Вирок № 31528604, 21.05.2013, Центральний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Маріуполя)

№1-кп/263/189/2013

№263/4348/13-к

В И Р О К

І М Е Н Е МУ К Р А Ї Н И

21 травня 2013 року місто Маріуполь

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі:

головуючого судді Ковтуненка В.О.,

при секретарі Русаковій Н.О.,

за участю прокурора Панькіна Є.Є.,

захисника адвоката ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі кримінальне провадження відносно

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого монтером колії Волноваської дистанції колії Державного підприємства «Донецька залізниця», раніше не судимого, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, кімната №212,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.1 ст.289, ч.2 ст.289 КК України,

В С Т А Н О В И В:

02 квітня 2013 року приблизно о 03:00 годині, ОСОБА_2, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, умисно, переслідуючи мету незаконного заволодіння транспортним засобом, знаходячись біля будинку №161, розташованого по проспекту Будівельників в Жовтневому районі міста Маріуполя, ліктем руки розбив скло лівої передньої двері автомобіля «Деу-Нубіра», реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_3 та відкрив їх. Після чого, ОСОБА_2, знаходячись в салоні вищевказаного транспортного засобу, продовжуючи здійснювати свою протиправну мету, розібрав пластикову обшивку рульової колонки, шляхом повороту в замку запалювання автомобіля одним з ключів з металу білого кольору, звязка яких у кількості 7 штук була у нього з собою, намагався привести двигун транспортного засобу в робочий стан, але пусковий пристрій (стартер) не включився, і двигун не завівся. Таким чином, ОСОБА_2 виконав усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було ним закінчено з причин, які не залежали від його волі.

Він же, 02 квітня 2013 року приблизно о 03:30 годині, перебуваючи у стані алкогольного спяніння, умисно, повторно, переслідуючи мету незаконного заволодіння транспортним засобом, знаходячись біля будинку №163, розташованого по проспекту Будівельників в Жовтневому районі міста Маріуполя, ліктем руки розбив скло лівої передньої двері автомобіля «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4 та відкрив їх. Після чого, ОСОБА_2, знаходячись в салоні вищевказаного транспортного засобу, продовжуючи здійснювати свою протиправну мету, розібрав пластикову обшивку рульової колонки, шляхом повороту в замку запалювання автомобіля одним з ключів з металу білого кольору, звязка яких у кількості 7 штук була у нього з собою, привів двигун транспортного засобу в робочий стан, та почав рух заднім ходом. Проїхав відстань 5-7 метрів, тим самим незаконно заволодів транспортним засобом - автомобілем «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_4, та побачивши поблизу автомобіль працівників міліції, який заїхав у двір будинку №163, розташованого по проспекту Будівельників в Жовтневому районі міста Маріуполя, залишив автомобіль, яким незаконно заволодів та втік.

ОСОБА_2 в судовому засіданні свою провину у скоєнні кримінального правопорушення, висунутого проти нього в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі та щиро розкаявся в скоєному. Суду пояснив, що 01.04.2013р. у вечірній час разом із знайомим він вживав спиртні напої, після чого гуляв по місту. 02.03.2013р. приблизно о 03:00 годині він знаходився у дворі, де розташований магазин «Стол и стул» (російська мова) та побачив декілька припаркованих автомобілів, серед яких був автомобіль «Деу-Нубіра» зеленого кольору, і вирішив покататися на ньому. Ключами, які він мав при собі, він намагався відчинити двері, але не зміг і ліктем руки розбив скло. Після чого він відчинив двері, сів на сидіння водія, розібрав пластикову обшивку рульової колонки та намагався завести двигун, але не зміг. Неподалік він побачив автомобіль ВАЗ-2107 білого кольору і вирішив покататися на ньому. В аналогічний спосіб, шляхом розбивання скла, він опинився в автомобілі ВАЗ, запустив двигун та почав рухатися заднім ходом. В цей час він побачив автомобіль працівників міліції і залишивши автомобіль ВАЗ намагався втекти, але був затриманий. Визнає, що вчинив злочини, у здійсненому кається, просить суд суворо його не карати. Причиною вчиненні злочинів є стан його алкогольного спяніння. Зазначив, що він добровільно відшкодував потерпілим спричинену матеріальну шкоду.

