Рішення № 31529907, 20.05.2013, Жданівський міський суд Донецької області

ЄУН 231/687/13-ц

Провадження № 2/231/166/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 травня 2013 року Жданівській міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді: Шеїної Л.Д.

при секретарі: Синичка М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жданівського міського суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Донецька Топливно-енергетична компанія «шахта Комсомолець Донбасу» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання,

встановив:

28.03.2013 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Донецька Топливно-енергетична компанія «шахта Комсомолець Донбасу» про відшкодування моральної шкоди, спричиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у сумі 100.000,00 грн.

В обґрунтування позову посилається на наступні обставини:

так, він перебував у трудових правовідносинах з відповідачем по справі з 30.08.1982 року по 10.09.2009 року, виконуючи роботу гірничого робітника очисного забою підземним, та має загальний стаж в підземних умовах 37 років 08 місяців, з них 26 років 11 місяців відпрацював у відповідача по справі.

Під час виконання трудових обов'язків у відповідача в якості гірничого робітника очисного забою під землею п'ятого розряду, 21.09.1994 року в результаті нещасного випадку на виробництві отримав трудове каліцтво - закритий перелом внутрішньої кісточки лівої гомілки. За даним фактом був складений і затверджений 21 листопада 1994 акт № 314 про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.

Висновком МСЕК від 22 березня 1995 року він визнаний таким, що стійко втратив 5% професійної працездатності за даною травмою, первинно.

Крім того, в період з 4 серпня 2009 року по 21 серпня 2009 року він перебував на обстеженні в Донецькій обласній клінічній лікарні професійних захворювань, де йому за висновком лікарсько-експертної комісії від 21 серпня 2009 року № 852 було встановлено діагноз: професійне захворювання - хронічне обструктивне захворювання легенів пилової етіології , друга стадія, помірне протягом. Емфізема легенів. Легенева недостатність першої-другого ступеня.

В акті розслідування хронічного професійного захворювання від 11 вересня 2009 року зазначено, що професія, яка відповідальна за виникнення професійного захворювання - гірник очисного забою підземний 5 розряду; обставини і причини виникнення професійного захворювання - недосконалість технологічних процесів видобутку вугілля, тривала робота в умовах. Дії шкідливих - факторів виробництва, запиленість повітря на робочому місці вуглепородного пилом фіброгенного дії з вмістом в пилу окису кремнію 3,0-4,3% в концентрації 90,2-116,5 мг / м3 при ПДК-10мг/м3 протягом 56,9-81, 9% зміни, категорія праці 3 кл. 3-4 ст. по пилу.

За наслідками розслідування хронічного професійного захворювання, 11.09.2009 року було складено акт за формою Ф-П4 та він був оглянутий у МСЕК 26.11.2009 року.

Висновком МСЕК був визнаний таким, що стійко втратив 45% професійної працездатності та визнаний інвалідом 3 групи, безстроково, за сукупністю 5 % за наслідками огляду МСЕК від 21.09.1994 року повторно; 40 % за наслідками огляду МСЕК 26.11.2009 року, первино.

Ступінь втрати професійної працездатності для нього є значною, він визнаний інвалідом 3-ї групи. Внаслідок виробничої травми він відчував гострий фізичний біль, больовий шок, стрес. Лікування було тривале, хворобливе. Після травми розвинувся деформуючий артроз лівого гомілковостопного суглоба, що ускладнює його пересування. Хворіє постійно, відчуваючи сильні фізичні болі в грудній клітці, пошкодженому суглобі, кашель, задишку як у стані спокою, так і при русі, що посилюються при найменшому фізичному навантаженні, зміні погодних умов. Його турбують обмеження рухів в ушкодженому суглобі, набряклість, загальна слабкість і швидка стомлюваність, що порушує його спокій і відпочинок. Прийом знеболюючих засобів постійний, що викликає незручності у житті.

Професійне захворювання і наслідки трудового каліцтва прогресують, посилюючи одне одного. Тому вважає, що грошова компенсація у сумі 100.000,00 грн. є достатньою для відшкодування моральної шкоди, завданої нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням.

В судове засіданні позивач ОСОБА_1 свій позов підтримав, в його обґрунтування послався на ті ж підстави і просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, будучи належним чином сповіщеним про день та час розгляду цивільної справи, а в спрямованих до суду письмових поясненнях проти позову заперечував, посилаючись на те, що ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу» є підприємством вугільної промисловості з підземного видобутку вугілля, умови праці гірничого робітника очисного забою підземного відносяться до категорії шкідливих, тобто, наявність шкідливих умов праці є об`єктивним явищем, незалежним від бажання та діяльності власника і адміністрації підприємства.

Представник відповідача вважає, що сам позивач, будучи незадоволеним умовами роботи, міг розірвати трудовий договір, не погіршувати стан здоров`я. Тому вважає, що підприємство не порушувало трудові права позивача і не завдало йому моральної шкоди.

