Харківський окружний адміністративний суд
61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Харків
30 травня 2013 р. № 820/3953/13-а
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кухар М.Д.,
при секретарі - Тайцеві А.Л.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Харківська дирекція будівництва метрополітену" про стягнення суми,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із позовом до Комунального підприємства "Харківська дирекція будівництва метрополітену" про стягнення податкового боргу. Позивач, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник позивача в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду клопотання про розгляд даної справи без його участі. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача за наявними в ній матеріалами.
Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, клопотання про розгляд даної справи без його участі суду не надав. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно з ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати - державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у пі. встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70 затверджено порядок подання підприємствам, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування (далі - Порядок). Відповідно до цього Порядку звіт пр зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду соціального захисту інвалідів, в яких вони зареєстровані, за формою №10-ГП «Звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів», затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42.
Як вбачається зі звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік (форма №10-Ш, затверджена наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 №42; далі - Звіт), датою його надходження до відділення є 10.04.2013 (№ 9027).
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
Згідно зі звітом відповідача за 2011 рік середньооблікова кількість штатних працівників у 2«л 1 році становила 10 осіб, з них середньооблікова чисельність фактично працюючих інвалідів - 0 осіб, а також кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених, відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» -1 особа.
Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів визначено у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік. Норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2011 році для відповідача становив 1 особу, що визначено в розрахунку суми боргу.
Згідно з ч.11 ст.19 Закону норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.
Таким чином, на законодавчому рівні імперативно визначено єдиний для всіх роботодавців норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів та порядок його обчислення.
Враховуючи вищевикладене, обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 та статті 20 Закону, є наступними: виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць; створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством; звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; у разі невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, сплата адміністративно-господарських санкцій та пені.
Відповідно до ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації 5 громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Сплату адміністративно-господарських санкцій і пені підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, проводять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов'язкових платежів).
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України.
Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.
Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.
Дані норми також закріплені у постанові Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 №70, якою затверджений Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів.
Середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2011 рік становила 47420,00 грн. (графа 05 звіту). Тому сума адміністративно-господарських санкцій становить 23710,00 грн. (1 (кількість робочих місць, не зайнятих інвалідами) 47420,00 (середньорічна заробітна плата штатного працівника за 2011 рік).
Згідно з розрахунком станом на 16.04.2013 сума адміністративно-господарських санкцій відповідачем не сплачена та складає 23710,00 грн.
Останнім днем сплати адміністративно-господарських санкцій в розмірі 23710,00 грн. було 15 квітня 2012 року, у зв'язку з чим було нараховано пеню за прострочення термінів сплати у розмірі 1725,36 грн.
Окремо слід зазначити, що вимоги до особливостей організації робочого місця для інвалідів передбачено у ст. 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні». Суб'єкти господарювання, які працевлаштовують інваліда, зобов'язані створювати для них робочі місця, у тому числі і спеціальні робочі місця з урахуванням індивідуальних програм реабілітації. Це означає, що інвалідів можна приймати як на звичайні робочі місця, так і на спеціальні (якщо це необхідно внаслідок захворювання такого інваліда і рекомендації МСЕК).
Отже, підприємства за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда, з урахуванням індивідуальних програм реабілітації.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» індивідуальна
програма реабілітації - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях медико-соціальної експертної комісії.
Ч. 3 ст.23 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» визначено, що Індивід програма реабілітації інваліда є обов'язковою для виконання органами виконавчої влади, орга. місцевого самоврядування, реабілітаційними установами, підприємствами, установа, організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, дитина-інвалід, незалежно від їх відомчі підпорядкованості, типу і форми власності.
Відповідач не звільняється від обов'язку сплачувати адміністративно-господаі!_. кі санкції до Харківського обласного відділення на підставі ст.20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», оскільки зазначена норма не ставить відповідний обов'язок підприємства у залежність від будь-яких обставин, з яких інвалід не працює на підприємстві.
Результатом працевлаштування відповідно до ст.21 Кодексу законів про працю України є укладення трудового договору між працівником (в даному випадку інвалідом) та власником підприємства або уповноваженим ним органом. Тобто безпосереднє працевлаштування інвалідів здійснюється роботодавцями.
Законодавством не передбачено звільнення від відповідальності у разі відсутності вини роботодавця. Закон встановлює рівні умови господарської діяльності для всіх підприємств в аспекті дотримання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів та порядок його обчислення.
П.4 ч. 3 ст.50 Закону України «Про зайнятість населення передбачено, що роботодавці зобов'язані своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії).
Інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів роботодавці щомісяця подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Міністерством праці та соціальної політики за погодженням з Держкомстатом.
Наказом Міністерства праці та соціальної політики України (зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.12.2005 №1534/11814) від 19.12.2005 №420 „Про затвердження форм звітності та інструкції щодо їх заповнення " затверджено перелік форм звітності та інструкції щодо їх заповнення, зокрема №3-ПН „Звіт про наявність вакансій", в якому передбачено звітування по вакансіям для працевлаштування інвалідів.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що адміністративний позов підлягає задоволенню
Керуючись ст.ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства "Харківська дирекція будівництва метрополітену" про стягнення суми - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Комунального підприємства "Харківська дирекція будівництва метрополітену" (юридична адреса: 61052, м. Харків, Енгельса, 29, код ЄДРПОУ 37657383, МФО 351931, р\р 26003010067552 у АКБ "Золоті ворота") на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м. Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., к.16, код ЄДРПОУ 14070760, одержувач: р\р 31219230700003, МФО 851011, код одержувача: 37999654, УДКСУ у Дзержинському районі м. Харкова) адміністративно-господарські санкції за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів, в сумі 23710,00 грн. та пені в розмірі 1725,36 грн., разом 25435.36 грн. (двадцять п'ять чотириста тридцять п'ять гривень 36 грн.).
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.
Судове рішення № 31524793, Харківський окружний адміністративний суд було прийнято 30.05.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/3953/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: