Постанова № 31534366, 28.05.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 рокум. ПолтаваСправа №816/1571/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кукоби О.О.,

при секретарі - Марченко О.Є.,

за участю:

представника позивача - Лазоренка Ю.М.,

представників відповідача - Тур Н.І., Щурика О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі - Полтавщина" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі - Полтавщина" (далі по тексту - позивач, ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби (далі по тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 13 лютого 2013 року №0000011555/22, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 24 607 115 грн.

В обґрунтування позовних вимог платник податку зазначив, що контролюючим органом порушено права та інтереси ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" у сфері публічно-правових відносин через безпідставну відмову у наданні бюджетного відшкодування ПДВ. Вказував на те, що правомірність декларування до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суми податку на додану вартість в розмірі 24 607 115 грн. підтверджується належним чином оформленими податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві.

Представники відповідача в судових засіданнях та наданих до суду письмових запереченнях на адміністративний позов просили відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина", посилаючись на обставини, встановлені в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджету на рахунок платника у банку за жовтень 2012 року, що виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, яке декларувалось у вересні 2012 року, викладені в акті перевірки від 22 січня 2013 року №482/15.3-08/38237046.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" у встановленому законодавством порядку зареєстроване як юридична особа, код ЄДРПОУ 38237046; перебуває на обліку в якості платника податків в Кобеляцькому відділенні Кременчуцької ОДПІ з 09 серпня 2012 року та є платником податку на додану вартість з 20 серпня 2012 року /т. І, а.с. 60, 61, 63/.

Видами діяльності позивача за КВЕД-2010 є: виробництво м'яса (10.11), виробництво м'ясних продуктів (10.13), оптова торгівля живими тваринами (46.23), оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами (46.32), роздрібна торгівля м'ясом і м'ясними продуктами в спеціалізованих магазинах (47.22), розведення свиней (01.46) /т. І, а.с. 62/.

Фахівцем Кременчуцької ОДПІ у період з 04 січня 2013 року по 15 січня 2013 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджету на рахунок платника у банку за жовтень 2012 року, що виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, яке декларувалось у вересні 2012 року.

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складено акт від 22 січня 2013 року №482/15.3-08/38237046 (далі по тексту - Акт перевірки), в якому, зокрема, вказано на порушення позивачем вимог пункту 200.5 статті 200, пунктів 3, 4 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, внаслідок чого сума бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за жовтень 2012 року підлягає зменшенню на 24 607 115 грн. /т. І, а.с. 8-18/

На підставі даного висновку Акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 13 лютого 2013 року винесено податкове повідомлення-рішення №0000011555/22, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 24 607 115 грн. /т. І, а.с. 36-37/.

Не погоджуючись із даним податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду з вимогою про визнання його протиправним та скасування.

Надаючи правову оцінку спірному рішенню суб'єкта владних повноважень, суд виходить з критеріїв правомірності такого рішення, що встановлені частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим перевіряє чи прийняте дане рішення: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" 20 листопада 2012 року до Кобеляцького відділення Кременчуцької ОДПІ подано податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2012 року разом з додатками. У рядку 23 податкової декларації з ПДВ та рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з ПДВ) позивачем заявлено до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суму податку в розмірі 24 607 115 грн. /т. ІІ, а.с. 159, 161/. За змістом Довідки про залишок суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (додаток 2 до податкової декларації з ПДВ) залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду (р. 22 податкової декларації) складається з сум, що декларувалися платником податків у вересні 2012 року в розмірі 24 607 115 грн. /т. ІІ, а.с. 160/.

При цьому, причиною виникнення від'ємного значення суми ПДВ у вересні 2012 року є придбання ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" основних засобів у ТОВ "Українська виробнича компанія "Полагросервіс" (код ЄДРПОУ 32317005) відповідно до умов договору купівлі-продажу від 10 вересня 2012 року загальною вартістю 147 630 570 грн., в т.ч. ПДВ - 24 605 095 грн.

Однак, в ході проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача контролюючий орган дійшов висновку про безпідставне декларування ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" суми податку до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку.

Даний висновок мотивовано тим, що ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" є переробним підприємством. А відтак, в силу приписів пунктів 3, 4 підрозділу 2 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України, зважаючи на відсутність у позивача оподатковуваних операцій протягом вересня - жовтня 2012 року, сума ПДВ, сплачена ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" на користь ТОВ "Українська виробнича компанія "Полагросервіс" при придбанні основних фондів, має бути відображена позивачем у податковій декларації з ПДВ щодо діяльності з постачання продукції (переробного підприємства), за якою платнику податків право щодо отримання відшкодування ПДВ з Державного бюджету України не надано.