Окрім того, на думку представника ПАТ «ДТЕК «шахта Комсомолець Донбасу», ОСОБА_1 не довів, що йому спричинена моральна шкода, у висновку МСЕК не міститься вказівки щодо наявності такої моральної шкоди, а тому позов є необґрунтованим і таким, що задоволенню не підлягає.

На підставі наданих сторонами доказів судом встановлені такі фактичні обставини та відповідні до них правовідносини.

Позивач ОСОБА_1 перебував у трудових правовідносинах з відповідачем по справі з 30.08.1982 року по 10.09.2009 року, виконуючи роботу в якості гірничого робітника підземного п*ятого розряду (а.с. 7-9).

21.09.1994 року під час виконання трудових обов'язків у відповідача в якості гірничого робітника очисного забою під землею п'ятого розряду, з ним стався нещасний випадок, внаслідок якого отримав трудове каліцтво - закритий перелом внутрішньої кісточки лівої гомілки. За даним фактом був складений і затверджений 21 листопада 1994 акт № 314 про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 ( а.с. 12-15).

За висновком МСЕК від 22 березня 1995 року (а.с. 19-20) позивачу ОСОБА_1 первино встановлено 5 % стійкої втрати професійної працездатності за травмою 21.09.1994 року.

З акту розслідування хронічного професійного захворювання від 11.09.2009 року вбачається, що професійна хвороба виникла у ОСОБА_1 з причин недосконалості технологічних процесів видобутку вугілля, тривалої роботи в умовах дій шкідливих факторів виробництва. (а.с. 26).

За висновком МСЕК від 26.11.2009 року (а.с. 21-24) ОСОБА_1 встановлено 45% стійкої втрати професійної працездатності та він визнаний інвалідом 3 групи, безстроково, за сукупністю 5 % за наслідками огляду МСЕК від 21.09.1994 року повторно; 40 % за наслідками огляду МСЕК 26.11.2009 року, вперше.

Згідно виписок з амбулаторної карти, історій хвороби (а.с. 27-31), вбачається хвороба позивача ОСОБА_1 постійно прогресує.

Відповідно до ст.12 Закону України « Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 року в редакції на час виникнення правовідносин між сторонами ( травма на виробництві 21.09.1994 року та первинний огляд у МСЕК за даною травмою 22 березня 1995 року ) , відшкодування моральної шкоди провадиться власником, якщо небезпечні або шкідливі умови праці призвели до моральної втрати потерпілого, порушення його нормальних життєвих зв*язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Розглядаючи вимоги ОСОБА_1 щодо відшкодування моральної шкоди внаслідок нещасного випадку на виробництві від 29.07.1990 року слід керуватися Правилами відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженими ним органами шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених постановою КМУ від 23 червня 1993 року № 472 ( надалі Правил…), які були чинними на той період.

Відповідно до п.11 Правил… в редакції на 10.12.1993 року (тобто на час виникнення спірних правовідносин), власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган, несе відповідальність за моральну шкоду , заподіяну потерпілому власником фізичного чи психічного впливу небезпечних або шкідливих умов праці, розмір якої не може перевищувати двохсот мінімальних розмірів заробітної плати незалежно від інших будь-яких виплат.

Розмір мінімальної заробітної плати на час виникнення у позивача права на звернення за відшкодуванням моральної шкоди становив 60.000 карбованців (0,6 грн.), відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про підвищення мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком» від 25.11.1993 року № 3653-ХП. Цей розмір мінімальної заробітної плати діяв до 01.03.1996 року. Тобто максимальна сума моральної шкоди не може перевищувати 120 грн. ( ста двадцяти гривень ).

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує роз*яснення що містяться у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України « Про судову практику в справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди» №4 від 31 березня 1995 року з наступними змінами та доповненнями, де вказано, що розмір моральної ( немайнової ) шкоди визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань. Зокрема враховується характер і тривалість страждань, стан здоров*я потерпілого, тяжкість заподіяної травми, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Факт спричинення моральної шкоди позивачу, яка полягає в душевних та фізичних стражданнях, яких він зазнав і зазнає у зв'язку з ушкодженням здоров'я, пов'язаним із виконанням трудових обов'язків, неможливістю його відновлення, у судовому засіданні доведений дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, довідкою МСЕК, витягами з історій хвороби (а.с. 7-9, 19-20, 27-31).

З урахуванням викладеного, з ПАТ ДТЕК «шахта «Комсомолець Донбасу» на користь ОСОБА_1, слід стягнути грошову компенсацію у відшкодування моральної шкоди , спричиненої внаслідок нещасного випадку на виробництві , який стався з ним 21.09.1994 року, . у сумі 120, 00 грн. ( сто двадцять гривень ).

Статтею 237-1 КЗпП України, передбачено , що відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Моральна шкода відшкодовується працівникові безпосередньо роботодавцем за таких умов: наявності факту порушення роботодавцем законних прав працівника; у разі виникнення у працівника моральних страждань, або втрати нормальних життєвих зв'язків, або виникнення необхідності для працівника додаткових зусиль для організації свого життя; за наявності причинного зв'язку між попередніми умовами.

