Рішення № 31530035, 17.05.2013, Жданівський міський суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 231/808/13-ц

Провадження № 2/231/177/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 травня 2013 року Жданівський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Макаганчук В.І.

при секретарі: Александрович Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» про відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» про відшкодування моральної шкоди в розмірі 15 000 грн.

В обґрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:

так, він перебував у трудових правовідносинах з відповідачем - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» у період з 1967 року по 1986 рік в якості гірноробочого очисного забою.

11 листопада 1984 року під час роботи у відповідача він отримав травму на виробництві: при розрядці та вилучення гідравлічних стоїк він був травмований по правому коліну.

В 1994 році висновком ВТЕК йому було встановлено 25% стійкої втрати працездатності.

Згідно рішення суду від 02.12.2004 року йому був підтверджений факт нещасного випадку, який стався з ним на виробництві в 1982 році.

В результаті чого висновком МСЕК від 02.08.2005 року йому було підтверджено та встановлено 25 % стійкої втрати професійної працездатності за попередньою травмою та встановлено 25% по травмі 1982 року, коли 20.06.1982 року при крепленні лави в районі стійки посадкової крепі «Спутник» № 97 відслоївшимся шматом породи йому травмувало спину.

По протипоказанням МСЕК йому протипоказана тяжка фізична праця.

Через отримане трудове каліцтво він постійно відчуває фізичний біль, нездужання, що пригнічує та нервує його. Захворювання з віком прогресує, він вимушений часто лікуватися. Все це викликає у нього моральні страждання і переживання. Внаслідок всього цього він вимушений прикладати додаткові зусилля для організації свого життя. Тобто, йому завдано моральну шкоду, яку і просить відшкодувати, стягнувши з відповідача у справі на його користь.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутності позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву з проханням розглядати справу у його відсутності, проти позовних вимог позивача заперечував, пояснивши тим, що розмір моральної шкоди, вказаний ним у позовній заяві в сумі 15000 грн., не має розрахунку, не відповідає тяжкості ушкодження здоров'я позивача та є завищеним.

На підставі наданих позивачем доказів, судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини:

Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з відповідачем - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» у період з 1967 року по 1986 рік (а.с. ).

Відповідно до акту про нещасний випадок на виробництві № 283 від 12.11.1984 року (а.с. ) вбачається, що ОСОБА_1 працюючи у відповідача - ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» на посаді ГРОЗу, 11 листопада 1984 року, при розрядці та вилучення гідравлічних стоїк він був травмований по правому коліну.

Діагноз: Рублена рана правого колінного суглобу.

31.10.1994 року вперше, висновком ВТЕК, йому було встановлено 25% стійкої втрати працездатності.

Згідно з рішенням Жданівського міського суду Донецької області від 02.12.2004 року (а.с. ) був встановлений факт складання й видачі акту № 37 від 31 березня 2005 року за формою Н-1 про нещасний випадок на виробництві, що стався з ОСОБА_1 20 червня 1982 року на шахті «Жданівська», з якого вбачається, що 20.06.1982 року при крепленні лави в районі стійки посадкової крепі «Спутник» № 97 відслоївшимся шматом породи йому травмувало спину.

Діагноз: закритий перелом поперекового відростку 2-го поперекового хребта зліва, ушиб грудної клітини.

Відповідно до висновку МСЕК від 02.08.2005 року (а.с. ) ОСОБА_1 було встановлено безстроково 50 % по сукупності втрати професійної працездатності - 25% по трудовому каліцтву 20.06.1982 року, та 25% по трудовому каліцтву 11.11.1984 року. Рекомендоване санаторно-курортне лікування.

Правовідносини сторін регулюються статтею 237-1 КЗпП України, за якою відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя

і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ч.1 ст.153 КЗпП України, на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч.2 указаної статті цього Кодексу, покладено на власника або уповноважений ним орган.

Згідно зі ст.173 КЗпП України, шкода, заподіяна працівникам каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, відшкодовується у встановленому законодавством порядку.

Судом встановлено, що на час отримання позивачем трудового каліцтва 20.06.1982 року, та 12.11.1984 року він працював у ПАТ «ОП «Шахта «Жданівська» з повним робочім днем у шахті. Втрата позивачем працездатності на 25 % настала внаслідок трудового каліцтва, отриманого під час виконання позивачем трудових обов'язків у відповідача, згідно висновку МСЕК від 31.10.1994 року, йому було встановлено 25% стійкої втрати працездатності.

Отже, роботодавець не забезпечив створення безпечних умов праці робітнику.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з трудовим каліцтвом, постійному фізичному болі, нездужанні, порушенні нормальних життєвих зв'язків, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами у справі: копією трудової книжки, висновком МСЕК, актами про нещасний випадок на виробництві, рішенням суду (а.с. ).

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачеві, суд виходить з принципів справедливості та розумності, враховує фактичні обставини справи: тяжкість ушкодження здоров`я, глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у його життєвих стосунках, потребу в санаторно-курортному лікуванні, вік позивача, час його роботи у відповідача та умови отримання трудового каліцтва.

З урахуванням конкретних обставин справи, суд вважає, що сума, яку просить стягнути позивач надмірна, так як по нещасному випадку, який стався з позивачем 11.11.1984 року, вперше встановлена стійка втрата працездатності 31.10.1994 року у розмірі 25%, а на той період діяли Правила відшкодування власником підприємства, установи і організації, або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року № 472, і згідно з п. 11 розмір відшкодування моральної шкоди не міг перевищувати 150 неоподаткованих мінімумів доходів громадян незалежно від інших будь-яких виплат і тому позов є таким, що підлягає частковому задоволенню у вигляді стягнення суми достатньої і необхідної для відшкодування спричиненої моральної шкоди.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача судовий збір в розмірі 114,70 грн. на користь держави.

На підставі викладеного,керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 81, 209, 212-215, 218 ЦПК України, на підставі ст.ст. 153, 173, 237-1 КЗпП України, «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації, або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.06.1993 року № 472», суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» про відшкодування моральної шкоди, задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 2550 грн. (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Орендне підприємство «Шахта «Жданівська» судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету: 22030001, отримувач: Кіровське УК (м.Жданівка), ЕДРПОУ 37980638, на користь держави.

Стягнуті суми вказані без стягнення податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд Донецької області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. .

Суддя: Макаганчук В.І.