Враховуючи, що ОСОБА_2 в судовому засіданні провину у висунутому проти нього кримінальному обвинуваченні визнав повністю, суд, розцінюючи його показання як об'єктивні, що відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, і, вважаючи їх достатніми для винесення обвинувального вироку у відповідності зі ст.349 КПК України, вважає за можливе розглянути кримінальне провадження без дослідження доказів, що відносяться до фактичних обставин провадження і які ніким не оспорюються.

Таким чином, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_2 повністю доведена, дії його правильно кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.1 ст.289 КК України, так як він своїми умисними діями, вчинив закінчений замах на незаконне заволодіння транспортним засобом, а також за ч.2 ст.289 КК України, так як він своїми умисними діями, потворно, вчинив незаконне заволодіння транспортним засобом.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_2 вчинив злочин, у стані алкогольного спяніння, але раніше не судимий, працевлаштований, за місцем проживання та роботи характеризується позитивно, у вчиненому кається, спричинена шкода відшкодована, що судом визнається обставинами, які помякшують покарання.

С урахуванням обставин справи, особи обвинуваченого, думки прокурора про можливість звільнення ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, суд призначає винному покарання у вигляді позбавлення волі, але вважає, що його виправлення можливо без відбування покарання з випробуванням та покладенням на нього обов'язків.

В звязку з тим, що відповідно до ст.77 КК України у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням до засуджених не застосовується такий вид покарання як конфіскація майна, суд не застосовує до обвинуваченого передбачене санкцією ст.289 ч.2 КК України альтернативне додаткове покарання у вигляді конфіскації майна.

Речові докази по справі: автомобіль «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_2, який повернуто ОСОБА_4 під розписку, залишити у останнього, як належне йому майно (а.с.48); 3 СД диски, які повернуті ОСОБА_5 під розписку, залишити у останнього, як належно йому майно (а.с.82); автомобіль «Деу-Нубіра», реєстраційний номер НОМЕР_1, який повернуто ОСОБА_3 під розписку, залишити у останньої, як належне їй майно (а.с.110); поліетиленовий пакет з ключами у кількості 7 штук, переданий на зберігання до Камери зберігання речових доказів Жовтневого РВ ММУ ГУ УМВС України в Донецькій області, - підлягає знищенню. /Квитанція №001024 від 05.04.2013р./ (а.с.126)

На підставі ст.124 КПК України з підсудного необхідно стягнути на користь експертного закладу затрати за проведення судово-криміналістичної експертизи у сумі 440,10 гривень.

Керуючись ст. ст. 349, 370, 371, 374, розділом ХІ. Перехідних положень КПК України,

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ч.2 ст.15, ч.1 ст.289 КК України та за ч.2 ст.289 КК України та призначити покарання:

за ч.2 ст.15, ч.1 ст.289 КК України у вигляді обмеження волі строком на 3 (три) роки,

за ч.2 ст.289 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 5 (пять) років, без конфіскації майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст.70 ч.1 КК України за сукупністю злочинів, застосувавши принцип визначення остаточного покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді позбавлення волі стром на 5 (пять ) років, без конфіскації майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 2 (двох) років не вчинить нового злочину і виконає покладені судом обовязки.

Відповідно до ст.76 УК України зобов'язати засудженого ОСОБА_2 в період випробувального терміну не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити без зміни домашній арешт, до набрання вироком законної сили.

Речові докази по справі: автомобіль «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_2, який повернуто ОСОБА_4 під розписку, залишити у останнього, як належне йому майно; 3 СД диски, які повернуті ОСОБА_5 під розписку, залишити у останнього, як належно йому майно; автомобіль «Деу-Нубіра», реєстраційний номер НОМЕР_1, який повернуто ОСОБА_3 під розписку, залишити у останньої, як належне їй майно; поліетиленовий пакет з ключами у кількості 7 штук, переданий на зберігання до Камери зберігання речових доказів Жовтневого РВ ММУ ГУ УМВС України в Донецькій області, - знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ суму 440 гривень 10 копійок за проведення судово-криміналістичної експертизи, які перераховувати за реквізитами: отримувач платежу НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, код ЄДРПОУ 25574914, розрахунковий рахунок 31253272210095 в ГУГКСУ в Донецькій області МФО 834016.

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Донецької області через Жовтневий районний суд м. Маріуполя протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

СуддяВ.О.Ковтуненко