сили (ст.115 ГПК України).

05.02.2013 року в газеті «Голос України» ( № 23 (5523)) було здійснено публікацію оголошення про відкриття ліквідпроцедури по відношенню до боржника з метою виявлення усіх можливих потенційних кредиторів останнього ( а.с.133); докази публікації містяться в матеріалах справи.

02.04.2013 року до господарського суду Дніпропетровської області надійшов звіт ліквідатора ( з додатком) та ліквідаційний баланс на затвердження (а.с.102-133). Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.04.2013 року розгляд звіту було призначено на 25.04.2013 року ( а.с.137).

25.04.2013 року ухвалою господарського суду Дніпропетровської області у цій справі було відмовлено в задоволенні клопотання Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська про не затвердження ліквідаційного балансу та звіту ліквідатора до проведення позапланової перевірки; затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора ТОВ «УКРРОСПІДШИПНИК» м.Дніпропетровськ; ліквідовано юридичну особу - ТОВ «УКРРОСПІДШИПНИК» м.Дніпропетровськ (код ЄДРПОУ 32068300); провадження у справі припинено (а.с.150-151).Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження.

Частиною 1 ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції до 19.01.2013р.) передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Отже, зазначеною нормою передбачена наявність умов, які можуть бути підставами визнання боржника банкрутом за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом":

- фактичне припинення підприємницької діяльності, зокрема, ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно з законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності тощо;

- відсутність боржника або його керівних органів за місцезнаходженням; поняття місцезнаходження юридичної особи визначено в ст.93 ЦК України.

Відповідно до ст.93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи є фактично місце ведення діяльності чи розташування офісу, з якого проводиться щоденне керування діяльності юридичної особи (переважно знаходиться керівництво) та здійснюється управління та обліку (в ред. ЗУ від 22.12.2011 року № 4223-VI).

Тобто, враховуючи вимоги ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в якості підстави ініціювання справи про банкрутство боржника, за заявою будь-кого з суб'єктів підприємницької діяльності, може бути доведений належними доказами факт відсутності за місцезнаходженням.

Згідно зі ст.1 Закону України від 15.05.2003 року №755-1V «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» місцезнаходження юридичної особи це - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Частинами 1, 2 ст.17 цього ж Закону передбачено, що відомості про юридичну особу включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами держреєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно закону; при цьому до Єдиного держреєстру вносяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження, відомості про органи управління юридичної особи та такі відомості вважаються достовірними згідно з ч.1 ст.18 ЗУ від 15.05.2003р. № 755, №755-1V ( в редакції, що діяла на час прийняття оскаржуваної ухвали) та можуть бути використані у справі з 3-ю особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Пунктом 105 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18.12.2009 року "Про судову практику в справах про банкрутство" передбачено, що згідно зі статтею 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про місцезнаходження юридичної особи (частина друга), а також про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу (частина п'ята). Згідно з частиною першою статті 18 цього Закону відомості, внесені до Єдиного державного реєстру, вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. А в статті 20 вказаного Закону визначено, що відомості, які містяться в Єдиному державному реєстрі, є відкритими і загальнодоступними, за винятком ідентифікаційних номерів фізичних осіб - платників податків; відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, надаються у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру та довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується. Тому відповідно до вимог статті 34 ГПК допустимими доказами, які можуть підтверджувати дані про відсутність керівних органів боржника - юридичної особи за її місцезнаходженням, є зазначені витяг чи довідка.

В якості доказу відсутності боржника - юридичної особи за місцезнаходженням ініціюючий кредитор до матеріалів справи надав Витяг та Довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 23.02.2012р. (а.с.18-27).

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців від 23.02.2012 року згідно з записом № 23 місцезнаходженням боржника є вул. Батумська, будинок, 11, кімната, 4, Індустріальний район, м.Дніпропетровськ, Дніпропетровська область та внесено запис про відсутність юридичної особи за вказаною адресою (а.с.25, на звороті). Саме вищевказаною довідкою ініціюючий кредитор обґрунтував факт відсутності боржника за місцезнаходженням, як одну із підстав порушення справи про банкрутство боржника за ознаками ст.52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Отже, ініціюючим кредитором належними доказами в розумінні ст.ст.32, 34, 36 ГПК України доведений факт відсутності боржника за місцезнаходженням, а вимоги ініціюючого кредитора мають безспірний характер та незадоволені боржником, що підтверджується виконавчим написом та постановою ВДВС про неможливість виконання виконавчого документу (а.с.13, 17).

З ліквідаційного балансу вбачається, що у банкрута відсутні будь-які товарно-матеріальні цінності та інші активи, які належать банкруту на праві власності чи повного господарського відання (а.с.105-106, 108). В зв`язку з не виявленням будь-яких майнових та немайнових активів боржника реалізація останніх в ліквідпроцедурі не здійснювалась (а.с.109).

Для перевірки наявності у банкрута прав власності на майно ліквідатором було направлено запити до органів, якими здійснюється реєстрація та облік майна та майнових активів суб"єктів господарювання, які з доказами направлення та відповідями долучено до справи.

