Рішення № 31534498, 28.05.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"28" травня 2013 р.Справа № 921/366/13-г/17Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Андрусик Н.О.

Розглянув справу

за позовом Тернопільського міжрайонного прокурора з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері в інтересах держави, м. Тернопіль в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль

до відповідача Золотопотіцької районної комунальної лікарні, смт. Золотий Потік Бучацького району Тернопільської області

про стягнення 25255,19 грн. збитків, заподіяних внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря

За участю представників сторін:

позивача: Мазур Т.В., головний спеціаліст - юрисконсульт, довіреність № 1-1/1867 від 11.05.11р.;

відповідача: Понтус В.А., головний лікар, наказ №86 від 25.06.2004р.;

Ковальчин М.Я., повірений, довіреність без номеру від 21.05.13р.;

прокурор: Васильківська О.А., прокурор міста Тернополя, посвідчення № 015035 від 05.02.13р.

В розпочатому судовому засіданні представникам сторін та прокурору роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22, 29, 81-1 ГПК України.

За відсутності відповідного клопотання технічна фіксація судового процесу судом не здійснювалася.

Тернопільський міжрайонний прокурор з нагляду за додержанням законів у природоохоронній сфері звернувся з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Тернопільській області, м. Тернопіль, 05.04.2013р. до господарського суду Тернопільської області до Золотопотіцької районної комунальної лікарні, смт. Золотий Потік Бучацького району Тернопільської області, про стягнення 25255,19 грн. збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

Позов обґрунтовується копією претензії №1-1/3800 від 15.09.2011р.; копією акту перевірки дотримання природоохоронного законодавства; копією припису №2-2/2882 від 14.07.2011р.; копією листа відповідача №452 від 05.08.2011р.; копією розрахунку розміру відшкодування збитків; копією протоколу №007690 про адміністративне правопорушення від 14.07.2011р.; копією постанови про накладення адміністративного стягнення №47 від 14.07.2011р.; іншими матеріалами.

Ухвалою господарського суду від 09.04.2013р. порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 23.04.2013р. Розгляд справи в порядку ст. 77 ГПК України було відкладено на 21.05.2013р., в судовому засіданні оголошувалася перерва до 10:00 год. 28.05.2013р. з урахуванням заявленого відповідачем клопотанням та з метою надання можливості сторонам подати додаткові документи.

Представник позивача та прокурор в судових засіданнях підтримали позовні вимоги повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просили позов задовольнити, а грошові кошти стягнути на розрахунковий рахунок, вказаний позивачем у листі №1-1/2086 від 22.04.2013р.

Відповідач в судовому засіданні 28.05.2013р. позовні вимоги визнав повністю та зазначив, що на момент встановлення в лікарні котлів типу "КОЛБІ-100" чинним законодавством не вимагалося отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Інших підтверджуючих документів відповідач суду не представив.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи представника позивача, пояснення представників відповідача, думку прокурора, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Згідно вимог ст. 121 Конституції України, Закону України "Про прокуратуру", ст. 29 Господарського процесуального кодексу України на органи прокуратури покладається представництво інтересів громадян та держави в судах у випадках, визначених Законом. Прокурор має право звернутися до господарського суду з позовом в інтересах держави або громадянина. В силу ст. ст.20, 36-1 Закону України "Про прокуратуру" при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб при наявності порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ст. 13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності Українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25.06.1991 р. №1264-ХІІ, використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Згідно ст. 20 Закону України №1264-ХІІ державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, дотриманням заходів біологічної і генетичної безпеки щодо біологічних об'єктів навколишнього природного середовища при створенні, дослідженні та практичному використанні генетично модифікованих організмів у відкритій системі, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів.

Відповідно до чинного законодавства спеціально уповноваженими органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, контролю за використанням коштів, отриманих від користування чи забруднення природних ресурсів є Міністерство екології і природних ресурсів України.

Згідно зі статтею 2 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" від 16.10.1992 р. №2707-XII відносини в галузі охорони атмосферного повітря регулюються цим Законом, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища" та іншими нормативно-правовими актами.

Підставою для звернення прокурора до суду з позовною заявою є факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, а саме: ст.ст. 11, 33 Закону України "Про охорону атмосферного повітря", яке виражається у незаконному викиді забруднюючих речовин в атмосферне повітря, тобто з порушенням порядку здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферу від спалювання природного газу в газових котлах.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України №2707-XII викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення.

Згідно ч. 7 ст. 11 Закону України №2707-XII, до першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.

Як свідчать матеріали справи, 14 липня 2011р. державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Яковець О.В. на підставі направлення на проведення перевірки №932 було здійснено перевірку відповідача на предмет дотримання лікарнею природоохоронного законодавства, за результатами якої складено акт перевірки. В даному Акті зазначено про здійснення лікарнею викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від трьох стаціонарних джерел викидів (котлів КОЛБІ) за відсутності відповідного дозволу уповноважених органів, що є порушенням ст. ст. 10, 11 Закону України "Про охорону атмосферного повітря".

Акт перевірки підписано посадовою особою відповідача - відповідальним за природоохоронну роботу - заступником головного лікаря Кузь І.М. без зауважень та заперечень.

Факт відсутності відповідного дозволу відповідачем не заперечується.

