Рішення № 31534358, 30.05.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2013 рокуСправа № 912/628/13 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Т. В. Макаренко, розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 912/628/13

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС УКРАЇНА", м. Київ

до відповідача: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Кіровоград

про стягнення 95564,11 грн

Представники сторін:

від позивача - Кучер Т.М , довіреність № б/н від 11.04.13 ;

від відповідача - участі не брали ;

Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІС УКРАЇНА" звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 борг в сумі 95564,11 грн, відповідно до договору № 230611/99 від 23.06.2011 року.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та письмово повідомив суд, що у позовній заяві допущено описку щодо суми позову, а саме вказано 95564,11 грн, тоді як правильно 95564,04 грн.

Отже, остаточними позовними вимогами, господарський суд вважає стягнення боргу в сумі 95564,04 грн.

Також, позивач вказав на те, що відстрочки платежів за договором № 230611/99 від 23.06.2011 року відповідачеві не надавалося, рахунки на оплату товару позивачем не виставлялись.

Відповідач участі свого представника в засідання суду не забезпечив, витребуваних судом документів не подав. Водночас господарський суд вважає позивача таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення засідання суду в силу наступного.

Згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Господарський суд надіслав процесуальні документи у справі (ухвали суду від 16.04.2013 року, від 14.05.2013) за адресою, яка зазначена у позовній заяві та за якою відповідача зареєстровано в ЄДРПОУ, а саме - АДРЕСА_1, а також на з'ясовані адреси під час розгляду справи: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3.

Таким чином, враховуючи приписи постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" господарським судом виконано вимоги частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням наведеного, враховуючи належне повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання, господарський суд вважає можливим розглянути справу № 912/628/13 в судовому засіданні 30.05.2013 року за відсутності представника відповідача та за наявними у справі документами.

Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши усі обставини справи, оцінивши подані сторонами докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між товариством з обмеженою відповідальністю "ВІС УКРАЇНА" (Продавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Покупець) укладено договір 230611/99 поставки товару з відстроченням платежу від 23.06.2011 року (далі - Договір), згідно пункту 1.1 якого Продавець зобов'язався передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити товар на умовах даного договору.

Розділом 3 Договору сторони узгодили ціну та порядок розрахунку.

Під сумою даного договору сторони розуміють загальну суму всіх поставок виконаних відповідно до даного договору. Ціни на товар, встановленні в національній валюті України та вказані у видаткових накладних, включаючи вартість упакування та ПДВ (п.п. 3.1, 3.2 Договору).

Відповідно до п. 3.4 Договору покупець проводить попередню оплату за товар.

Пунктом 4.3.1 Договору визначено обов'язок покупця в термін передбачений п. 3.4 Договору сплачувати вартість товару відповідно до умов договору.

Щоквартально до 10 числа наступного за кварталом місяця сторони складають та оформляють акт звірки взаємних розрахунків. Накладна (2-й екземпляр) та довіреність на отримання товару повинна бути надана постачальнику не пізніше 14 календарних днів з дати відвантаження товару (п.п. 3.8, 3.9 Договору).

Даний Договір відповідно до п. 6.1, набрав чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 року, а у частині фінансових зобов'язань - до виконання таких зобов'язань. Якщо сторони не пізніше, ніж за два тижня до закінчення терміну дії даного договору, не заявлять у письмовій формі про своє бажання його припинити, даний договір автоматично подовжується сторонами на 1 календарний рік.

Договір підписано та скріплено печатками сторін.

Сторонами складено та підписано Додаток № 1 до Договору №230611/99 - угода про використання товарних знаків, відповідно до якої постачальник надає покупцеві знижку в розмірі 12% від базової ціни, зазначеної в прайс - аркуші.

