Рішення № 31534359, 21.05.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/6548/13 21.05.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "НАСТА"

про відшкодування шкоди в порядку регресу 25 641,60 грн.

Суддя Ярмак О.М.

Представники :

Від позивача: Амєліна О.О. за дов.

Від відповідача: Губенко І.В. за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

У судовому засіданні 25.04.2013р. оголошувалась перерва на підставі ст. 77 ГПК України.

Пред'явлені вимоги про стягнення в порядку регресу суми 25 641, 60 грн. відшкодування, виплаченого позивачем у зв'язку з ДТП, яка сталась 09.01.2012р. на а/д Київ-Чоп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що виплативши страхувальнику відшкодування по договору добровільного комплексного страхування на транспорті № 0303223/4002/0000038 від 31.10.2011р. у розмірі 75 641,60 грн. ПАТ «СК «Наста» набуло права регресної вимоги до відповідача в межах понесених фактичних витрат на заявлену суму, відповідно до ст.ст. 1191, 1194 ЦК України та ст. ст 9, 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальністю власників наземних транспортних засобів» .

Заперечуючи проти позову, відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому вказує, що ТзДВ"СК "НАСТА" в порядку регресу на вимогу позивача було виплачено страхове відшкодування по ДТП 09.01.2012р. у розмірі 50 000,00 грн., в межах ліміту відповідальності страховика за завдану ТОВ «Н-Транс» шкоду майну третіх осіб. Стверджує про безпідставність вимог позивача на заявлену суму відповідно до п. 36.3 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальністю власників наземних транспортних засобів».

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

встановив :

31.10.2011р. між позивачем (страховик за договором) та Карповим О.Я. (страхувальник) був укладений договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 030323/4002/0000038, за умовами якого застраховано автомобіль «Пежо», державний реєстраційний номер АТ 0171 ВА на строк з 18.11.2011р. по 17.11.2012р.

09.01.2012 року на а/д Київ-Чоп сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «Пежо», державний реєстраційний номер АТ 0171 ВА, яким керував Карпів О.Я. та автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер АІ 7002 СТ з напівпричепом, державний номер АІ 2998 ХО, що належить ТОВ «Н-ТРАНС», яким керував Овсієнко Ю.І.

Постановою Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 15.02.2012 р. у справі № 3-345/12 Овсієнка Ю.І. визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнено до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.

Відповідно до Звіту ФОП Вілько О.Г. про оцінку вартості матеріальної шкоди, завданої власнику КТЗ № 33С/01/12 додатковий, складеного 11.04.2012р., матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля "Пежо" державний реєстраційний номер АТ 0171 ВА в результаті ДТП склав 77 967, 29 грн.

Згідно актів виконаних робіт ТОВ «ВіДі Авеню» № ВТПСА-001357 від 26.04.2012р., № ВТПСА-000561 від 28.04.2012р., вартість наданих послуг по ремонту та деталей застрахованого транспортного засобу "Пежо" державний реєстраційний номер АТ 0171 ВА становить 76 341,60 грн.

Позивач на підставі страхових актів № 00082163 від 22.02.2012р., № 00082163 від 08.05.2012р., виплатив страхове відшкодування у розмірі 75 641,60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 006347 від 28.02.2012р. на суму 70 197,02 грн. та № 015446 від 10.05.2012р. на суму 5444,58 грн.

Цивільно-правова відповідальність винної в ДТП особи - Овсієнка Ю.І., який перебував станом на ДТП 09.01.2012р. у трудових відносинах з ТОВ «Н-ТРАНС», була застрахована за полісом № АВ/0359100 щодо автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер АІ 7002 СТ та за полісом № АВ/0359105 щодо напівпричепа, державний номер АІ 2998 ХО, укладеними між ТОВ «Н-ТРАНС» та ТзДВ «СК»НАСТА», якими встановлено ліміт відповідальності по кожному полісу у розмірі 50000 грн. та нульову франшизу.

Відповідно до приписів статті 993 ЦК України, статті 27 Закону України "Про страхування", до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Частиною 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Як вбачається з матеріалів справи, ДТП 09.01.2012р. сталося за участю застрахованих відповідачем автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер АІ 7002 СТ з напівпричепом, державний номер АІ 2998 ХО, що належить ТОВ «Н-ТРАНС», яким керував Овсієнко Ю.І.

Цивільно-правова відповідальність ТОВ «Н-ТРАНС» щодо автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер АІ 7002 СТ була застрахована ТзДВ «СК»НАСТА» за полісом № АВ/0359100 з лімітом відповідальності у розмірі 50000 грн., щодо напівпричепа «Євролонг», державний номер АІ 2998 ХО - за полісом № АВ/0359105 з лімітом відповідальності у розмірі 50000 грн.