Згідно довідок Державної інспекції сільського господарства в Дніпропетровській області №7/13-26/1084 від 08.02.13р.; Відділу РЕР ДАІ з обслуговування м.Дніпропетровська та Дніпропетровського району №2 підпорядкованого ГУ МВС України в області №14/2РЕР-367 від 28.01.13р.; ДП "Центр Державного Земельного Кадастру" №Ц/1621-1н від 01.03.13р., Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Відділення виконавчої дирекції в м. Дніпропетровську Дніпропетровської області №933ю від 05.02.13р., Управління пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська №1946/02-40 від 19.02.13р., Правобережного районного центру зайнятості м.Запоріжжя №01-30/673 від 04.03.13р., Індустріального відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції №983 від 29.01.13р., за боржником нерухомого майна, сільськогосподарської техніки, транспортних засобів, земельних ділянок не зареєстровано, виконавчі провадження у відношенні відповідача відсутні, заборгованості перед вищезазначеними органами немає (а.с.111-132).

Відсутність заставленого майна банкрута підтверджується витягом з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 15.03.13р. (а.с.114-115).

В результаті ліквідаційної процедури ліквідатором встановлена та підтверджена кредиторська заборгованість ініціюючого кредитора - Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФО-КОМП» м.Дніпропетровськ - на суму 5 970,00 грн., Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська - на суму 1 740,32 грн. та Індустріальної районної виконавчої дирекції Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності на суму 461,87 грн.( а.с.107).

Встановлені вимоги кредиторів залишились незадоволеними в зв'язку з відсутністю майна боржника, що підтверджується вищенаведеними доказами.

Згідно п.6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються погашеними.

Факт закриття банківських рахунків боржника установами банків підтверджується довідкою ДПІ ( а.с.131).

У відповідності до абз.2 ч.1 ст.32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Пунктом 6 ст. 40 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" передбачено, що провадження у справі про банкрутство підлягає припиненню, якщо затверджено звіт ліквідатора у порядку, передбаченому ст.32 цього Закону.

Доводи скаржника, про те, що оскаржуваною ухвалою господарського суду порушено приписи ст.78 Податкового кодексу України, позбавлено органи державної податкової служби права здійснити позапланову перевірку боржника не приймаються, оскільки в силу положень ч.5 ст.52 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" органи державної податкової служби не позбавлені права в встановлений місячний термін заявити свої грошові вимоги до боржника в ліквідпроцедурі, направив заяву ліквідатору, за результатами проведеної позапланової перевірки. Строки такої перевірки регламентовані ст.78 Податкового кодексу України.

При цьому колегія суддів зазначає, що скаржник 17.01.2013р. отримав постанову господарського суду від 10.01.2013р. (поштове повідомлення про вручення (а.с.72)), 15.01.2013р. направляв клопотання до господарського суду (а.с.63), 24.01.2013р. скаржник отримав повідомлення ліквідатора про визнання боржника банкрутом (а.с.132), тобто, був обізнаний з фактом введення ліквідаційної процедури по відношенню до боржника та усвідомлював необхідність проведення перевірки в період з 17.01.2013р. по 25.04.2013р. Однак, будь-яких доказів в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України на обґрунтування причин поважності не проведення перевірки майже три місяці або будь-яких доказів вжиття заходів по проведенню скаржник не надав ні суду апеляційної інстанції, а ні до клопотання до господарського суду про продовження терміну ліквідаційної процедури.

З матеріалів справи вбачається, що Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська була направлена на адресу ліквідатора заява з грошовими вимогами до кредитора на суму 1740,32 грн., які визнані ліквідатором та включені до реєстру вимог кредиторів (а.с.99, 107). Щодо неможливості передачі бухгалтерської документації банкрута для проведення позапланової перевірки в матеріалах справи міститься лист ліквідатора боржника на адресу Лівобережної МДПІ (а.с.132) та лист на адресу єдиного відомого засновника та директора підприємства боржника Ручкіна В.А. з вимогою про передачу майнових активів, матеріальних та інших цінностей, бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів підприємства, який залишився без відповіді (а.с.135).

Крім цього, колегія суддів зазначає, що скаржник не був позбавлений права оскарження дій ліквідатора до суду у випадку ненадання документів для перевірки (ч.4 ст.52 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом") та права звернення до правоохоронних органів у зв'язку з цим. Однак, доказів про це матеріали справи не містять, дії ліквідатора в встановленому законом порядку не оскаржувались.

Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги не спростовують вищенаведеної правової оцінки матеріалів, обставин справи згідно з вимогами закону, правові підстави щодо зміни чи скасування оскаржуваної ухвали господарського суду - відсутні.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103-106 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 25.04.2013 року у справі № 34/5005/11593/2012 - залишити без змін.

Апеляційну скаргу Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м.Дніпропетровська Дніпропетровської області Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 31.05.2013 року.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя І.В.Тищик