Ухвала суду № 31525804, 23.05.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/710/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Каракашьян С.К. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Томко Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 21 березня 2011 року № 0000651705/0 і № 0000661705/0, від 27 травня 2011 року № 0001341705 і 0001351705, від 31 травня 2011 року № 0001331705.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не мав права формувати податковий кредит та витрати, безпосередньо пов'язані з одержанням доходів, на підставі документів, складених ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Під час судового засідання представник відповідача підтримав свою апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити з підстав, викладених в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив суд відмовити в її задоволенні посилаючись на те, що судом першої інстанції було винесено законне і обґрунтоване рішення, а підстави для його зміни чи скасування - відсутні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Деснянському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Деснянському районі м. Києва було проведено планову виїзну перевірку дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог чинного законодавства з питань оподаткування за період з 01 жовтня по 31 грудня 2009 року, про що складено акт від 10 березня 2011 року № 1632/1705/НОМЕР_4.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 21 березня 2011 року № 0000651705/0 і № 0000661705/0, якими позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб. За результатами адміністративного оскарження були також винесені податкові повідомлення-рішення від 27 травня 2011 року № 0001341705 і 0001351705, від 31 травня 2011 року № 0001331705 згідно яких розмір нарахованих позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість складає 56792 грн. 50 коп., з яких 45434 грн. 00 коп. - за основним платежем та 11358 грн. 50 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також податку з доходів фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності у розмірі 18125 грн. 00 коп.

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрати, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, на підставі документів, складених ТОВ «С.Дж.Р.Груп».

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Судом встановлено, що між ТОВ «С.Дж.Р.Груп» та ФОП ОСОБА_2 були укладені договори від 23 грудня 2009 року № 023013-Ч, від 14 квітня 2009 року № Ч-00175 та від 02 листопада 2009 року № 0211-4.

На підставі документів, складених у зв'язку з виконанням вказаних договорів, позивачем був сформований податковий кредит та валові витрати.

ДПІ у Деснянському районі м. Києва вважає такі дії ФОП ОСОБА_2 неправомірними з огляду на те, що в діяльності ТОВ «С.Дж.Р.Груп» наявні ознаки фіктивності. Такий висновок було зроблено на підставі того, що відносно директора ТОВ «С.Дж.Р.Груп» ОСОБА_3 кримінальної справи за ст. 205 КК України (фіктивне підприємництво).

На думку колегії суддів самі по собі факт порушення відносно директора контрагента позивача кримінальної справи по обвинуваченню в фіктивному підприємництві не є беззаперечним доказом того, що договори від 23 грудня 2009 року № 023013-Ч, від 14 квітня 2009 року № Ч-00175 та від 02 листопада 2009 року № 0211-4 не були фактично виконані.

Крім того, постановою старшого слідчого з ОВС СУ ПМ ДПА України від 27 квітня 2011 року кримінальну справу, порушену відносно ОСОБА_3 за ст. 205 КК України, було закрито у зв'язку з відсутністю складу злочину.

Таким чином, обставини, які були зазначені в акті перевірки від 10 березня 2011 року № 1632/1705/НОМЕР_4 в якості доказів неправомірності дій позивача щодо формування податкового кредиту та валових витрат, в подальшому були визнані непідтвердженими.

Разом з тим, з огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та валових витрат за операціями з ТОВ «С.Дж.Р.Груп», позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договорів від 23 грудня 2009 року № 023013-Ч, від 14 квітня 2009 року № Ч-00175 та від 02 листопада 2009 року № 0211-4.

Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Оподатковуваним доходом, відповідно до ст. 13 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян» від 26 грудня 1992 року № 13-92, норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Відповідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг, а умовою віднесення витрат до складу валових витрат є фактичне придбання або виготовлення товарів (робіт, послуг).

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрати, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, підлягає перевірці фактичне придбання (виготовлення) товару чи отримання послуги.

На підтвердження фактичного виконання сторонами умов договорів від 23 грудня 2009 року № 023013-Ч, від 14 квітня 2009 року № Ч-00175 та від 02 листопада 2009 року № 0211-4 позивач надав документи, які посвідчують право власності або право користування приміщенням, в якому здійснювалися ремонті роботи, копії акті приймання виконаних підрядних робіт за формою КБ-2в, довідок про узгодження договірних цін, податкових накладних та фотоматеріали виконаних робіт.

Вказані документи оформлені з дотримання вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» та наказу ДПА України «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» від 29 грудня 2010 року № 1401/18696.

З огляду на викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем належними та допустимими доказами підтверджено фактичне отримання від ТОВ «С.Дж.Р.Груп» робіт, обумовлених вищевказаними договорами.

У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що судом першої інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2 та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у Деснянському районі м. Києва від 21 березня 2011 року № 0000651705/0 і № 0000661705/0, від 27 травня 2011 року № 0001341705 і 0001351705, від 31 травня 2011 року № 0001331705.

Доводи апеляційної скарги ДПІ у Деснянському районі м. Києва не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 11 лютого 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ДПІ у Деснянському районі м. Києва - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Деснянському районі м. Києва Державної податкової служби - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 28 травня 2013 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С