Рішення № 31531749, 30.04.2013, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/29950/12

Провадження № 2/522/3845/13

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем УКРАЇНИ

« 30» квітня 2012 року

Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого - судді Погрібного С.О.

за секретаря - Булата В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду за уточненою позовною вимогою про стягнення суми боргу за кредитним договором, заборгованості по відсоткам, штрафних санкцій, трьох відсотків річних та інфляційних втрат, судових витрат, посилаючись на такі обставини. 16 квітня 2008 року між сторонами укладено кредитний договір № 13.62-28/08-СК, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_1 кредитні кошти в розмірі 570 000,0 гривень строком на п'ять років під 23,5% річних. У якості забезпечення виконання зобов'язань за зазначеним кредитним договором, між позивачем та ОСОБА_1, ОСОБА_2 16 квітня 2008 року укладено договір поруки, відповідно до якого ОСОБА_2 поручився перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за укладеним кредитним договором. Позивач повністю та в строки виконав свої зобов'язання за кредитним договором, однак відповідачі не виконали умови договору, не здійснювали погашення кредиту та не сплачували відсотки за користування кредитом.

Відповідачі у судове засідання не з'явились неодноразово, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись в установленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомили. Суд у зв'язку з неявкою відповідачів та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання в порядку статті 169 ЦПК України, враховуючи відсутність відповідних заперечень від позивача ухвалив слухати справу за відсутності відповідачів, які не з'явились, у порядку заочного розгляду справи.

Представник позивача надав до суду заяву, якою уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив розглянути позов за його відсутності, не заперечував проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити із задоволенням позову. Судом встановлені такі фактичні обставини на підставі представлених письмових доказів.

16 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 13.62-28/08-СК.

Відповідно до п. 1.1 вказаного кредитного договору ОСОБА_1 отримала від позивача кредит в сумі 570 000,0 гривень під 16% річних, строком до 16 квітня 2013 року. За кредитним договором відповідачка зобов'язана повернути кредит, своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом, своєчасно сплачувати комісійні винагороди, встановлені цим договором, а у випадку невиконання або неналежного виконання взятих на себе зобов'язань по цьому договору, сплатити штрафні санкції.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 13.62-28/08-СК від 16 квітня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк», ОСОБА_1 та ОСОБА_2 16 квітня 2008 року укладено договір поруки № 13.62-28/08-ДП1, відповідно до якого ОСОБА_2 поручився перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за укладеним кредитним договором.

10 листопада 2008 року сторонами укладено додаткову угоду до кредитного договору № 13.62-28/08-СК від 16 квітня 2008 року, відповідно до якої збільшено розмір відсотків до 23,5 %. Інші умови кредитного договору № 13.62-28/08-СК - залишено без змін.

11 серпня 2008 року та 11 серпня 2009 року між сторонами укладено договори про внесення змін до кредитного договору № 13.62-28/08-СК від 16 квітня 2008 року, відповідно до яких змінено порядок нарахування відсотків за користування грошима та санкції за невиконання обов'язків за кредитним договором.

Відповідно до п. 9.1. кредитного договору № 13.62-28/08-СК від 16 квітня 2008 року зміни та доповнення до кредитного договору оформляються у письмовому вигляді додатковою угодою сторін і є його невід'ємною частиною.

10 листопада 2008 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору поруки № 13.62-28/08-ДП1, відповідно до якого ОСОБА_2 поручився перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов'язань за укладеним кредитним договором та будь-якими додатковими угодами до нього.

За змістом п. 8.1. кредитного договору у разі прострочення позичальником зобов'язань з погашення кредиту, сплати відсотків, або інших платежів згідно умов кредитного договору банк застосовує до боржника штрафні санкції, передбачені договором.

ОСОБА_1 не виконані умови зазначеного договору, тобто не здійснювалось часткове погашення кредиту та не сплачувались відсотки, у зв'язку із чим у відповідачки перед позивачем виникла значна заборгованість. ОСОБА_2 надіслано лист-вимогу, яким повідомлено про порушення ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, проте на час звернення до суду із позовом заборгованість перед банком не погашено.

Відповідно до розрахунку за уточненою позовною заявою заборгованість відповідачів перед позивачем станом на 13.03.2013 року складає 1018522,31 гривень, що складається з наступного:

? прострочена заборгованість за кредитом - 504749,66 гривень;

? заборгованість за простроченими відсотками - 293910,75 гривень;

? заборгованість зі сплати комісії - 37963,04 гривень;

? сума штрафних санкцій за прострочення погашення кредиту - 151281,2 гривень;

? сума інфляційних нарахувань за порушення грошового зобов'язання - 6799,44 гривень;

? сума трьох процентів річних за порушення грошового зобов'язання - 23818,22 гривень.

Відповідно до змісту ст. 526 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись належним чином згідно умов договору й вимог Цивільного кодексу. За ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно п. п. 1 та 3 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). В силу ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Як вбачається зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов'язання в натурі.

Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею судові витрати. Оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 120,0 гривень та судовий збір у сумі 1 700,0 гривень.

Керуючись ст. ст. 16, 526, 553, 554, 611, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, СУД -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» суму заборгованості за кредитним договором № 13.62-28/08-СК, укладеним 16 квітня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «ВТБ Банк» та ОСОБА_1, у сумі 1018522 (один мільйон вісімнадцять тисяч п'ятсот двадцять дві) гривні 31 копійка.

Стягнути в рівних частках з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» судові витрати у сумі 1700,0 (одна тисяча сімсот) гривень за сплачений судовий збір, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 120,0 (сто двадцять) гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

СУДДЯ С.О.ПОГРІБНИЙ

30.04.2013