Факт заподіяння моральної шкоди у зв'язку з втратою працездатності ОСОБА_1 по причині професійного захворювання, на думку суду, доведено дослідженими письмовими доказами по справі: копією трудової книжки, довідкою МСЕК, актом розслідування хронічного професійного захворювання від 11.09.2009 року, виписками з історії хвороби (а.с. 7-9, 21-24, 26, 27-31).

Згідно з роз'ясненнями, даними в п.3.3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (зі змінами, внесеними постановою Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року), відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок відшкодування моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

ч.3 ст.43 Конституції України, передбачено, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу , покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював на ПАТ «ДТЕК шахта «Комсомолець Донбасу», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата працездатності позивача настала внаслідок професійного захворювання при виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах , яке спричинило йому моральні страждання.

Тому суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 внаслідок втрати працездатності по причині професійного захворювання на виробництві заподіяно моральну шкоду, так як він відчув і відчуває фізичні, моральні страждання: частково втратив працездатність, змінився його звичайний спосіб життя, що навіть дрібна побутова робота стала для нього неможливою і більшу частину свого життя він змушений вживати ліки.

Відповідно до роз'яснень, які викладено у п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування зазначеної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру і обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат і з урахуванням інших обставин, при цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди ОСОБА_1 суд також керується вимогами ст. 41 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, та враховує характер та обсяг фізичних та душевних страждань, які зазнав та продовжує зазнавати ОСОБА_1 важкість вимушених змін в житті позивача, характеру додаткових зусиль для організації його життя та побуту, а також приймає до уваги і ті обставини, що сам постраждалий допустив порушення вимог інструкції з охорони праці.

З урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, яких ОСОБА_1 зазнав у зв*язку з втратою професійної працездатності по причині професійного захворювання , приймаючи до уваги його загальний стаж роботи на підприємствах вугільної промисловості в підземних умовах 37 років 8 місяців, з них на підприємстві ПАТ «ДТЕК шахта «Комсомолець Донбасу» 26 років 11 місяців роботи, на тепер не працюючого, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, розмір моральної шкоди слід визначити в сумі 17.000 грн., стягнувши з ПАТ «ДТЕК шахта «Комсомолець Донбасу» - 17.000 грн. (сімнадцять тисяч гривень).

З урахуванням викладеного, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково на суму 17.120,00 грн. (120,00 грн.+17.000,00 грн. = 17.120,00), яку і слід стягнути з ПАТ «ДТЕК шахта «Комсомолець Донбасу» на його користь.

Відповідно до ч. 1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці, забезпечення яких ч. 2 указаної статті цього Кодексу , покладено на власника або уповноважений ним орган.

Судом установлено, що позивач працював на ПАТ «ДТЕК шахта «Комсомолець Донбасу», яке створене для підземного видобутку вугілля, і умови праці під землею є небезпечними та шкідливими. Втрата працездатності позивача настала внаслідок як трудового каліцтва так і професійного захворювання при виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах , які спричинили йому моральні страждання.

Тому суд вважає доведеним, що ОСОБА_1 внаслідок втрати працездатності по причині трудового каліцтва та професійного захворювання на виробництві заподіяно моральну шкоду, так як він відчув і відчуває фізичні, моральні страждання: частково втратив працездатність, змінився його звичайний спосіб життя, що навіть дрібна побутова робота стала для нього неможливою і більшу частину свого життя він змушений вживати ліки, тим самим спростовуються доводи відповідача.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі, встановленому Законом України «Про судовий збір» за №3674-17, який набув чинності з 01.11.2011 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір сплачується у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Станом на 01 січня 2013 року мінімальна заробітна плата становить 1147 грн. (затверджено Законом України «Про Державний бюджет України на 2013 рік»). Отже до стягнення з відповідача підлягає 114,70 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 60 , 212 - 215, 218 ЦПК України, на підставі ч. 3 ст. 43 Конституції України, ст. ст..ст. 153, 237-1 КЗпП України ст. 12 Закону України « Про охорону праці» від 14 жовтня 1992 , п.11 «Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженими ним органами шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків», затверджених постановою КМУ від 23 червня 1993 року № 472, суд

ВИРІШИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецька Топливно-енергетична компанія «шахта Комсомолець Донбасу» на користь ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди грошову компенсацію в розмірі 17.120,00 грн. (сімнадцять тисяч сто двадцять гривень).

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецька Топливно-енергетична Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Донецька Топливно-енергетична компанія «шахта Комсомолець Донбасу» судовий збір в розмірі 114,70 грн. (сто чотирнадцять гривень 70 копійок) на р/р 31213206700050, код класифікації і доходів бюджету 22030001, ЕДРПОУ 37980638, МФО 834016 банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області, отримувач Кіровське УК (м. Жданівка), код ЄДРПОУ (суду) 23599672.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області через Жданівський міський суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які приймали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення ,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Л.Д. Шеїна