Як вбачається з матеріалів справи постачальником поставлено покупцеві товар всього на загальну суму 153269,04 грн, що засвідчено видатковими накладними: № 1670 від 31.03.2012 року, № 1836 від 09.04.2012 року, № 1935 від 12.04.2012 року, № 2682 від 14.05.2012 року, № 2946 від 25.05.2012 року, № 3548 від 21.06.2012 року, № 3686 від 21.06.2012 року, № 4059 від 28.06.2012 року, № 4182 від 06.07.2012 року.

Як вказав позивач в своїх письмових поясненнях від 29.04.2013 року, товар отримувався ОСОБА_1 особисто, про що свідчить власний підпис відповідача в графі "отримувач товару", тому довіреності на отримання товару не виписувалися, поставка товару здійснювалась за заявками, які було зроблено по телефону, також позивач не може надати транспортні накладні, оскільки відповідач отримував товар користуючись послугами "Нова пошта", за які здійснював особисто оплату.

Враховуючи умови п. 3.4 Договору відповідач мав здійснити попередню оплату за товар отриманий відповідно до вказаних накладних на загальну суму 153269,04 грн.

Проте, відповідачем у справі зобов'язання по Договору в частині оплати отриманого товару не виконано. Відповідно до копій банківських виписок (а.с. 33-41, 51-55) відповідач за поставлений та отриманий товар перерахував позивачеві: 04.04.2012 року - 1315,00 грн; 10.04.2012 року - 1375,00 грн; 25.05.2012 року - 2015,00 грн; 21.06.2012 року - 40000,00 грн; 16.07.2012 року - 3000,00 грн; 07.09.2012 грн - 10000,00 грн, всього 57705,00 грн.

За період 2 квартал 2012 року сторонами складено та підписано акт звіряння розрахунків станом на 30.06.2012 року, відповідно до якого заборгованість відповідача станом на вказану дату склала 108020,01 грн, що в свою чергу підтверджує прийняття ФОП ОСОБА_1 поставленого ТОВ "ВІС УКРАЇНА" товару та не оплату у повному обсязі та у визначений строк.

Згідно розрахунку позивача заборгованість відповідача станом на день звернення до суду з даним позовом склала 95564,04 грн з врахуванням часткових проплат та письмових пояснень від 30.05.2013 року.

За змістом статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки, відтак до правовідносин, що виникли між сторонами на підставі даного договору слід застосовувати положення законодавства, що регулюють правовідносини поставки.

У відповідності до частини 1 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених вказаним Кодексом.

За правилами статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Правовідносини купівлі-продажу регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Так, у відповідності до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань, позивач направив на адресу ФОП ОСОБА_1 лист-вимогу № 25/03/13 від 25.03.2013 року разом з актом звірки взаєморозрахунків, відповідно до опису вкладення у цінний лист від 28.03.2013 року (а.с.43-44) на адресу місця проживання та на адресу, яка зазначена в Договорі.

Проте, у встановлений позивачем термін (7 днів з моменту отримання листа), сума заборгованості відповідачем не погашена.

Господарським судом враховано положення статті 33 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

З урахуванням вказаних обставин, а також тієї обставини, що відповідачем у справі позовні вимоги не заперечено, факти, викладені в позовній заяві, не спростовано, господарський суд вважає позовні вимоги про стягнення суми боргу в розмірі 95564,04 грн обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України та норм Закону України "По судовий збір" на відповідача покладаються судові витрати на судовий збір в сумі 1911,28 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 47, 49, 82, 84, 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, Законом України "По судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: АДРЕСА_1, поштові адреси: АДРЕСА_2; АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, реєстраційний номер ФОП в ЄДР НОМЕР_2) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ВІС УКРАЇНА" (02105, м. Київ, пр-т Возз'єднання, буд, 2/1А, ідентифікаційний номер 34937239) борг в сумі 95564,04 грн та судовий збір в сумі 1911,28 грн.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили та направити стягувачу.

Згідно ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Належним чином засвідчені копії рішення надіслати відповідачеві за адресою: АДРЕСА_1; АДРЕСА_2; АДРЕСА_3.

Повне рішення складено 31.05.2013 року.

Суддя Т. В. Макаренко