Постанова № 31524617, 27.05.2013, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" травня 2013 р. Справа № 5021/2233/2011

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Івакіна В.О. , суддя Тихий П.В.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю прокурора Василець Ю.О. посвідчення № 009106 від 12 жовтня 2012 року

та представників сторін:

позивача - Домбровський С.І. довіреність № 3266-ню від 21 вересня 2012 року

відповідача - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх.№ 1298С/1-7) на рішення господарського суду Сумської області від 17 січня 2013 року по справі № 5021/2233/2011

за позовом Конотопського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Міністерства інфраструктури України в особі Державного територіально- галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", м. Київ

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Конотоп Сумської області

про стягнення 3794,38 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор в інтересах держави в особі Державного територіально - галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернувся до господарського суду Сумської області з позовом, в якому просив суд стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 3794 грн. 38 коп. заборгованості по орендній платі відповідно до договору оренди державного майна № 1421 від 30.10.2009 року, за період з 01 червня 2010 року по 31 липня 2011року.

Рішенням господарського суду Сумської області від 17 січня 2013 року у справі № 5021/2233/2011 (суддя Лиховид Б.І.) у позові було відмовлено.

Державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" з рішенням суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищезазначене рішення скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. У судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги.

Прокурор відзив на апеляційну скаргу не надав, у судовому засіданні зазначив, що апеляційну скаргу позивача підтримує, просить її задовольнити, рішення господарського суду Сумської області від 17 січня 2013 року скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Відповідач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 у судове засідання не з'явився, надіслав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти доводів апеляційної скарги заперечує, просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін. Апеляційну скаргу просить розглянути без його участі.

Приймаючи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення прокурора та представника позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

30.10.2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (орендар) був укладений договір оренди державного майна №1421 відповідно до п. 1.1 якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - частину першої пасажирської платформи та привокзальної площі загальною площею 34.15 кв.м. розміщене за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває на балансі Станції Конотоп ДТГО «Південно-Західна залізниця».

Майно передається в оренду з метою розміщення магазину з продажу товарів підакцизної групи (п.1.2 договору).

Відповідно до п. 10.1 цей договір діє з 30.10.2009р. до 02.06.2010р.

Згідно з п. 10.10 договору у разі припинення або розірвання нього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу. Відповідно до п. 10.11 майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.

Відповідно до п. 3.11 договору у разі припинення (розірвання) договору оренди орендар сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передавання включно. Закінчення строку дії договору оренди не звільняє орендаря від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла, у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та балансоутримувачу.

В обґрунтування своєї позиції прокурор посилається на те, що після закінчення строку дії договору відповідач свого обов'язку щодо повернення орендованого майна балансоутримувачу у строк, визначений у договорі оренди, не виконав. Крім того, відповідач не вживав заходів, спрямованих на повернення майна балансоутримувачу та не звертався до нього з пропозицією прийняти майно у зв'язку із закінченням терміну дії договору. Акт приймання-передачі орендованого майна був підписаний сторонами лише 01.08.2011р. Враховуючи вищевикладене, прокурор просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 3794 грн. 38 коп. за період з 01.06.2010р. по 31.07.2011 р., тобто за весь час фактичного користування відповідачем об'єктом оренди після припинення дії договору до підписання акту приймання-передачі орендованого майна.

Рішенням господарського суду Сумської області від 23.09.2010 р. по справі № 9/100-10 за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, треті особи: Станція Конотоп ДТГО «Південно-Західна залізниця», ДТГО «Південно-Західна залізниця», ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, залишеним без змін постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2011р. зобов'язано Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 повернути балансоутримувачу - Станції Конотоп ДТГО «Південно-Західна залізниця» державне нерухоме майно - частину першої пасажирської платформи та привокзальної площі загальною площею 34,15 кв. м., розміщене за адресою: АДРЕСА_1 згідно договору оренди державною майна №1421 від 30.10.2009р., оформивши передачу відповідним актом приймання-передавання.