14 липня 2011 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Яковець О.В. винесено припис №2-2/2882, згідно якого з метою усунення недоліків та порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки, відповідача у справі зобов'язано виготовити необхідну проектну документацію та одержати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в строк до 01.01.2012р.

Згідно із п. 4 ст. 33 Закону України №2707-XII особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону несуть відповідальність, згідно із законом.

Стаття 68 Закону України №1264-ХІІ передбачає, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та poзмipax, встановлених законодавством України, яка кореспондуються зі ст. 34 Закону України №2707-XII.

Згідно довідки №452 від 05.08.2011р., виданої Золотопотіцькою районною комунальною лікарнею, вбачається, що за період з 01.02.2009 р. по 01.07.2011р. трьома котлами КОЛБІ-100 для опалення приміщень лікарні було використано 281000 кубічних метри газу.

Визначення розміру заподіяної шкоди проводиться в порядку, передбаченому "Методикою визначення розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. № 639 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 21.01.2009 р. за № 48/16064).

Дана Методика встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами підприємств, установ, організацій та громадян-підприємців, а тому є обов'язковою для застосування.

Відповідно до проведеного позивачем на підставі даної Методики розрахунку, розмір шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення відповідачем вимог діючого природоохоронного законодавства, а саме - здійснення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від спалювання 281000 метрів кубічних природного газу, складає 25255,19 грн.

Заподіяна шкода навколишньому природному середовищу підтверджується наданими позивачем доказами у справі: актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 14.07.2011р.; постановою № 47 про накладення адміністративного стягнення від 14.07.2011р. та протоколом про адміністративне правопорушення №007690 від 14.04.2011р. Документи підписані представником відповідача без заперечень; доказів оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення відповідачем не надано, а судом не здобуто.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 15.09.2011р. направлено на адресу відповідача претензію № 1-1/3800 від 15.09.2011р. на суму 25255,19 грн., яку останнім залишено без відповіді та задоволення.

14 липня 2011 року старшим державним інспектором Державної екологічної інспекції у Тернопільській області Яковець О.В.. винесено постанову про притягнення посадової особи Золотопотіцької РКЛ заступника головного лікаря Кузя Івана Михайловича до адміністративної відповідальності на підставі статей 78, 242-1, 283, 284, Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді накладення штрафу в розмірі 136,00 грн. за порушення вимог ст. 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Відповідно до ст. 11, 1166 ч. 1 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно п.1.2. Роз'яснення президії Вищого арбітражного суду від 27.06.2001р. № 02-5/744 (з подальшими змінами та доповненнями) судам роз"яснено, відповідно до статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних викидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

Враховуючи, що статтею 10 Закону України "Про охорону атмосферного повітря" на підприємства, установи, організації та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря покладений обов'язок щодо охорони атмосферного повітря, господарський суд вважає, що матеріалами справи доведено порушення відповідачем норм природоохоронного законодавства, сума шкоди в добровільному порядку не відшкодована, а тому позов підлягає до задоволення як обґрунтовано заявлений та неоспорений відповідачем.

За правилами ст.ст. 32, 33 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Сума шкоди підлягає стягненню з відповідача на користь спеціального фонду з урахуванням вимог ст. 11 Закону України "Про Державний бюджет на 2013 рік", п. 7 ч. 3 ст. 29, п. 7 ч. 2 ст. 69 Бюджетного кодексу України, згідно яких джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2013 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2013 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Згідно Глави 8 Порядку казначейського обслуговування доходів та інших надходжень державного бюджету, затвердженого наказом Державного казначейства від 19.12.2000 р. № 131 платежі, які відповідно до Бюджетного кодексу України та Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік розподіляються між державним та місцевими бюджетами, зараховуються на аналітичні рахунки, відкриті в Головних управліннях Державного казначейства України за балансовим рахунком 3311 "Кошти, які підлягають розподілу між Державним і місцевими бюджетами" Плану рахунків в розрізі кодів класифікації доходів бюджету та територій. Кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру зарахованих до бюджетів платежів) на аналітичні рахунки, відкриті за балансовим рахунком 3311. у регламентований час розподіляються Головними управліннями Державного казначейства України за встановленими нормативами між державним бюджетом та відповідними місцевими бюджетами.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

В судовому засіданні 28.05.2013р. відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення господарського суду.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 22, 29, 33, 43, 44, 49, 81-1, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Золотопотіцької районної комунальної лікарні, смт. Золотий Потік Бучацького району Тернопільської області, вул. Лесі Українки, 77, ідент. код 02000530:

- 25255,19 грн. збитків, заподіяних внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які перерахувати на р/р 33119331700078, код бюджету 24062100, ідент. код одержувача 38038030 в ГУДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012;

- 1 720,50 грн. судового збору в дохід Державного бюджету України, одержувач УДКСУ м. Тернопіль 22030001, ЄДРПОУ одержувача 37977726, р/р 31217206783002 у ГУДКСУ у Тернопільській області, ЄДРПОУ суду 03500022, МФО 838012, код класифікації доходу 22030001, призначення платежу - "судовий збір", код 03500022, пункт 1) позовної заяви майнового характеру.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони та прокурор мають право подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення через місцевий господарський суд.

Повний текст рішення складено "30" травня 2013 року.

Суддя Н.О. Андрусик