Постанова № 31527924, 27.05.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1570/5313/2012

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Федусик А.Г.,

при секретарі - Пальоной І.М.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач (далі ФОП) звернувся до суду з позовом мотивуючи його тим, що в період з 05.07.2012 року по 17.07.2012 року відповідачем (далі ДПІ) була проведена документальна виїзна планова перевірка ФОП з питань дотримання вимог податкового, та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року. За результатами перевірки відповідачем був складений акт №1557/17-01/НОМЕР_1 від 24.07.2012 року, яким було встановлено порушення ФОП пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.3 ст.44, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.167.1 ст.167, п.177.1, п.177.2, п.177.4, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України (далі ПК), ст.13, ст.14 розділу ІV ДКМУ «Про прибутковий податок з громадян», за 2010 рік встановлено порушення п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1 ст.8, п.17.1 ст.17, п.22.3 ст.22, пп. «б» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», за 2011 рік встановлено порушення пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.2 п.164.1 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.51.1 ст.51 ПК, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 89451,00 грн., в тому числі за червень 2010 року на суму 31444 грн., за серпень 2010 року на суму 39273 грн., за вересень 2010 року на суму 18734 грн., п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198 ПК, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму в розмірі 72618,00 грн., в тому числі за березень 2011 року на суму 18578 грн., за квітень 2011 року на суму 29040 грн., за травень 2011 року на суму 25000 грн., п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму в розмірі 39089,00 грн.. На підставі цього акту ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.08.2012 року №0001131701, яким ФОП збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 251448,00 грн., в тому числі за основним платежем 201158 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 50290 грн., від 06.08.2012 року №0001151701, яким ФОП збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 303980,03 грн., в тому числі за основним платежем 258008,01 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 45972,02 грн., від 06.08.2012 року №0001161701, яким ФОП збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи найманих осіб в сумі 4529,72 грн., в тому числі за основним платежем 3215,77 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1313,95 грн.. Позивач вважає неправомірними спірні рішення ДПІ, оскільки вони не відповідають обставинам справи та не ґрунтуються на нормах права. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд визнати протиправними дії ДПІ стосовно проведення перевірки та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення від 06.08.2012 року №0001131701, від 06.08.2012 року №0001151701 та від 06.08.2012 року №0001161701.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позові (т.1 а.с. 3-6).

Представник відповідача в попередніх судових засіданнях заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову (т.1 а.с. 53-74) пояснивши при цьому, що приймаючи спірні рішення, ДПІ діяло на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішень. З зазначених підстав представник просив суд відмовити ФОП у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки ці вимоги не ґрунтуються на нормах права. В останнє судове засідання представник не з'явився. Про час та місце судового засідання повідомлявся належним чино та своєчасно (т.3 а.с.28). Причини не явки суду не повідомив.

Суд, з урахуванням думки представника позивача, згідно ст.128 КАС України ухвалив про розгляд справи у відсутність представника ДПІ.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши та проаналізувавши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених вимог, суд встановив наступне.

ФОП зареєстрований та перебуває на обліку в ДПІ як платник податків, в тому числі податку на додану вартість (т.1 а.с.8, 9).

В період з 05.07.2012 року по 17.07.2012 року відповідачем (далі ДПІ) була проведена документальна виїзна планова перевірка ФОП з питань дотримання вимог податкового, та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2011 року.

За результатами перевірки відповідачем був складений акт №1557/17-01/НОМЕР_1 від 24.07.2012 року, яким було встановлено порушення ФОП пп.16.1.2 п.16.1 ст.16, п.44.3 ст.44, пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, п.164.1 ст.164, п.167.1 ст.167, п.177.1, п.177.2, п.177.4, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України (далі ПК), ст.13, ст.14 розділу ІV ДКМУ «Про прибутковий податок з громадян», за 2010 рік встановлено порушення п.1.2 ст.1, п.2.1 ст.2, пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.4.2.1 п.4.2 ст.4, пп.8.1.1 ст.8, п.17.1 ст.17, п.22.3 ст.22, пп. «б» п.19.2 ст.19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», за 2011 рік встановлено порушення пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.1.2 п.164.1 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168, п.51.1 ст.51 ПК, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 89451,00 грн., в тому числі за червень 2010 року на суму 31444 грн., за серпень 2010 року на суму 39273 грн., за вересень 2010 року на суму 18734 грн., п.198.2 ст.198, п.198.3 ст.198 ПК, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму в розмірі 72618,00 грн., в тому числі за березень 2011 року на суму 18578 грн., за квітень 2011 року на суму 29040 грн., за травень 2011 року на суму 25000 грн., п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 ПК, що призвело до завищення податкового кредиту на загальну суму в розмірі 39089,00 грн. (т.1 а.с.11-48).

Такі висновки обґрунтовано тим, що позивачем у перевіряємому періоді було занижено податок з доходів фізичних осіб на суму в розмірі 258008,01 грн. та на суму в розмірі 3215,77 грн.. Також перевіркою було встановлено, що ФОП були укладені договори з ПП «ВКФ «Травень», ТОВ «Аврора Шип Транс», ПП «Восторг Строй» та ТОВ «ВСТК». Разом з тим, в ході проведення перевірок вказаних підприємств було встановлено відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, а тому ФОП не мав права відносити ПДВ по цим операціям до свого податкового кредиту у перевіряємому переіоді.

На підставі цього акту перевірки №1557/17-01/НОМЕР_1 від 24.07.2012 року, ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 06.08.2012 року №0001131701, яким ФОП збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 251448,00 грн., в тому числі за основним платежем 201158 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 50290 грн., від 06.08.2012 року №0001151701, яким ФОП збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 303980,03 грн., в тому числі за основним платежем 258008,01 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 45972,02 грн., від 06.08.2012 року №0001161701, яким ФОП збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи найманих осіб в сумі 4529,72 грн., в тому числі за основним платежем 3215,77 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1313,95 грн. (т.1 а.с. 49, 50, 51).

Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач посилався на те, що з метою здійснення господарської діяльності ФОП уклав з ПП «ВКФ «Травень», ТОВ «Аврора Шип Транс», ПП «Восторг Строй» та ТОВ «ВСТК» договори купівлі-продажу товарів та здійснив розрахунки за ці товари, що підтверджується відповідними первинними документами, а саме договорами, видатковими та податковими накладними, банківськими виписками, у зв'язку з чим він правомірно відніс ПДВ по цим операціям до свого податкового кредиту (т.1 а.с. 181-134, 236-250, т.2 а.с. 1-28, 41-44, 45-112, 131, 132-135, 137-212).

З пояснень представника позивача та матеріалів справи (в тому числі з акту спірної перевірки) вбачається, що основним видом діяльності ФОП є оренда автомобілів, інші види оптової торгівлі, здавання в оренду власного нерухомого майна, діяльність автомобільного вантажного транспорту, оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі (т.1 а.с.10).

З акту ДПІ №1705/23-219/37010412 від 06.06.2011 року «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ПП «ВКФ «Травень» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період червень, серпень, вересень 2010 року» вбачається, що у останнього не має адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам, основних фондів, кількість працюючих складає 0 осіб, і в ході цієї перевірки встановлено відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання господарських зобов'язань (т.1 а.с. 102-108).

З акту ДПІ №4555/23-219/37010501 від 24.11.2011 року «Про результати документальної невиїзної позапланової перевірки ТОВ «Аврора Шип Транс» з питань правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ за період березень, квітень, травень, червень 2011 року» вбачається, що у останнього не має адміністративно-господарських можливостей для виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам, основних фондів, кількість працюючих складає 0 осіб, і в ході цієї перевірки встановлено відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання господарських зобов'язань (т.1 а.с. 109-130).

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п.198.3. ст.198 ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.198.4. цієї статті якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно п.198.6. цієї статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З аналізу вказаних норм вбачається, що право платника податку на включення ним ПДВ до свого податкового кредиту виникає за наявності відповідних первинних документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, належним чином оформленої податкової накладної з ПДВ, та наявності зв'язку таких витрат з господарською діяльністю платника.

В ході розгляду справи, не зважаючи на неодноразові пропозиції суду, позивачем не було надано жодного доказу того, що договори з ПП «ВКФ «Травень», ТОВ «Аврора Шип Транс», ПП «Восторг Строй» та ТОВ «ВСТК» укладалися ФОП з метою здійснення ним господарської діяльності, а отримані від вказаних контрагентів товари якимось чином використовувалися ФОП у власній господарській діяльності.

Не було надано також суду позивачем належних доказів отримання ним товарів від контрагентів, обліку цих товарів та їх використання у господарської діяльності ФОП (в тому числі їх реалізації).

Не було позивачем надано суду будь-якого обґрунтування та доказів на його підтвердження щодо безпідставності висновків ДПІ про необхідність донарахування йому податку з доходів фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності в розмірі 258008,01 грн. та податку з доходів фізичних осіб найманих працівників в сумі 3215,77 грн..

З огляду на зазначене, суд вважає обґрунтованими викладені в акті перевірки висновки ДПІ про заниження податку з доходів фізичних осіб на суму в розмірі 258008,01 грн. та на суму в розмірі 3215,77 грн. та про відсутність у ФОП права на включення до складу податкового кредиту ПДВ по операціям з контрагентами, оскільки наявні в матеріалах справи первинні документи (видаткові та податкові накладні, на які посилався позивач в обґрунтування позову, не можуть вважатися належними доказами здійснення цих господарських операцій та їх зв'язку з основною діяльністю ФОП, і тому судом до уваги не приймаються, а інших, заслуговуючих на увагу доказів на підтвердження заявлених вимог в цій частині позивачем надано суду не було.

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення, дії чи бездіяльність державного органу, органу місцевого самоврядування повинні бути прийняті чи здійснені в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відповідати вимогам діючого законодавства.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку, що приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення від 06.08.2012 року №0001131701, яким ФОП збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 251448,00 грн., в тому числі за основним платежем 201158 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 50290 грн., від 06.08.2012 року №0001151701, яким ФОП збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб в сумі 303980,03 грн., в тому числі за основним платежем 258008,01 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 45972,02 грн., від 06.08.2012 року №0001161701, яким ФОП збільшено суму грошового зобов'язання по податку на доходи найманих осіб в сумі 4529,72 грн., в тому числі за основним платежем 3215,77 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1313,95 грн., відповідач діяв на підставі та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, у зв'язку з чим позовні вимоги ФОП про визнання протиправними та скасування цих спірних рішень не підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи позивача про те, що вказані первинні документи були отримані від ПП «ВКФ «Травень», ТОВ «Аврора Шип Транс», ПП «Восторг Строй» та ТОВ «ВСТК», правомірно і вони не визнані недійсними, суд до уваги не приймає, оскільки на думку суду вказані документи можуть бути прийняті до уваги за умови підтвердження здійснення господарських операцій з вказаними контрагентами і їх зв'язку з господарською діяльністю ФОП, що позивачем ані в ході перевірки, ані в ході судового розгляду справи доведено не було.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В ході розгляду справи позивач не довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.19 Конституції України, Законом України „Про податок на додану вартість", Податковим Кодексом України, ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 69-71, 86, 94, 159-163 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя А.Г.Федусик

27 травня 2013 року.