У постанові Вищого господарського суду України від 17.02.2011 р. у справі № 9/100-10 колегією суддів було зазначено, що незважаючи на те, що майно фактично вибуло із володіння орендаря, він зобов'язаний скласти акт приймання-передачі. та по ньому повернути майно, оскільки саме такі умови повернення майна сторонами погоджені в договорі, а в силу ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином.

Як свідчать матеріали справи, акт приймання-передачі був підписаний сторонами 01.08.2011 р. (а. с. 12, 1 том).

В обґрунтування своє позиції, відповідач посилається на те, що 01.06.2010р. працівниками Конотопського БМЕУ № 5 навколо належного відповідачу кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» було встановлено металеву огорожу та закрито доступ до орендованого майна - частини привокзальної площі, на якій вищевказане кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» було розташоване, а відповідно до ч. 6 ст. 762 Цивільного кодексу України наймач звільняється від плати за весь час протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, в обґрунтування своїх заперечень, було надано копію акту від 01 червня 2010 р., складеного відповідачем, бухгалтером та продавцем про те, що 01.06.2010р. приміщення кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1», що розташоване в АДРЕСА_1, було повністю огороджене, копію постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.07.2011р., з якої вбачається, що під час здійснення реконструкції вокзального комплексу в травні 2010 р. було встановлено металеву огорожу навколо кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1». Разом з тим в огорожі спочатку було залишено проходи до кафе, через які могли проходити люди та можливо було підвозити товар. Після закінчення строку дії договорів оренди вказаному підприємцю було надано близько п'яти днів для того, щоб він міг прибрати своє майно. Приблизно 09.06.2010р. вказані проходи в огорожі було також закрито, у зв'язку з тим, що у підприємця, якому належить кафе «ІНФОРМАЦІЯ_1» закінчився строк договорів оренди на займану ним територію.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 та 6 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. Наймач звільняється від плати за весь час. протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Як зазначалося вище, згідно з договором оренди державного майна №1421 від 30.10.2009 року відповідачеві були передані в оренду частина першої пасажирської платформи та привокзальної площі з метою розміщення магазину з продажу товарів підакцизної групи.

Разом з тим, у матеріалах справи містяться докази, зокрема, копія постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 08.07.2011р.. яка підтверджує той факт, що відповідач після закінчення строку дії договору був позбавлений можливості використовувати майно за призначенням, оскільки навколо вказаного майна було встановлено огорожу відповідно до плану реконструкції вокзального комплексу. Крім того, постановою Вищого господарського суду України від 17.02.2011р. у справі N 9/100-10 було встановлено, що майно фактично вибуло із володіння орендаря.

Разом з тим, ні прокурор, ні позивач не довели у встановленому законом порядку того, що відповідач фактично використовував майно після закінчення строку дії договору.

Посилання прокурора на той факт, що відповідач не вживав заходів щодо повернення орендованого майна, не спростовують доводів відповідача, наданих ним в обґрунтування своїх заперечень про те, що він не міг використовувати орендоване майно за призначенням.

Відповідальність за невиконання наймачем обов'язку щодо повернення речі передбачена ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України. При цьому, як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду Сумської області від 22.12.2011р. у справі № 5021/755/2011, залишеним без змін постановою Харківського апеляційною господарського суду від 20.02.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 17.04.2012 р. у справі № 5021/755/2011 (а. с. 8-9. 2 том), з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 було стягнуто на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України неустойку за прострочення повернення орендованого майна у розмірі З 649 гри. 06 коп. за період з 03.06.2010р. по 30.11.2010р.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про відсутність підстав для стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 заборгованості по орендній платі за договором оренди державного майна №1421 від 30.10.2009р. за період з 01.06.2010 р. по 31.07.2011 р. у розмірі 3794 гри. 38 коп., у зв'язку з тим, що відповідач не міг використовувати орендоване майно протягом спірного періоду через обставини, за які він не відповідає.

Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 17 січня 2013 року у справі № 5021/2233/11 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 27.05.2013 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Тихий П.В.