Рішення № 31528925, 22.05.2013, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 1018/7739/12

провадження № 2-157/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 травня 2013 року Обухівський районний суд Київської області в складі:

Головуючого судді Мори О.М.,

при секретарі Орел І.О .,

за участю представників ОСОБА_1, ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Обухові справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа: ОСОБА_5 про визнання дійсним договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення боргу за кредитним договором та виселення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (далі Позивач) звернулося в суд із позовом до ОСОБА_3 (далі - Відповідач -1), ОСОБА_4 (далі - Відповідач-2), за участю третьої особи: ОСОБА_5 про визнання дійсним договору іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення боргу за кредитним договором та про виселення, вказуючи, що 19 червня 2007 року між ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_5 був укладений договір кредиту №KIO0GA00000419, відповідно до якого ОСОБА_5 від ПАТ КБ "ПриватБанк" отримала кредит у розмірі 30 000, 00 доларів США на строк до 19 червня 2017 року зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 11, 04 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 уклали договір іпотеки №KIO0GA00000419, згідно якого надали в іпотеку нерухоме майно, а саме: квартиру загальною площею 42,70 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1. Майно належить Відповідачам на праві власності на підставі договору купівлі-продажу. Обумовлена сторонами договору іпотеки ціна предмету іпотеки дорівнює 252 500, 00 грн.

Оскільки, свої зобов'язання щодо своєчасного повернення кредиту та плати за користування кредитом третя особа ОСОБА_5 не виконувала у неї станом на 01.10.2012 року перед Позивачем виникла заборгованість в сумі 508547, 49 гривень.

Виходячи із вимог ч. 1 ст. 33 Закону України "Про іпотеку", ПАТ КБ "ПриватБанк" просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на квартиру загальною площею 42,70 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Позивачем з укладанням від імені Відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки, а також виселити Відповідачів та інших осіб, які зареєстровані і проживають у цьому будинку із зняттям їх з реєстраційного обліку та стягнути з Відповідачів судові витрати.

Представник позивача в судовому засідання позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити.

Представник відповідачів проти позовних вимог заперечував, подав до суду заперечення на позовну заяву, в якій просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі застосувавши строки позовної давності, а також зазначив, що договір іпотеки не був нотаріально посвідчений та не пройшов державної реєстрації, що також є підставою відмови в задоволенні позову .

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, заяв клопотань до суду не надала.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідачів, вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні знайшов підтвердження той факт, що 19 червня 2007 року між Позивачем та третьою особою ОСОБА_5 укладено договір кредиту №KIO0GA00000419, відповідно якого ОСОБА_5 отримала від Позивача кредит в у розмірі 30 000, 00 доларів США та відповідно п.п. 2.2, 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 2.2.7, 2.3.3, 7.1 кредитного договору прийняла на себе зобов'язання щомісячно погашати його в сумі 477, 00 доларів США і провести повну його виплату протягом 10 років, тобто до 19 червня 2017 року, та сплатити відсотки за користування кредитом, що підтверджується кредитним договором (а.с. 17-21).

Як встановлено у судовому засіданні, з метою забезпечення виконання зобов'язань по сплаті кредиту третьою особою ОСОБА_5 між Позивачем у справі та Відповідачами 19 червня 2007 року був укладений іпотечний договір, предметом якого була двохкімнатна квартира, загальною площею 42,70 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, власниками якої є Відповідачі, що підтверджується Договором іпотеки квартири від 19 червня 2007 року (а.с. 22-25). Майно належить Відповідачам на праві власності на підставі договору купівлі-продажу.

В судовому засіданні знайшов підтвердження факт ухилення третьої особи ОСОБА_5 від виконання своїх зобов'язань щодо щомісячного погашення кредиту.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості за договором кредиту №KIO0GA00000419 від 19 червня 2007 року, укладеного між Позивачем та ОСОБА_5 станом на 01.10.2012 року встановлено, що остання сплату кредиту та відсотків за користування ним не проводить (а.с 9-13). Відповідно в зв»язку з порушенням зобов»язань за кредитним договором, третя особа ОСОБА_5 станом на 01.10.2012 року має заборгованість 63648,00 доларів США, що за курсом НБУ еквівалентно 508547, 49 гривень, та складається з наступного: 28051, 26 доларів США заборгованість за кредитом; 15383, 28 доларів США заборгованість по процентах за користування кредитом; 2400,00 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 14752,80 доларів США пеня за несвоєчасність виконання зобов»язань за договором та штрафи відповідно до договору кредиту: 31,29 доларів США штраф (фіксована частина) і 3029,37 доларів США штраф (процентна складова).

Відмова третьої особи від повернення боргу порушує майнові права позивача.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, і одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 202 ЦК України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори), а згідно ст. 215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою ст. 203 ЦК України, а саме - зміст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Іпотека є різновидом застави і полягає у забезпеченні виконання зобов'язання за рахунок майна, в спірному випадку - об'єкта нерухомості, квартири загальною площею 42,70 кв. м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Іпотекою, згідно ст.1 Закону України «Про іпотеку», розуміється вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом, а згідно ст.3 даного Закону встановлено, що підставою виникнення іпотеки є договір, закон або рішення суду, іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Стаття 4 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що обтяження нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому законодавством, у разі недотримання цієї умови іпотечний договір є дійсним, але вимога іпотекодержателя не набуває пріоритету відносно зареєстрованих прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно, а згідно статті 18 цього Закону іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.