25.07.2012р. відповідач перерахував на вимогу позивачу в порядку регресу суму 50 000,00 грн. відшкодування по ДТП 09.01.2012р.за полісом № АВ/0359100, за яким було застраховано цивільно-правову відповідальність ТОВ «Н-ТРАНС» щодо автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер АІ 7002 СТ.

Позивач просить стягнути з відповідача 25 641,60 грн. відшкодування за полісом № АВ/0359105, тобто решту невиплаченого відшкодування за полісом № АВ/0359100 в порядку ст.ст. 1191, 1194 ЦК України та ст. ст 9, 27 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальністю власників наземних транспортних засобів» .

Судом встановлено, що відповідач, здійснивши виплату страхового відшкодування за полісом № АВ/0359100 у розмірі 50 000,00 грн., як страховик цивільно-правової відповідальності винної в ДТП особи - Овсієнка Ю.В, виконав свій обов'язок щодо виплати позивачу в порядку регресу відшкодування, передбаченого ст.ст. 993, 1191 ЦК України.

Понесені позивачем фактичні витрати у сумі 25 641,60 грн., що перевищують ліміт відповідальності за полісом № АВ/0359100 у даному випадку не підлягають відшкодуванню в межах ліміту відповідальності за полісом № АВ/0359105 щодо страхування напівпричепа, державний номер АІ 2998 ХО, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.1 Закону України "Про автомобільний транспорт" причіп - транспортний засіб без власного джерела енергії, пристосований для буксирування автомобілем. Напівпричіп - причіп, вісь (осі) якого розміщено позаду центра мас транспортного засобу (за умови рівномірного завантаження) і який обладнано зчіпним пристроєм, що забезпечує передачу горизонтальних і вертикальних зусиль на інший транспортний засіб, що виконує функції тягача.

Згідно пп.1.10 п.1 Постанови КМ України "Про правила дорожнього руху" від 10.10.2001 причіп -транспортний засіб, призначений для руху тільки в з'єднанні з іншим транспортним засобом. До цього виду належать також напівпричепи та причепи-розпуски.

Розділ 23 Правил дорожнього руху України передбачено вимоги щодо експлуатації напівпричепу, визначення якого як транспортного засобу наведено у п.1.10 цих Правил.

Згідно частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме - шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до цієї норми належить встановити винну особу та які вимоги, що стосуються експлуатації такого транспортного засобу як напівпричіп, були порушені особою, що його експлуатує, а саме - у чому полягає таке порушення, що дає підстави для виплати позивачу в порядку регресу відшкодування саме за полісом № АВ/0359105, за яким застрахована цивільно-правова відповідальність щодо напівпричепа, державний номер АІ 2998 ХО.

Відповідно до п.36.3 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальністю власників наземних транспортних засобів», у разі якщо відповідальними за заподіяння неподільної шкоди взаємопов'язаними, сукупними діями є декілька осіб, розмір страхового відшкодування (регламентної виплати) за кожну з таких осіб визначається шляхом поділу розміру заподіяної шкоди на кількість таких осіб. Якщо дорожньо-транспортна пригода сталася за участю декількох транспортних засобів, що перебували у з'єднанні між собою (у складі одного транспортного составу або під час буксирування із застосуванням жорсткого зчеплення чи з частковим навантаженням буксируваного транспортного засобу на платформу або на спеціальний опорний пристрій), виплата страхового відшкодування здійснюється страховиком, який уклав договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності щодо тягача, а в разі якщо цей тягач незабезпечений, регламентна виплата здійснюється МТСБУ.

Судом з'ясовано, що ДТП сталось внаслідок зіткнення автомобіля страхувальника позивача - «Пежо», державний реєстраційний номер АТ 0171 ВА та застрахованого відповідачем автомобіля «Рено», державний реєстраційний номер АІ 7002 СТ.

Суду не доведено, що пошкодження автомобіля «Пежо», державний реєстраційний номер АТ 0171 ВА та завдання шкоди страхувальнику позивача сталося в результаті порушення експлуатації застрахованого напівпричепа, пошкодження автомобіля страхувальника позивача безпосередньо напівпричепом, а тому відсутні підстави покладення відповідальності на відповідача та виплати страхового відшкодування за полісом № АВ/0359105, за умовами якого застраховано цивільну відповідальність власника напівпричепу.

Згідно зі статтями 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, позивачем не доведено та не надано суду належних доказів порушення відповідачем його права чи законного інтересу на час звернення з даним позовом.

Проаналізувавши положення чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд не знайшов підстав для задоволення позовних вимог в зв'язку з їх безпідставністю та недоведеністю.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя О.М. Ярмак

Повне рішення складено 30.05.2013р.