Постанова № 31531995, 28.05.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2013 р. Справа № 804/4914/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Коренева А.О.,

при секретарі судового засідання - Литвин Ю.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпропетровську в приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, УПФ України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 4 572,42 грн. В обґрунтування поданого позову суб'єктом владних повноважень зазначено, що відповідач зареєстрований в управлінні як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У зв'язку з несплатою обов'язкових платежів з єдиного внеску за 2012р. у відповідача виникла недоїмка по сплаті єдиного внеску в розмірі 4 572,42 грн. Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, направив до суду заяву про підтримання адміністративного позову та розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач в судові засідання не прибув, письмові заперечення до суду не надав, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. До суду повернуто поштове відправлення із повісткою, направлені на адресу відповідача. Відповідно до ст.35 КАС України в разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази, які в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, а також з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України суд вважає за можливе здійснити розгляд та вирішення справи в порядку письмового провадження за наявними у справі документами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи позову, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, при винесені рішення виходить з наступних підстав та мотивів.

Матеріалами справи підтверджено, що Відповідач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу фізичної особи - підприємця, включений до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, має податковий номер НОМЕР_1, перебуває на обліку у позивача.

В розумінні п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон про збір), відповідач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Адже, згідно з названою нормою права фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, відносяться до платників єдиного внеску. Єдиний внесок для таких платників встановлюється у розмірі 34,7 відсотка визначеної п. 2 та п.3 ч.1 ст.7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску (ст.8 Закону про Збір). Так, для платників, для платників, зазначених у п.4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 ч.1 ст.4 цього Закону, єдиний внесок нараховується на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та на суму доходу, що розподіляється між членами сім'ї фізичних осіб - підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).

Положеннями п.5 ч.1 ст.1 Закону про збір визначено, що мінімальний страховий внесок - це сума єдиного внеску, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та підлягає сплаті щомісяця.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону про збір платник єдиного внеску зобов'язаний зокрема своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок. Порядок обчислення і сплати єдиного внеску визначений ст.9 Закону про збір: платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 ч.1 ст. 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, та членів сімей таких осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.

Згідно з ч. 12 ст. 9 Закону про збір єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника. За наявності у платника одночасно із зобов'язаннями із сплати єдиного внеску зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати єдиного внеску виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань з виплати заробітної плати (доходу).

Завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску (ст. 12 Закону про збір). Відповідно до п. 6.2. - 6.6. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду від 27.09.10 № 21-5 (далі - Інструкція), сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена платниками у строки, визначені відповідно до Закону пп.4.3.6 п.4.3, абз.2 пп.4.5.2, пп.4.5.3 п.4.5 та пп.4.6.2 п.4.6 розділу IV цієї Інструкції, обчислена органами Пенсійного фонду України у випадках, передбачених Законом, є недоїмкою. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Згідно з ч.4 ст.25 Закону про збір Територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею. У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення. У разі якщо згоди з органом Пенсійного фонду не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти робочих днів з дня надходження рішення відповідного органу Пенсійного фонду або оскаржити вимогу до органу Пенсійного фонду вищого рівня чи в судовому порядку. У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки (абз.6. ч.4 ст.25). У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки (абз.7 ч.4 ст.25).

Положеннями п.6.4 Інструкції визначено, що вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України. Якщо платник на день надсилання йому органом Пенсійного фонду вимоги не повідомив в установленому порядку про зміну місцезнаходження (місця проживання), вимога вважається належним чином врученою навіть у разі її повернення як такої, що не знайшла адресата. У разі коли не можливо вручити платнику єдиного внеску вимогу поштою в зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням (відсутністю службових осіб платника єдиного внеску за його місцезнаходженням), відмовою службових осіб платника єдиного внеску прийняти вимогу, вимога вважається врученою платнику єдиного внеску у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

За матеріалами справи відповідно до самостійно поданого відповідачем Звіту про суми зарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2012р. сума єдиного внеску, що підлягає до сплати за вказаний період, становить 4 572,42 грн. (а.с.6-7). Як вбачається з картки особового рахунку платника відповідача, означена сума єдиного внеску не сплачена відповідачем, у зв'язку з чим за відповідачем рахується сума недоїмки в розмірі 4 572,42 грн. У зв'язку із наявністю суми недоїмки позивачем на адресу відповідача з повідомленням про вручення направлена Вимога про сплату боргу від 04.03.13 №Ф108 на суму 4 572,42 грн. (а.с.15-16), яка, з огляду на наведені вище положення Інструкції, вважається врученою останньому у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. Доказів оплати суми недоїмки, зазначеній в такій вимозі, або оскарження такої вимоги до органів пенсійного фонду або до суду відповідачем не надано, про існування таких доказів не зазначено.

Беручи до уваги те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення або оскарження вимоги станом на день розгляду справи не надано, а судом самостійно на виконання вимоги ст.11 КАС України не виявлено, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, а відтак позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 122, 128, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (податковий номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська (код ЄДРПОУ 21928077) недоїмку зі сплати єдиного внеску в розмірі 4 572 грн. (чотири тисячі п'ятсот сімдесят дві гривні) 42 коп.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, визначеними ст. 186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили згідно зі ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя А.О. Коренев