Договір іпотеки між сторонами був укладений у письмовій формі і нотаріально посвідчений, що підтверджується копією договору, копією заставної і вказує на його належність.

Відповідно п. 16.7.1, 16.7.2 іпотечного договору між сторонами позивач вправі звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку, якщо в момент настання термінів виконання будь-якого із зобов'язань, передбачених кредитним договором, вони не будуть виконані.

Згідно з ч. 1 ст. 33, ч. 1 ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно ч. 3 ст. 33 Закону України "Про іпотеку" звернення стягнення на предмет іпотеки може здійснюватися, зокрема, на підставі рішення суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що клопотання представника відповідачів щодо застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню, оскільки у кредитному договорі строк виконання основного зобов'язання визначений до повного погашення кредиту до 19 червня 2017 року.

Оцінюючи обставини справи у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що внаслідок невиконання третьою особою ОСОБА_5 своїх зобов'язань щодо сплати кредиту Позивач має право на звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 39 Закону України "Про іпотеку" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду повинен бути зазначений і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленої ч. 1 ст. 38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві.

В судовому засіданні Представник позивача просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом його продажу позивачем з укладанням від імені Відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, з отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення Позивачем всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Приймаючи до уваги, що такий порядок звернення не суперечить вимогам чинного законодавства і найбільш повно враховує інтереси відповідачів, суд приходить до висновку про те, що дана вимога позивача підлягає задоволенню.

В судовому засіданні було встановлено, що у квартирі, яка є предметом іпотеки, зареєстровані та проживають відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та неповнолітня ОСОБА_7, яка зареєстрована в квартирі, що є предметом іпотеки вже після укладення договору іпотеки, а саме з 04 серпня 2010 року. Вказані обставини підтверджуються довідкою наданою наданою ТОВ «Міський житловий центр» м. Обухова (а.с. 141).

У частинах 2 і 3 цієї ж ст. 40 законодавець установлює певний порядок дій банку: після прийняття рішення про звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення всі мешканці зобов'язані на письмову вимогу іпотекодержателя або нового власника добровільно звільнити житловий будинок чи житлове приміщення протягом одного місяця з дня отримання цієї вимоги. Якщо мешканці не звільняють житловий будинок житлове приміщення у встановлений або інший погоджений сторонами строк добровільно, їх примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду.

Аналогічний порядок щодо виселення всіх громадян, що мешкають у житловому будинку або житловому приміщенні, на які звернуто стягнення як на предмет іпотеки, передбачено в ч. 3 ст. 109 ЖК України.

Тобто, при вирішенні позову іпотекодержателя про виселення мешканців із житлового будинку чи житлового приміщення в разі задоволення вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, суд має враховувати те, що виселення мешканців житлового будинку чи житлового приміщення, яке є предметом іпотеки, проводиться в порядку, встановленому законом, зокрема при вирішенні цього питання слід чітко враховувати вимоги ч.ч. 2, 3 ст. 40 Закону України «Про іпотеку», якими встановлено певний порядок дій іпотекодержателя ( банку).

При цьому примусове виселення здійснюється на підставі рішення суду тільки за певних умов, а саме: у разі, якщо мешканці не звільнили житловий будинок чи житлове приміщення, на яке звернуто стягнення як на предмет іпотеки протягом одного місяця з дня отримання письмової вимоги іпотекодержателя або нового власника, або в інший погоджений сторонами строк.

Враховуючи вищезеначене суд відмовляє в задоволенні позовної вимоги про виселення осіб зареєстрованих в квартирі, яка є предметом іпотеки та на яку судом звернено стягнення.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 546, 610, 611, 1049, 1050, 1054 ЦК, ст. ст. 10, 60, 179, 213 ЦПК України, ст. 40 ЗУ "Про іпотеку", ст. 109 ЖК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки у рахунок погашення боргу за кредитним договором та виселення - задовольнити частково.

У рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №KIO0GA00000419 від 19 червня 2007 року в сумі 63648,00 доларів США, що за курсом НБУ складає 508 547, 49 гривень, з яких: заборгованість за кредитом в сумі - 28051, 26 доларів США; заборгованість по процентах за користування кредитом в сумі - 15383,28 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі - 2400,00 доларів США; пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором в сумі - 14752,80 доларів США; штраф (фіксована частина) в сумі - 31, 29 доларів США; штраф (процентна ставка) в сумі - 3029,37 доларів США звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру, АДРЕСА_1, загальною площею 42,70 кв. м, шляхом її продажу Публічним акціонерним товариством Комерційний банк "ПриватБанк" з укладанням від імені Відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, із отриманням дублікатів правовстановлюючих документів на нерухомість у відповідних установах, підприємствах або організаціях незалежно від форм власності та підпорядкування, з можливістю здійснення ПАТ КБ "ПриватБанк" всіх передбачених нормативно-правовими актами держави дій, необхідних для продажу предмету іпотеки.

Визначити початкову ціну предмету іпотеки для його подальшої реалізації в розмірі двісті п»ятдесят дві тисячі п»ятсот гривень, узгодженою сторонами в договорі іпотеки від 19 червня 2007 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3, ОСОБА_4 у солідарному порядку на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" 3 433, 60 грн. (три тисячі чотириста тридцять три гривні шістдесят копійок) судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд Київської області.

СуддяМора О. М.