Рішення № 31534711, 28.05.2013, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.05.2013 р. Справа №917/770/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна", просп. Кірова, 107-Г, м. Дніпропетровськ, 49083

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кларисса", вул. Пушкіна, 16, м. Полтава, 36011

про стягнення грошових коштів в сумі 4 163,74 грн.

Суддя Киричук О.А.

Представники:

від позивача: Шипіло Д. О., довір. б/н від 01. 05. 2013 р.;

від відповідача: не з'явився.

Розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором поставки № 626/П в сумі 4 163,74 грн., з яких: 2 556,38 грн. - сума основного боргу, 226,92 грн. - 30 % річних, 1 380,44 грн. - пеня.

Позивач в обґрунтування позову вказує, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Позивач через канцелярію суду (вх. 7161 від 28.05.2013 р.) надав заяву про зменшення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 3 193,03 грн., з них 2 556,38 грн. - сума основного боргу, 409,73 грн. - пеня, 226,92 грн. - 30% річних. Суд приймає дану заяву і розглядає спір в межах зазначених позовних вимог.

Відповідач двічі був належним чином повідомлений про час і місце проведення судових засідань, проте вимог ухвал суду не виконав, відзив на позов не надав, явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив.

Згідно з витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач значиться в реєстрі за адресою, що вказана позивачем у позові.

Керуючись ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір за наявними у справі матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

20. 03. 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" ( далі - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Кларисса" ( далі - відповідач) було укладено договір поставки № 626/П ( далі - договір).

Відповідно до умов даного договору позивач зобов'язався поставити відповідачу непродовольчі товари (далі - товар), відповідно до поданого відповідачем замовлення, а відповідач зобов'язувався прийняти товар та своєчасно оплатити його вартість.

Пунктом 1.2 договору сторонами було визначено, що предметом даного договору є товари, що визначені у відповідних супровідних документах (накладних, товарно-транспортних накладних тощо ), які є невід'ємною частиною даного договору.

Розділом 4 договору визначено порядок розрахунків за поставлений товар. Так, у відповідності із п.4.4 договору, покупець сплачує 100% вартості кожної партії товару на протязі 40 календарних днів з моменту її отримання.

Як зазначає позивач, на виконання умов пунктів 1.1 та 1.2 договору позивачем було здійснено поставку товару відповідачу на загальну суму 6 465,79 грн.

Це підтверджується видатковими накладними до договору № ДУЦ54387 від 13.06.12 р.; № ДУЦ40548 від 14.05.12 р.; № ДУЦ35133 від 26.04.12 р.; № ДУЦ29085 від 12.04.12 р.; № ДУЦ26266 від 06.04.12 р.; № ДУЦ 23867 від 30.03.12 р.

Як вказує позивач, у відповідності до накладних на повернення відповідач повернув позивачу товар на загальну суму 1 314,97 грн. ( накладна на повернення від покупця № ДУЦ3173 від 16. 10. 2012 р.)

У відповідності до банківських виписок № КА-0000272 від 14.05.12 р., № КА-0000332 від 12.06.12 р., № КА-0000610 від 18.10.12 р. відповідач частково розрахувався за поставлений товар у розмірі 2 585,44 грн.

Таким чином, як стверджує позивач, свої зобов'язання за договором відповідач не виконав, і станом на 05.05.2013 р. сума заборгованості відповідача перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Долфі-Україна" складає 2 556,38 грн.

Згідно із ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В статті 193 ГК України зазначається, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог-відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідачем не спростовані обставини, на які посилається позивач, доказів сплати за поставлений товар відповідно до умов договору не надано, таким чином, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 2 556,38 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, крім всього іншого і сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення божником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання. Предметом неустойки, згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Пунктом п. п. 5.4 договору передбачено, що якщо заборгованість покупця перед постачальником триває більше 2-х місяців покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5 % від суми заборгованості за кожен день прострочки платежу. Нарахування пені починається від самого першого дня прострочення.

Відповідно до наданих позивачем розрахунків, відповідачу нарахована пеня на суму 409,73 грн., в тому числі:

- 22,86 грн. - за несвоєчасну оплату за період з 27. 06. 12 р. по 27. 12. 12 р. ( видаткова накладна № ДУЦ35133);

- 206,49 грн. - за несвоєчасну оплату за період з 15. 07. 12 р. по 15. 01. 13 р. ( видаткова накладна № ДУЦ40548);

- 64,82 грн. - за несвоєчасну оплату за період з 14. 08. 12 р. по 14. 02. 13 р. ( видаткова накладна №ДУЦ54387);

- 115,56 грн. - за несвоєчасну оплату за період з 17. 12. 12 р. по 05. 04. 13 р. ( накладна на повернення від покупця № ДУЦ3173 від 16. 10. 12 р.)

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 5.3 договору за порушення строку оплати товарів покупець сплачує постачальнику проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30 % річних від суми заборгованості.

Відповідачу нараховані 30 % річних за період з 19. 12. 12 року по 05. 04. 13 року на загальну суму 226,92 грн.

Перевіривши надані позивачем розрахунки пені в сумі 409,73 грн. та 30 % річних в сумі 226,92 грн., суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Кларисса» (36011, м. Полтава, вул. Пушкіна, 16, код ЄДРПОУ 13932128 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Долфі-Україна», (49083, м. Дніпропетровськ, просп. Кірова, 107 - Г, код ЄДРПОУ 37068787) суму основного боргу в розмірі 2 556,38 грн., 409,73 грн. - пені, 226,92 грн. - 30% річних та 1 720,50 грн. витрат по сплаті судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено ___

Суддя О. А. Киричук