Суд погоджується з даними доводами контролюючого органу з огляду на наступне.

За приписами статті 139 Господарського кодексу України майнові цінності набувають економічної форми (основні фонди, оборотні засоби, кошти, товари) у процесі здійснення господарської діяльності.

Зокрема, до основних фондів виробничого і невиробничого призначення законодавством віднесено будинки, споруди, машини та устаткування, обладнання, інструмент, виробничий інвентар і приладдя, господарський інвентар та інше майно тривалого використання.

Для цілей оподаткування платники податків, відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Суд зазначає, що передумовою виникнення спірних відносин стало питання щодо порядку декларування податкового кредиту переробним підприємством за наслідками виконання господарської операції з придбання основних фондів для використання у власній господарській діяльності.

Так, відповідно до підпункту 3 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України переробне підприємство веде окремий облік операцій з постачання власно виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками (далі - продукція), і з постачання інших товарів/послуг, у тому числі продукції, виготовленої із сировини, визначеної у підпункті 1 цього пункту, та складає податкову декларацію з податку на додану вартість і податкову декларацію з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції.

Згідно з підпунктом 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України переробне підприємство суму сплаченого (нарахованого) податкового кредиту по виготовлених та/або придбаних товарах/послугах, основних засобах, які використовуються частково для виготовлення продукції, а частково для виготовлення інших товарів/послуг, розподіляє виходячи з частки використання таких товарів/послуг, основних засобів в операціях з постачання продукції та відповідно в операціях з постачання інших товарів/послуг, з урахуванням вимог розділу V Кодексу.

Тобто, переробні підприємства, які застосовують режим оподаткування, визначений пунктом 1 розділу XX Податкового кодексу України, зобов'язані провести розподіл податкового кредиту по виготовлених та/або придбаних товарах/послугах, основних засобах, які використовуються частково для виготовлення продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими товаровиробниками), а частково для виготовлення інших товарів/послуг.

Від'ємну різницю між сумою податкових зобов'язань звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту звітного (податкового) періоду, визначену у декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції, переробне підприємство зараховує у зменшення податкових зобов'язань наступних звітних (податкових) періодів, яка не передбачає права на отримання бюджетного відшкодування на поточний рахунок.

Матеріалами справи підтверджено та не заперечується представником позивача, що у ТОВ "Ясні Зорі - Полтавщина" протягом вересня - жовтня 2012 року обсяги оподаткованих операцій відсутні, іншої господарської діяльності, окрім придбання основних засобів, платником податків не задекларовано /т. ІІ, а.с. 152-168/.

Таким чином, враховуючи приписи підпункту 4 пункту 1 підрозділу 2 розділу XX Податкового кодексу України, всі суми податку на додану вартість, сплачені позивачем при придбанні основних засобів, мають бути відображені у податковій декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції (переробного підприємства).

Відповідно, у даному випадку право на отримання бюджетного відшкодування ПДВ в позивача не виникає.

При цьому, суд погоджується з доводами відповідача про те, що в звітних періодах, у яких платник податку почне здійснювати діяльність, що повинна відображатись в бюджетній декларації, та використовувати раніше придбані основні фонди частково в такій діяльності, сума податку на додану вартість, яка припадає на частку їх використання, має бути виключена із податкової декларації з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції (переробного підприємства) та перенесена до податкового кредиту (якщо здійснює оподатковані операції), або на збільшення вартості основних фондів (якщо здійснює операції, що не є об'єктом оподаткування, або звільняється від оподаткування) до декларації, за якою здійснюються розрахунки з бюджетом.

Враховуючи вищевикладене в своїй сукупності, суд дійшов висновку про правомірність доводів контролюючого органу щодо безпідставності декларування позивачем до відшкодування з бюджету суми ПДВ в розмірі 24 607 115 грн.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як визначено частиною першою статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

У відповідності до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на вищезазначене, суд дійшов висновку, що приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення Кременчуцька ОДПІ діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

Зважаючи на приписи статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати, понесені позивачем, стягненню на користь останнього не підлягають.

Керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 86, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Ясні Зорі - Полтавщина" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання її копії з одночасним поданням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 31 травня 2013 року.

Суддя О.О. Кукоба